Постанова

від 18.09.2023 по справі зпп/320/50/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № ЗПП/320/50/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за заявою Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Іванківського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА

КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просило зупинити стягнення на підставі виконавчого листа №320/2846/20, виданого Київським окружним адміністративним судом 04.11.2021 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська районна лікарня" за адресою: Київська область, Поліський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 7, шляхом зобов`язання КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 № 55.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в задоволенні заяви КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ним було подано достатні докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення.

Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подавали. Будь-які їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В силу ст.311 КАС України, з огляду на відсутність відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову в суді першої інстанції без повідомлення сторін, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Державного виконавця Іванківського відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 06.02.2023 ВП №70950537 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №320/2843/20, виданого 04.11.2021 Київським окружним адміністративним судом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська районна лікарня" за адресою: Київська область, Поліський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 7, шляхом зобов`язання КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 № 55, за яким боржником є КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" (а.с.5).

Вказаною постановою вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн.

З інформації по виконавчому провадженню №70950537 від 26.03.2023 вбачається, що у вказаному виконавчому провадженні з боржника підлягає стягненню витрати на проведення виконавчих дій в сумі 369,00 грн, штрафи за невиконання рішення суду без поважних причин в сумі 5100,00 грн та 10200,00 грн та виконавчий збір 26800,00 грн (а.с.10-11).

10.03.2023 позивач подав до Київського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку адміністративний позов до Іванківського ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ГУ ДСНС України у Київській області про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2023 ВП №70950537 (а.с.8-10).

Оскільки станом на 06.04.2023 інформація про відкриття провадження у справі за вказаним позовом була відсутня, КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" подано заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Наведена заява обґрунтована тим, що виконавче провадження було відкрито незаконно та в його рамках вже прийняті нові постанови державного виконавця, виконання яких загрожує додатковим стягненням з боржника 42469,00 грн і невжиття заходів забезпечення позову може реально ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, оскільки вимагатиме додаткових заходів з метою повернення незаконно стягнутих коштів.

Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, виходив з відсутності об`єктивних підстав та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів, зокрема, позивачем не подано доказів проведення державним виконавцем активних дій та заходів, спрямованих на стягнення з позивача штрафів та виконавчого збору.

За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21.

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі відкриття виконавчого провадження, вирішення питання про стягнення з боржника виконавчого збору та винесення постанов про накладення штрафів за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №380/12789/21, який підлягає врахуванню судом.

Колегія суддів звертає увагу, що ні під час подання заяви про забезпечення позову, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів того, що його майновий та фінансовий стан не дозволяє в повному обсязі сплатити застосовані державним виконавцем штрафні санкції із витратами виконавчого провадження, або що проведення стягнень грошових коштів з банківських рахунків позивача матиме наслідком неможливість виконання ним господарських зобов`язань.

При цьому, у випадку задоволення адміністративного позову щодо скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, законодавством передбачена процедура повернення безпідставно стягнутих коштів в рамках примусового виконання виконавчого документа.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову не підтверджена жодними доказами та належним чином не обґрунтована, в тому числі щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених (оспорюваних) прав, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №320/13788/23 повернуто позовну заяву КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" до Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови від 06.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70950537 на підставі виконавчого листа № 320/2846/20, виданого Київським окружним адміністративним судом 04.11.2021 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня» за адресою: Київська обл., Поліський район, смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, буд. 7, шляхом зобов`язання КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 24.12.2019 № 55.

Вказана ухвала залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023.

Станом на момент розгляду апеляційної скарги будь-якої інформації про наявність відкритого судового провадження або поданого адміністративного позову про скасування постанови від 06.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70950537 матеріали справи не містять, а судом не встановлено.

Наведене додатково свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви КНП Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.150-154, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року про відмову у задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства Поліської районної ради "Поліська центральна районна лікарня" про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 18 вересня 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма