Рішення

від 12.11.2007 по справі 7/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  7/454

12.11.07

 За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                     Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив - 10"

 про                   стягнення 84518,98 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Юраков Є.Ю. (довіреність № 156 від 28.09.2007р)

Від відповідача: Слепченко Л.М. (голова правління)  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 84518,98 грн. заборгованості за договором № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 74537,34 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9981,64 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих послуг виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 09.07.2007р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/454 та призначено розгляд справи на 23.07.2007 року.

Ухвалою суду від 23.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 17.08.2007 року.

Згідно розпорядження №15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/454 передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою суду від 21.08.2007р. справу № 7/454 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд спору у справі на 13.09.2007р.

Ухвалою суду від 13.09.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 24.09.2007 року.

Ухвалою суду від 24.09.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 08.10.2007 року.  

Ухвалою суду від 08.10.2007р., на підставі ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.11.2007 року.

Представник відповідача у судові засідання з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, проти заявлених позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні, призначеному на 12.11.2007 р., за згодою представників сторін, оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Статтею 16 Закону  України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету  Міністрів  України від 21 липня 2005 р. N 630  затверджено  «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які  регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене  свідчить, що  законодавець  розрізняє   послуги  з  централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті  1 цього  Закону  визначено,  що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

21.05.2002 року між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” (позивачем) і Житлово-будівельним кооперативом “Локомотив-10” (відповідачем) укладено договір № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1. якого за договором постачальник (позивач) зобов‘язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент (відповідач) –розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р.

На підставі п. 2.1. договору постачальник зобов'язався забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 “Вода питна” та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1.).

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п. 3.3.).    

Згідно умов договору абонент зобов'язався розраховуватися за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.4.). При цьому, постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору, а абонент проводить оплату шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язався, на підставі п. 3.5. договору, у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.  

Позивачем вказується, що ним на виконання умов договору № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього каналізаційних вод, проте, відповідач в порушення умов зазначеного договору зобов'язання по своєчасному проведенню розрахунків за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що при укладенні договору №  00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року позивачем було присвоєно відповідачу абонентський номер (код абонента) –2-917, що не заперечувалося представниками сторін у судових засіданнях.     

За вказаним абонентським номером зареєстрований прилад обліку води, що знаходиться в будинку № 11-Г по вул. Ревуцького в м. Києві, та не заперечується представниками сторін.

Судом прийнятий до уваги наданий позивачем помісячний розрахунок позовних вимог до боржника за період з липня 2004р. по квітень 2007р., в якому позивачем зазначено, об‘єми постачання та споживання послуг, зокрема, постачання та споживання холодної води та гарячої води, стоків та вартість спожитих послуг.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано розшифровки рахунків абонента за номером –2-917 помісячно по холодній воді та розшифровки  рахунків абонента за номером –2-40917 помісячно по гарячій воді та стокам.  

В ході судового розгляду судом встановлено, що станом на 01.05.2007р. сторонами було складено та підписано Акт звірки розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення між ВАТ “АК “Київводоканал” та ЖБК “Локомотив-10”, відповідно до якого позивач вказав заборгованість відповідача в розмірі 74537,34 грн., а відповідач визнав суму боргу в розмірі 58162,52 грн. Однак, даний Акт звірки розрахунків складений по холодній воді, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –2-917 та по холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –2-40917. Судом встановлено, що метою укладення договору № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року було постачання питної води та приймання стічних вод для потреб будинку за адресою: вул. Ревуцького, 11-Г. Умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –2-40917. Позивач не надав суду доказів того, що договір № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року був укладений на постачання води відповідачу для виготовлення гарячої води. Доказів укладення додаткової угоди про постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої води між сторонами, позивачем суду не надано.  

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що оскільки підстави позову пов'язані з невиконанням відповідачем умов договору № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами даного договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись, виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером –2-917.

Позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) та не надав доказів для стягнення з відповідача вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води.  

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Звертаючись  з  позовом,  позивач  не  надав  доказів,  відповідно  до  яких  на  відповідача покладався  обов‘язок  сплачувати  за  постачання холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснювався приладом обліку за абонентським номером –2-40917 саме  на  підставі договору № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року та  відповідно  до  його  умов.

За таких  обставин  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  частково. З  відповідача  на  користь позивача  підлягає  стягненню  заборгованість  в  розмірі  18506,29 грн., що  виникла  в результаті  постачання   питної  води та прийняття стічних вод на підставі договору № 00632/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 21.05.2002 року.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми інфляційних втрат в розмірі 9981,64 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків обґрунтовані, однак підлягають задоволенню в розмірі 357,64 грн.

Решта  позовних  вимог  є  необґрунтованими  та  не  підлягають  задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 188,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 26,34 грн.  покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити частково.

           Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Локомотив-10” (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11-Г; код ЄДРПОУ № 22883046; рахунок № 26000200002656 в Дарницькій філії АКБ в м. Києві, МФО 322023), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; код ЄДРПОУ № 03327664; рахунок № 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300830) 18506,29 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот шість гривень 29 коп.) основного боргу, 357,64 грн. (триста п'ятдесят сім гривень 64 коп.) інфляційних втрат, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 64 коп. держмита та 26 (двадцять шість) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

        3.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.11.2007р.