Рішення

від 13.09.2023 по справі 454/4024/22

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4024/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сокальської міської радим Львівської області про визнання недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд з даним позовом, на обґрунтування якого зазначили, що з 25.03.2004р. позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,2502га, розташована на території Поторицької сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачу ОСОБА_1 з 25.03.2004р. на праві власності належить земельна ділянка площею 2,2440га, розташована на території Поторицької сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Дані земельні ділянки передані в оренду ТзОВ «Галичхутро».

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цих земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою присвоєння кадастрових номерів встановлено, що ці земельні ділянки накладаються на земельну ділянку площею 4,3241га, яка перебуває в комунальній власності Сокальської міської ради Львівської області з 28.10.2021р.

Міською радою відмовлено в скасуванні реєстрації та зазначено, що вказане питання буде розглянуто після закінчення воєнного стану.

Представник позивачів подав заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, щодо вирішення спору покликався на розсуд суду.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З державного акта від 25.03.2004р., виданого на підставі рішень Сокальської райдержадміністрації від 10.12.2003р. №707, встановлено, що позивачу ОСОБА_3 належить право власності на земельну ділянку площею 2,2502га, розташовану на території Поторицької сільської ради Сокальського району, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З державного акта від 25.03.2004р., виданого на підставі рішень Сокальської райдержадміністрації від 10.12.2003р. №707, встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить право власності на земельну ділянку площею 2,2440га, розташовану на території Поторицької сільської ради Сокальського району, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З довідок №118 від 28.10.2022р. та №119 від 28.10.2022р. встановлено, що вказані земельні ділянки позивачі в 2013 році передали в оренду ТзОВ «Галичхутро».

З довідок №№9 від 05.09.2022р. та №10 від 05.09.2022р. встановлено, що під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цих земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою присвоєння кадастрових номерів виявлено, що земельна ділянка площею 2,2502га, належна ОСОБА_3 та земельна ділянка площею 2,2440га , належна ОСОБА_1 , накладаються на земельну ділянку площею 4,3241га, яка перебуває в комунальній власності Сокальської міської ради Львівської області, право якої зареєстровано 28.10.2021р. за №44787923.

Відповідно до листів Сокальської міської ради №806/02-37 від 20.04.2022р. та №807/02-37 від 20.04.2022р., актом приймання-передачі відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області №59-ОТГ від 21.12.2020р., було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність як землі запасу. Розгляду питання вилучення земельної ділянки з комунальної власності відкладено до закінчення воєнного стану.

Згідно зі статтею 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент набуття позивачем у власність земельної ділянки) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статті 116, 118 ЗК України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.

Згідно п. 1.12 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Проте, при виготовленні та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку ч. 2 ст. 198 Земельного кодексу України передбачає встановлення в натурі меж земельної ділянки та погодження з суміжними землекористувачами.

Частиною 5 ст.116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16квітня 2004 року №7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «г» ч. 3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи викладене, а також те, що факт накладення земельної ділянки, яка перебуває в комунальні власності Сокальської міської ради Львівської області на земельні ділянки позивачів, а також ту обставину, що отримання позивачами у власність та визначення земельних ділянок (25.03.2003р.) передувало отриманню в комунальну власність відповідачем земельної ділянки ( 28.10.2021р.), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентовано, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі №922/2589/19, за змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

В свою чергу, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для здійснення державної реєстрація права власності та інших речових прав.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача.

Виходячи з аналізу зазначених норм, судове рішення є документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав та скасування такого рішення суду є підставою проведення реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав, тобто визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, на підставі якого за відповідачкою зареєстровано право власності на вказане майно, є підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких підстав, рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності Сокальської міської ради Львівської області, оскільки така є перешкодою державної реєстрації права власності позивачів на належні їм земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 4,3241га кадастровий №4624885500:15:000:0322, яка перебуває в комунальній власності Сокальської міської ради Львівської області, зареєстрована 28.10.2021р. за №44787923.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Сокальська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ:26205171, місцезнаходження, вул.Шептицького,44, м.Сокаль, Львівська область.

Головуючий: М. Я. Адамович