Рішення

від 19.10.2007 по справі 43/575

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/575

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/575

19.10.07

За позовом    дочірнього підприємства «Україна-Нафта»

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»

про                  стягнення 30 876, 36 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача          Бурлаченко С.І. –директор,

                              Бурлаченко Н.С.- предст. за дов.,

від відповідача     не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 30 876, 36 грн. (26 791,76 грн. основного боргу, 2 712, 86 грн. пені, 1 371, 74 грн. інфляційних нарахувань) у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору  № 01/03-46Т від 01.03.06.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.07 порушено провадження у справі          № 43/575 та призначено її розгляд  на 19.10.07.

Належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання  Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.           № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.06 між дочірнім підприємством «Україна-Нафта»(далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»(далі Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №01/03-46Т  (далі Договір).

Відповідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язаний продавати та відпускати нафтопродукти через ланку власних АЗС по одноразових карточках, які дають право на одержання нафтопродуктів і належать Відповідачу, а Відповідач зобов'язується оплачувати ціну відпущених таким чином нафтопродуктів і отримувати отоварені карточки.

Відповідно до накладних, що додані до матеріалів справи Позивач поставив, а Відповідач прийняв належної кількості та якості продукцію на загальну суму  98 820, 97 грн.

Відповідно до п.3.1, п.3.3. Договору Відповідач проводить предоплату заказаних нафтопродуктів по виставленому Позивачем рахунку-фактурі протягом 3-х банківських днів. Після закінчення календарного місяця Позивач протягом 10-ти днів, підраховує кількість нафтопродуктів відпущених за минулий місяць по карточкам Відповідача.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, що підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків між Сторонами. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 26 791,76 грн. основного боргу.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01/03-46Т  від  01.03.06  складає 26 791, 76 грн. основного боргу, 2 712, 86 грн. пені, 1 371, 74 грн. інфляційних нарахувань. Сплата пені передбачена п. 5.2 договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Позивач представив суду розрахунок пені, зроблений відповідно до умов Договору, проте зазначений розрахунок виконано позивачем з порушенням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” без урахування розміру облікової ставки НБУ та з порушенням ст. 232 ЦК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 2 712, 86 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком Позивача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Преміум»(юридична адреса: м.Київ, вул. Здолбунівська, 7/А; фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1, к.407, код ЄДРПОУ 34182355, п/р 26004021681961 в КГФ АКБ «Укрсоцбанк»,                   МФО 322012, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь дочірнього підприємства «Україна-Нафта»(03124, м.Київ, бульвар Лепсе, 27, код ЄДРПОУ 24091875, п/р 26001301230353 в Жовтневому філіалі ПІБ м. Київ, МФО 322067) 26 791, 76 грн. основного боргу, 1 371, 74 грн. інфляційних нарахувань, 308, 76 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 2 712, 86 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько