Рішення

від 20.09.2023 по справі 461/4722/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4722/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

20 вересня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Мисько Х.М.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Державного підприємства «Національний академічний театр імені Марії Заньковецької до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги,-

в с т а н о в и в :

ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що Львівському державному академічному українському драматичному театру імені Марії Заньковецької було виділено для розселення працівників квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого це житлове приміщення отримало статус гуртожитку для розселення одиноких працівників Театру та є частиною будівлі Театру, яка перебуває у державній власності. У 1999 році відповідач ОСОБА_1 під час роботи у ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» був поселений у кімнаті №4 вказаного гуртожитку. Рішенням спільного засідання адміністрації та профкому НАУД театру ім. М. Заньковецької від 31.08.2016 року було підтверджено фактичне одноосібне проживання ОСОБА_1 у кімнаті № 4 гуртожитку ДП «НАУД театр ім. М.Заньковецької» за адресою: АДРЕСА_2 , площею 25,75 кв.м. із покладенням відшкодування витрат балансоутримувача. Оскільки кімнати гуртожитку знаходяться в межах однієї будівлі, у якій розміщено Театр, мешканці гуртожитку отримують послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, які надає Позивачеві ЛKП «Айсберг», водопостачання та водовідведення - які надає ЛМКП «Львівводоканал», теплопостачання - які надає ЛМКП «Львівгеплоенерго», електропостачання які надає ПАТ «Львівобленерго». Здійснюючи оплату наданих житлово-комунальних послуг за утримання кімнат гуртожитку на користь їхніх безпосередніх надавачів, Театр у подальшому проводить розподіл понесених витрат як балансоутримувача приміщень гуртожитку відповідно до займаної площі та обсягів споживання. Відповідно до цього, Позивач формує вартість житлово-комунальних послуг по кожному мешканцю гуртожитку та доводить до їх відома про загальну суму оплати та у розрізі вартості конкретного виду житлово-комунальної послуги шляхом формування і надання відповідних рахунків до сплати. Позивач вказує, що з листопада 2021 року відповідач повністю припинив оплату наданих житлово- комунальних послуг на користь ДП «НАУД театр ім. М.Заньковецької». Позивач неодноразово звертався з претензіями до відповідача, однак на жодну з претензій відповіді не отримав. Згідно з даними бухгалтерського обліку Театру, на момент звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем з оплати житлово-комунальних послуг становить 26108,40 грн. У зв`язку із цим просить позов задовольнити та стягнути вказану заборгованість.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подала заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач усудове засіданняне з`явився,належним чиномповідомлявся продату,час тамісце розглядусправи. Викликсторін досуду бувздійснений шляхомскерування судовихповісток наїх поштовута електроннуадреси,а такожчерез оголошенняна офіційномувеб-порталіСудової владиУкраїни (черезвеб-сайтГалицького районногосуду м.Львова). Відтак, суд вжив всіх можливих заходів для вчасного та належного повідомлення відповідачів про час, дату та місце проведення судового засідання, тому вважає за можливе слухати у їхній відсутності. Відзив на позов, заяву про поважні причини неявки чи розгляд справи у відсутність відповідачів до суду не надходило.

Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

На підставі ч.2ст.247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи, права та обов`язки сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до ордеру № 272 від 12.06.1973 року, на підставі рішення виконкому Ленінської райради депутатів трудящих від 12.06.1973 року № 492 Львівському державному академічному українському драматичному театру імені Марії Заньковецької було виділено для розселення працівників квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого приміщення отримало статус гуртожитку для розселення одиноких працівників Театру та є частиною будівлі Театру, яка перебуває у державній власності згідно з Свідоцтвом про право власності № Г-02724 від 28.02.2008 року.

У 1999 році відповідач ОСОБА_1 під час роботи у ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» був поселений у кімнаті №4 гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується картою прописки, ордером на житлову площу від 14.08.2008 року.

Як вбачається з витягу з протоколу спільного засідання адміністрації та профкому НАУД театру ім. М. Заньковецької від 31.08.2016 року, за результатами засідання було підтверджено фактичне одноосібне проживання ОСОБА_2 у кімнаті № 4 гуртожитку ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» за адресою: АДРЕСА_2 , площею 25,75 кв.м. із покладенням відшкодування витрат балансоутримувача.

Тобто, оскільки кімнати гуртожитку знаходяться в межах однієї будівлі, у якій розміщено Театр, мешканці гуртожитку отримують послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, які надає Позивачеві ЛКП «Айсберг», водопостачання та водовідведення - які надає ЛМКП «Львівводоканал», теплопостачання - які надає ЛМКП «Львівгеплоенерго», електропостачання які надає ПАТ «Львівобленерго». Відповідно, здійснюючи оплату наданих житлово-комунальних послуг за утримання кімнат гуртожитку на користь їхніх безпосередніх надавачів, Театр у подальшому проводить розподіл понесених витрат як балансоутримувача приміщень гуртожитку відповідно до займаної площі та обсягів споживання. Відповідно до цього, Позивач формує вартість житлово-комунальних послуг по кожному мешканцю гуртожитку та доводить до їх відома про загальну суму оплати та у розрізі вартості конкретного виду житлово-комунальної послуги шляхом формування і надання відповідних рахунків до сплати.

Згідно з даними бухгалтерського обліку Театру, а саме акту звірки взаємних розрахунків, розрахунок заборгованості по контрагенту ОСОБА_3 , відомостей нарахувань за комунальні послуги кв. АДРЕСА_1 за листопад 2021 р. квітень 2023 р., ОСОБА_1 з листопада 2021 року припинив оплату наданих житлово-комунальних послуг на користь ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької», внаслідок чого заборгованість у відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 26108,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з претензіями до відповідача (вих. № 58 від 31.01.2022 p., вих. № 178 від 20.04.2022 p., вих. № 302 від 21.07.2022 p., вих. № 429 від 24.10.2022 р., вих.№56 ваід 09.02.2023 р., вих №168 від 21.04.2023 р.), однак на жодну з претензій відповіді не отримав.

Відповідно до ст.ст. 127-129 Житлового кодексу України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається цим Кодексом га іншими актами законодавства України. Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення а надану жилу площу в гуртожитку.

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Примірне положення про користування гуртожитками затверджується Кабінетом Міністрів України після консультацій з громадськістю, що проводяться відповідно до законодавства.

Відповідно до п.14 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 (чинного на час вселення ОСОБА_4 ) вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших громадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожитком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства, установи, організації ордера.

Згідно з п. 10 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 498 (чинного на момент існування спірних правовідносин), наймачі жилої площі в гуртожитку та члени їх сімей, які проживають разом з ними, мають право на своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості згідно із законодавством. Водночас, згідно з п. 11 цього Примірного положення наймачі зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абз. 1 п. 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі) (п. 15 Примірного положення).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.ст. 1, 6 Закону України «Про житлово- комунальні послуги»).

За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 нього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно га відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція була встановлена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 р. у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ст. 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються безперебійно.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 27 та ст. 28 цього ж Закону у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

За період надання послуг від Відповідача на адресу Позивача чи надавачів житлово-комунальних послуг не надходило жодних актів-претензій та заяв, що свідчить про те, що Позивач надавав ці послуги та належної якості, а Відповідач їх споживав.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належність виконання визначається, в тому числі, додержанням строків (термінів) виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник у зобов`язанні вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, зважаючи на відносини, що склалися між ДП «НАУД театр ім. М. Заньковецької» та ОСОБА_1 щодо користування приміщенням у гуртожитку після припинення трудових відносин та понесенням витрат на його утримання, а саме те, що відповідач фактично користувався вказаним приміщенням, однак прострочив свої зобов`язання щодо проведення оплати у заявленому розмірі 26108,40 грн., суд приходить до висновку, що позовє підставнимта з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 26108,40 грн.

Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Відповідач не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 127-130 ЖК України, ст.ст. 509,526, 530, 612, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1,6, 7, 12, 16, 26-28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Примірним положенням про користування гуртожитками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 498, ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, , суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 26108,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» 2 481,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.09.2023 року.

Учасники у справі:

Позивач:

Державне підприємство «Національний академічний театр імені Марії Заньковецької

(79008, м. Львів, вул. Сербська, 15, ЄДРПОУ:02224614).

Відповідач:

ОСОБА_1

(адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 )

Суддя Х.М. Мисько