Рішення

від 18.09.2023 по справі 320/12942/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року № 320/12942/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство об`єднання громадян «Аввелум» з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 15.08.2022 №00177710704 (форми «В3») та від 24.03.2023 № 22222590704 (форми «В3»).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу, сформовані за результатами перевірок позивача, щодо обставин вчинення ним порушень податкового законодавства не відповідають дійсності, оскільки сформовані на підставі припущень ревізорів, не підтверджених документально належними і допустимими доказами, тож прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності. При цьому зазначив, що позивачем документально підтверджено (вантажно-митними деклараціями) сплату податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, що дає йому право включення відповідних сум до податкового кредиту звітного періоду. Також наголосив, що придбаний позивачем товар притаманний його господарській діяльності та використовувався у такій діяльності, тож формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з постачальниками-нерезидентами є правомірним.

Ухвалою від 25.04.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої визначив за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання у справі на 13.06.2023.

Ухвалою від 13.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі, призначивши судове засідання для розгляду справи по суті на 04.07.2023.

У судовому засіданні 04.07.2023, заслухавши пояснення представників сторін, судом на підставі заяв представників, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень на підставі висновків актів за результатами перевірок позивача та відсутності правових підстави для їх скасування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; є платником податку на додану вартість; видами діяльності якого є: 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів (основний); 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів; 15.20 Виробництво взуття; 15.12 Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів; 14.12 Виробництво робочого одягу; 13.30 Оздоблення текстильних виробів; 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу.

Підприємство для здійснення господарської діяльності має в оренді та суборенді: нежитлове приміщення загальною площею 2600 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, 26/1, на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 01.01.2021 № 21/01/01-4, укладеного з ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕЙ ІНВЕСТ» (том 1, а.с. 30-41); складське приміщення площею 300 кв.м. за адресою: вул. Садово-Дачна, буд. 12-Б, село Чубинське, Київська область, на підставі договору суборенди нежитлового приміщення від 04.01.2021 № 0401/2021, укладеного з ФОП ОСОБА_1 (том 1, а.с. 42-51); нежитлове приміщення загальною площею 6,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 15.11.2020 № 09/06/169, укладеного з ТОВ «КОМ РЕНТ» (том 1, а.с. 52-53); нежитлове приміщення на другому поверсі загальною площею 20 кв.м. за адресою: вул. Братиславська, буд. 52, м. Київ, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021 № 2ЮА/21-06, укладеного з ТОВ «ВІН Б-52» (том 1, а.с. 54-61); складське приміщення площею 140 кв.м. за адресою: вул. Кооперативна, 11, м. Боярка, Київська область, на підставі договору суборенди майна від 01.11.2021 № 01/11-21, укладеного з ТОВ «Консалтингова Компанія «Ок».

Згідно зі штатним розписом, затвердженим 01.04.2021, Підприємство мало штат працівників 40 од., у тому числі працівників з інвалідністю (том 1, а.с 68). Згідно зі штатним розписом, затвердженим 01.08.2021, Підприємство мало штат працівників 67 од., у тому числі працівників з інвалідністю.

Відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 05.04.2021 № 189 Підприємству надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, передбаченими пунктом 142.1. статті 142 розділу ІІІ, абзацем першим пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Для здійснення основного виду діяльності Підприємством укладалися договори купівлі вживаних речей (імпортованих) для подальшого продажу переробленого товару. У березні та серпні 2021 року на адресу позивача були поставлені товари на загальну суму 13928389 грн, за імпорт яких позивач сплатив ПДВ в розмірі 29415732 грн та ввізне мито в розмірі 7795168,87 грн, що підтверджується ВМД. Отриманий товар був перероблений Підприємством та в подальшому був реалізований у більшості у серпні 2021 року ТОВ «Клоуз Мікс» (самовивозом зі складу позивача). Загалом у серпні 2021 року позивач поставив на ТОВ «Клоуз Мікс» товар на суму 172190146,58 грн та виписано на користь контрагента податкові накладні. Також частина переробленого товару була реалізовано позивачем у грудні 2021 року на ТОВ «Бренд Проперті» на суму 3835469,52 грн (самовивозом зі складу позивача) та виписано на користь контрагента податкові накладні. Взаєморозрахунки за вказаними операціями відображені купівлі-продажу товару Підприємством у податковому та бухгалтерському обліку, що підтверджується матеріалами справи.

Також, позивач у січні 2022 року здійснював ввезення на митну територію України товарів одягу, взуття та вживаних речей несортованих з текстильних матеріалів, що були у користуванні, для подальшого використання, в асортименті на підставі контракту № СОМ- AV-1 від 14.06.2021, укладеного з компанією COMFORT Sp.z.o.o (Польща). Протягом січня 2022 року позивачем сплачено митним органам 821290 грн ввізного ПДВ за імпорт товару під час оформлення відповідних ВМД, що за приписами податкового законодавства дає Підприємству право на отримання бюджетного відшкодування вказаної суми. Сплата імпортного ПДВ підтверджується копіями платіжних доручень від 10.01.2022 № 15, від 12.01.2022 № 16, від 13.01.2022 № 17, від 17.01.2022 № 18, від 21.01.2022 № 20, від 24.01.2022 № 21, від 25.01.2022 № 24 та даними електронної бази СЕА ПДВ.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 18.04.2021, Підприємством визначені наступні показники: рядок 9 Усього податкових зобов`язань х (обсяги постачання без ПДВ); рядок 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою 59734453 грн (обсяги придбання без ПДВ); 11946891 (дозволений податкових кредит); рядок 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 20142242 грн; рядок 16.1. значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 20142242 грн; рядок 17 Усього податкового кредиту 32089133 грн; рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації) 32089133 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України - 32089133 грн, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 32089133 грн (рядок 20.3); рядок 21 (Д) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 32089133 грн.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року від 17.09.2021, Підприємством визначені наступні показники: рядок 9 Усього податкових зобов`язань х (обсяги постачання без ПДВ); рядок 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою 87344205 грн (обсяги придбання без ПДВ); 17468841 (дозволений податкових кредит); рядок 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 86381286 грн (дозволений податковий кредит); рядок 16.1. значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 86381286 грн; рядок 17 Усього податкового кредиту 103861394 грн; рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації) 103861394 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України - 103861394 грн, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 103861394грн (рядок 20.3); рядок 21 (Д) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 103861394 грн.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року від 17.01.2022, Підприємством визначені наступні показники: рядок 9 Усього податкових зобов`язань 639245 грн (сума ПДВ); рядок 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою 4660584 грн (обсяги придбання без ПДВ); 932117 (дозволений податкових кредит); рядок 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 74412612 грн (дозволений податковий кредит); рядок 16.1. значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 74412612 грн; рядок 17 Усього податкового кредиту 75347896 грн; рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації) 74708651 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України - 74708651 грн, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 29415732 грн (рядок 20.2), на рахунок платника у банку - 29415732 грн (рядок 20.2.1), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 45292919 грн (рядок 20.3); рядок 21 (Д) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 45292919 грн.

Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування (Д3) за грудень 2021 року від 17.01.2022, Підприємством визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 29415732 грн по операціям з постачальником (ІНП 435648626576) за березень 2021 року 11946891 грн, за серпень 2021 року 17468841 грн.

Підприємством до податкового органу 17.01.2022 була подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платник податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) за грудень 2021 року, в якій просило відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість за грудень 2021 року в сумі (рядок 20.2.1) 29415732 грн перерахувати на рахунок.

Натомість відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2022 № 17856/26-15-07-04-02/43564868 (далі Акт), яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 20.2.1 Декларації) за грудень 2021 року на 29415732 грн.

Такі висновки сформовані відповідачем виходячи з таких обставин, наведених в Акті.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100 % від загальної суми податкового кредиту) є застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з пунктом 197.6. статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження № 189 від 05.04.2021 про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів.

В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Підприємство в рядку 3 Декларації з ПДВ відображено операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме реалізація на митній території України речей, взуття, одягу за серпень 2021 року на суму 172190147 грн (з урахуванням уточнюючого розрахунку).

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів на митну територію України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даним МД та податкових декларацій за грудень 2021 року, серпень 2021 року, березень 2021 року встановлено за даними платника і даними перевірки: грудень 2021 року 932117 грн, серпень 2021 року 17468841 грн, березень 2021 року 11946891 грн.

Згідно з договором комісії від 04.01.2021 № 2-АВ-НД, укладеним з ТОВ «НАЙДОРА» (код 43874583) імпортовано одягу, взуття, що був у використанні, з текстильних матеріалів. Відправник: компанія Salvation Army Trading Company Ltd (Велика Британія). Умови поставки: EXW. Згідно з умовами договору, перевезення та інші витрати, що пов`язані з імпортом вживаного одягу, взуття, речей здійснено за рахунок комісіонера.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 20.1 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Разом з тим, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено порушень податкового законодавства.

Сума від`ємного значення складається з двох періодів, а саме: березень 2021 року - 11946891 грн, серпень 2021 року 17468841 грн. по взаємовідносинам з постачальником (ІПН 435648626576).

Перевіркою встановлено, що у березні 2021 року позивачем придбано (ввезено) сировини у кількості 1388150 кг. Згідно з регістрами бухгалтерського обліку, залишки сировини позивача станом на 01.03.2021 складали 2323480,7 кг вартістю 84541066,76 грн (без ПДВ). Згідно з наданими документами під час перевірки у березні 2021 року у позивача виробництво відсутнє. Виробництво вживаного одягу розпочалося на підприємстві з квітня 2021 року. Згідно з наданими до перевірки документами у квітні 2021 року на підприємстві працювало 56 чоловік, з яких: 2 штатні працівники, 34 штатні працівники з інвалідністю, 20 за договорам ЦПХ. Загальна кількість відпрацьованих годин у квітні 2021 року складає 8358 годин. Підприємством у квітні 2021 року у виробництво передано сировини у кількості 683550 кг. Обсяг виробленої продукції у квітні 2021 року 541498,4 кг.

Враховуючи зазначене, середній обсяг виробленої продукції за годину роботи працівниками за квітень 2021 року складає 64,79 кг/год (541498,4 кг/8358 год).

Таким чином, середня завантаженість на одного працівника Підприємства у квітні 2021 року, з урахуванням працівників з інвалідністю, складає 64,79 кг/год.

У серпні 2021 року позивачем придбано (ввезено) сировини у кількості 2309954,5 кг. Згідно з регістрами бухгалтерського обліку, залишки сировини позивача станом на 01.08.2021 складали 2328334,2 кг вартістю 81064079,47 грн (без ПДВ). Згідно з наданими до перевірки документами у серпні 2021 року на підприємстві працювало 98 чоловік, з яких: 4 штатні працівники, 53 штатні працівники з інвалідністю, 41 за договорам ЦПХ. Загальна кількість відпрацьованих годин у серпні 2021 року складає 14236 годин. Підприємством у серпні 2021 року у виробництво передано сировини у кількості 3537318,33 кг. Обсяг виробленої продукції у серпні 2021 року 2804102,7 кг.

Враховуючи зазначене, середній обсяг виробленої продукції за годину роботи працівниками за серпень 2021 року складає 196,97 кг/год (2084102,7 кг/14236 год).

Таким чином, середня завантаженість на одного працівника Підприємства у серпні 2021 року, з урахуванням працівників з інвалідністю, складає 196,97 кг/год.

В ході перевірки посадовими особами Підприємства не надано пояснення щодо навантаження на одного працівника, задіяного у виробничому процесі, враховуючи працівників з інвалідністю.

У взаємозв`язку з вищенаведеним відповідач дійшов висновку про порушення Підприємством вимог пункту 200.4. статті Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2021 року в сумі 29415732 грн.

На підставі Акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.08.2022 № 00177710704 (форми «В3»), яким встановлено виявлення відсутності права позивача на отримання бюджетного відшкодування за грудень 2021 року на суму 29415732 грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на спірне рішення (том 1, а.с.163-167), про що повідомив відповідача. Рішенням Державної податкової служби України від 27.10.2022 №13403/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги встановлено, що доводи, наведені у скарзі, не спростовують висновки Акту, тож спірне рішення - залишене без змін, а скарга без задоволення.

Також, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2022 № 17813/26-15-07-04-02/43564868 (далі Акт перевірки), яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 20.2.1 Декларації) за січень 2022 року на 821290 грн.

Такі висновки сформовані відповідачем виходячи з таких обставин, наведених в Акті перевірки.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, Підприємством визначені наступні показники: рядок 9 Усього податкових зобов`язань 738136 грн; рядок 17 Усього податкового кредиту 46962111 грн; рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації) 46223975 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України - 46223975 грн, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 821290 грн (рядок 20.2), на рахунок платника у банку - 821290 грн (рядок 20.2.1), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 45402685 грн (рядок 20.3); рядок 21 (Д) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 45402685 грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100 % від загальної суми податкового кредиту) є здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів) до Індії, Того.

В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Аналізом наявної інформації щодо вивезення товарів за межі митної території України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даним МД та податкових декларацій за січень 2022 року встановлено за даними платника та даними перевірки 4159945 грн за січень 2022 року.

Основний покупецьнерезидент компанія HARE KRISHNA INTERNATIONAL (Індія), контракт від 21.01.2022 № 1-AV-DV товар одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів. Компанія NAVIKON GROUP контракт від 18.01.2022 № 1-AV-NOV товар одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів на митну територію України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даним МД та податкових декларацій за січень 2022 року встановлено за даними платника та даними перевірки 1665509 грн за січень 2022 року. Підприємством імпортовано одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів, в асортименті згідно з контрактом від 14.06.2021 № СОМ- AV-1, укладеного з компанією COMFORT Sp.z.o.o (Польща).

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 20.1 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Разом з тим, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено порушень податкового законодавства.

У зв`язку з ненаданням посадовими особами Підприємства оригіналів банківських виписок/платіжних доручень за січень 2022 року, перевіркою неможливо підтвердити суму податку фактично сплачену Підприємством постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету, зазначених у додатку 3 декларації з ПДВ за січень 2022 року.

Отже за результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення Підприємством вимог пункту 200.4. статті Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року в сумі 821 290 грн.

Не погоджуючись з такими висновками Акту перевірки позивач подав відповідачу заперечення до Акту перевірки, в яких зазначив, що причиною виникнення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є ввезення на митну територію України товарів одягу, взуття та вживаних речей несортованих з текстильних матеріалів, що були у користуванні, для подальшого використання, в асортименті на підставі контракту № СОМ- AV-1 від 14.06.2021, укладеного з компанією COMFORT Sp.z.o.o (Польща). Протягом січня 2022 року сплачено митним органам 821290 грн ввізного ПДВ за імпорт товару під час оформлення відповідних ВМД, що за приписами податкового законодавства дає Підприємству право на отримання бюджетного відшкодування вказаної суми. Щодо підтвердження оплати Підприємство наголосило, що податковий кредит, відображений у податковій декларації за січень 2022 року сформований за рахунок імпортного ПДВ, сплата якого відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних контролюючому органу базах даних Державної митної служби (додавши копії платіжних доручень від 10.01.2022 № 15, від 12.01.2022 № 16, від 13.01.2022 № 17, від 21.01.2022 № 20, від 24.01.2022 № 21).

За результатом розгляду заперечень Підприємства відповідач листом від 18.08.2022 №9348/І/26-15-07-04-01-08 повідомив, що позивач у своїх запереченнях посилається на документи, що не були досліджені під час перевірки та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, тож буде проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження у відповідності до вимог підпункту 78.1.5. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, після чого буде надана відповідь на заперечення до Акту перевірки.

Так, через понад півроку, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт від 17.03.2023 № 19279/26-15-07-04-01/43564868 (далі Акт № 19279), яким зафіксовано абсолютно ідентичні порушення позивачем вимог пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ (рядок 20.2.1 Декларації) за січень 2022 року на 821290 грн.

Такі висновки сформовані відповідачем виходячи з таких обставин, наведених в Акті №19279.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, Підприємством визначені наступні показники: рядок 9 Усього податкових зобов`язань 738136 грн; рядок 17 Усього податкового кредиту 46962111 грн; рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17- рядок 9 декларації) 46223975 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України - 46223975 грн, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 821290 грн (рядок 20.2), на рахунок платника у банку - 821290 грн (рядок 20.2.1), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 45402685 грн (рядок 20.3); рядок 21 (Д) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 45402685 грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100 % від загальної суми податкового кредиту) є здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів) до Індії, Того.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Аналізом наявної інформації щодо вивезення товарів за межі митної території України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даним МД та податкових декларацій за січень 2022 року встановлено за даними платника та даними перевірки 4159945 грн за січень 2022 року.

Основні покупцінерезиденти: компанія IDVEN s.r.o. Греція, контракт від 30.12.2021 № 1-AV-DV товар одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів, одержувач компанія HARE KRISHNA INTERNATIONAL (Індія), ВМД від 21.01.2022 № UA209140/2022/004529 та № UA209140/2022/004675; компанія NAVIKON GROUP (Естонія) контракт від 29.12.2021 № 1-AV-NOV товар одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів, одержувач компанія EKE GABRIEL UZO, Того, ВМД від 24.01.2022 № UA209140/2022/005456 та від 25.01.2022 №UA209140/2022/005748.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 колонка Б Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів на митну територію України, здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даним МД та податкових декларацій за січень 2022 року встановлено за даними платника та даними перевірки 1665509 грн за січень 2022 року. Підприємством імпортовано одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів, в асортименті згідно з контрактом від 14.06.2021 № СОМ- AV-1, укладеного з компанією COMFORT Sp.z.o.o (Польща).

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 20.1 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) не встановлено порушень податкового законодавства.

Разом з тим, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено порушень податкового законодавства.

У зв`язку з ненаданням посадовими особами Підприємства оригіналів банківських виписок/платіжних доручень за січень 2022 року, перевіркою неможливо підтвердити суму податку фактично сплачену Підприємством постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету, зазначених у додатку 3 декларації з ПДВ за січень 2022 року.

Отже за результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення Підприємством вимог пункту 200.4. статті Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року в сумі 821290 грн.

Не погоджуючись з такими висновками Акту №19279 позивач подав відповідачу заперечення до Акту №19279.

За результатом розгляду заперечень, відповідач листом від 20.03.2023 № 11271/І/26-15-07-04-01-10 повідомив позивача, що податкове повідомлення-рішення буде прийнято відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.

На підставі Акта №19279 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2023 № 00222590704 (форми «В3»), яким встановлено виявлення відсутності права позивача на отримання бюджетного відшкодування за січень 2022 року на суму 821290грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на спірне рішення.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення форми «В3» від 15.08.2022 №00177710704 та від 24.03.2023 № 22222590704 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені норми основного закону означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У свою чергу, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Окрім того, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У свою чергу, за приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Кодекс), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У той же час, платник податків має право, зокрема: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.6., 17.1.7., 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

При цьому, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

Відповідно до підпунктів 14.1.18., 14.1.156-1., 14.1.157., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом; податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 187.8. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання нерезидентами суб`єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно з підпунктом а), ґ) пункту 198.1., пункту 198.2. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого: придбання або виготовлення товарів та послуг; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 2 пункту 198.3. статті 198 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1. Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2. статті 200 Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За приписами пункту 200.4. статті 20 Кодексу, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8. статті 200 Кодексу).

Таким чином, у розумінні Кодексу право на відшкодування податку на додану вартість у платника виникає у зв`язку з від`ємним значенням податку на додану вартість (коли задекларована сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов`язань).

При цьому, право на бюджетне відшкодування виникає за таких умов: наявності права на податковий кредит; перевищення сум податкового кредиту у звітному періоді над сумами податкових зобов`язань з ПДВ; сплата ПДВ, віднесеного до податкового кредиту, в ціні придбання товару; подання податкової декларації з ПДВ із заявою про повернення бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника.

Відповідно до пункту 201.12. статті 12 Кодексу, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит у разі ввезення товарів на митну територію України посвідчує митна декларація.

Виходячи з викладених в описовій частині рішення обставин, у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом встановлено, що позивачем виконані вимоги Кодексу та документально підтверджено (вантажними митними деклараціями, банківськими виписками) сплату податку на додану вартість по операціям з імпорту на митну територію України в межах своєї господарської діяльності одягу, взуття, що був у використанні, з текстильних матеріалів за березень та серпень 2021 року на суму 29415732 грн, яка заявлена до бюджетного відшкодування.

Окрім того, позивачем подані документи (у тому числі податкові накладні) про подальшу реалізацію придбаного товару, після його переробки у процесі власної діяльності, на ТОВ «Клоуз Мікс» та ТОВ «Бренд Проперті».

Спір щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутній; поставка товару та його оплата визнані відповідачем.

При цьому, актом перевірки від 26.07.2022 № 17856/26-15-07-04-02/43564868 підтверджено, що позивачем надані всі документи, що стосуються предмету перевірки (пункт 2.13.; додаток 1 до акту). Будь-яких зауважень до наданих позивачем документів під час перевірки пред`явлено не було та в акті не зазначено. Підтверджено, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації з ПДВ від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування. Також перевіркою підтверджено відсутність порушень податкового законодавства при визначені суми податкових зобов`язань, суми податкового кредиту, сум від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Додатком 2 до акту від 26.07.2022 № 17856/26-15-07-04-02/43564868 підтверджена фактична оплата, яку вперше враховано при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 29415731,59 грн.

Незважаючи на наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на заявлену ним суму бюджетного відшкодування, обґрунтовуючи такий висновок виключно проведеним аналізом операцій з переробки придбаного товару (одягу, взуття, що був у використанні, з текстильних матеріалів), вважаючи неможливим переробку відповідно обсягу товару, який у подальшому був реалізований контрагентам, виходячи з середньої завантаженості на одного працівника у квітні 2021 року - 64,79 кг/год. та у серпні 2021 року - 196,97 кг/год., з урахуванням працівників з інвалідністю.

Таким чином, висновки відповідача фактично сформовані по операціям з переробки придбаного позивачем товару для подальшої його реалізації, тобто по операціям, не пов`язаним безпосередньо з формуванням податкового кредиту та, відповідно, суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відповідно до висновку судового експерта Проскури Катерини Петрівна № 23/11-2021 від 23.11.2021 за результатами проведеної економічної експертизи документально підтверджено, зокрема: придбання Підприємством сировини, матеріалів та послуг у вітчизняних та іноземних постачальників у сумах, зокрема: березень 2021 року 44081292,35 грн, серпень 2021 року 74529546,93 грн; використання Підприємством у виробництві сировини та матеріалів, зокрема: квітень 2021 року в сумі 244195464,30 грн (вагою 683550,100 кг), серпень 2021 року у сумі 122293052,42 грн (вагою 3537318,330 кг); витрати на переробку Підприємством продукції, зокрема, за квітень 2021 року у сумі 4764012,08 грн, за серпень 2021 року у сумі 22454597,02 грн; середня норма виробітку (середньомісячна вага переробленої сировини на годину робочого часу) одним працівником Підприємства у розмірі, зокрема, за квітень 2021 року 64,69 кг/год, за серпень 2021 року 196,97 кг/год (документально та розрахунково).

Виходячи з предмету спору у даній справі та наявних доказів, суд вважає, що такі висновки відповідача не можуть бути прийняті до уваги, як підставу для позбавлення позивача права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки належними та допустимими доказами підтверджена сплата позивачем податку на додану вартість по операціям з придбання товару у постачальників-нерезидентів, що дає йому право на податковий кредит та, відповідно, враховуючи правомірність формування від`ємного значення податку на додану вартість, бюджетне відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 15.08.2022 №00177710704 (форми «В3») є протиправним, тож підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2023 № 22222590704 (форми «В3»), у взаємозв`язку з вищенаведеними нормами Кодексу та обставинами справи, суд зазначає таке.

Задекларовані позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року сума від`ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування, сформовані внаслідок здійснення ним імпортних операцій ввезення на митну територію України одягу, взуття, що були у користуванні, для подальшого використання; речей вживаних несортованих в асортименті з текстильних матеріалів на підставі контракту № СОМ- AV-1 від 14.06.2021, укладеного з компанією COMFORT Sp.z.o.o (Польща). Протягом січня 2022 року позивачем сплачено митним органам 821290 грн ввізного ПДВ за імпорт товару під час оформлення відповідних ВМД. Сплата ПДВ відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних відповідачу базах даних Державної митної служби, а також підтверджується платіжними дорученнями від 10.01.2022 № 15, від 12.01.2022 № 16, від 13.01.2022 № 17, від 21.01.2022 № 20, від 24.01.2022 № 21. Також, позивачем подані документи про подальшу реалізацію придбаного товару, після його переробки у процесі власної діяльності, на ТОВ «Бренд Проперті», NAVIKON GROUP, Idven s.r.o.

Спір щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутній; поставка товару та його оплата визнані відповідачем.

Актами перевірки від 26.07.2022 № 17813/26-15-07-04-02/43564868 та від 17.03.2023 №19279/26-15-07-04-01/43564868 підтверджено, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивач не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації з ПДВ від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування. Також підтверджено відсутність порушень податкового законодавства при визначені суми податкових зобов`язань, суми податкового кредиту, сум від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Будь-яких зауважень до наданих позивачем документів під час перевірки пред`явлено не було та в актах не зазначено.

Незважаючи на наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на заявлену ним суму бюджетного відшкодування, обґрунтовуючи такий висновок ненаданням оригіналів банківських виписок/платіжних доручень, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість за січень 2022 року, що безпосередньо пов`язані із декларуванням суми бюджетного відшкодування.

У той же час, як вже зазначалося вище, право платника податку на податковий кредит у разі ввезення товарів на митну територію України посвідчує митна декларація.

Подання позивачем митних декларацій, без зауважень до їх форми та змісту, якими підтверджено відповідну суму податку на додану вартість, відповідачем не заперечується та навпаки підтверджується актами перевірки.

Окрім того, відповідачем не заперечуються та належними і допустимими доказами не спростовуються доводи позивача, що сплата ПДВ відображається в електронній базі СЕА ПДВ та у доступних відповідачу базах даних Державної митної служби.

Таким чином, відповідачем у встановленому порядку не обґрунтовано необхідності надання позивачем додаткових документів оригіналів платіжних доручень/банківських виписок, окрім тих, які передбачені Кодексом, для підтвердження сплати податку на додану вартість по відповідним операціям ввезення товару на митну територію України (митних декларацій).

При цьому позивачем належним чином виконано вимоги Кодексу щодо документального підтвердження формування суми податкового кредиту.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих ним спірних рішень. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 26840 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення 15.08.2022 №00177710704 (форми «В3»).

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 24.03.2023 №22222590704 (форми «В3»).

4. Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» (ЄДРПОУ 43564868) сплачений ним судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.