Постанова

від 19.09.2023 по справі 420/17542/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17542/22

Головуючий в І інстанції: Білостоцький О.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 09.02.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Турецької І.О.

судді Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис», в якій позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: суму заборгованості з орендної плати з юридичних осіб 130388,64 грн., на бюджетний рахунок UА888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/смт. Овідіополь/18010600.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року позов задоволено. Стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» (код ЄДРПОУ 37291715) суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 130388,64 грн. на бюджетний рахунок UА888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/смт. Овідіополь/18010600.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушенні норм процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Вердис» перебуває за основним місцем обліку в ГУДПС в Одеській області, інформація щодо адреси: 65036, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, 26.

Також, згідно матеріалів справи, ТОВ «Вердис» подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.02.2021 року № 7797, в якій визначені податкові зобов`язання з орендної плати: кадастровий номер земельної ділянки 5123755100:01:002:0677, річна сума орендної плати за 2021 рік 521554,74 грн., щомісячна сума орендної плати з січня по листопад 2021 року 43462,90 грн., грудень 2021 року 43462,84 грн.

У відповідності до розрахунку податкового боргу ТОВ «Вердис», станом на 24.10.2022 року за товариством рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб по податковій декларації від 11.02.2021 року № 7797 у загальній сумі 130388,64 грн., в тому числі: за жовтень 2021 року у сумі 43462,90 грн., строк сплати до 30.11.2021 року; за листопад 2021 року у сумі 43462,90 грн., строк сплати до 30.12.2021 року; за грудень 2021 року у сумі 43462,84 грн., строк сплати до 30.01.2021 року.

Позивач зазначає, що у зв`язку з наявністю у ТОВ «Вердис» податкового боргу з орендної плати, товариству вже надсилалась податкова вимога від 31.07.2020 року № 118307-53 про сплату податкового боргу у сумі 12839,24 грн., однак, ТОВ «Вердис» податковий борг не сплачено.

У даній справі податковий орган просить стягнути з ТОВ «Вердис» податковий борг з орендної плати з юридичних осіб по податковій декларації від 11.02.2021 року № 7797 у загальній сумі 130388,64 грн. за жовтень-грудень 2021 року.

На час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, доказів оскарження податкової вимоги або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями до суду не надано.

На підставі наведеного, оскільки узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на викладене.

Згідно п.п. 288.1, 288.2, 288.3, 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України (далі ПК України, чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 285, п. 287.3 ст. 287 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

За правилами п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В свою чергу, згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. 42.1, 42.2, 42.5 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковий борг у сумі 130388,64 грн., який просить стягнути позивач у даній справі, виник у зв`язку з несплатою ТОВ «Вердис» самостійно обчислених податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб у поданій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.02.2021 року № 7797 у загальній сумі 130388,64 грн. за жовтень-грудень 2021 року.

Таким чином, податкові зобов`язання, які просить стягнути податковий орган у даній справі з ТОВ «Вердис» в якості податкового боргу, є самостійно узгодженими.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем в апеляційній скарзі, податковим органом дотримано процедуру щодо стягнення податкового боргу.

Так, у зв`язку з наявністю у ТОВ «Вердис» податкового боргу з орендної плати, товариству вже надсилалась податкова вимога від 31.07.2020 року № 118307-53 про сплату податкового боргу у сумі 12839,24 грн. на адресу: 65036, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, 26, проте, поштове відправлення повернуто на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення цього поштового відправлення.

За наведених вимог ПКУ, податкова вимога від 31.07.2020 року № 118307-53 про сплату податкового боргу, направлена ГУДПС в Одеській області на адресу ТОВ «Вердис»: 65036, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, 26, вважається врученою (день вручення - день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення).

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що податкові зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб є самостійно узгодженими та набули статусу податкового боргу, та з огляду на встановлені судом обставини щодо дотримання з боку податкового органу процедури стягнення податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позов про стягнення з ТОВ «Вердис» податкового боргу у сумі 130388,64 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, колегія суддів наголошує, що в поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що заборгованість товариства зі сплати податкових зобов`язань фактично становить меншу суму, ніж заявлено позивачем.

Відповідач зазначає, що на підтвердження цих доводів ним будуть надані відповідні платіжні доручення.

Проте, в ході розгляду справи доказів погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями до суду не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги непідтверджені жодними доказами, а тому, підлягають відхиленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неналежного повідомлення відповідача про слухання справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена на адресу ТОВ «Вердис»: 65036, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, 26, яка відповідає адресі товариства, зазначеній в ЄДРПОУ та в апеляційній скарзі.

Згідно ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Однак, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена, як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема, не визначає, чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за адресою місцезнаходження.

Таким чином, повернення поштового відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», не може свідчити про обізнаність відповідача щодо її існування та як наслідок наявності у нього можливості подати відзив на позовну заяву у визначений в ухвалі судом строк.

В свою чергу, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином з посилання на положення ч. 11 ст. 126 КАС України, згідно якої, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, оскільки у спірному випадку судом відповідачу не направлялась повістка.

Колегія суддів зазначає, що вимоги статті 126 КАС України розповсюджуються на порядок вручення судових повісток, а не судових рішень, і законодавець чітко розмежовує правові наслідки не вручення судових повісток та судових рішень, які не є тотожними.

Правила вручення судових рішень регулюються окремою статтею 251 КАС України, яке передбачає інші підстави встановлення фактів вручення судових рішень.

Крім того, судом першої інстанції не враховано усталену практику Верховного Суду щодо застосування норм статті 251 КАС України, згідно якої, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення (зокрема, постанови ВС від 27 лютого 2020 року у справі № 814/1469/17, від 11 травня 2022 року у справі № 640/8155/19, від 28 липня 2022 року у справі № 640/20272/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 640/13033/21, від 31 січня 2023 року у справі № 640/15942/19).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом не проводилось судове засідання, поряд з цим, в матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо повідомлення відповідача про існування даної справи, а повернення поштового відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі.

За таких обставин, враховуючи, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази щодо повідомлення відповідача про існування даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» про стягнення суми податкового боргу задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердис» (код ЄДРПОУ 37291715) суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 130388,64 грн. на бюджетний рахунок UА888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/смт. Овідіополь/18010600.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 19.09.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: І.О. Турецька

Суддя: О.А. Шевчук