Рішення

від 10.07.2023 по справі 510/147/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/147/23

Провадження № 2/510/712/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.23 1року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Івановой Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Вальченко В.В. на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія витягу №НВ-5100897602022 від 08.12.2022р. із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок; копії Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 07.12.2022р.; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки площею 2,4669 га, 0,16 га, 3,9362 га від 07.12.2022р. із кадастровими планами цих земельних ділянок; копія довідки старости Лиманського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 25.10.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_2 на день його смерті; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.03.2006р. (власники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - кожному з них належало по частині нерухомості); копія довідки старости Лиманського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 25.10.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія довідки Лиманського сільського голови від 01.02.2006р.; копія державного акту серії ЯИ №949012 від 16.03.2010р.на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,1789 га із кадастровим номером 5124181700:02:002:0034, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оформленого на ім`я ОСОБА_2 ; копія державного акту серії ЯА №861436 від 22.12.2005р.на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,63 га із кадастровими номерами 5124181700:01:002:0304, 5124181700:01:001:0707, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масиви №№ 7, 26, ділянки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 09.01.2023р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.01.2023р.; копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2009р., оформленого на ім`я ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 3,94 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0830, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія довідки від 21.06.2017р. про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.03.2006р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 19.06.2023р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.06.2023р. (після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.06.2023р. (після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась); протокол опитування особи - ОСОБА_4 за її згодою від 30.06.2023р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі протягом тривалого часу спільно мешкала однією родиною із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_2 належало наступне майно :

на підставі свідоцтва про право власності від 09.03.2006р. - частина житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯИ №949012 від 16.03.2010р.на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,1789 га із кадастровим номером 5124181700:02:002:0034, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.02.2009р. - земельна ділянка площею 3,94 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0830, розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_2 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була його дружина - ОСОБА_3 .

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 не звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Однак, вона прийняла спадщину після смерті чоловіка в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Так, згідно довідки старости Лиманського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 25.10.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_2 на день його смерті, разом із ним була зареєстрована та мешкала його дружина - ОСОБА_3 , отже вона є такою, що прийняла спадщину фактично. За документальним оформленням прийняття спадщини ОСОБА_3 не зверталась, згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_2 є встановленим та визнаним судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

на підставі свідоцтва про право власності від 09.03.2006р. - інша частина житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯА №861436 від 22.12.2005р.на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,63 га із кадастровими номерами 5124181700:01:002:0304, 5124181700:01:001:0707, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масиви №№ 7, 26, ділянки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

майно, що належало ОСОБА_2 та було успадковане нею в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, але не було документально переоформлено на ОСОБА_3 , як спадкоємицю першої черги за законом.

За життя ОСОБА_3 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно (житловий будинок та земельні ділянки).

Спадкоємців першої, другої, третьої черги за законом після ОСОБА_3 немає. Спадкоємицею четвертої черги за законом є позивачка - ОСОБА_1 , яка більше п`яти років була зареєстрована та спільно мешкала із родиною ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Факт спільного мешкання позивачки із родиною ОСОБА_5 підтверджується: довідкою старости Лиманського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 25.10.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_2 на день його смерті та довідкою старости Лиманського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 25.10.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті, де вказано, що разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день їх смерті мешкала за однією адресою ОСОБА_1 . Факт реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується довідкою від 21.06.2017р. про реєстрацію місця проживання даної особи. Окрім вищевказаних документів, факт спільного мешкання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується і письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка зазначила, що добре знала родину ОСОБА_5 , десь у 2014-2015р.р. подружжя попросило перейти до них мешкати ОСОБА_1 разом із її дітьми. Ірина погодилась і згодом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували її за їх адресою. ОСОБА_1 вже більше 5 років мешкає за спірною адресою, весь цей час вона допомагала родині ОСОБА_5 , поралася по господарству, доглядала за подружжям. Свідок спілкувалась із родиною ОСОБА_5 , вони за життя говорили, що залишать все ОСОБА_1 і бажають, щоб вона була спадкоємицею належного їм майна.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає факт спільного мешкання позивачки із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановленим, визнає те, що ОСОБА_1 мешкала за адресою : АДРЕСА_1 більше п`яти років, а отже, вона є спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

У встановлений законом строк ОСОБА_1 не звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, проте вона прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст.1268 ЦК України, оскільки спільно мешкала із спадкодавцем ОСОБА_3 досить тривалий час (з 2014-2015р.р.) і на момент її смерті.

Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог не заперечував, спадщина відумерлою не визнана.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказане майно, про що 09.01.2023р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати оригінали таких документів позивачка не може, оскільки за життя ОСОБА_3 не переоформила спадщину після смерті чоловіка на себе. Крім того, факт спільного мешкання ОСОБА_1 в родині ОСОБА_5 не був належним чином підтверджений.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на відповідне майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України (на житловий будинок та земельні ділянки), що залишилися після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України). У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею четвертої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_3 у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, а позивачка прийняла спадщину фактично після смерті ОСОБА_3 , оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на будинок, земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування, мешкання у будинку тощо).

Таким чином, остаточно позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1261, 1265, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_3 після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт проживання однією родиною ОСОБА_1 із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.01. 2014 року по 21.08.2021 року, тобто по день смерті ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,1789 га із кадастровим номером 5124181700:02:002:0034, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯИ №949012 від 16.03.2010р.на право власності на земельну ділянку;

- земельну ділянку площею 3,94 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0830, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельні ділянки загальною площею 2,63 га із кадастровими номерами 5124181700:01:002:0304, 5124181700:01:001:0707, розташовані на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масиви №№ 7, 26, ділянки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_3), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА №861436 від 22.12.2005р.на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК