КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2022 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825, а саме: 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1.
Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам,
Справа № 757/12862/22-к Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3555/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ» подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник вказувала на те, що ТОВ «ЦСРМ» набуло права власності на 19/20 часток будівель бази відпочинку «Сонячна», що знаходяться за адресою: Полтавська область, Глобинський р., с. Липове, вул. Київська (попередня назва: вулиця Радянська), №1/1, на земельних ділянках Державної власності, наданих для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, площею 6,4674 га., кадастровий номер 5320688100:00:014:0030 площею 1,00 га., кадастровий номер 5320688100:00:014:0031, на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2019, укладеного з Приватним Полтавським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Полтаватурист», код ЄДРПОУ 02607835.
ТОВ «ЦСРМ» є добросовісним набувачем майна за вищевказаним договором купівлі-продажу, який не пов`язаний з ПрАТ «Полтаватурист.
У доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні докази, які б свідчили про будь-який зв`язок ПрАТ «Полтаватурист» та ТОВ «ЦСРМ», а також відомості про проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій щодо майна ТОВ «ЦСРМ».
ТОВ «ЦСРМ» та/або його посадові особи не є учасником даного кримінального провадження та клопотання прокурора не містить жодних доказів їх причетності до незаконного відчуження майна, зазначеного у клопотанні прокурора.
Слідчим суддею, у порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, належним чином не перевірено правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора та оскаржувана ухвала не містять відомостей про можливість накладення арешту на спірне майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Прокурором не надано доказів відповідності спірного майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України.
Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами у даному кримінальному провадженні є формальною, оскільки не містить відомостей про те, що вказане майно є предметом незаконних дій, набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею не оцінено розумність і співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Крім того, арешт майна ТОВ «ЦСРМ» перешкоджає нормальному веденню господарської діяльності у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №757/13285/22-к арештоване майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.
Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в свою чергу, 18.05.2023 оголошено конкурс з пошуку управителя частини бази відпочинку «Сонячна», с. Липове Полтавської обл., а саме: 19/20 частками об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Липове, вул. Київська, буд. 1/1.
Слідчим суддею, в порушення вимог ст. 172 КПК України, розглянуто клопотання прокурора без участі власника такого майна, а також не взято до уваги відсутність у даному клопотанні належного обґрунтування такої необхідності.
Крім того, захисник вказувала на те, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі ТОВ «ЦСРМ» та його представника, копію ухвали слідчого судді отримано захисником лише 22.05.2023.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ», яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ» задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна, дані про направлення на адресу ТОВ «ЦСРМ» копії оскаржуваної ухвали або вручення власнику майна копії такої ухвали, у справі відсутні.
Як зазначила захисник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ» в апеляційній скарзі, копію оскаржуваної ухвали вона отримала 22.05.2023, тоді як подала апеляційну скаргу 26.05.2023, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ: 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ: 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.
Так у період з 1992 року по теперішній час, службові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», Федерації професійних спілок України, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими під час досудового розслідування особами, умисно, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, здійснюють відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів, які перебувають у їхньому відданні, без погодження із Фондом державного майна України, що призводить до нанесення матеріальної шкоди (збитків) державі в особливо великих розмірах.
Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що ПрАТ «Укрпрофтур» є засновником ПрАТ "Полтаватурист", код ЄДРПОУ 02607835 та є власником його акцій на загальну суму 99.8622 % від їх загальної кількості.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування отримано інформацію про об`єкт нерухомого майна професійних спілок, який був 14.06.2019 незаконно відчужений ПрАТ "Полтаватурист" на користь підконтрольного їм ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ: 37079825, а саме: 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1.
Як зазначено в клопотанні, зібрані під час досудового слідства докази вказують на те, що вищезазначені об`єкти нерухомості є об`єктом протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, службових осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофтур» та ПрАТ "Полтаватурист" та ТОВ «ЦРСМ».
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ ДБР ОСОБА_9 від 01.06.2022 нерухоме майно, серед якого 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1, яке належить на праві власності ТОВ «ЦРСМ», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019.
02.06.2022 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825, а саме: 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1, а також із забороною державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2022 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825, а саме: 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1.
Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно вищевказаного нерухомого майна ТОВ «ЦРСМ», код ЄДРПОУ 37079825.
Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження майна як речового доказу.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «ЦРСМ», а саме: 19/20 частки об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 76627753206, який розташований за адресою: Полтавська обл., Глобинський р., с. Липове, вулиця Київська, будинок 1/1, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 62019100000001170, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі нерухоме майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Посилання апелянта на те, що нерухоме майно, на яке було накладено арешт, набуто ТОВ «ЦРСМ» на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2019, не впливають на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту такого майна, оскільки з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Обставини законності набуття нерухомого майна ТОВ «ЦРСМ» є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а посилання на непричетність вказаного товариства до кримінальних правопорушень, підлягають встановленню та перевірці пі час подальшого досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що нерухоме майно, власником якого є ТОВ «ЦРСМ», може бути об`єктом кримінально протиправних дій та отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Посилання апелянта на те, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без участі власника майна, не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді з огляду на положення ст. 172 КПК України, відповідно до якої, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що накладений арешт перешкоджає нормальному веденню господарської діяльності товариства, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «ЦСРМ» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113568570 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Мельник Володимир Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні