Рішення

від 20.09.2023 по справі 386/828/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/828/23

Провадження № 2-о/386/33/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за загальними правилами, за винятком положень щодо змагальності і меж судового розгляду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , 07.07.2023 через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про про встановлення факту що має юридичне значення.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що заявник є власником земельних ділянок площею 6,01 га кадастровий номер 4825485700:03: 000:0151, площею 0,13 га кадастровий номер 4825485700:03:000:1270, площею 0,02 га кадастровий номер 4825485700:03:000:0696, площею 0,02 га кадастровий номер 4825485700:03:000:0983 та площею 0,02 га кадастровий номер 4825485700:03:000:0410 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Право власності на дані земельні ділянки посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №074126, виданим 30.12.2003 Первомайською райдержадміністрацією. В листопаді 2021 року з метою реєстрації права власності на належні заявнику земельні ділянки в ЄДРРП, заявник звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 та дізнався, що в правовстановлюючому документі на земельні ділянки невірно записане його прізвище, а саме замість « ОСОБА_4 » записане « ОСОБА_5 », а тому реєстратор відмовила йому у державній реєстрації.

З даних підстав заявник вимушений звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №074126 від 30.12.2003.

Представник заявника вказав, що прізвище заявника як « ОСОБА_4 » зазначено у всіх документах, виданих на його ім`я. Відповідно до свідоцтва про народження, свідоцтва про укладення шлюбу та військового квитка прізвище заявника записано російською « ОСОБА_6 ». Таким чином, технічна помилка в написанні прізвища заявника в державному акті на даний час є перешкодою в реалізації ним права розпорядження належним йому на праві приватної власності нерухомим майном.

В зв`язку з викладеним представник заявника просить встановити факт належності ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №074126, виданого 30.12.2003 Первомайською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №620.

Ухвалою суду від 17.07.2023 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за загальними правилами, за винятком положень щодо змагальності і меж судового розгляду та призначено до судового розгляду по суті.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності заявника.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, сільський голова надав суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність їх представника, зазначив що не заперечує про задоволення заяви.

Суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, відповідно до ст.223ЦПК України у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положенням ч. 1 ст. 4 ЦПК України, закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

П. 5 ч. 2 ст.293ЦПК України передбачено,що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько заявника ОСОБА_7 , мати ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , записи в свідоцтві про народження здійснені на російській мові, тому прізвище записано як свідоцтві про народження « ОСОБА_6 », тобто прізвище заявника на українській мові - ОСОБА_4 (а.с.39).

Згідно копії паспорту серія НОМЕР_2 прізвище заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43-49).

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу, записи в якому здійснені на російській мові, уклали шлюб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після укладення шлюбу присвоєні прізвища ОСОБА_6 , тобто прізвище заявника на українській мові ОСОБА_4 (а.с.42).

Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 , записи в якому здійснені на російській мові, останній виданий на прізвище ОСОБА_9 , тобто прізвище заявника на українській мові ОСОБА_4 (а.с.28-35).

Згідно до копій пенсійного посвідчення, посвідчення серії НОМЕР_4 , посвідчення серії НОМЕР_5 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, членського квитка № НОМЕР_6 , прізвище заявника ОСОБА_11 (а.с. 8-10, 37, 38, 40- 41).

Згідно копії Державного акта на право приватної власності на землю серія МК №074126, він виданий 30.12.2003 на ім`я ОСОБА_12 , на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 20.05.2003 №149-р, згідно з яким ОСОБА_12 є власником земельної ділянки площею 6,20 га у межах згідно з планом території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4825485700:03:000:0151, кадастровий номер 4825485700:03:000:1270, кадастровий номер 4825485700:03:000:0696, кадастровий номер 4825485700:03:000:0983 та кадастровий номер 4825485700:03:000:0410 (а.с. 26-27).

Як вбачається з копії рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №61612677 від 16.11.2021 заявнику відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності приватна на земельні ділянки, оскільки встановлено розбіжності в написанні ідентифікаційних даних особи, зокрема, « ОСОБА_4 » в документі, що посвідчує особу, « ОСОБА_5 » - в державному акті (а.с.36).

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4806628822019 від 05.06.2019 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4825485700:03:000:0151площею 6,0076 цільове призначення - 01.01, яка перебуває в оренді у ФК «Оазис» (а.с.11-13).

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4806629092019 від 05.06.2019 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4825485700:03:000:1270 площею 0,1311 цільове призначення - 01.01, яка перебуває в оренді у ФК «Оазис» (а.с.14-16).

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4806628972019 від 05.06.2019 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4825485700:03:000:0983 площею 0,0173 цільове призначення - 01.01, яка перебуває в оренді у ФК «Оазис» (а.с.17-19).

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4806628922019 від 05.06.2019 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4825485700:03:000:0696 площею 0,0201 цільове призначення - 01.01, яка перебуває в оренді у ФК «Оазис» (а.с.20-22).

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4806628702019 від 05.06.2019 ОСОБА_12 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4825485700:03:000:0410 площею 0,0197 цільове призначення - 01.01, яка перебуває в оренді у ФК «Оазис» (а.с.23-25).

Відповідно ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснень, що викладені в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що при розгляді справ про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті, у тому числі факт належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документи належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Отже, системний аналіз роз`яснень Верховного Суду України дають підстави для висновку, що умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети; відсутній спір про право.

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_2 просив встановити факт належності правовстановлюючих документів, оскільки відомості написання його прізвища зазначені в паспорті, свідоцтві про народження та інших правовстановлюючих документах не збігаються з даними у Державному акті на право приватної власності на землю.

Відповідно до листа Верховного Суду України 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до положень п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43, чинної на час виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю від 12.07.2001р. серія ЧР б/н, заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Таким чином законодавством не передбачено можливості внесення змін до державних актів на право власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням заявника про неможливість самостійного внесення виправлень до правовстановлюючого документу - Державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За таких обставин, суд вважає, що заява є обґрунтованою, факт належності правовстановлюючого документу, а саме державного акту, заявнику ОСОБА_2 підтверджено належними та допустимими доказами, а тому в цій частині підлягає задоволення.

Щодо заявлених вимог заявника щодо встановлення факту належності заявнику на право постійного користування землею та договорів землі за №620 задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надано жодних доказів належності та наявності документів на які заявник просить встановити факт належності.

Вказаний факт має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки. Підтвердження даного факту необхідне заявнику для розпорядження належним йому нерухомим майном.

Підстави длядопущення донегайного виконаннясудового рішеннята дляскасування заходівзабезпечення позовувідсутні.

Відповідно ч. 7 ст.294ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити частково .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.12.2003 серії МК №074126, виданого на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 20.05.2003 №149-р на ім`я ОСОБА_12 .

В іншій частині вимог відмовити.

Місце проживаннязаявника ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_7 .

Місцезнаходження заінтересованої особи Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області: вул. Первомайська, б. №50, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області, поштовий індекс 55223, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04376937.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.