Справа № 681/874/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року м.Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.,
прокурора Сенькова О.О.,
розглянувши у підготовчому судовомузасіданні в залі суду м.Полонного цивільнусправу запозовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Бондар Надія Миколаївна, фермерське господарство "Деметра 2005",
в с т а н о в и в:
В червні 2023 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказав, що 19.11.2004 між Полонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12.3715 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.
В подальшому ОСОБА_2 24.03.2005 створив ФГ «Деметра 2005», до статутного фонду якого увійшли вищевказані земельні ділянки.
Державним реєстратором 16.10.2008 до ЄДРПОУ внесені зміни про включення до засновників ФГ «Деметра 2005» ОСОБА_1 , яка на той час була громадянкою Російської Федерації.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2009 у справі № 2-а-3635/09/2270/3 задоволено позов прокурора Полонського району Хмельницької області та скасовано реєстраційну дію від 16.10.2008 з номером 16631070003000050 вчинену державним реєстратором Полонської районної адміністрації Блиндюком А.А. про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, внаслідок чого було змінено засновника ФГ «Деметра-2005» на ОСОБА_1 , як наслідок останню виключено з засновників ФГ «Деметра 2005».
Наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області № 22-6556-СГ від 26.09.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га передані в комунальну власність Полонської міської ради ОТГ, про що 15.01.2019 за № 45050063 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за останньою зареєстроване право комунальної власності.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 32 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2019) при переході до Полонської міської ради ОТГ права власності на орендовану земельну ділянку, договір оренди не припинив свою дію, а лише змінився орендар вказаний орган місцевого самоврядування.
ОСОБА_2 як єдиний засновник та учасник ФГ «Деметра 2005» ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, після смерті якого відкрилася спадщина.
Відповідно до п. 40 договору оренди від 19.11.2004 право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Згідно свідоцтв про право на спадщину № 1203 та № 1204 від 07.10.2021 ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га., при цьому остання фермерського господарства «Деметра 2005», до статутного капіталу якого увійшли вказані земельні ділянки, не успадкувала.
За таких обставин ОСОБА_1 безпідставно успадкувала право оренди на спірні земельні ділянки, які отримав для ведення фермерського господарства ОСОБА_2 , оскільки після проведення державної реєстрації ФГ «Деметра 2005» та передачі земельних ділянок до статутного капіталу господарства, вони не можуть бути об`єктом спадкування окремо від такого господарства.
У зв`язку з цим просить суд визнати недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1203 від 07.10.2021 та № 1204 від 07.10.2021, згідно з якими ОСОБА_1 успадкувала частку у спадщині, що складається з права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровим номером 6823683500:05:001:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1742391168236) та 6823683500:05:001:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1742315468236).
Ухвалою суду від 20.06.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 15.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, відзиву на позовну заяву не надала.
Представник Полонської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Бондар Н.М. та фермерське господарство "Деметра 2005", належним чином повідомлені про день, час ті місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань не надали.
Дослідивши письмовідокази,суд вважає,що позовпідлягає дозадоволення з оглядуна таке.
Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності та користування землею набувається і реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13, 14), Земельним кодексом України (ст.ст. 78, 81, 92, 93, 116, 118, 122, 123, 124), а також іншими законами (Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про фермерське господарство» Цивільним кодексом України тощо).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України від 04.06.2004).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство (в редакції від 19.06.2003, далі - Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства.
Нормами статті 7 Закону визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Встановлено, що розпорядженням Полонської районної державної адміністрації № 298/2004-р від 04.08.2004 ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 90 га строком на 40 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради. Також, розпорядженням Полонської районної державної адміністрації № 403/2004-р від 19.11.2004 ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 1, 84 га строком на 40 років для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради, що підтверджено даними договору оренди землі від 19.11.2004 (а.с.10).
На підставі вказаних розпоряджень ТГФ «Терра» виготовлено технічну документацію на вказані землі, в результаті чого сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 68:236:835:00:05:001:0001 (на даний час 6823683500:05:001:0001) площею 79,4687 га та 68:236:835:00:05:001:0002 (на даний час 6823683500:05:001:0002) площею 12.3715 га (а.с.16).
Відповідно до п. 1, п. 2, п. 8 вказаного договору оренди землі від 19.11.2004 Полонською районною державною адміністрацією вказані земельні ділянки загальною площею 91,84 га передані у користування ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства строком на 40 років.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.
Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства); реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства. Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати інші документи або відомості, ніж перелічені у цій частині. (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства можна було отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення фермерського господарства.
На виконання вказаних норм законодавства ОСОБА_2 державному реєстратору Полонської РДА надані усі необхідні документи для реєстрації фермерського господарства, у тому числі договір оренди від 19.11.2004.
На підставі поданих документів 24.03.2005 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 16631020000000050 про створення Фермерського господарства «Деметра 2005», засновником якого є ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 19 Закону до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Таким, чином оскільки ОСОБА_2 отримав спірні земельні ділянки саме для ведення фермерського господарства, з моменту державної реєстрації Фермерського господарства «Деметра 2005», до останнього як юридичної особи перейшло право оренди земельними ділянками.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 579/1304/16-ц.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2020 (а.с.30) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Нормами статей 1216 та 1217 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.1.2020 далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Встановлено, що приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Бондар Н.В. на підставі заповіту, який посвідчений Кустовецькою сільською радою Полонського району № 45 від 26.03.2008, ОСОБА_1 (дружині ОСОБА_2 ) 07.10.2021 за № 1203 видано свідоцтво про спадщину за заповітом, відповідно до якого остання успадкувала частки у спадщині, а саме права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12.3715 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які належали померлому згідно договору оренди від 19.11.2004 (а.с.28).
Також ОСОБА_1 за законом успадкувала право оренди на іншу частки у спадщині, а саме права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12.3715 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, які належали померлому згідно договору оренди від 19.11.2004, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1204 від 07.10.2021, посвідченого тим же приватним нотаріусом (а.с.29).
Таким чином ОСОБА_1 успадкувала право оренди на вказані земельні ділянки.
При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не значиться як засновник (учасник) ФГ «Деметра 2005», що вказує на те, що вона зазначене фермерське господарство не успадкувала (а.с.37-42).
Крім того, відповідно до реєстраційної справи ФГ «Деметра 2005» ОСОБА_1 у склад його засновників та членів не увійшла, а навпаки постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.04.2009 у справі № 2-а-3635/09/2270/3 її виключено із складу засновників вказаного фермерського господарства (а.с.50, зворот), а отже ОСОБА_1 не мала права успадковувати майнові права оренди спірних земельних ділянок, які перебувають у користуванні вказаного фермерського господарства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц дійшла висновку, що після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 15/2197/15-ц.
Оскільки після проведення державної реєстрації ФГ «Деметра 2005» як юридичної особи, право оренди земельних ділянок, які надані ОСОБА_2 для ведення такого господарства набуло останнє, то смерть засновника фермерського господарства не призвела до виникнення у ОСОБА_1 підстав на спадкування спірних земельних ділянок, так як таке право не може бути об`єктом спадкування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 179/1470/20.
Згідно ст. 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12.3715 га зареєстроване 15.01. 2019 за Полонською міською радою ОТГ (а.с.34-36).
При цьому, ОСОБА_1 на підставісвідоцтв проправо наспадщину № 1203та №1204від 07.10.2021успадкувала правооренди наземельні ділянки,які перебуваютьу комунальнійвласності Полонськоїміської радиОТГ.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Тлумачення статті 1301 ЦК України дає підстави для висновку, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 148/1036/19 (провадження № 61-3394св21) зазначено, що «у статті 1301 ЦК України як підставу визнання свідоцтва недійсним прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; немає юридичних фактів, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у разі, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо».
В свою чергу ОСОБА_1 , яка набула право оренди на спірні земельні ділянки на підставі свідоцтв на спадщину № 1203 та № 1204 від 07.10.2021, порушує інтереси Полонської міської ради ОТГ як власника земельних ділянок, оскільки вони перебувають у користуванні останньої оремо від фермерського господарства та не відповідають меті, якій передавалися в оренду для ведення фермерського господарства.
З урахуваннямвикладеного видача ОСОБА_1 вказаних свідоцтвпро правона спадщинупісля смерті ОСОБА_2 в частинівключення доспадкового майнаправо орендиземельних ділянокз кадастровиминомерами 6823683500:05:001:0001площею 79,4687га та6823683500:05:001:0002площею 12,3715га невідповідає вимогамзакону.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Бондар Н.М. 07.10.2021 прийняті рішення № 60825724 та № 60825040 про реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га за ОСОБА_1 (а.с.31-33, 34-36).
Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.
Частиною 3 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи, що право оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га зареєстровано на підставі незаконних свідоцтв про право на спадщину № 1203 та № 1204 від 07.10.2021, підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди на спірні земельні ділянки.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 3 ч. 5 ст. 56 ЦПК).
З урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів перебувають у комунальній власності.
Зокрема, наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6556-СГ від 26.09.2018 у комунальну власність Полонської міської ради ОТГ передані земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га (а.с.18).
В подальшому, державним реєстратором виконавчого комітету Полонської міської ради на підставі вказаного наказу 15.01.2019 проведено державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки за Полонською міською радо ОТГ (рішення № 45050063 та № 45051327).
За вказаних обставин з дня державної реєстрації змін у власності землі відбулась заміна сторони договору оренди від 19.11.2004 (орендодавця) з Полонської РДА на Полонську міську раду.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована за межами населених пунктів Кустовецької сільської ради (Полонської ОТГ) Шепетівського району Хмельницької області, знаходиться в межах Полонської територіальної громади (юридична особа Полонська міська рада).
Враховуючи наведене, на цей час власником земель сільськогосподарського призначення за межами Кустовецької сільської ради (Полонська ОТГ) є Полонська міська рада, в інтересах якої прокурором подано позов.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є поняття «інтерес держави».
В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.
Надмірна формалізація «інтересів держави» особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 №806/1000/17, від 02.10.2018 №4/166 «Б», від 17.10.2018 №910/11919/17, від 08.02.2019 №915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.
У даному випадку, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідно до ст. 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право оренди на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу (вказане цілком узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, п.п. 70-71 рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», п. 54 рішення від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).
В даному випадку, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, яке здійснене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того, суспільний інтерес, полягає в тому, що спірні земельні ділянки повинні використовуватися виключно за цільовим призначенням ведення фермерського господарства.
Цільове призначення є однією із базових характеристик будь-якої земельної ділянки, яка визначає її правовий режим.
Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (п. «а» ч. 1 ст. ст. 143 Земельного кодексу України).
Зокрема, ОСОБА_1 не маючи наміру займатися фермерським господарством, не вступила в управління ФГ «Деметра 2005», яке спірні землі використовувало в інтересах господарства, використовує їх не за цільовим призначенням.
Отримання ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про спадщину права оренди земель сільськогосподарського призначення в обхід законодавчо встановленої заборони порушує конституційні принципи законності набуття права використання земель в поєднанні з додержанням правового порядку в Україні.
Отже правовідносини, пов`язані з незаконним володінням земель комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність правовстановлюючого акта приватного нотаріуса, на підставі якого така земельна ділянка перейшла у користування третіх осіб, такому суспільному інтересу не відповідає.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16.
Отже, в силу норм ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.
Згідно абз. 3, 4 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ЦПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Листом № 54/3-2881 вих-23 від 29.03.2023 прокуратурою повідомлено Полонську міську раду про наявність порушень інтересів держави (а.с.64-65).
Натомість Полонська міська рада в листі № 666 від 31.03.2023 повідомила, що заходи представницького характеру за даним фактом вживатися не будуть, оскільки відсутні кошти на сплату судового збору (а.с.66).
Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених прав та інтересів держави.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 у справі № 911/3211/19 дійшов висновків, що якщо за обставинами справи вбачається, що відповідному органу було відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але такий орган не здійснював та/або не здійснює захист порушених інтересів, то, у такому випадку, вимога про надання відповідному органу «розумного строку» для самостійного реагування на порушення є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26.05.2021 у справі №926/14/19 та від 14.07.2021 у справі №911/3211/19.
Невжиття органами державної влади та органами місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що Полонська міська рада не вживала заходів спрямованих на скасування заповітів, які стали підставою отримання ОСОБА_1 права оренди на спірні ділянки, орендодавцем яких є сама Полонська міська рада, прокурором слушно звернувс до суду за захистом інтересів держави.
Вказане також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 15.10.2019 у справі 903/129/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 в якій констатовано, що сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже,керівником Шепетівськоїокружної прокуратуриналежним чиномобґрунтовано наявністьпідстав дляпредставництва інтересівдержави органамипрокуратури упорядку ст.131-1Конституції України,ст.23Закону України«Про прокуратуру».
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з даними платіжної інструкції №1134 від 01.06.2023 (а.с.1) за подання цього позову Хмельницька обласна прокуратура сплатила судовий збір 10736 грн.
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 10736 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 200, 263, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1203 від 07.10.2021, за яким ОСОБА_1 успадкувала частку у спадщині, що складається з права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га.
Визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за законом № 1204 від 07.10.2021, за яким ОСОБА_1 успадкувала частку у спадщині, а саме - право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6823683500:05:001:0001 площею 79,4687 га та 6823683500:05:001:0002 площею 12,3715 га.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6823683500:05:001:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1742391168236).
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6823683500:05:001:0001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1742315468236).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.09.2023.
Позивач - керівник Шепетівської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911102, адреса: вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка Хмельницької області, поштовий індекс 30400
в інтересах держави в особі:
Полонської міської ради, код ЄДРПОУ 04060743, адреса: м.Полонне, вул.Л.Українки, 113 Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30501.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача:
приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Бондар Надія Миколаївна, місцезнаходження: м.Полонне, вул. Л.Українки, 113а Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30501;
фермерське господарство «Деметра 2005», код ЄДРПОУ 33482915, місцезнаходження: с.Кусцівці Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30542.
Суддя Н.А.Горгулько
Суд | Полонський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113584659 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Полонський районний суд Хмельницької області
Горгулько Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні