Ухвала

від 15.09.2023 по справі 182/3224/23

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3224/23

Провадження № 1-кп/0182/952/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2023 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2023 за № 12023041340000605 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с. Новий Мерчик Валківського району Харківської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , голова селянського (фермерського) господарства «Андрос», із вищою освітою, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України, до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.

Землі, на яких розташовуються пам`ятки культурної спадщини, відносяться до категорії земель історико-культурного призначення (ст. 53 Земельного кодексу України) і відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» перебувають виключно у державній власності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка культурної спадщини (далі по тексту - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України, а із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Про охорону культурної спадщини», об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу), переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини», курган - нерухомий археологічний об`єкт культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, забороняються зокрема, ландшафтні перетворення, меліоративні, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до інформації, наданої Нікопольською районною військовою (державною) адміністрацією Дніпропетровської області та згідно переліку об`єктів культурної спадщини, археології, розташованих на території Кіровської сільської ради Нікопольського району (на теперішній час Чистопільського старостинського округу Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області), а також, відповідно до інших матеріалів кримінального провадження на території Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області за обліковим номером № 3277 розташований нерухомий археологічний об`єкт культурної спадщини - курган.

Також, встановлено, що зазначений курган розташований в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1222982200:01:002:0470, з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 6,33 га.

В межах земельної ділянки з кадастровим номером 1222982200:01:002:0470, з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 6,33 га., яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі по тексту - Витяг) належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та на підставі договору оренди між ОСОБА_6 і селянським (фермерським) господарством (далі по тексту - СФГ) «Дар» (ЄДРПОУ: 31338024) від 30.09.2019 орендується СФГ «Дар», але з 17.12.2019 на підставі договору міни за № 1/19, укладеного 15.12.2019 між СФГ «Дар» та СФГ «Андрос», вказана земельна ділянка перебувала у тимчасовому користуванні СФГ «Андрос», з місцезнаходженням на території Першотравневської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, розташований курган за № 3277, площею 0,1257 га, навколо якого встановлено охоронну зону, а площа пам`ятки з охоронною зоною становить 0,2827 га.

Площу та місце розташування вищевказаного кургану та його охоронної зони зазначено в технічній документації по геодезичній зйомці і визначенню місця розташування пам`ятки історико-культурного призначення на території Першотравневської сільської ради (територіальної громади) Нікопольського району Дніпропетровської області, розробленій ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство» на підставі договору № 2/3-2 від 12.02.2004, укладеного з обласним центром з охорони історико-культурних цінностей про проведення геодезичних робіт по встановленню місцезнаходження пам`яток.

Так, ОСОБА_3 , який є головою СФГ «Андрос», було відомо, як голові вказаного СФГ та він був особисто достовірно обізнаним про існування та фактичне місце розташування на вказаній земельній ділянці вищезазначеного кургану разом з його охоронною зоною, які відображено в плані меж орендованої земельної ділянки (далі по тексту - План) з кадастровим номером 1222982200:01:002:0470, так як даний План є невід`ємною складовою державного акту на право власності на земельну ділянку та його копія надавалася голові СФГ «Андрос» 15.12.2019 під час укладання між СФГ «Дар» та СФГ «Андрос» договору міни земельних ділянок.

Восени 2022 року у денний час доби (більш точної дати та часу в ході досудового слідства встановити не надалось можливим) ОСОБА_7 особисто проводив культиваційні та посівні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 1222982200:01:002:0470, яка перебуває у тимчасовому користуванні СФГ «Андрос», в межах якої знаходиться вищезазначений курган разом з його охоронною зоною. В цей час ОСОБА_7 , діючи в порушення вимог чинного законодавства, достовірно знаючи про наявність на території земельної ділянки з кадастровим номером 1222982200:01:002:0470 об`єкту археології - кургану разом з його охоронною зоною та їх фактичне місце розташування на вказаній земельній ділянці, а також про заборону ведення земельних робіт в межах насипу кургану та в його охоронній зоні, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення цілісності кургану і бажаючи їх настання, з метою швидшого і безперешкодного виконання робіт з посіву насіння пшениці озимої, особисто, використовуючи оснащену для культиваційних робіт сільськогосподарську техніку СФГ «Андрос», а саме трактор «Deutz-fahr Fgronom 115 GDT E21» номерний знак НОМЕР_2 , засіяв насінням пшениці озимої всю площу кургану за № 3277 та його охоронну зону. Тим самим, ОСОБА_7 самовільно зайняв земельну ділянку особливо цінних земель - курган разом з його охоронною зоною, загальною площею 0,2827 га, які відносяться до державної форми власності.

СФГ «Андрос» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовує земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розміщується об`єкт культурної спадщини - курган разом з його охоронною зоною, за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_8 самовільно зайнято земельну ділянку історико-культурного призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2827 га в районі земельної ділянки із кадастровим номером 1222982200:01:002:0470 на території Першотравневської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель та земель в охоронних зонах.

Позиція обвинуваченого

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав і показав суду, що він є головою селянського (фермерського) господарства «Андрос». Земельну ділянку отримав по обміну з сусіднім фермерським господарством. Обмін було здійснено з метою кращого під`їзду до земельних ділянок. Документи бачив, але тоді не придав значення тому, що там на земельній ділянці знаходиться курган. Восени 2022 року були проведені культиваційні та посівні роботи на земельній ділянці. Курган там був невеликий, візуально його видно не було. Вже після посіву з`ясувалося, що там був курган. Урожай на тій території вони викосили вручну. Територію кургану огородили. А даний час земельна ділянка, де знаходиться курган, приведено у первозданний вигляд. Збитків не було спричинено. У подальшому договір міни було розірвано і вказану земельну ділянку з курганом, повернено СФГ «ДАР».

Позиція представника потерпілої юридичної особи

Представник потерпілої юридичної особи - Нікопольської районної державної адміністрації ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, голова Нікопольської РДА надав суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд без участі представника. Враховуючи відновлення земельного покриття об`єкту історико-культурного призначення, що є державною власністю, Нікопольська районна державна адміністрація не має претензій до обвинуваченого. Шкода завдана діями обвинуваченого відшкодована фактичним відновленням земельного покрову. Цивільний позов заявлятися не буде.

Клопотання обвинуваченого та його обґрунтування

Від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України у зв`язку зі зміною обстановки. В обґрунтування клопотання зазначив, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують пов`язане з самовільним зайняттям земельної ділянки, в межах якої знаходиться курган з його охоронною зоною. Станом на даний час, Договір міни земельної ділянки розірвано і земельна ділянка на якій знаходиться курган з його охоронною зоною, у належному стані повернено СФГ «Дар». Земельну ділянку, на якій знаходиться курган, відновлено до первозданного виду та огороджено. Факт повернення земельної ділянки підтверджується відповідними актами прийому-передачі земельних ділянок від 20.06.2023. Вказане унеможливлює використання та обробіток зазначеної земельної ділянки та скоєння злочину. Обстановка, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення, на даний час змінилася. Також, він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вперше вчинив кримінальне правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, одружений на утриманні має малолітню дитину та батьків похилого віку, вину свою визнає повністю, у скоєному щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а саме приймав участь в усіх слідчих діях, за викликом слідчого з`являвся завжди. Просив закрити провадження у справі. Наслідки закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав йому відомі.

Позиція сторін

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Земельне покриття, об`єкту історико-культурного призначення обвинуваченим відновлено. Земельна ділянка на якій знаходиться курган разом з його охоронною зоною, на даний час не перебуває у користування обвинуваченого. А отже обстановка навколо обвинуваченого зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення ним нового злочину. Обвинувачений вперше вчинив нетяжкий злочин, вину свою визнав, у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, працює, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину та батьків похилого віку.

Мотиви суду

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).

Згідно ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19), особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.

Під зміною обстановки, внаслідок якої особа перестала бути суспільно небезпечною, слід розуміти об`єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому (принаймні подібних вже вчиненому).

Необхідною підставою для застосування ст. 48 КК України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель та земель в охоронних зонах.

В судовому засіданні встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 судимості не має, вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину (а.п. 183). Працює головою селянського (фермерського) господарства «Андрос». Має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно (а.п. 184). Одружений, на утриманні має малолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п. 187). На обліку у лікаря психіатра і лікаря нарколога обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває (а.п. 186).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином та, згідно примітки до ст. 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, не вважається, що, у своїй сукупності, складає низку основних умов звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку із зміною обстановки.

Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою провину та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, на даний час не використовує земельну ділянку на якій знаходиться курган з його охоронною зоною, оскільки 20.06.2023 вказана земельна ділянка на підставі акту прийому передачі земельної ділянки повернена СФГ «ДАР», земельне покриття об`єкту історико-культурного призначення відновлено і потерпіла юридична особа - Нікопольська районна державна адміністрація, в особі голови адміністрації, претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, цивільний позов заявляти не буде, про що надано відповідну письмову заяву. На час кримінального провадження та на час розгляду справи в суді, у зв`язку із зміною обстановки, яка виявилась у вище переліченій низці позитивних діянь, обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним, а вчинене ним діяння внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність на час розгляду справи в суді, так як він змінив умови своєї життєдіяльності, які суттєво вплинули на нього, а саме 20.06.2023 повернув земельну ділянку на якій знаходиться курган з його охоронною зоною СФГ «ДАР». Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, працює головою селянського (фермерського) господарства «Андрос», одружений, на утриманні має одну малолітню дитину та батьків похилого віку.

Суд вважає, що у результаті таких змін у житті ОСОБА_3 втрачено доцільність застосування до нього заходів кримінально-правового впливу.

Отже, на даний момент внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно - небезпечним, оскільки обстановка навколо нього зазнала суттєвих змін та саме діяння втратило таку небезпеку, а тому на думку суду наявні достатні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, що узгоджується з правовою позицією викладеної в Постанові Верховного Суду від 03.10.2019 справа № 756/12390/18.

За таких обставин суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю. Також ОСОБА_3 роз`яснено і він вірно розуміє наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності зі вказаних нереабілітуючих підстав.

Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази

Речові докази відсутні.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись п. 1) ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, ст. 48 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2023 за № 12023041340000605 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - закрити у зв`язку зі зміною обстановки.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали у суді.

Суддя: ОСОБА_1