Рішення

від 05.09.2023 по справі 907/404/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/404/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши матеріали справи за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю Долина Уж, м. Ужгород

про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 6 676 999,56 грн.

За участю представників:

прокурор Черненко Світлана Сергіївна, службове посвідчення № 069349 від 01 березня 2023 року

від позивача (Державної екологічної інспекції у Закарпатській області) Пеняк Надія Михайлівна, виписка з ЄДР

від позивача (Оноківської сільської ради Ужгородського району) - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах позивачів до відповідача про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 6 676 999,56 грн..

Ухвалою суду від 29.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 907/404/22.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.12.2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 21.12.2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у невикористаній частині щорічної основної відпустки з 21.12.2022 року по 13.01.2023 року включно, згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/38-к від 19.12.2022 року.

Ухвалою суду від 23.12.2022 р. відкладено підготовче засідання на 07.02.2023 року.

Ухвалою суду від 07.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 01.03.2023 року.

Представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без руху, зазначаючи про те, що поданий позов не відповідає вимогам ст.164 Господарського процесуального кодексу України, так як прокурор мав сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру. У засіданні суду, просив задовольнити подане ним клопотання.

Прокурор в засіданні суду повністю заперечує щодо поданого клопотання про залишення позовної заяви без руху, виходячи з поданих письмових заперечень. Представник позивача підтримав позицію прокурора.

Ухвалою суду від 01.03.2023 р. позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, та Оноківської сільської ради Ужгородського району- залишено без руху. Встановлено прокурору строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду доказів сплати судового збору.

16.03.2023 року до суду надійшла заява від прокуратури про усунення недоліків, разом з тим подано докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 22.03.2023 р. призначено підготовче засідання на 11.04.2023 року.

Ухвалою суду від 11.04.2023 р. відкладено підготовче засідання на 09.05.2023 року.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 09.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 06.06.2023 року.

Ухвалою суду від 06.06.2023 р. відкладено підготовче засідання на 05.07.2023 року.

26.06.2023 р. від відповідача 2 - Оноківської сільської ради Ужгородського району до суду надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 05.07.2023 р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 05 вересня 2023 року.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що в ході опрацювання матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200700000000240 КК України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, Ужгородською окружною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2021 № 309/2773/21 зазначене кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого за статтею 240 КК України, закрито на підставі п.10 частини 1 статті 284 КПК України (з нереабілітуючих підстав).

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина Уж» отримало погоджений робочий проект «Будівництво об`єкту для розміщення будівель і споруд рибного господарства, вирощування та поливу сільськогосподарських культур в урочищі «Лишарня» на території Оноківської сільської ради Ужгородського району» Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса з метою улаштування ставка для розведення риби.

Разом з тим, прокурор зазначає, що засновник та кінцевий бенефіціарний власник товариства з прямою часткою 50 % - ОСОБА_1 , який фактично здійснював керівництво ТОВ «Долина Уж», перебуваючи на посаді директора товариства під видом проведення робіт з будівництва меліоративної споруди (озера) на земельних ділянках за кадастровими номерами: 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2.124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012, що знаходяться в межах земель Оноківської сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, організував незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення передбачених статтею 6 Закону України «Про надра» та постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994.

Так, за доводами прокурора працівниками товариства, у період з липня 2016 року по червень 2020 року, маючи у користуванні вантажну техніку, під видом проведення робіт по будівництву меліоративної споруди (озера) в урочищі «Лишарня» на орендованих земельних Ділянках сільськогосподарського призначення, вийшовши за межі робочого проекту здійснювалось незаконне видобування піщано-гравійної суміші, яка в подальшому реалізовувалася місцевому населенню. При цьому, згідно маркшейдерського заключення, яке сформоване на підставі здійснення геодезичного вишукування під час огляду місця події від 15.06.2020, об`єми земляних робіт за межами проекту по третьому шару (піщано-гравійні алювіальні відклади) складає 8415 метрів кубічних.

Крім того, Прокурор зауважує, що зазначений обсяг (об`єм) видобутої алювіальної піщано-гравійної суміші кар`єрним способом підтверджений висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 25.06.2020 за № 3639. А згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 07.05.2020 за № 3052 вилучені в ході огляду земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області 22.04.2020 зразки сипких сумішей, є піщано-гравійними сумішами і належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

Відтак, за твердженням прокурора незаконні дії працівників ТОВ «Долина Уж» щодо організації вилучення піщано-гравійної суміші з ділянки, що розташована в урочищі «Лишарня» на території земель Оноківської сільської ОТГ, в долині річки Уж поза проектними межами без дозвільних документів призвели до заподіяння збитків на суму 6 676 999,56 грн. що підтверджується розрахунком спеціаліста Державної екологічної інспекції в Закарпатській області від 19.06.2020 та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25.06.2020 за № 3639.

Позивач 1 - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, м. Ужгород позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Позивач 2 - Оноківська сільська рада Ужгородського району, с. Оноківці Ужгородського району позовні вимоги підтримує з підстав наведених в поданих письмових поясненнях.

Зокрема, звертає увагу на проведені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління здійснено позапланові перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства в частині та на встановлені порушення законодавства, що свідчать про заподіяння шкоди у розмірі 6 676 999,56 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Долина Уж, м. Ужгород щодо задоволення позову заперечує.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що прокурором не надано суду належних доказів, передбачених ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина УЖ" завдано матеріальних збитків державі.

Таким чином за доводами відповідача, Позивачем не надано у встановленому порядку жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги.

Крім того, відповідач стверджує, що незаконність дій Відповідача не встановлена нaлежним процесуaльним документом - вироком суду, а тому висновок Відповідача про будь - яку провину відповідача не відповідає дійсності. Крім того, службові особи прокуратури не наділені правом надавати оцінку даним обставинам та відповідно, робити висновки про вину особи чи причетність до кримінaльно - караних дій, доки вина не буде доведена у встановленому законом порядку вироком суду.

Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що жодним судом не здійснювалась оцінка допустимості та законності отримання прокурором доказів у кримінaльному провадженні № 12020070000000054 від 03.03.2020 року, оскільки ухвaлою Ужгородського міськрайонного суду від 01 квітня 2022 року у справі № 308/10545/21 кримінальне провадження закрите без дослідження доказів.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.09.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В ході опрацювання матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200700000000240 КК України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, Ужгородською окружною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

У відповідності до національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 N457(v0457609-10), до видів економічної діяльності ТОВ «Долина Уж» належать: 01.50 - змішане сільське господарство (основний); 03.22 - прісноводне рибництво (аквакультура); 43.12- підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

У червні 2016 року ТОВ «Долина Уж» отримала погоджений робочий проект «Будівництво об`єкту для розміщення будівель і споруд рибного господарства, вирощування та поливу сільськогосподарських культур в урочищі «Лишарня» на території Оноківської сільської ради Ужгородського району» Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса з метою улаштування ставка для розведення риби. Ділянка проведення робіт, що розглядається в даному проекті, знаходиться в басейні річки Уж на північ від міста Ужгород.

Проектом передбачено зняття рослинного шару ґрунту 6 760 метрів кубічних, розробку ґрунту під водойму 191 432 метрів кубічних, перевезення ґрунту автомобілями 183 017 метрів кубічних, планування укосів та дна 39 530 га. на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012.

За доводами прокурора, що підтверджуються матеріалами справи фізична особа ОСОБА_1 , що є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Долина Уж» з прямою часткою 50 % у період з липня 2016 року по червень 2020 року керуючись корисливим мотивом, маючи у користуванні вантажну техніку та найману робочу силу, під видом проведення робіт по будівництву меліоративної споруди (озера) в урочищі «Лишарня» на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012, здійснював незаконне видобування піщано-гравійної суміші, тобто корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно маркшейдерського заключення, яке сформоване на підставі здійснення геодезичного вишукування під час огляду місця події від 15.06.2020, об`єми земляних робіт за межами проекту по першому шару (рослинно-грунтовий) складає 1100 метрів кубічних, по другому шару (супіщанно-суглениста порода) 6325 метрів кубічних, по третьому шару (піщано-гравійні алювіальні відклади) 8415 метрів кубічних. Чим заподіяно збитки державі у розмірі 6 676 999,56 гривень.

Висновком судової криміналістичної ґрунтознавчої експертизи №3051 від 06.05.2020 встановлено, що п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області є сипкими гірськими породами з вмістом гравійної складової: 57% (пакет №1), 71% (пакет №2), 59 (пакет №3), 58 % (пакет №4), 44% (пакет 35), що відноситься до піщано-гравійних сумішей.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3052 від 07.05.2020 надані на дослідження п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, є піщано-гравійними сумішами і, згідно чинного законодавства України, - належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

У відповідності до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3639 від 25.06.2020 вилучення піщано-гравійної суміші з ділянки, що розташована в урочищі «Лишарня» на території земель Оноківської сільської ОТГ, в долині річки Уж поза проектними межами без дозвільних документів є порушення законодавства України про охорону надр. Унаслідок самовільного (бездозвільного) користування надрами об`єм видобутої алювіальної піщано-гравійної суміші кар`єрним способом становить 8154 метрів кубічних, а державні порушення надроохоронного законодавства завдано імовірні збитки на суму 6 676 999,56 грн.

Згідно розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами (піщано-гравійна суміш) на земельних ділянках, розташованих за межами населеного пункту в урочищі «Лишарня» на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області державної екологічної інспекції у Закарпатській області розмір збитків за самовільне користування надрами складає 6 676 999, 56 грн.

На виконання наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі головне управління) від 10.05.2017 № 331-ДК, від 05.04.2018 № 209- ДК, від 29.04.2020 № 472-ДК, від 17.03.2020 № 388-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління здійснено позапланові перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства в частині зняття та перенесення грунтового покриву (родючий шар грунту) на земельних ділянках за кадастровими номерами: 2.124884800:05:002:0012, 2124884800:05:002:0013, 2124884800:05:002:0014, 2124884800:05:002:0017, як об`єкту перевірки, які розташована в урочищі Лишарня с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області. За результатами перевірок проведених 15.05.2017 р., 19.04.2018 р., 07.05.2020 р., 24.03.2020 р., встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2.124884800:05:002:0012, 2124884800:05:002:0013, 2124884800:05:002:0014, 2124884800:05:002:0017 перебувають у власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Право власності на земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 26.09.2013 № 2662161, від 26.09.2013 № 2663223, від 05.09.2013 № 2373881, від 05.09.2013 № 2374163. Власниками земельні ділянки надано в довгострокову оренду ТОВ "Долина Уж" для ведення особистого селянського господарства. Право користування земельними ділянками ТОВ "Долина Уж" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 13.02.2014. Відносно керівника ТОВ "Долина Уж" порушувалися адміністративні провадження за статтею 53-3 КУпАП та накладалися адміністративні стягнення у сумах визначених статтею 244 КУпАП (в редакції на час накладення адміністративного стягнення). Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, землекористувачу розраховано шкоду, внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на загальну суму 83 847 гривень (кошти у сумі 83 847 гривні сплачено добровільно).

На виконання наказів Головного управління від 08.07.2020 .№ 692-ДК, № 693-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", виданих за розглядом листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотриманням соціальних та економічних прав Степаненко О. від 04.06.2020 № 1488 1.4/К-17449.3/1 9/24.4 та виконання доручення в. о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 25.05.2020 № 1300/0/3-20 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління здійснювалися позапланові перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами: 2124884800:05:002:0016, 2124884800:05:002:0015, як об`єкт перевірки, які розташовані в урочищі Лишарня с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області. За результатами перевірок встановлено наступне.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру власником об`єкту перевірки - земельної ділянки площею 1,7628 га з кадастровим номером 2124884800:05:002:0016, яка знаходиться в урочищі Лишарня с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, е ОСОБА_1 , право власності в Державному реєстрі речових прав зареєстровано від 17.01.2019 № 29902659. Земельну ділянку гр. ОСОБА_1 придбано на підставі цивільно-правової угоди від гр. ОСОБА_2 . Відповідно до договору оренди землі від 11.02.2014 та додаткової угоди від 02.04.2018 до договору оренди землі, заміни сторони від 17.01.2019, земельну ділянку ОСОБА_1 надано у користування ТОВ "Долина Уж". Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 13.02.2014 № 4663648. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру власником об`єкту перевірки - земельної ділянки площею 1,77 га з кадастровим номером 2124884800:05:002:0015, яка знаходиться в урочищі Лишарня с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, є ОСОБА_1 . Право власності гр. ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано 05.09.2013 № 2373546. Відповідно до договору оренди землі від 11.02.2014 та додаткової угоди від 02.04.2018 до договору оренди землі, земельна ділянка ОСОБА_1 надана у довгострокове користування на умовах оренди ТОВ "Долина Уж", право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 13.02.2014 № 4663117. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

За твердженням прокурора наведені обставини підтверджуються заподіяння збитків державі в особі Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на суму 6 676 999,56 грн. та як наслідок дають підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція у Закарпатській області та Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району.

09.06.2022 р. Ужгородською окружною прокуратурою, м. Ужгород скеровано на адресу позивачів листи яким повідомлено, що на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району.

Позивачами повідомлено прокуратуру про невжиття заходів щодо відшкодування шкоди.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальними нормами законодавства, положення яких застосовуються до спірних правовідносинах в редакціях відповідних нормативних актів, чинних на момент виникнення у 2018 році спірних правовідносин (пункт 3.1).

Відповідно до статей 65, 67 Кодексу України про надра особи, винні у самовільному користуванні надрами, що є порушенням законодавства про надра, несуть відповідальність, яка полягає, зокрема в обов`язку відповідної особи (підприємства, установи, організації та громадян) відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, згідно зі статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яку несуть особи, винні у таких порушеннях, зокрема за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, також полягає у відшкодуванні шкоди, завданої таким порушенням, у порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок самовільного користування надрами та здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

В даному випадку позов зумовлений наявністю шкоди спричиненої порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, через стверджувані прокурором винні дії відповідача щодо самовільного вилучення піщано-гравійної суміші з ділянок за відсутності спеціального дозволу на їх використання.

Відповідно до ч.2 ст.24 Кодексу України Про надра, користувачі надр зобов`язані, забезпечувати раціональне, комплексне використання та охорону надр.

Тому, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства, у випадках встановлення порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема, факту незаконного видобутку надр, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення раціонального використання надр покладено саме на надрокористувачів.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за самовільний видобуток надр повинні нести надрокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками такого видобутку внаслідок невиконання чи неналежного виконання своїх службових чи інших функціональних обов`язків.

Спеціальні дозволи на користування надрами є документами дозвільного характеру та включені до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 року №3392-VI із змінами і доповненнями, пункт 133.

Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлені в ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (зі змінами і доповненнями) порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно маркшейдерського заключення, яке сформоване на підставі здійснення геодезичного вишукування під час огляду місця події від 15.06.2020, об`єми земляних робіт за межами проекту по першому шару (рослинно-грунтовий) складає 1100 метрів кубічних, по другому шару (супіщанно-суглениста порода) 6325 метрів кубічних, по третьому шару (піщано-гравійні алювіальні відклади) 8415 метрів кубічних. Чим заподіяно збитки державі у розмірі 6 676 999,56 гривень.

Висновком судової криміналістичної ґрунтознавчої експертизи №3051 від 06.05.2020 встановлено, що п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району Закарпатської області є сипкими гірськими породами з вмістом гравійної складової: 57% (пакет №1), 71% (пакет №2), 59 (пакет №3), 58 % (пакет №4), 44% (пакет 35), що відноситься до піщано-гравійних сумішей.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3052 від 07.05.2020 надані на дослідження п`ять зразків сипкої суміші, вилучені 22 квітня 2020 року при огляді земельних ділянок в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, є піщано-гравійними сумішами і, згідно чинного законодавства України, - належать до корисних копалин загальнодержавного значення.

У відповідності до висновку судової інженерно-екологічної експертизи №3639 від 25.06.2020 вилучення піщано-гравійної суміші з ділянки, що розташована в урочищі «Лишарня» на території земель Оноківської сільської ОТГ, в долині річки Уж поза проектними межами без дозвільних документів є порушення законодавства України про охорону надр. Унаслідок самовільного (бездозвільного) користування надрами об`єм видобутої алювіальної піщано-гравійної суміші кар`єрним способом становить 8154 метрів кубічних, а державні порушення надроохоронного законодавства завдано імовірні збитки на суму 6 676 999,56 грн.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Долина Уж» у період з липня 2016 року по червень 2020 року на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012, за відсутності дозвільної документації здійснювалось незаконне видобування піщано-гравійної суміші, що спричинило збитки.

Розрахунок завданих збитків був зроблений відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303.

Перевіривши розрахунок, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у заявленому прокурором розмірі.

Отже, факт самовільного використання відповідачем надр без отримання спеціального дозволу, завдання збитків державі в сумі 6 676 999,56 грн, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача - суд визнає доведеним.

В свою чергу, відповідачем не доведено, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано у встановленому порядку жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги, судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю «ДОЛИНА УЖ» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Тімірязєва, будинок 18, квартира 48, код ЄДРПОУ 39072004) на користь Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вулиця Головна, будинок 59, код ЄДРПОУ 04350168) 6 676 999, 56 грн. (шість мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 56 коп.) на розрахунковий рахунок: UА338999980333169331000007485, отримувач: ГУК у Зак.обл/Закарпатська обл./24062100, код отримувача: 37975895, банк отримувача: Казначейство України (ел.адмлюдат.) для їх подальшого перерозподілу між бюджетами різних рівнів відповідно п. 7 ч. З ст. 29 та п. 4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю «ДОЛИНА УЖ» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Тімірязєва, будинок 18, квартира 48, код ЄДРПОУ 39072004) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 100 154,99 грн. (сто тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 99 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 20.09.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі