Постанова

від 19.09.2023 по справі п/811/754/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 вересня 2023 року

справа №П/811/754/16

адміністративне провадження № К/990/26289/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (судді: Круговий О. О., Прокопчук Т. С., Шлай А. В., про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі №П/811/754/16

за позовом Філії Національної телерадіокомпанії України «Кіровоградська регіональна дирекція»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Національна телерадіокомпанія України в особі Філії Національної телерадіокомпанії України «Кіровоградська регіональна дирекція» звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (правонаступник), в якому просила скасувати рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0010221303 від 30 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 44516,62 грн та пені у розмірі 667,75 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, ухваленим в порядку нового судового розгляду, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27 вересня 2022 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою, заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідач копію судового рішення отримав лише 29 серпня 2022 року, відтак він має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду в силу приписів частини другої статті 295 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційна скарга залишена без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору в розмірі 2067 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 17 серпня 2023 року поновив Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк на касаційне оскарження, відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу № П/811/754/16 з суду першої інстанції.

30 серпня 2023 року справа № П/811/754/16 надійшла на адресу Верховного Суду.

01 вересня 2023 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, у якому Товариство просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, контролюючий орган в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.

Заявник при поданні апеляційної скарги, а також на виконання ухвали суду подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовує тим, що рішення суду в даній справі не було направлено відповідачу поштовим зв`язком у паперовому вигляді, також не було направлено через «Електронний суд». Копію рішення суду отримано 29 серпня 2022 року представником відповідача нарочно.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області як суб`єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу kr.official@tax.gov.ua, у відповідності до матеріалів адміністративної справи електронну копію судового рішення від 11 січня 2022 року було доставлено до електронної скриньки заявника 11 січня 2022 року, про що сформовано відповідну довідку (а. с. 44 т. 2). Пославшись на пункт 2 частини шостої статті 251, пункт 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, пункти 10, 17, 37 розділу ІІІ, пункт 59 розділу IV «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання судом першої інстанції порядку направлення учаснику справи копії судового рішення шляхом скерування її на електронну адресу kr.official@tax.gov.ua.

Колегія суддів Верховного Суду визнає такі висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15/21 затверджено «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення про ЄСІТС), а 4 вересня 2021 року у газеті «Голос України» №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв`язку.

Абзацом 3 підпункту 15.17 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідних положень» КАС України передбачено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Таким чином, зазначені в оголошені Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Згідно з нормами частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вказані положення КАС України кореспондуються із нормами, що закріплені у пункті 16 Положення про ЄСІТС.

За змістом пункту 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою https://wiki.court.gov.ua.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Пунктом 111 розділу IV «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Верховний Суд в постанові від 01 серпня 2023 року у справі № 380/17220/21 звернув увагу що, визначення поняття «офіційна електронна адреса» чинне законодавство України не наводить. Разом з тим, у Положенні про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженим постановою КМУ від 05 січня 2011 року №5, яке є чинним, наводиться визначення поняттю «електронна адреса суб`єкта владних повноважень», відповідно до якого це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб`єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім`я у домені gov.ua, зареєстроване суб`єктом владних повноважень.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 11 частини першої, частиною другою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти.

Суб`єкти владних повноважень у розумінні приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, органи державної влади, належать до розпорядників інформації відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а отже в силу вимог закону зобов`язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність, зокрема, про його офіційний веб-сайт та електронну пошту, в тому числі на своєму веб-сайті, якщо такий є.

Отже, Верховний Суд в постанові від 01 серпня 2023 року у справі № 380/17220/21 дійшов висновку, що електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області як суб`єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу kr.official@tax.gov.ua, яка зазначена на офіційному сайті відповідача в розділі «Контакти».

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Згідно з довідкою суду від 11 січня 2022 року про доставлення електронного листа: «документ в електронному вигляді «ст.246 Рішення» від 11.01.2022 року по справі № П/811/754/16 (суддя А. В. Сагун) було надіслано одержувачу Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на його електронну адресу kr.official@tax.gov.ua. Документ доставлено до електронної скриньки: 11.01.2022 року».

Окремо колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак всі процесуальні документи, підписані цифровим підписом судді і направлені до Єдиного державного реєстру судових рішень, автоматично надсилаються до електронних кабінетів учасників справи підсистеми «Електронний суд». Згідно даних з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/) рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року надіслано судом: 11.01.2022, зареєстровано: 12.01.2022, оприлюднено: 12.01.2022.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне провадження, враховуючи факт належного вручення судового рішення судом першої інстанції в розумінні частини п`ятої, пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Суд апеляційної інстанції не знайшов обґрунтованими доводи Головного управління ДПС у Кіровоградській області, адже він мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що оскаржуване скаржником рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року на момент подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відповідач не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі №П/811/754/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

І. А. Гончарова