Рішення

від 18.09.2023 по справі 380/9706/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 рокусправа № 380/9706/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в:

фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 03.11.2022 № UА209000/2022/000117/2 про коригування митної вартості товару Меблі..., ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі імпорт згідно з митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 22 UА 209160012249 U6 від 01.11.2022.

Ухвалою від 09.05.2023 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 22.05.2023 суд задовольнив заяву представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 31.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ФОП ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного Контракту № 1/6/2022 від 10.06.2022 придбав у компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща) меблеві вироби з метою подальшого імпорту в Україну. Згідно з контрактом Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 31.10.2022 відвантажила замовлену партію товару на суму 56696,97 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику рахунок-фактуру (інвойс) №(S)FSE-271/22/EX від 31.10.2022 на вказану партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) №б/н від 31.10.2022. 01.11.2022 подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 22UA209160012249U6 від 01.11.2022, згідно з якою задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі...» по 18 товарних позиціях загальною фактурною вартість 56696,97 польських злотих, що складає 436050,73 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування. Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 448050,73 грн.

Проте, Львівська митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 22UA209160012249U6. Незважаючи на подані документи та обґрунтування щодо визначення вартості товару, митним органом було винесено рішення від 03.11.2022 № UА209000/2022/000117/2 про коригування митної вартості товарів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 24.05.2023 (вх. № 38079), у якому зазначає, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. Документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар № 7 - МД від 24.10.2022р. № UA 205140/2022/75391 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №8 - МД від 30.09.2022 № UA 205140/2022/069051 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 9 - МД від 14.09.2022 № UA 205140/2022/064520 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №10 - МД від 17.10.2022 № UA 209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 11 - МД від 29.10.2022р. № UA 205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №12 - МД від 28.04.2022 № UA 209160/2022/004440 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №13 - МД від 17.10.2022 № UA 209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №14 - МД від 20.10.2022р. № UA 205140/2022/074452 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №15 - МД від 17.10.2022 № UА209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №16 - МД від 29.10.2022 № UA 205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №17 - МД від 20.10.2022р. № UA 205140/2022/074452 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг товар №18 - МД від 24.10.2022 № UA 205140/2022/075391 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів становить 18268,56 грн. Зважаючи на викладене Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України та не підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанією «HALMAR Sp. z o.o.» (продавець) укладено онтракт від 10.06.2022 № 1/6/2022, відповідно до якого продавець зобов`язується продавати, а покупець купувати, здійснювати оплату та приймати меблі в комплектах і меблі як окремі предмети для їдалень, віталень та багатофункціональних кімнат, для холів, спалень, кухонь та офісів виробництва HALMAR Sp. z o.o., в асортименті, кількості та ціні відповідно до рахунків проформ, погоджених між Сторонами протягом періоду дії цього договору та складається для кожної партії Товару.

Відповідно до рахунка-фактури від 26.10.2022 № ЕSЕP-326/22/FEP/PS «HALMAR Sp. z o.o.» здійснило поставку ФОП ОСОБА_1 товару на суму 56696,97 польських злотих.

Відповідно до платіжного доручення від 27.10.2022 № 11 ФОП ОСОБА_1 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу на суму 56696,97 польських злотих на банківський рахунок продавця.

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 31.10.2022 відвантажила замовлену партію товару на вказану суму у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику рахунок-фактуру (інвойс) № (S)FSE-271/22/EX від 31.10.2022 на вказану партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) №б/н від 31.10.2022.

ФОП ОСОБА_1 з метою митного оформлення вказаного товару 01.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 22UA209160012249U6, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

-Готові текстильні вироби коробки для зберігання речей. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Дзеркало скляне, без візерунків та забарвлення, у рамі (виготовлена з дерева). Загальна кількість 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі для сидіння, які обертаються, які не перетворюються на ліжка, з регульованою висотою, в незібраному стані, в асортименті: крісла. Загальна кількість 31 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з дерев`яним каркасом, оббиті (тканина/екошкіра), в незібраному стані, в асортименті: крісла, табурет. Загальна кількість - 15 шт. Торговельна марка - HALMAR.Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з металевим каркасом, оббиті (тканина/екошкіра), в незібраному стані, в асортименті: крісла, пуфи. Загальна кількість - 164 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, з металевим каркасом, не оббиті, в незібраному стані, в асортименті: крісло. Загальна кількість - 1 шт.Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 73,0 см) 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки більше як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 120,0см)- 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі металеві, типу спальні, і в незібраному стані: ліжко. Загальна кількість 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

- Меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: вішаки для одягу, підлогові, стелаж; столи журнальні; столи обідні. Загальна кількість 20 шт. та 1 компл. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі металеві, для житлових та столових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: комод, стіл обідній. Загальна кількість 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва Польща (PL);

-Меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки не більше як 80 см, в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 78 см) 1 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва Україна (UA);

-Меблі дерев`яні, типу спальні, в незібраному стані, в асортименті: ліжко, тумби приліжкові. Загальна кількість 4 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі дерев`яні, типу спальні, в незібраному стані, в асортименті: столики туалетні, тумби приліжкові. Загальна кількість 15 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща (PL);

-Меблі дерев`яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: комод, стелаж, стіл журнальний, ширма. Загальна кількість 4 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

-Меблі дерев`яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: комоди, тумба під ТВ. Загальна кількість 4 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Польща (PL);

-Меблі дерев`яні, для передпокоїв, в незібраному стані, в асортименті: вішаки для одягу, підлогові. Загальна кількість 2 шт. Торговельна марка - HALMAR. Країна виробництва - Китай (СN);

- Меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці - загартоване скло, загартоване скло/МДФ; основи - МДФ, метал, МДФ/метал, синтетичний ротанг), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: стіл барний; столи журнальні, столи обідні. Загальна кількість - 11 шт. Торговельна марка - HALMAR.

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 22UA209160012249U64, як підставу для застосування основного методу надав наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- рахунок-проформа (Proforma invoice) FSEP-326/22/FEP/PS 26.10.2022;

- рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) (S)FSE-271/22/EX 31.10.2022;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) Б/н 31.10.2022;

- декларація про походження товару (Declaration of Специфікація № (S)FSE - 31.10.2022

origin) 271/22/ЕХ;

- сертифікат з перевезення (походження) товару PL/MF/AR 0178448 31.10.2022;

- форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1);

- банківський платіжний документ, що стосується товару 11 27.10.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 31/10 31.10.2022;

- специфікація виробника товару(S)FSE-271/22/EX 31.10.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товаруБ/н 19.04.2022;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товаруБ/н 20.06.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1/6/2022 10.06.2022;

- договір (контракт) про перевезення 31102022 31.10.2022;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9172255 01.11.2022;

- копія митної декларації країни відправлення MRN 22PL402010E1850291 31.10.2022;

- митна декларація, за якою було відмовлено у UA209160.2022.012249 01.11.2022 випуску товарів.

03.11.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/000117/2, в графі 33 якого зазначено про коригування за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МКУ).

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично слачена. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Меблі в асортименті» на умовах поставки FCA- PL- Stalowa Wola. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до поданого рахунку-фактури №31/10 від 31.10.2022 про надання транспортних перевезень перевезення здійснюється згідно Договору-заявки №31102022 від 31.10.22. Даний договір до митного оформлення не подавався. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Наданий «прайс-лист» виробника товару має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 10.06.2022 № 1/6/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі підписи Покупця відсутні. Відповідно до умов пункту 2.2. «Поставка товарів відбувається на основі замовлення Покупця, протягом 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення». Даний документ до митного оформлення не подавався. Відповідно до умов пункту 2.3. «Про початок відвантаження кожної партії товару Покупець письмово за 48 годин до початку відвантаження попереджає Продавця.». Даний документ до митного оформлення не подавався. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-4 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу,видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар №7 - МД від 24.10.2022р. № UA205140/2022/75391 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;товар №8 - МД від 30.09.2022р. № UA205140/2022/069051 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №9 - МД від 14.09.2022р. № UA205140/2022/064520 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №10 - МД від 17.10.2022р. № UA209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №11 - МД від 29.10.2022 № UA205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №12 - МД від 28.04.2022 № UA209160/2022/004440 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №13 - МД від 17.10.2022 № UA209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар №14 - МД від 20.10.2022 № UA205140/2022/074452 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар № 15 - МД від 17.10.2022 № UA209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг; товар № 16 - МД від 29.10.2022р. № UA205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №17 - МД від 20.10.2022р. № UA205140/2022/074452 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг. товар №18 - МД від 24.10.2022 № UA205140/2022/075391 митна вартість становить 4,01 дол США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось..

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2022/000207 з причин: "Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у то. 12, 43, 44, 45, 46 МД (у зв`язку із прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару). Ст. 55,256 МКУ, розділ VII «Порядку виконання митних Формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631.

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ВМД із змінами у графах 12,43,44,45,46 ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості товару UА 209000/2022/000117/2 від 03.11.22."

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ФОП ОСОБА_1 на підтвердження митної вартості товару надав до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі контракту № 1/6/2022 від 10.06.2022; рахунку-проформи № FSEP-326/22/FEP/PS від 26.10.2022; платіжного доручення № 11 від 27.10.2022 про оплату за товар; фактури (інвойсу) №(S)FSE-271/22/EX від 31.10.2022; автомобільної товаро-транспортної накладної (CMR) № б/н від 31.10.2022; договору-заявки міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 31102022 від 31.10.2022; рахунку-фактурі перевізника № 31/10 від 31.10.2022 на оплату транспортних послуг.

01.11.2022 відповідач направив позивачу запит про необхідність відповідно до частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи,

У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що "подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар", суд зазначає таке.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.

У той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Щодо посилань відповідача про те, що декларантом не надано договір-заявки на міжнародне перевезення вантажу № 31102022 від 31.10.2022, суд вважає такі безпідставними оскільки у графі 44 декларації за кодом 4301 зазначено про надання відповідного договору перевезення.

Щодо посилань відповідача про те, що "наданий «прайс-лист» виробника товару має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції", суд зазначає таке.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».

Суд зазначає, що дане зауваження також є формальним та не містить роз`яснення чому без його усунення заявлена митна вартість не може бути визнана і як саме даний недолік впливає на неможливість застосування основного методу визначення митної вартості розмитнюваного товару.

Відповідачем у рішенні не зазначено як саме дана обставина впливає на неможливість розмитнення товару за ціною контракту.

Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Щодо посилання в оскарженому рішенні на відсутність підпису покупця у рахунку-проформі, то суд бере до уваги пояснення позивача про те, що обмін документами між продавцями і покупцем (позивачем) здійснюється шляхом надіслання їх електронних копій, а надіслані позивачу компаніями-продавцями рахунки-проформи були акцептовані покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій, зокрема здійсненням платежів за товар шляхом проведення передоплати, що підтверджено відповідними документами.

За вказаних обставин відсутність підпису позивача у рахунку-проформі не впливає на ціну товару, яка була фактично сплачена згідно з поданим до митного оформлення рахунком-проформою та підтверджується платіжним дорученням.

Щодо тверджень відповідача, що «Відповідно до умов пункту 2.2. «Поставка товарів відбувається на основі замовлення Покупця, протягом 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення». Даний документ до митного оформлення не подавався.

Відповідно до умов пункту 2.3. «Про початок відвантаження кожної партії товару Покупець письмово за 48 годин до початку відвантаження попереджає Продавця». Даний документ до митного оформлення не подавався», суд зазначає таке.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тому, суд погоджується із позивачем, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Замовлення не має вплив на числові визначення митної вартості. Крім того, відповідач при наданні консультацій не витребував у декларанта наведеного замовлення.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до оскарженого рішення митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі:

товар № 7 - МД від 24.10.2022 № UA 205140/2022/75391 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №8 - МД від 30.09.2022 № UA 205140/2022/069051 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар № 9 - МД від 14.09.2022 № UA 205140/2022/064520 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №10 - МД від 17.10.2022 № UA 209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар № 11 - МД від 29.10.2022 № UA 205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг;

товар №12 - МД від 28.04.2022 № UA 209160/2022/004440 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №13 - МД від 17.10.2022 № UA 209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №14 - МД від 20.10.2022 № UA 205140/2022/074452 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг;

товар №15 - МД від 17.10.2022 № иА209160/2022/011600 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №16 - МД від 29.10.2022 № UA 205140/2022/077140 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг;

товар №17 - МД від 20.10.2022 № UA 205140/2022/074452 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг;

товар №18 - МД від 24.10.2022 № UA 205140/2022/075391 митна вартість становить 4,01 дол. США за кг.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 03.11.2022 № UА209000/2022/000117/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 858,88 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 18.09.2023.

Суддя Кедик М.В.