Рішення
від 05.09.2023 по справі 127/14959/22
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/14959/22

Провадження 2/127/1880/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря Мельник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

15.07.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області зареєстровано позовну заяву Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди (т. 1 а.с. 1-14), яка була уточнена (т.1 а.с. 170).

Ухвалою суду від 05.09.2023 року було закрито провадження у справі в частині вимог Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв`язку з тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що в НОМЕР_3 номері обласної газети «Вінниччина» від ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3-й сторінці опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», автором якої вказано Сутисківського селищного голову ОСОБА_2 .

В статті зазначено, що вона є коментарем на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщену в газеті «Вінниччина» під НОМЕР_4 за ІНФОРМАЦІЯ_5.

У вказаних статтях висвітлено тему припинення Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски (спеціалізований заклад) шляхом приєднання до Сутисківського ліцею. Однак, на думку позивача в матеріалі статті від ІНФОРМАЦІЯ_2 автором поширено недостовірну та неправдиву інформацію про Спеціалізований заклад, організацію роботи в ньому, в тому числі щодо дистанційного навчання, рівень знань учнів та кваліфікацію вчителів, яка по своїй суті є негативною, чим порушено особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації закладу освіти, а також честь та гідність його працівників, в тому числі ОСОБА_1 , яка працювала і працює на посаді заступника директора спеціалізованого закладу.

Відносно ОСОБА_1 відповідачами поширено наступну недостовірну інформацію (т. 1 а.с. 170-171):

1. «Крім того, у школі мають місце порушення в дотриманні фінансової дисципліни. Використовуючи стару назву школи-інтернату, керівники школи долучали небайдужих людей надавати різноманітну допомогу. Яка в бухгалтерії не оприбутковувалась і не списувалась. На зауваження бухгалтера про те, що це порушення, заступник директора ОСОБА_1 відповідала, що це не її справа та «ми тут самі розберемось».

2. «Щомісячно збирались гроші із працюючих 5% із зарплати «на потреби школи», витрати ніде не відображалися. А після пожежі в одному із корпусів було зібрано по 1 тис. грн. з кожного працівника, витрати ніде не зафіксовані. За харчування учителів окремо збиралися кошти, однак через бухгалтерію не проводились».

3. «Хворій дитині - учневі 4 класу ОСОБА_4, який оперувався в обласній лікарні, батьки і діти зібрали кошти в квітні 2021 року в сумі 1 500 грн. і передали заступнику директора ОСОБА_1 , оскільки іще мали здати учителі. Однак, і до сьогодні сім`я не отримала ніяких грошей».

Вказана неправдива інформація порушує честь і гідність ОСОБА_1 , негативно впливає на її ділову репутацію. У статті чітко вказано місце роботи і посаду ОСОБА_1 .

В основу спірної публікації покладено вищенаведені фактичні твердження ОСОБА_2 , які не відповідають дійсності. Використані автором статті мовні засоби та зміст висловлювань вказують про поширення негативної та перекрученої інформації про позивача, яка є вигаданою та недостовірною. Спірну інформацію було поширено невизначеному колу осіб, оскільки тираж газети «Вінниччина» становить 5300 примірників.

В досудовому порядку спір не врегульований.

Приниженням честі, гідності і ділової репутації ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду. Так, в результаті сильних душевних хвилювань, які вона отримала після ознайомлення зі статтею, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась за медичною допомогою до Сутисківської АЗПСМ з діагнозом гіпертонічна хвороба І ступеню, ІІ ступеню ризик СЕП, неконтрольована гіпертензія. Позивач оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

На підставі ст.ст. 276, 277, 297 ЦК України ОСОБА_1 просила суд: визнати недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 вищевказану інформацію, поширену ОСОБА_2 і опубліковану Товариством з обмеженою відповідальністю» Редакція газети «Вінниччина» у НОМЕР_3 номері від ІНФОРМАЦІЯ_2 на третій сторінці в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»; зобов`язати ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» та ОСОБА_2 на наступний день після набрання чинності рішенням суду опублікувати в найближчому номері газети «Вінниччина» спростування недостовірної інформації змісту, наведеного в позовній заяві. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 20 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

29.07.2022 року позовну заяву Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди було прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.

28.07.2022 року подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 170-171).

17.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі.

05.09.2023 року закрито провадження у справі в частині вимог Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв`язку з тим, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калачик Н.М. позов підтримала за викладених обставин, просила вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі. Повідомила, що вся інформація відносно ОСОБА_1 є неправдивою і такою, що не відповідає дійсності, викладена у виді фактичних тверджень категоричної форми, а не оціночних суджень. Крім того, позивачу завдана моральна шкода, яку вона оцінила в 20 000 грн., тому представник просила стягнути її з ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» - адвокат Воробйов Є.Л. позов не визнав. Наголосив, що стаття була надрукована як коментар (відповідь) селищного голови ОСОБА_2 на попередню статтю, тому редагування тексту статті-відповіді не проводилось. Крім того, оскільки інформацію ОСОБА_2 надавав як суб`єкт владних повноважень, на підставі ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція газети «Вінниччина» не несе відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності або принижують честь і гідність позивача. Разом з тим, якщо буде ухвалене рішення у справі про задоволення вимог позивача, редакція газети виконає рішення в частині публікації спростування. Оскільки редакція газети жодним чином не порушила прав позивача, просив відмовити у стягненні судових витрат. Підтримав письмовий відзив на позов (а.с. 186-189 т. 1).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Попеско О.П. позов не визнав, підтримав відзив на позов (т.2 а.с. 1-12). Селищний голова ОСОБА_2 здійснював контроль за діяльністю комунального закладу, тому зобов`язаний був висвітлювати інформацію про роботу закладу. Інформація є правдивою і жодним чином не порушує права ОСОБА_1 . Так, інформація по ОСОБА_4 була надана ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_5 від 02.05.2022 року про те, що вихователь за допомогою батьків зібрала 1500 грн. на допомогу сім`ї, та пояснень матері ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про те, що будь-якої допомоги на лікування дитини від колективу школи вона не отримувала. Вказані заява та пояснення були надані на ім`я селищного голови ОСОБА_2 . Щодо порушення фінансової дисципліни - не оприбуткування по бухгалтерії отриманих коштів, збирання коштів з працівників по 5% від зарплати та по 1000 грн. тощо ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів і на даний час проводиться досудове розслідування. Також вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, оскільки інформацію подавав як селищний голова.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що в НОМЕР_3 номері обласної газети «Вінниччина» від ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3-й сторінці опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», автором якої вказано Сутисківського селищного голову ОСОБА_2 .

В статті зазначено, що вона є коментарем на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщену у виданні під НОМЕР_4 за ІНФОРМАЦІЯ_5 в газеті «Вінниччина».

У вказаних статтях висвітлено тему припинення Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски (спеціалізований заклад) шляхом приєднання до Сутисківського ліцею, про організацію роботи в закладі, дистанційного навчання, рівень учнів та кваліфікацію вчителів тощо.

У вказаній статті ОСОБА_2 поширено інформацію наступного змісту:

1. «Крім того, у школі мають місце порушення в дотриманні фінансової дисципліни. Використовуючи стару назву школи-інтернату, керівники школи долучали небайдужих людей надавати різноманітну допомогу. Яка в бухгалтерії не оприбутковувалась і не списувалась. На зауваження бухгалтера про те, що це порушення, заступник директора ОСОБА_1 відповідала, що це не її справа та «ми тут самі розберемось».

2. «Щомісячно збирались гроші із працюючих 5% із зарплати «на потреби школи», витрати ніде не відображалися. А після пожежі в одному із корпусів було зібрано по 1 тис. грн. з кожного працівника, витрати ніде не зафіксовані. За харчування учителів окремо збиралися кошти, однак через бухгалтерію не проводились».

3. «Хворій дитині - учневі 4 класу ОСОБА_4 , який оперувався в обласній лікарні, батьки і діти зібрали кошти в квітні 2021 року в сумі 1 500 грн. і передали заступнику директора ОСОБА_1 , оскільки іще мали здати учителі. Однак, і до сьогодні сім`я не отримала ніяких грошей».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що така інформація не відповідає дійсності, порушує її особисті немайнові права, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, оскільки поширена в той час, коли вона працювала заступником директора Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 09.06.2022 за вих. № 01-21/128 автору статті направлено претензію-вимогу про спростування недостовірної інформації, викладеної у 21 номері обласної газети «Вінниччина» від ІНФОРМАЦІЯ_2 на третій сторінці газети у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» шляхом опублікування такого спростування у найближчому номері газети «Вінниччина».

14.06.2022 до Спеціалізованого закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів смт Сутиски надійшла відповідь на дану претензію-вимогу, в якій вказано, що в претензії не зазначено, яка саме інформація є недостовірною та висловлено прохання уточнити, яка інформація на думку закладу є недостовірною та негативно впливає на ділову репутацію закладу.

15.06.2022 за вих № 01-21/134 ОСОБА_2 адресовано уточнення на відповідь на претензію-вимогу від 09.06.2022, де повторно вказано, які саме відомості СЗЗСО вважає недостовірними та повторно заявлено вимогу щодо спростування недостовірної інформації.

16.06.2022 до СЗЗСО надійшла відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_2 як селищному голові не зрозуміло, яка інформація і чому є недостовірною.

При вирішенні спору суд застосовує норми Книги другої, а також глави 3 Цивільного кодексу України, Закону України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (чинного в редакції станом на 25.05.2022 року), оскільки правовідносини виникли між сторонами з приводу поширення інформації, яку позивач вважає негативною, такою, що порочить її честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34)

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ст. 276 ЦК України якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Спростування недостовірної інформації здійснюється відповідно до ст. 277 ЦК України у спосіб, у який вона була поширена.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Так, наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень неможливо довести. Що стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Зазначена норма також передбачає різницю між «інформацією» та «ідеями». Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення. Таким чином, гарантії статті 10 поширюються не тільки на «правдиву», тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції.

Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеною статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу, національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб, які і є необхідними у демократичному суспільстві.

Надаючи правову оцінку кожному висловлюванню ОСОБА_2 , а також їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що частина поширеної ним інформації відображає власні переконання автора, погляди, припущення, критику дій, тому є оціночними судженнями, що не підлягають спростуванню. Дану інформацію ОСОБА_2 подав з урахуванням свого мовного стилю в порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова. Такі висловлювання відповідають критеріям оціночного судження, а тому не можуть бути визнані недостовірною інформацією, яка б порушувала законні права позивача та негативно впливала на її честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, такі судження не були висловлені ОСОБА_2 в брутальній, принизливій чи непристойній формі для позивача:

1.«Крім того, у школі мають місце порушення в дотриманні фінансової дисципліни. Використовуючи стару назву школи-інтернату, керівники школи долучали небайдужих людей надавати різноманітну допомогу. Яка в бухгалтерії не оприбутковувалась і не списувалась. На зауваження бухгалтера про те, що це порушення, заступник директора ОСОБА_1 відповідала, що це не її справа та «ми тут самі розберемось».

Інформація наступного змісту є неконкретизованою і не порушує особистих немайнових прав ОСОБА_1 , оскільки в тексті прямо не вказано її прізвище і даний текст не містить фактичних тверджень:

2. «Щомісячно збирались гроші із працюючих 5% із зарплати «на потреби школи», витрати ніде не відображалися. А після пожежі в одному із корпусів було зібрано по 1 тис. грн. з кожного працівника, витрати ніде не зафіксовані. За харчування учителів окремо збиралися кошти, однак через бухгалтерію не проводились».

Натомість, наступну інформацію, поширену ОСОБА_2 , суд вважає недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 :

3. «Хворій дитині - учневі 4-го класу ОСОБА_4, який оперувався в обласній лікарні, батьки і діти зібрали кошти у квітні 2021 року в сумі 1500 грн та передали заступнику директора ОСОБА_1 , оскільки іще мали здати учителі. Однак і до сьогодні сім`я не отримала ніяких грошей.»

Враховуючи характер даної інформації і те, що вона є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, і враховуючи те, що її правдивість не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а відповідач ОСОБА_2 перед її поширенням не переконався в її достовірності, така інформація підлягає спростуванню у визначений законом спосіб.

Докази, що надав відповідач на підтвердження заперечень, а саме, ксерокопію письмової заяви від 02.05.2022 року жительки смт Сутиски ОСОБА_9 (т.2 а.с. 47), суд оцінює критично. В даній заяві громадянка ОСОБА_9 звернулась до голови Сутисківської селищної ради ОСОБА_2 і повідомила, що 18.04.2021 року учень 4 класу ОСОБА_4 зламав ногу. Під час обстеження у Вінницькій обласній дитячій лікарні з`ясувалось, що йому потрібна операція та дороговартісне лікування. Тому вона, як вихователь цієї дитини, зібрала 1 500 грн. за допомогою батьків на допомогу сім`ї. Також кошти додавали вчителі. Зібрані кошти вона передала завучу по виховній роботі ОСОБА_1 . Мати ОСОБА_4 ОСОБА_7 кошти не отримала.

Доказів того, що дана заява надійшла офіційно і була зареєстрована в Сутисківській селищній раді, що інформація, викладена в заяві, була перевірена належним чином і відповідач переконався в її достовірності, відповідач ОСОБА_2 не надав. Представник відповідача Попеско О.П. повідомив, що заява передана до правоохоронних органів і до ЄДРДР внесені дані та проводиться розслідування щодо порушення фінансової дисципліни в закладі, проте доказів також не надав.

Натомість, в матеріалах справи також є дві заяви матері ОСОБА_4 - ОСОБА_7 від 02.05.2022 року і від 16.06.2022 року (а.с. 159 т.1, а.с. 48 т.2), згідно яких її син учень 4-го класу Сутисківської спеціалізованої школи ОСОБА_4 (в квітні 2021 року) знаходився на лікуванні у Вінницькій дитячій лікарні з приводу оперативного втручання у зв`язку з кістою лівої гомілкової кістки. Ніякої допомоги на лікування дитини від колективу школи вона не отримувала (а.с. 48). Також зазначила, що претензій до адміністрації, вчителів, вихователів, батьків щодо отримання грошової допомоги на лікування дитини, за яку почула від ОСОБА_2 , не має (а.с. 159).

В судовому засіданні представник позивача Калачик Н.М. також категорично заперечила правдивість інформації, викладеної ОСОБА_2 і вказала, що такі твердження порушують особисті немайнові права ОСОБА_1 як особи, що працювала вчителем і обіймала посаду заступника директора спеціалізованого закладу.

Таким чином, за сукупності обставин, судом повністю встановлено юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для часткового задоволення позову ОСОБА_1 : а) поширення інформації ОСОБА_2 невизначеному колу осіб шляхом публікації в пресі; б) поширена інформація стосується позивача; в) інформація, що поширена, є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності і ОСОБА_2 не довів протилежного (презумпція добропорядності); г) поширена інформація порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Враховуючи наведені обставини і норми ст. 277 ЦК України, суд вважає, що поширена негативна інформація про ОСОБА_1 підлягає спростуванню. З урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію, суд вважає, що спростування слід здійснити шляхом опублікування у найближчому номері газети «Вінниччина» вступної та резолютивної частини даного рішення, але не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23, 280 ЦК України, а також п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що приниженням честі, гідності, ділової репутації позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду. Так, в результаті сильних душевних хвилювань, які вона отримала після ознайомлення з текстом у газеті, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась за медичною допомогою до Сутисківської АЗПСМ з діагнозом гіпертонічна хвороба І ступеню, ІІ ступеню ризик СЕП, неконтрольована гіпертензія (т. 1 ст. 163). Моральні страждання, крім іншого, спричинили погіршення стану здоров`я позивача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні суми у відшкодування завданої моральної шкоди, суд приймає до уваги наведені роз`яснення і норми Закону, виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховує характер вчинених дій ОСОБА_2 і спосіб поширення ним неправдивої інформації, а також глибину душевних страждань позивача, характер та тривалість таких страждань, наслідки, які мали місце після поширення недостовірної інформації, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги до ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» задоволенню не підлягають.

Так, ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» є друкованим засобом масової інформації (а.с. 190 т.1), який в НОМЕР_4 газети «Вінниччина» опублікував статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» в редакції її автора - селищного голови ОСОБА_2 .

Лист від селищного голови ОСОБА_2 надійшов до редакції 20.05.2022 року із вимогою надрукувати відповідь на попередню статтю - «ІНФОРМАЦІЯ_4», надруковану в газеті «Вінниччина» ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 191-198 т.1).

В судовому засіданні представник відповідача - ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» Воробйов Є.Л. визнав, що лист ОСОБА_2 був надрукований без редагування і без посилання на те, що це є спростуванням.

Разом з тим, суд враховує, що інформація до редакції надійшла від селищного голови ОСОБА_2 із супровідним листом як від суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», який був чинним станом на 25.05.2022 року, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи те, що редакцією газети «Вінниччина» дослівно опублікована інформація, що надійшла від суб`єкта владних повноважень, в силу ст. 42 Закону редакція не несе відповідальності за публікацію відомостей, що порушують особисті немайнові права ОСОБА_1 , тому в задоволенні позову в частині вимог до відповідача - ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» слід відмовити.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково та визнати недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 і опубліковану Товариством з обмеженою відповідальністю» Редакція газети «Вінниччина» у НОМЕР_3 номері від ІНФОРМАЦІЯ_2 на третій сторінці в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «Хворій дитині - учневі 4-го класу ОСОБА_4 , який оперувався в обласній лікарні, батьки і діти зібрали кошти у квітні 2021 року в сумі 1500 грн та передали заступнику директора ОСОБА_1 , оскільки іще мали здати учителі. Однак і до сьогодні сім`я не отримала ніяких грошей.» Спростувати недостовірну і таку, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 інформацію шляхом опублікування у найближчому номері газети «Вінниччина» вступної та резолютивної частини даного рішення, але не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 2 481 грн. за вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) і 992,40 за вимогу немайнового характеру, всього 3 474 грн. (а.с. 172 т. 1).

Позов щодо відшкодування моральної шкоди задоволений на 25% (5 000 грн.?100%?20 000грн.=25%).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1612,65 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам (992,40+620,25=1612,65 грн.).

Керуючись Законом України «Про інформацію», ст.ст. 15, 276, 277, 280, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258-259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Визнати недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 і опубліковану Товариством з обмеженою відповідальністю» Редакція газети «Вінниччина» у 21 номері від ІНФОРМАЦІЯ_2 на третій сторінці в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «Хворій дитині - учневі 4-го класу ОСОБА_4 , який оперувався в обласній лікарні, батьки і діти зібрали кошти у квітні 2021 року в сумі 1500 грн та передали заступнику директора ОСОБА_1 , оскільки іще мали здати учителі. Однак і до сьогодні сім`я не отримала ніяких грошей.»

Спростувати недостовірну і таку, що порушує особисті немайнові права - честь та гідність ОСОБА_1 інформацію шляхом опублікування у найближчому номері газети «Вінниччина» вступної та резолютивної частини даного рішення, але не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1612,65 грн.

В задоволенні позову до ТОВ «Редакція газети «Вінниччина» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Вінниччина», 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 02471614

- відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Повне судове рішення складене 15 вересня 2023 року.

Суддя:

СудВінницький міський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення05.09.2023
Оприлюднено21.09.2023
Номер документу113578548
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них до засобів масової інформації

Судовий реєстр по справі —127/14959/22

Рішення від 05.09.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 05.09.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 05.09.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Рішення від 05.09.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 17.11.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 17.11.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 04.10.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 12.09.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 29.07.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

Ухвала від 19.07.2022

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Вохмінова О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні