Рішення

від 11.09.2023 по справі 473/1960/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1960/23

РІШЕННЯ

іменем України

"11" вересня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю: секретаря судових засідань Кріпак Н.Г., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Вуїв О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області, комунального підприємства «Регспод», комунального підприємства «Єдність» про визнання наймачем, визнання права користування жилим приміщенням, зобов`язання укласти договір найму,

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, поданим в її інтересах адвокатом ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області, комунального підприємства «Єдність», комунального підприємства «Регспод», в якому зазначала, що її чоловіку ОСОБА_3 була надана квартира АДРЕСА_1 , в якій останній зареєстрував своє місце проживання та проживав до часу своєї смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 15 серпня 2018 року позивачка та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб та з цього часу ОСОБА_1 проживає в вказаній квартирі.

Проте, позивачка позбавлена можливості зареєструвати місце проживання за вказаною адресою, оскільки наймач квартири ОСОБА_3 помер, а згода власника (квартира належить Територіальній громаді міста Вознесенська) відсутня.

Водночас, рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 15 січня 2021 року № 26 позивачці дозволено було поселитися у вказаній квартирі та зареєструвати своє місце проживання. Проте, через зайнятість на роботі ОСОБА_1 за життя ОСОБА_3 вказане рішення щодо здійснення реєстрації не реалізувала.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка ОСОБА_1 просила визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 , визнати за нею право користування даною квартирою, а також зобов`язати КП «Регспод» укласти з позивачкою договір найму квартири.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Вуїв О.В. позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача Вознесенської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних ОСОБА_1 не заперечував.

Представник відповідача КП «Єдність» в судове засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Представник відповідача КП «Регспод» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є власністю Територіальної громади міста Вознесенська.

На підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради № 124 від 22 квітня 2011 року, виконавчим комітетом видано ОСОБА_3 ордер № 228 серії КР від 26 квітня 2011 року на право зайняття житлового приміщення житловою площею 16,4 кв.м., що складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , складом сім`ї з однієї особи.

21 вересня 2017 року між ОСОБА_3 , як наймачем, та КП «Єдність», як наймодавцем, був укладений договір найму житла, що належить Територіальній громаді міста Вознесенська, а саме: квартири АДРЕСА_1 .

15 серпня 2018 року Вознесенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 11.

Рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 15 січня 2021 року № 26 ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) дозволено поселитися та зареєструватися у квартирі АДРЕСА_1 , наймачем якої є її чоловік - ОСОБА_3 . Обумовлене рішення ОСОБА_1 не було реалізовано.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому ОСОБА_1 звернулася до відділу ведення реєстру Територіальної громади міста Вознесенська управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради з заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проте отримала відмову, з огляду на відсутність згоди власника житла.

Також у матеріалах справи наявна відповідь Вознесенської міської ради Миколаївської області від 07 березня 2023 року, за змістом якої позивачці відмовлено в видачі ордера на вищевказану квартиру з огляду на відсутність відповідних підстав, та укладенні договору найму через відсутність реєстрації позивачки в спірній квартирі.

Аналізуючи доводи позивачки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки (безспірні члени сім`ї: дружина, чоловік наймача, його діти, в тому числі повнолітні). Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 106 ЖК УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Членом сім`ї наймача, в розумінні ч.2 ст.64 ЖК УРСР , може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.

Відповідно до ст. 107 ЖК УРСР у разі вибуття наймача та членів його сім`ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. У зв`язку зі смертю основного наймача, договір найму на квартиру підлягає оформленню на ім`я члена сім`ї, який має право користуватися квартирою.

При цьому, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням (п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року).

Водночас, наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_1 вселилася до спірної квартири як дружина наймача, якому була надана квартира в установленому законом порядку. Позивачка проживає у вказаній квартирі з часу реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . Після його смерті ОСОБА_1 продовжує проживати в цьому житловому приміщенні, сплачує комунальні послуги, несе інші витрати, пов`язані з утриманням майна. При цьому, судом не встановлено, що позивачка має на праві власності житло або зберігає постійне місце проживання (право користування) в іншому житловому приміщенні.

Таким чином, позивачка, як член сім`ї наймача, набула право користування квартирою АДРЕСА_1 . За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права користування спірним житловим приміщенням підлягають задоволенню. Разом з тим, з огляду на вищевикладене, заявлена позивачкою вимогою про визнання її наймачем квартири є неефективним способом захисту, так як не захистить її житлові права.

Відповідно до ч.9 ст. 265 ЦПК України в спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 127/4954/19 зазначено, що «у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов`язковому порядку мають вказуватися позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору. Тобто, вирішуючи дану категорію спорів у своїх рішеннях суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору».

Між тим, позивачка ОСОБА_1 при пред`явленні до КП «Регспод» позовної вимоги про зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення, до позовної заяви не додала проект договору.

Тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Водночас, зважаючи на те, спірна квартира належить Територіальній громаді міста Вознесенська, перебуває на балансі КП «Регспод», КП «Єдність» не є належним відповідачем, тому в задоволенні позову до нього слід відмовити з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Первомайська Миколаївської області, ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 , право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.09.2023.

Суддя Л.В.Лузан