Постанова

від 19.09.2023 по справі 916/95/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/95/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Разюк Г.П.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

Представника ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» - Антоненко А.В.

Арбітражного керуючого Демчан О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана О.І.

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023

по справі №916/95/18

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг»

про визнання банкрутом

суддя суду першої інстанції Найфлейш В.Д.

місце винесення ухвали: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний тест ухвали складено та підписано: 17.04.2023.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 30.01.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда-Інжиніринг» (далі ТОВ «Флоріда-Інжиніринг»).

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.02.2018 визнано банкрутом ТОВ «Флоріда-Інжиніринг», відкрито відносно ТОВ «Флоріда-Інжиніринг» ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Котлова В.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг», затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг», припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг», припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» Котлова Володимира Вікторовича, закрито провадження у справі №916/95/18.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», м. Київ задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 у справі № 916/95/18 скасовано, справу № 916/95/18 передано на розгляд Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

17.05.2022 від арбітражного керуючого надійшло клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження по справі.

Ухвалою суду від 11.10.2022 в задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження по справі відмовлено, зобов`язано арбітражного керуючого усунути недоліки звіту про виконану роботу в ліквідаційній процедурі.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 11.10.2023 мотивована тим, що ліквідатором не надано до звіту свідоцтва нотаріуса про придбання майна з прилюдних торгів, в порушення приписів ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства; ліквідатором не встановлено, чи є власники квартир за вказаною адресою, а також чи не порушуються права інших осіб продажем майнових прав на об`єкти нерухомості за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, 16, корп. 5; суду не надано докази, яким саме чином проводилась інвентаризація майна банкрута на тимчасово окупованій території, яка ринкова вартість майнових прав на квартири, які було реалізовано забезпеченому кредитору, на підставі якого законодавства це було здійснено, чи не порушено даним правочином права інших осіб.

30.11.2022р. від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора, 16.01.2023 від ТОВ Флоріда Інжиніринг надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора.

В своєму звіті ліквідатор зазначив, що оформлення результату аукціону з продажу майнових прав банкрута шляхом видачі нотаріусом свідоцтва є неможливим в даному випадку; що у зв`язку з військовою агресією, не вбачається за можливе здійснити виїзд до міста Севастополь та отримати додаткові документи, а інвентаризацію проведено за наявними матеріалами справи з тих самих причин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023, в задоволенні клопотання ліквідатора, ТОВ «Флоріда Інжиніринг» про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження по справі відмовлено.

Зобов`язано арбітражного керуючого вчинити всі ліквідаційні заходи, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.

Обґрунтування ухвали суду першої інстанції.

Судом зазначено про передчасність здійснених арбітражним керуючим висновків щодо можливості закриття провадження у справі, відсутність доказів усунення недоліків звіту ліквідатора.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана О.І. звернулись до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/95/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання ліквідатора ТОВ «Флоріда Інжиніринг» про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі №916/95/18 про банкрутство ТОВ «Флоріда Інжиніринг» задовольнити в повному обсязі та закрити провадження у справі.

Узагальнені доводи апеляційних скарг.

Скаржники зазначають, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 11.10.2022 по справі №916/95/18 ліквідатором подано додаткові пояснення, які відображені у звіті від 25.11.22 №02-88/81 та додаткових поясненнях від 18.01.23 вих.№02-88/83 про наступне:

Щодо не долучення до звіту ліквідатора банкрута свідоцтва нотаріуса про придбання майна з прилюдних торгів.

Майнові права на отримання нерухомого майна в майбутньому та нерухоме майно не є тотожними поняттями і відносно цих об`єктів цивільних прав діє різні правові режими стосовно відчуження та набуття права на них та оформлення права власності на них

З посиланням на частину четвертої ст. 72 Закону України «Про нотаріат», зазначає, що нотаріусом видається свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) після проведення прилюдних торгів з продажу саме нерухомого майна, а не у разі реалізації прав на отримання такого майна в майбутньому.

З огляду на вищевказане, оформлення результату аукціону з продажу майнових прав банкрута шляхом видачі нотаріусом свідоцтва є неможливим у даному випадку.

Щодо не встановлення ліквідатором чи є власники квартир, а також чи не порушуються права інших осіб продажем майнових прав на об`єкти нерухомості за адресою: м.Севастополь, вул. Паркова. 16. корп. 5.

В іпотеку було передано належні ТОВ «Флоріда Інжиніринг» майнові права квартири, що розташовані в житловому будинку, який будується за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, буд. 16, секція 5. Відомості про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартири в зазначеному житловому будинку відсутні.

Банкруту належали майнові права на квартири та нежитлові приміщення у жилому будинку, який складається з семи секцій. з вбудованими нежилими приміщеннями за адресою: м. Севастополь вул. Паркова 16 (секції 1,2,3,4,5,6,7), процедуру реалізації яких розпочато попереднім ліквідатором з направлення листів від 22.03.2019 та 10.06.2019 до ПАТ «АКБ «Київ» про надання згоди на продаж вказаних майнових прав боржника, проте, через залишення без реагування банку вказані листи, попереднім ліквідатором було подано на затвердження до суду звіт ліквідатора.

Ліквідатор зазначає, що у зв`язку з тимчасовою окупацією рф Автономної Республіки Крим, не вбачається за можливе здійснити виїзд за місцезнаходженням вказаного нерухомого майна у м. Севастополі та отримати додаткову документацію щодо поставленого судом питання.

Також відповідно до документів, наданих первісним кредитором - ПАТ «АКБ «Київ», не вбачається, що будь який об`єкт нерухомості, майнові права на які було передано в іпотеку правонаступником за якою є ТОВ «ФК «Паріс», було введено в експлуатацію.

Щодо не надання доказів, яким саме чином проводилася інвентаризація майна банкрута на тимчасово окупованій території.

У зв`язку з відсутністю безперешкодного доступу до активу ТОВ «Флоріда Інжиніринг», який знаходиться на тимчасово окупованій території АРК, ліквідатором було проведено інвентаризацію майна банкрута за наявною у матеріалах справи інформацією щодо активів боржника та інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без виїзду до м. Севастополя. Інші джерела отримання інформації щодо активів банкрута відсутні. Попередній ліквідатор будь яку первинну документацію щодо активів ТОВ «Флоріда Інжиніринг» арбітражному керуючому не передав.

Скаржник вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував висновки про набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», також зазначає, що 10.11.2022 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ «Флоріда Інжиніринг» на якому було проаналізовано діяльність арбітражного керуючого Демчана О.І. з урахувань змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 11.10.2022 та вирішено погодити дії ліквідатора вчинені у ліквідаційній процедурі та зобов`язано ліквідатора звернутися до господарського суду Одеської області із клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а також закриття провадження у справі № 916/95/18.

Оскаржувана ухвала суду не містить будь якої правової оцінки (обґрунтування) наданим додатковим поясненням ліквідатором до звіту, а також клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу поданого від імені кредитора. Суд взагалі залишив їх поза увагою, лише зазначив про передчасність здійснених арбітражним керуючим висновків щодо можливості закриття провадження у справі та відсутності доказів усунення недоліків звіту ліквідатора.

Як вбачається з наданого звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, інформаційної довідка від 25.11.22 №316066133, матеріалів організації та проведення засідань комітет - кредиторів, а також письмових пояснень сторін, з посиланням на обставини у справі та чинне законодавство України - всі передбачені Кодексом України з процедур банкрутства дії ліквідатора здійсненні. Такі дії ліквідатора у процедурі банкрутства відповідають принципу «безсумнівної повноти дій ліквідатора». Згаданий принцип встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, тим самим покладаючи на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти (читай Суд), обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси. Оскаржувана ухвала суду таких відомостей не містить.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Разюк Г.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/95/18 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/95/18 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана О.І. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/95/18.

Призначено апеляційні скарги до сумісного розгляду на 04.07.2023 о 12:30 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Разюк Г.П. з 26.06.2023 по 11.07.2023, розгляд справи № 916/95/18 не відбувся.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/95/18 відбудеться 19.09.2023 о 15.00 год.

В судовому засіданні 19.09.2023 представник ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» та арбітражний керуючий Демчан О.І. вимоги та доводи апеляційних скарг підтримали.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону про банкрутство).

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Предметом апеляційного розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до приписів статті 65 Кодексу завершення всіх розрахунків з кредиторами є підставою для складення та подання ліквідатором до господарського суду звіту та ліквідаційного балансу; при цьому на ліквідатора покладений обов`язок здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника; а господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частинами другою та третьою статті 65 Кодексу передбачено:

- якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна;

- якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Серед підстав для закриття провадження у справі про банкрутство пунктом 5 частини першої статті 90 Кодексу визначено затвердження звіту керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом, застосування якої поставлено в залежність до однієї обов`язкової умови наявності затвердженого судом звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, як Законом про банкрутство (статті 41, 42, 46) (що був чинним на час відкриття ліквідаційної процедури Боржника), так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства (далі Кодекс) (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Одним з критеріїв добросовісності дій керуючого реалізацією майна на стадії затвердження судом звіту керуючого реалізацією майна боржника є отримання арбітражним керуючим інформації стосовно майна банкрута з максимально актуалізованою інформацією відносно дати подання господарському суду на затвердження звіту керуючого реалізацією майна боржника.

Отже, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постановах: від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012 та від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16.

Звертаючись до змісту принципу «безсумнівної повноти дій ліквідатора», колегія суддів зазначає, що цей принцип встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, тим самим покладаючи на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси. (правові позиції Верховного Суду, що викладені в постановах від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, та від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

Розгляд судом клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є процесуальною дією, яка передбачає як заслуховування звіту ліквідатора, так і думки кредиторів, які можуть підтримати звіт або надати свої заперечення проти його затвердження. Оцінка аргументів і ліквідатора, і присутніх у засіданні кредиторів є запорукою надання аргументованої оцінки повноті дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс обов`язковий елемент ліквідаційної процедури, який представляє собою фінансовий документ, який складається у випадку ліквідації підприємства і відображає його активи, зобов`язання та власний капітал на дату завершення ліквідаційної процедури.

А тому затвердження судом звіту ліквідатора, як підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, є необхідним підсумком після етапу погашення вимог кредиторів з метою проведення судом правового аналізу повноти здійснених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі та отримання вичерпних правових висновків про встановлені обставини та їх наслідки.

У цих висновках Суд звертається до правових позицій Верховного Суду, що неодноразово та послідовно викладались стосовно критеріїв належності проведення та повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство, зокрема в постановах: від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 16.01.2020 у справі 910/11588/1, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 10.06.2020 у справі № 910/12809/16, 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 17.09.2020 у справі № 10-18/5218, від 12.11.2020 у справі № Б-24/39-09.

Як вбачається з матеріалів справи, майнові права, що належать боржнику, на нерухомі об`єкти, що знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим було реалізовано забезпеченому кредитору, у зв`язку з тим, що аукціон не відбувся. Даний факт продажу підтверджується актом про придбання майна на аукціоні від 03.05.2022.

Так, згідно статті 81 Кодексу України з процедур банкрутства якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна. Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону. Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на другому повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна. Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою ціною другого повторного аукціону. Арбітражний керуючий негайно оприлюднює в електронній торговій системі відомості про покупця.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством. Послуги нотаріуса в такому разі оплачує покупець.

Однак, ліквідатором не надано до звіту свідоцтва нотаріуса про придбання майна з прилюдних торгів.

Згідно відповіді ДАБІ України від 06.05.2021 була видана декларація про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкт за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, 16, корп. 5.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Однак, ліквідатором не встановлено, чи є власники квартир за вказаною адресою, а також чи не порушуються права інших осіб продажем майнових прав на об`єкти нерухомості за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, 16, корп. 5.

У Постанові ВС від 10.12.2020 по справі № 916/95/18, з приводу включення майна до ліквідаційної маси, а також продажу майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території, зазначено наступне.

Крім цього колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг, що суд першої інстанції не врахував висновки про набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.

Так, спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами, є Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Норми цього закону також визначають правовий режим майна з місцем розташування на тимчасово окупованій території України (якою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначається, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій), а також порядок проведення операцій з об`єктами права приватної, державної та комунальної власності на тимчасово окупованій території України стаття 13 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до частини 13.1. статті 13 розділу ІІ «Перехідні положення» цього закону об`єкти права приватної, державної та комунальної власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об`єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.

Пунктом «а» частини 13.2. цієї статті Закону передбачено, що протягом строку тимчасової окупації передача права приватної власності на об`єкти, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, підлягає реєстрації на іншій території України згідно з правилами, встановленими законодавством України.

Згідно з частинами 13.3. та 13.4. статті 13 розділу ІІ «Перехідні положення» цього закону протягом тимчасової окупації не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об`єктами власності, зазначеними у пункті 13.1 цієї статті, якщо їх стороною є особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем держави-окупанта. Термін "контроль" вживається у значенні, визначеному пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Будь-які договори, укладені всупереч вимогам цієї статті, вважаються юридично нікчемними з дня їх укладення та не підлягають виконанню.

За змістом наведених норм, для майна, яке перебувало на початок тимчасової окупації на тимчасово окупованій території України (зокрема, сухопутній території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя) не змінюється правовий режим власності (користування), а на подальше розпорядження цим майном, зокрема у межах цивільного обороту, поширюються правила, встановлені законодавством України, однак із встановленням заборони для осіб, що знаходяться у власності або перебувають під контролем держави-окупанта (у значенні, визначеному пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"), бути стороною правочинів з об`єктами власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України.

Інших обмежень щодо розпорядження об`єктами, які розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, будь-яких обмежень або виключень з обігу (зокрема, у розумінні частини четвертої статті 62 Кодексу) чинне законодавство України не містить.

У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що чинне законодавство не містить винятків (особливого порядку тощо) для включення до складу ліквідаційної маси боржника у процедурі банкрутства будь-яких видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, а також чинне законодавство не містить винятків (особливого порядку тощо) для подальшого його продажу, встановлюючи, однак, особливості щодо суб`єктного складу сторін для правочинів з об`єктами власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до п. 8 розділу І Положення про інвентаризацію активів і зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці першому цього пункту, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить винятків (особливого порядку тощо) для включення до складу ліквідаційної маси боржника у процедурі банкрутства будь-яких видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, а також чинне законодавство не містить винятків (особливого порядку тощо) для подальшого його продажу, встановлюючи, однак, особливості щодо суб`єктного складу сторін для правочинів з об`єктами власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність здійснених арбітражним керуючим висновків щодо можливості закриття провадження у справі, відсутність доказів усунення недоліків звіту ліквідатора, які були викладені в ухвалі суду від 11.10.2022, оскільки ліквідатором не встановлено, чи є власники квартир за вказаною адресою, а також чи не порушуються права інших осіб продажем майнових прав на об`єкти нерухомості за адресою: м. Севастополь, вул. Паркова, 16, корп. 5.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення справи та остаточний висновок.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/3391/22 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 №916/95/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржників.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Демчана О.І. залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 по справі №916/95/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоріда Інжиніринг».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.09.2023.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяГ.П. Разюк