Ухвала

від 30.08.2023 по справі 758/7805/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.07.2023 поновлено слідчому СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ», код ЄДРПОУ 32769087 - ОСОБА_6 , а саме на 98 000,00 доларів США та 3420,00 Євро, з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі захисник вказувала на те, що 18.05.2023 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в ході якого були вилучені особисті грошові кошти ОСОБА_6 , які є сумісною власністю його та його дружини, у сумі 98400 доларів США та у сумі 3420 Євро.

---

Справа № 758/7805/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4628/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді від 07.06.2023 вже було відмовлено у накладені арешту на вилучені грошові кошти, а ухвалою слідчого судді від 03.07.2023 зобов`язано уповноважених осіб СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , або прокурорів, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42021100000000170, повернути ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 98400 доларів США, 3420 Євро.

Однак вказані судові рішення виконано не було та грошові кошти не повернуто.

Захисник зазначала, що ОСОБА_6 надав докази походження вказаних коштів, а саме за рахунок заробітної плати, яку він отримував на посаді директора ТОВ «ГУДВІЛ», підприємницької діяльності його дружини ОСОБА_10 , продажу будинку та земельної ділянки, що належала ОСОБА_10 .

Слідчим в судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено наявність яких-небудь слідів злочину на вилучених купюрах. На вилучених грошових купюрах відсутні відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, не доведено, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК.

Ні із клопотання, ні із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

ОСОБА_6 не є підозрюваним за кримінальним провадженням 42021100000000170.

Крім того, слідчим пропущено строк звернення із клопотанням, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки грошові кошти було вилучено 18.05.2023 о 10 год. 10 хв., у той час як клопотання було подано після того, як була винесена ухвала від 03.07.2023 про зобов`язання повернути кошти ОСОБА_6 .

18.08.2023 від захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких захисник зазначала, що викладені у клопотанні відомості про те, що ТОВ «ГУДВІЛ» віднесено до товариств з ознаками фіктивності та «транзитно-конвертаційних груп», не обгрунтовані та безпідставні.

ТОВ «ГУДВІЛ» створено шляхом об`єднання майна, грошових коштів та інтересів з метою отримання прибутку. Товариство є юридичною особою приватного права, створене згідно рішення Загальних зборів Учасників та зареєстроване Державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації 26.12.2003р., номер запису в ЄДР 1 065 120 0000 000315, код ЄДРПОУ 32769087. Товариство є дійсним платником податку додану вартість та платником податку на прибуток на загальних підставах, ІПН НОМЕР_1 .

У товаристві працює 34 особи та воно є великим платником податків.

У судове засідання власник майна ОСОБА_6 та прокурор не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора та власника майна, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021100000000170 від 12.03.2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364-2, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно даних клопотання, досудове розслідування здійснюється за матеріалами Управління стратегічних розслідувань ДСР Національної поліції України щодо привласнення коштів місцевого бюджету територіальної громади м. Києва шляхом зловживання службовим становищем службовими особами КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» за попередньою змовою зі службовими особами підрядних організацій під час виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво Подільського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві».

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.04.2017 між комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» в особі директора ОСОБА_12 як замовником та ТОВ «Еко-Буд-Трейд» в особі директора ОСОБА_13 як генпідрядником укладено договір генпідряду №11/04-17, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві».

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що генпідрядником ТОВ «Еко-Буд-Трейд» на виконання договору генпідряду №11/04-17 з метою створення уяви здійснення законної господарської діяльності та конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, до злочинної схеми залучені субпідрядні підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері постачання річкового піску, піщано-гравійної, бетонної суміші, лако-фарбних матеріалів та металоконструкцій, тобто мають потрібну номенклатуру товарів/послуг і в подальшому укладають договірні відносини з ланцюгом фіктивних підприємств, що мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Встановлено, що замовником - ДП «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» починаючи з січня 2020 по теперішній час перераховуються на рахунки ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133) бюджетні грошові кошти ймовірно з метою їх розкрадання по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві»

Також встановлено, що на даний час продовжується протиправна діяльність, оскільки ДП «Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» здійснює перерахування бюджетних грошових коштів на рахунки ТОВ «Позитив-В» (ЄДРПОУ 38897504); ТОВ «ПОЗИТИВ - ШИППІНГ» (ЄДРПОУ 43281935); ТОВ «КТ-44» (ЄДРПОУ 39873290); ТОВ «БК «Теплобуд» (ЄДРПОУ 32386681); ТОВ «СТІ» (ЄДРПОУ 42229523); ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» (ЄДРПОУ 22202218), ТОВ «ФЛЕШ ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 45062271), ТОВ «ГАЛИЧ ЮА» (ЄДРПОУ 40474849), ТОВ «ІВЕНТА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 42386520), ТОВ`ЕКО МІЛФУД» (ЄДРПОУ 42045426), ТОВ «МЕТА КОМ ПРОМ» (ЄДРПОУ 44713818), ТОВ`АВЕРС СТАР» (ЄДРПОУ 45073860), ТОВ «ГУДВІЛ» код (ЄДРПОУ 32769087), «ТОВ «АРЛЕСОР ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44732488), ТОВ «СПІБ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 40617780), а також нових товариств, зокрема ТОВ «Сітілайт форм (ЄДРПОУ 42813425)»: - 31.03.2023 - 154 991 589,18 грн; 31.03.2023 - 26 546 487,58грн.; 30.12.2022 - 983 142,6 грн.; 29.12.2022 - 16 805 139, 96 грн., які згідно до матеріалів кримінального провадження також можуть бути скеровані на товариства «транзитно-конвертаційних груп», з метою подальшого привласнення та здійснення подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Так, з метою створення уяви здійснення законної господарської діяльності Генеральним підрядником та конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, до злочинної схеми залучені підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері постачання річкового піску, піщано-гравійної, бетонної суміші та металоконструкцій, тобто мають потрібну номенклатуру товарів/послуг та у подальшому укладають договірні відносини з ланцюгом фіктивних підприємств, що мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім того, згідно узагальненого матеріалу з Державної служби фінансового моніторингу України встановлено схему, спрямовану на заволодіння бюджетними коштами КП «ДБШТС» м. Києва, призначених для виконання робіт по об`єкту: «Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві», шляхом розміщення на депозитних рахунках, погашення кредитів, використання ризикових фінансових інструментів «фінансова допомога», «зустрічні транзити» та із залученням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності та «транзитності», інформація про які передавалась Держфінмоніторингом до правоохоронних органів у складі узагальнених матеріалів, пов`язаних із наданням незаконних послуг з формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, сприянням в ухиленні від сплати податків та відмиванні коштів.

Як зазначено в клопотанні, до одного з таких транзитно-конвертаційних підприємств належить ТОВ «ГУДВІЛ» код ЄДРПОУ 32769087, яке здійснює свою фінансово-господарську діяльність у сфері торгівлі металами та металевими рудами.

Під час виїзду за юридичною адресою ТОВ «ГУДВІЛ» будь-яких ознак, які б вказували, що зазначений суб`єкт господарської діяльності здійснює там свою господарську діяльність не виявлено. Однак, у ході проведення огляду сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 21, значиться металобаза та головний офіс ТОВ «ГУДВІЛ», де здійснюється господарська діяльність.

Директором ТОВ «ГУДВІЛ» код ЄДРПОУ 32769087 є ОСОБА_6 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що вищезазначена адреса значиться за дружиною ОСОБА_10 .

Як убачається із долучених до клопотання матеріалів, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2023 надано дозвіл на проведення обшуку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у користуванні директора ТОВ «ГУДВІЛ» ОСОБА_6 та належить на праві власності ОСОБА_10 .

Згідно даних протоколу обшуку від 18.05.2023, в період часу з 08 год. 20 хв. по 10 год. 10 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 виявлено та вилучено грошові кошти 98 000 доларів США та 3420 Євро.

Постановою слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_14 від 18.05.2023 грошові кошти, вилучені 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 98 000,00 доларів США та 3420,00 Євро, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42021100000000170.

06.07.2023 слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , в якому просив поновити строк звернення із клопотанням, накласти арешт на майно - грошові кошти, які були вилучені 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ» ОСОБА_6 , а саме на 98 000,00 доларів США та 3420,00 Євро, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.07.2023 поновлено слідчому строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту, задоволено клопотання та накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання директора ТОВ «ГУДВІЛ», код ЄДРПОУ 32769087 - ОСОБА_6 , а саме на 98 000,00 доларів США та 3420,00 Євро, з метою збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене 18.05.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання директора ТОВ «ГУДВІЛ» ОСОБА_6 , а саме на грошові кошти в сумі 98 000,00 доларів США та 3420,00 Євро, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 42021100000000170 та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучені грошові кошти, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до їх знищення, приховування чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені грошові кошти можуть бути набутими кримінально протиправним шляхом, або містити інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Доводи апеляційної скарги про те, що вилучені грошові кошти мають законне походження та набуті шляхом отримання заробітної плати ОСОБА_6 , підприємницької діяльності його дружини ОСОБА_10 , продажу будинку та земельної ділянки, а також посилання на відсутність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як убачається із викладених у клопотанні фактичних обставин кримінальних правопорушень, органом досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах членів родини ОСОБА_6 та інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що ухвалою слідчого судді від 07.06.2023 вже було відмовлено у накладені арешту на вилучені грошові кошти, а ухвалою слідчого судді від 03.07.2023 зобов`язано уповноважених осіб у кримінальному провадженні № 42021100000000170 повернути ОСОБА_6 вилучені грошові кошти, не є предметом даного судового розгляду та не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що слідчим пропущено строк звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, були предметом перевірки слідчим суддею, за наслідком якої слідчий суддя дійшов висновку про поновлення слідчому строку на звернення із клопотанням про арешт майна. При цьому, ухвала слідчого судді у частині рішення про поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна, окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянта на неналежність ТОВ «ГУДВІЛ» до товариств з ознаками фіктивності та «транзитно-конвертаційних груп», є передчасними. Такі доводи апелянта і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та підлягають встановленню та перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Разом з тим, як убачається із ухвали слідчого судді, дійшовши обгрунтованого висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна та вказавши в резолютивній частині ухвали про необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали послався також на необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання, хоча слідчим у клопотанні не порушувалось питання про арешт грошових коштів на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України з цією метою. Крім того, слідчий суддя не взяв до уваги відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, що у свою чергу, виключає можливість накладення арешту на його майно з підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Однак, у даному випадку помилкове посилання слідчого судді, як на одну із підстав для арешту майна, на необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання, не впливає на правильність висновку слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів за викладених у клопотанні обставин, та не змінює кінцевий результат прийнятого рішення, а тому колегія суддів вважає, що вказана обставина сама по собі не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

З урахуванням наведеного, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14 липня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3