Рішення

від 20.09.2023 по справі 904/2459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2459/23

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний", м. Южне Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 16 548,23 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" на свою користь збитки у сумі 16 548,23 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № Т/ТВ-27/21 від 18.03.2021 в частині реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30.06.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, в якому, зокрема зазначено, що з 23.05.2023 здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про підприємство, зокрема. змінено назву Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" на Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний", на підтвердження чого надані відповідні докази.

Враховуючи викладене в подальшому розгляд справи здійснюється з урахуванням назви позивача - Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 позовну заяву залишено без руху; Державному підприємству "Морський торговельний порт "Південний" постановлено протягом 5 днів з дати отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та клопотання про долучення додаткових доказів від 28.06.2023 з додатками за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ": 50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Магнітогорська, будинок 1Б.

26.07.2023 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків з доказами направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та клопотання про долучення додаткових доказів від 28.06.2023 з додатками.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачем, до матеріалів справи додано копію листа Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №2164/6/34-00-04-02-02 від 01.06.2023, у якому повідомлено, що податкова накладна №2 від 14.02.2022 на суму 99 289,39 грн в т.ч. ПДВ 16 548,23 грн виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (код ЄДРПОУ 39819155) на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний", згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних зареєстрована.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023 витребувано у Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформацію щодо дати реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (код ЄДРПОУ 39819155) податкової накладної №2 від 14.02.2022 на суму 99 289,39 грн в т.ч. ПДВ 16 548,23 грн.

29.08.2023 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у яких зазначає, що саме у зв`язку із не складанням та не реєстрації у ЄРПН податкової накладної відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг №12 від 28.02.2022 відповідач порушив право позивача на віднесення суми ПДВ в розмірі 16 548,23 грн податкового кредиту. Відомості щодо реєстрації та складання в ЄРПН податкової накладної №2 від 14.02.2022 не мають жодного значення при розгляді вказаної справи, оскільки стосуються зовсім іншої господарської операції, спірні правовідносини до якої відсутні.

05.09.2023 від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла інформація щодо реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" податкової накладної №2 від 14.02.2022 в якій повідомлено про те, що податкова накладна №2 від 14.02.2022 має статус зареєстрованої.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 у справі №904/2459/23 та від 27.07.2023 у справі №904/2459/23 які були направлені на адресу відповідача повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області 08.08,2023 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 у справі №904/2459/23 та від 27.07.2023 у справі №904/2459/23 направлялись на офіційну електронну адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронної скриньки 22.05.2023 та 27.07.2023.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом в ухвалі було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

18.03.2021 між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (яке змінило назву на Державне підприємство "Морський торговельний порт Південний") (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №Т/ТВ-27/21 від 18.03.2021, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування стрілочних переводів №№ 3, 5, 13, 41, 58, 60, 62, 98 з прилеглими до них світлофорами, обслуговування автоматичної переїзної сигналізації на переїзді № 2П та технічному проїзді № 12 верхнього майданчику ДП "МТП "Южний" (далі - послуги) згідно переліку, кількістю та за цінами, зазначеними в Додатку № 1 (Перелік та вартість послуг), який є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги на умовах цього Договору.

Найменування послуг визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 (пункт 1.2 договору).

Обсяг закупівлі може зменшуватись залежно від реального фінансування видатків (п.1.3 договору).

Загальна вартість послуг за цим договором згідно з додатком № 1 (Перелік та вартість послуг), який складається з калькуляцій та додатком №1 (Перелік та вартість послуг) до цієї угоди становить 1 191 472,68 грн, у т,ч. ПДВ 20% 198 578 грн, та включає в себе всі обґрунтовані витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг за цим договором (пункт 2.1 в редакції додаткової угоди №1 до договору).

Оплата вартості послуг здійснюється за фактично надані послуги на підставі підписаних сторонами відповідних актів здавання-приймання наданих послуг протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту отримання виставленого виконавцем оригіналу рахунку та податкової накладної з визначеними кодами щодо товарів, робіт, послуг відповідно до ДК, та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) згідно вимог чинного законодавства, та за наявності повного пакету належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок виконавця. В разі відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН оплата рахунків відкладається до вирішення цього питання.

Датою оплати послуг вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (пункт 3.1 договору).

У випадку відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оплата замовником здійснюватися не буде до надання податкової накладної, що відповідає вимогам діючого законодавства. Термін з моменту надання податкової накладної, що не відповідає вимогам діючого законодавства до усунення недоліків не зараховується в термін для оплати, який складає 60 банківських днів (пункт 3.2 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання і діє по 01.03.2022, а в частині обов`язків, що виникли в період дії цього договору і відповідальності за їхнє виконання, до повного їхнього виконання проведеного належним чином, і за вимогою кредитора про відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки (пункт 8.1 в редакції додаткової угоди №1 до договору).

На підставі вказаного договору позивачу 28.02.2022 у були надані послуги за на загальну суму 99 289,87 грн з урахування ПДВ в розмірі 16 548,23 грн, що підтверджується актом здавання-приймання надання послуг № 12 від 28.02.2022, відповідно до якого виконавцем було проведено технічне обслуговування пристроїв сигналізації, централізації, блокування стрілочних переводів №№ 3, 5, 13, 41, 58, 60, 62, 98 та прилеглих до них світлофорів на суму без ПДВ 76 394,24 грн (8 послуг); технічне обслуговування автоматичної переїзної сигналізації переїзду через залізничну колію № 2П та прилеглих до колії та переїзду світлофорів на суму без ПДВ 3 173,45 грн (1 послуга); технічне обслуговування автоматичної переїзної сигналізації технологічного проїзду через залізничну колію № 12 та прилеглих до колії та проїзду світлофорів (1 послуга) всього на суму 99 289,37 грн., в тому числі ПДВ 16 548,23 грн. (а.с. 49, том 1).

На оплату вказаних послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" виставило Державному підприємству "Морський торговельний порт "Южний" рахунок на оплату №12 від 28.02.2022.

За надані послуги Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" грошові кошти в розмірі 99 289,37 грн. (у т.ч. 16 548,23 грн. ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням № 1890 від 05.04.2022.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" не зареєструвало податкову накладну за спірною операцією на суму ПДВ 16 548,23 грн. Таким чином, у зв`язку з зазначеними діями виконавця замовник втратив право на податковий кредит на суму 16 548,23 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму (16 548,23 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 16 548,23 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 16 548,23 грн збитків, завданих не реєстрацією податкової накладної, що позбавило права позивача на податковий кредит.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про надання послуг №Т/ТВ-27/21 від 18.03.2021, факт надання послуг за вказаним договорам, факт оплати наданих послуг, факт реєстрації / не реєстрації податкової накладної за надані послуги за договором, наявність підстав для стягнення збитків завданого у вигляді недоотриманого податкового кредиту.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України, (пункт 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абз. 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з абз. 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу У країни).

Таким чином, наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

У даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 170 948,10 грн. посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення господарського зобов`язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні норм податкового законодавства при здійсненні реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, зокрема порушенні Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (порушення приписів пунктів 201-1, 201-7 статті 201 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 28.02.2022 надані позивачу послуги на суму 99 289,37 грн. (в тому числі ПДВ 16 548,23 грн.). Отже, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, відповідач був зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою відвантаження товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункт 201.1. статті 201 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" зверталось до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із запитом про надання інформації щодо реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" у ЄРПН податкової накладної згідно акту здавання-приймання наданих послуг №12 від 28.02.2022 на суму 99 289,37 грн., в тому числі ПДВ 16 548,23 грн.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у листі №2164/6/34-00-04-02-02 від 01.06.2023 повідомлено, що податкова накладна №2 від 14.02.2022 на суму 99 289,39 грн в т.ч. ПДВ 16 548,23 грн виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (код ЄДРПОУ 39819155) на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний", згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних зареєстрована.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2023 витребувано у Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформацію щодо дати реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (код ЄДРПОУ 39819155) податкової накладної №2 від 14.02.2022 на суму 99 289,39 грн в т.ч. ПДВ 16 548,23 грн.

Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків листом №585/5/34-00-04-02-02 від 29.08.2023 повідомлено, що податкова накладна №2 від 14.02.2022 на суму 99 289,39 грн в т.ч. ПДВ 16 548,23 грн виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (код ЄДРПОУ 39819155) на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний", згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних зареєстрована.

29.08.2023 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у яких зазначає, що саме у зв`язку із не складанням та не реєстрації у ЄРПН податкової накладної відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг №12 від 28.02.2022 відповідач порушив право позивача на віднесення суми ПДВ в розмірі 16 548,23 грн податкового кредиту. Відомості щодо реєстрації та складання в ЄРПН податкової накладної №2 від 14.02.2022 не мають жодного значення при розгляді вказаної справи, оскільки стосуються зовсім іншої господарської операції, спірні правовідносини до якої відсутні.

Доказів на підтвердження складення та реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" податкової накладної в ЄРПН щодо надання послуг за актом акту здавання-приймання наданих послуг №12 від 28.02.2022 на суму 99 289,37 грн. (в тому числі ПДВ 16 548,23 грн.) матеріали справи не містять.

На підставі викладеного господарський суд погоджується з доводами позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" не виконало (не надало доказів виконання) вимоги статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" позбавлене можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 16 548,23 грн.

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалася колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

При цьому господарський суд враховує, що приписами статті 198 Податкового кодексу України передбачене право У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивач мав би можливість використати податковий кредит для зменшення податкового зобов`язання протягом 365 днів, який вже сплив.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 548,23 грн. збитків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" про стягнення 16 548,23 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро Січ" (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Магнітогорська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 39819155) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ 04704790) 16 548,23 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 23 копійки) збитків, 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.09.2023

Суддя Ю.А. Бажанова