Постанова

від 02.10.2007 по справі 48/294-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/294-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02.10.2007р.м.Київ№ 48/294-А

12:57

За позовомВиконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

ДоПриватного підприємства «Гарант сервіс»

Простягнення 1 526,86 грн.

                                                                                              Суддя Сулім В.В.

Секретар судового засідання Мисник Т.М.

Представники:

Від позивача:Клімчук І.В. –пред. за довір.

Від відповідача:не з'явився

02.10.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 526,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2007 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 48/294-А та призначено до судового розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.49, 51 КАС України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.45-46 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 21.02.07р. суд виніс ухвалу про відкладення судового засідання по справі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 КАС України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Під час проведення судового розгляду справи представник позивача позов підтримав,  та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача суму заборгованості.

Відповідач у засідання суду не прибув, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали суду від 17.07.2007 р., 21.08.2007 р. та 11.09.2007 р. по справі № 48/294-А не виконав, заперечень проти позову не надав, заявлені вимоги не оспорив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвали направлені на юридичну адресу відповідача. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача  заборгованості у сумі 1526,86 грн.

Приватне підприємство «Грант сервіс»як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою прецездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) є платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою прецездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням 3 02.12.2003р. .

Відповідно до ст. 1 Закону № 2240-ІІІ власник або уповноважений ним орган, громадяни, зобов'язані сплачувати страхові внески – відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Згідно ст. 4 Закону № 2240-ІІІ застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тичасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Стаття 6 Закону № 2240-ІІІ передбачає, що загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2240-ІІІ кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:

1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей;

3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб (у 2006 році встановлюється у розрахунку на 5 календарних днів);

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

У відповідності до ст. 19 Закону № 2240-ІІІ джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

6) інші надходження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний:

1) пункт 1 частини другої статті 27 виключено

2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;

6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;

7) надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати, суми сплачених страхових внесків;

8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості:

про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності;

про зміну відомостей про застраховану особу в десятиденний строк з дня одержання цих змін.

Згідно з ч. 3, 6 п. 1 ст. 28 Закону № 2240-ІІІ Фонд має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

19.01.2004р. Виконавчою дирекцією позивача було проведено перевірку відповідача.

За результатами ревізії було складено Акт ревізії виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.01.2004 р.

Під час проведеної перевірки виявлено порушення п. 2 ст. 27, 19 Закону № 2240-ІІІ , а саме: внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2001р. по 01.11.2003р. перераховані не на єдиний централізований рахунок  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а до профспілкової організації „Злагода”.

Відповідно до Закону України №2343 від 25.04.2001р. „Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” профспілкові організації втратили право акумулювати та використовувати  кошти  соціального страхування.

Таким чином, починаючи з  2001р. відсутні підстави для перерахування відповідачем страхових внесків до ПОСЗТ „Злагода”.

Згідно зі статтею 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та Інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Відповідно  до ст. 30 Закону № 2240 (в редакції, що діяла на момент винесення рішення) страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

30.01.2004р. Київським міським відділенням Виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення №8 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню  відповідно до якого відповідачу донараховано  975,91 грн. страхових внесків, 63,00 грн. пені та штраф у розмірі 487,95 грн.

Оскільки Відповідачем зазначені суми не були своєчасно сплачені Центральною дирекцією були направлені "Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу" до ДШ у Печерському районі м. Києва, яка  в свою чергу виставила податкові вимоги. Також  податковою інспекцією на майно відповідача було накладено податкову заставу та внесено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 24.12.2004р.  Проте податковий борг Відповідача у сумі 1526,86 грн. до теперішнього часу залишився не погашеним.

Крім того, судом встановлено, що рішення позивача відповідачем не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач заявлені вимоги не оспорив.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Гарант сервіс»про стягнення боргу у сумі 1526,86 грн. є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,  пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гарант сервіс»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, ЄДРПОУ 30778482) на користь робочого органу Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 30, ЄДРПОУ 26061157) –суму боргу в розмірі 1526 (одна тисяча п'ятсот двадцять шість) 86 коп. на рахунок Центрального міжрайонної виконавчої дирекції  (01601, м. Київ, Спортивна площа, 3, код ЄДРПОУ 26079358, р/р 25600032763 в АБ „Синтез”, МФО 322711).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                               В.В. Сулім