Рішення

від 25.10.2007 по справі 43/556

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/556

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/556

25.10.07

За позовом  закритого акціонерного товариства „Ізяславська реалізаційна база

                     хлібопродуктів”

до                  товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий шар - Україна”

про                   стягнення 21 920, 00 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Качановський І.С. –предст. за дов.,

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до  товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий шар - Україна” про стягнення                21 920, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконанням умов договору № 02/02 від 02.02.07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.07 порушено провадження у справі  № 43/556 та призначено її розгляд на 10.10.07.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 25.10.07.

В судове засідання призначене на 25.10.07 представник Відповідача повторно не з”явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.             № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.07 між закритим акціонерним товариством „Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів” (далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий шар - Україна ” (далі Відповідач) було укладено Договір №02/02 (далі Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язався відпустити борошно вищого ґатунку (надалі Товар), у термін і на умовах, визначених  Договором.

Згідно п.5.1. Договору  оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача на умовах 20% оплати від загальної вартості Товару по факту поставки, з остаточним розрахунком протягом 5 банківських днів з моменту отримання Товару.

На виконання умов Договору 05.02.07 Позивач поставив, а відповідач прийняв 20 тон борошна, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 001142 від 05.02.07 (копія додана до матеріалів справи) загальною вартістю 27 400, 00 грн.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.  

Відповідно Акту звірки взаєморозрахунків від 16.04.07 сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 21 920,00грн.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором             №02/02 від 02.02.07 складає 21 920, 00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий шар - Україна” (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, код ЄДРПОУ 30970540, п/р 26000047232121 в АКБ «Імпексбанк»м.Києва, МФО 300766, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства „Ізяславська реалізаційна база хлібопродуктів” (30300, Хмельницька обл., Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Вокзальна, 35, код ЄДРПОУ 00956750, п/р 26001301252 в філії Ізяславського відділення №2890 ВАТ «Ощадбанк», МФО 375081) 21 920, 00 грн. основного боргу, 219, 20 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько