Ухвала

від 19.09.2023 по справі 480/9507/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2023 року Справа № 480/9507/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстіл Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстіл Україна", і просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 30824,44 грн;

- стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1060,38 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2023 залишено позовну заяву без руху у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду від 04.09.2023 представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначає, що своєчасно звернувся до суду із позовом, але позов було залишено без руху у зв`язку із несплатою позивачем судового збору. Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 11.07.2023 отримало на рахунок кошти з призначенням: Розподіл відкритих бюджетних асигнувань КЕКВ 2800 у сумі 10442,00 грн., і платіжною інструкцією №84 11.07.2023 позивачем було сплачено судовий збір, який було зараховано 12.07.2023. Однак, у зв`язку із тим, що у встановлений ухвалою суду по справі №480/6227/23 строк кошти на сплату судового збору були відсутні, відділення Фонду не мало можливості надати документ про сплату судового збору, тому ухвалою суду від 12.07.2023 по справі №480/6227/23 позовна заява була повернута Сумському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з одночасним роз`ясненням судом, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви відділенню Фонду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на зазначене, позивач зазначає, що Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як неприбутковою бюджетною установою, що утримується за рахунок коштів державного бюджету України своєчасно, сумлінно і без будь-яких зловживань вжито всіх залежних від нього заходів та вчинено всіх залежних від нього процесуальних дій обумовлених і передбачених Законом України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, Бюджетним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, а обставини та підстави, які вказані в даній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду вважає поважними - об`єктивно непереборними, такими, що не залежали від волевиявлення позивача, пов`язаними з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Отже, позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Предметом позову по даній справі є вимога про стягнення адміністративно-господарських санкцій, які мали бути сплачені відповідачем до 15.04.2022, а також нарахована за несвоєчасну сплату санкцій пеня і саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, позивач із вказаним позовом звернувся 31.08.2023, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення з позовом до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору як на підставу поважності пропуску таких строків.

Разом із тим, досліджуючи підстави, які зазначаються позивачем в заяві від 15.09.2023, щодо строків звернення позивача до суду, судом враховується наступне.

Позивач, як підставу пропуску строку звернення до суду зазначає ту обставину, що Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю своєчасно зверталося із позовом в межах справи №480/6227/23, але у зв`язку із несплатою суми судового збору позивачу було повернуто позовну заяву в межах справи №480/6227/23.

Також позивач посилається, що платіжне доручення № 84 від 11.07.2023, яке позивачем додано до даного адміністративного позову, і яке як зазначає позивач є доказом сплати судового збору саме за подання позову в межах справі №480/6227/23.

Зазначає, що судовий збір було сплачено 11.07.2023, але 12.07.2023 позовну заяву позивачу було повернуто ухвалою суду від 12.07.2023 по справі №480/6227/23. Разом із тим, повернення позову не позбавляє позивача права на звернення до суду, що і було 31.08.2023 використано позивачем.

Проте, надаючи оцінку вказаним доводам у заяві, судом встановлено наступне.

Позивачем не надано доказів в підтвердження того, що надане позивачем платіжне доручення № 84 від 11.07.2023 свідчить про те, що позивач сплатив суму судового збору саме за подання адміністративного позову по справі №480/6227/23 за позовною заявою Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Інстіл Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

При цьому позивачем зазначається, що кількість звернень позивача до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій з відповідачів за невиконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить за 2022р. 189 підприємств, установ, організацій.

Надане позивачем платіжне доручення №84 від 11.07.2023 взагалі не містить в призначенні платежу посилання ні на назву відповідача, ні на номер судової справи в межах якої здійснено відповідне зарахування коштів судового збору, зазначені лише загальні реквізити позивача.

Крім того, жодними доказами не підтверджується, що позивачем взагалі подавалася до суду в межах справи №480/6227/23 будь-яка інформація про те, що 11.07.2023 позивач сплатив судовий збір платіжним дорученням №84 від 11.07.2023, але кошти не зараховані.

За твердженнями позивача, які містяться у заяві, 11.07.2023 позивачем сплачується судовий збір, але до суду позивач звертається 31.08.2023, що свідчить про те, що до суду із даним адміністративним позовом позивач звертається через значний проміжок часу.

Крім того, на час розгляду клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду та зазначення позивачем обставин сплати судового збору, судом встановлено наступне.

Позивач зазначає, що судовий збір сплачено у повному обсязі, в належному розмірі за подання 31.08.2023 адміністративного позову.

Судом здійснено виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, відповідно до якої зазначено, що в Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю судовий збір в сумі 2684 грн. не сплачено.

Суд враховує, що про існування та звернення позивача до суду в межах іншої справи №480/8330/23 Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю взагалі суду ні в адміністративному позову, ні в заяві від 15.09.2023 не повідомляло, про існування справи №480/8330/23 не зазначало.

Так, відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, судом встановлено, що Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю судовий збір в сумі 2684 грн. платіжним дорученням №84 від 11.07.2023 сплачено позивачем за подання іншого адміністративного позову в межах іншої справи №480/8330/23.

Таким чином матеріали справи спростовуються твердження позивача, що судовий збір було сплачено позивачем в межах даної справи, а також під час усунення недоліків адміністративного позову під час первісного звернення до суду в межах справи №480/6227/23.

Слід зазначити, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір" №3674-VI, підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого позову, в тому числі тим самим позивачем чи до того самого суду.

У разі ж повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження чи закриття провадження у справі, особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону №3674.

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №810/504/17, від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

Крім того, у відповідності до положень пункту 4 ч.1 ст.7 Закону №3674 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Судом враховується, що в межах справи №480/9507/23 позивачу було повернуто адміністративний позов у зв`язку із пропуском строків звернення до суду. Саме в межах справи №480/8330/23 позивачем подано платіжне доручення від 11.07.2023 №84. Ухвалу суду від 21.08.2023 позивачем не оскаржено, а у відповідності до норм Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення судового збору в межах справи №480/8330/23.

Таким чином, враховуючи, що позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору за №84 від 11.07.2023, використану в іншій справі , а саме №480/8330/23, в цьому ж суді, судовий збір судовий збір в межах даної справи вважається не сплаченим.

На даний час доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову №80/60 від 30.08.2023 в межах справи №480/9507/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Інстіл Україна" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені взагалі відсутні, а тому позивач зобов`язаний надати суду докази сплати судового збору.

Крім того, судом враховується, що обставини, які зазначає позивач в заяві від 15.09.2023, зокрема, пропуск строку звернення до суду з підстав відсутності коштів у позивача на рахунках, те, що позивач є бюджетною установою, судом було досліджено та визнано неповажними такі обставини.

Так, в межах справи №480/8330/23 ухвалою суду від 08.08.2023 судом встановлено факт пропуску позивача строків звернення до суду та позов залишено без руху. В ухвалі суду від 21.08.2023 судом також зазначено, що на виконання ухвали суду від 08.08.2023, від позивача 16.08.2023 до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, мотивована тим, що діяльність Фонду фінансується з Державного бюджету України, а тому в даному випадку у Фонду не було наявних коштів для звернення до суду в строки встановлені чинним законодавством. У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору як на підставу поважності пропуску таких строків.

Проте, надаючи оцінку вказаним доводам, суд в межах справи №480/8330/23 в ухвалі від 21.08.2023 зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була підписана директором Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 30.05.2023, а відповідно до платіжної інструкції № 84 від 11.07.2023, судовий збір у цій справі сплачено ще 12.07.2023. Відтак, зазначена позивачем підстава для поновлення строку звернення до суду не може бути визнана судом поважною. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.

Таким чином обставини, які зазначає повторно позивач у заяві від 15.09.2023 , зокрема про те, що діяльність Фонду фінансується з Державного бюджету України, у Фонду станом на 11.07.2023 не було наявних коштів для звернення до суду в строки встановлені чинним законодавством, визнано судом неповажними у зв`язку із чим повернуто адміністративний позов.

Враховуючи зазначене, судом визнається безпідставним, що позивач повторно подає адміністративний позов до суду 31.08.2023, враховуючи те, що позов подається втретє, а не повторно, і під час повторного звернення до суду позивачем вже було пропущено строк звернення без поважних причин у зв`язку із чим повернуто без розгляду адміністративний позов. Ухвала суду від 21.08.2023 набрала законної сили, докази оскарження до апеляційної інстанції зазначеної ухвали суду в межах справи №480/8330/23 відсутні.

Стосовно посилання позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права на повторне звернення до суду, суд зазначає наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивач чи представника позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Слід звернути увагу позивача на те, що до повторного звернення із аналогічним позовом застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви. При цьому, позивач під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з позовом не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою позовною заявою.

Крім того, подання первинної позовної заяви тим самим позивачем до того самого відповідача не передбачає зупинення чи автоматичне поновлення строку на звернення до суду та можливості у зв`язку з цим у подальшому на розсуд позивача розпоряджатися часом на звернення до суду.

Поряд із зазначеним, суд наголошує і на тому, що обставини попереднього (повторного в межах справи №480/8330/23, який судом визнано пропущений без поважних причин) звернення з позовом самі по собі не свідчать про поважність підстав пропуску строку повторного звернення до суду.

В рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відтак, наведені причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача від 15.09.2023, а саме те, що позивач є бюджетною установою, судовий збір було сплачено під час первісного звернення до суду, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки позивачем не доведено обставини, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду, у визначений законом строк, саме із адміністративним позовом №80/ 60 від 30.08.2023, поданого до суду 31.08.2023.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку, а також сплати судовий збір в належному розмірі та порядку.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Згідно п. п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку сума судового збору за одну вимогу майнового характеру становить - 2684,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що законодавством передбачено сплату судового збору за подання позову, у т.ч. і даного адміністративного позову, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 2684,00 грн по справі №480/9507/23 за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Суд також звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого по справі №480/8330/23.

Керуючись ст. 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку;

- надати докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 2684,00 грн по справі №480/9507/23 за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета