Рішення

від 23.08.2023 по справі 908/787/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2023 Справа № 908/787/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» (69097 м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40629754)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

представники сторін

від позивача: Турчинський М.І., доручення № 69 від 28.01.2021

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом загальних зборів від 04.09.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 позовні матеріали № 908/787/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

15.03.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення доказів докази направлення відповідачу примірника позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/787/23, присвоєно справі номер провадження 27/109/23. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження на 12.04.2023.

Ухвалою суду від 12.04.2023 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче провадження на 17.05.2023.

17.05.2023 представник позивача подав заяву про виправлення технічної помилки в даті протоколу, який просить визнати недійсним, вважати вірною дату 04.09.2019.

Ухвалою суду від 17.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 14.06.2023.

14.06.2023 представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду клопотання, у якому в порядку ст. 81, 185, 234 ГПК України просить суд витребувати від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із матеріалів реєстраційної справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» протокол загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» від 04.09.2019 з додатками та всіма матеріалами, що стосуються вчинення на його підставі реєстраційної дії та внесення до реєстру відповідного запису, в тому числі списки, анкети, матеріали щодо повідомлення про проведення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19», їх опитування, Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19», чинний станом на 04.09.2019.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд залишає його без задоволення, оскільки воно подано с порушенням приписів ст. ст. 80, 81 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.06.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті 02.08.2023.

02.08.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

В порядку статті 208 ГПК України заслухано вступне слово позивача у справі.

02.08.2023 відповідач не з`явився.

В порядку статті 216 ГПК України суд відклав розгляд справи по суті на 23.08.2023.

Судове засідання 23.08.2023 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні 23.08.2023 підтримав позовні вимоги. Підтримав заяву про виправлення технічної помилки в даті протоколу, який просить визнати недійсним, вважати вірною дату 04.09.2019.

23.08.2023 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні позивач та відповідач не скористалися, письмового відзиву не надав.

Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача, повернулися на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зважає на положення ст. 242 ГПК України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутністю позивача та відповідача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Згідно до статті 210 ГПК України, суд не дослідив оригінали документальних доказів, які не надано представником позивача в обґрунтування позовних вимог. Представник позивача під технічну фіксацію судового процесу зазначив, що оригіналів при собі не має, просить розглядати справу за наявними у справі копій належним чином завірених.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 28.09.2004 спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 .

Спадкове майно складається з квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Адресом реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта на його ім`я.

04.09.2019 відбулися Загальні збори співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19», які оформлені протоколом Загальних зборів від 04.09.2019, з наступним порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів;

2. Прийняття рішення про укладення між об`єднанням та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» договору про надання кредиту «Теплий кредит»;

3. Визначення джерел повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісій банку;

4. Надання повноважень на підписання від імені об`єднання необхідних документів для оформлення кредиту та інших документів.

Як вбачається з тексту протоколу Загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19»: загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 200 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 7442,71 кв.м. У загальних зборах узяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 154 осіб, яким належить 6045,08 кв.м. площі у багатоквартирному будинку.

Протоколом Загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» оформлені зокрема рішення з першого питання щодо обрання Голови зборів та секретаря зборів, з другого питання щодо укладення з Банком кредитного договору на відповідних умовах, з третього питання вирішено визначити джерело повернення кредитних коштів та інших платежів за рахунок резервного або ремонтного фонду та за рахунок коштів на поточному рахунку або депозитному банківському рахунку в АТ КБ «Приватбанк», по четвертому питанню було вирішено надати повноваження голові правління Шеларь О.Б. на підписання від імені об`єднання необхідних документів для оформлення кредиту, в т.ч. письмового клопотання (заявки) отримання кредиту, кредитного договору та інших супроводжуючих правочини документів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, далі ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно з п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

В силу приписів статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Із змісту статті 10 цього Закону, зокрема, слідує, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

За змістом ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме в частинах 3, 4, 5 статті 10 визначено, що збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Вказані норми права імперативно визначають порядок і спосіб повідомлення співвласників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен співвласник; таке повідомлення вручається співвласникау або під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Пунктом 5 розділу ІІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням або ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розпис або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення зборів зазначається: з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Отже, неповідомлення чи неналежне повідомлення всіх без виключень співвласників про проведення загальних зборів є порушенням прав співвласників квартир пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку та інших прав визначених Законом.

У постанові Верховного Суду від 25.06.2019 по справі № 922/1500/18 викладено правовий висновок про те, що внаслідок недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення саме всіх співвласників будинку про проведення засідання установчих зборів були безпосередньо порушені права співвласника нерухомого майна на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу створення ОСББ, які могли потенційно вплинути на результати голосування. У зв`язку з цим співвласник був позбавлений можливості реалізувати свої права як співвласника будинку та здійснити вплив на результати голосування.

Також вказано, що достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Оскільки предметом спору у даній справі є оскарження рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, то до спірних правовідносин також підлягають застосуванню умови статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19».

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17.

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 , як одного зі співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 про проведення загальних зборів об`єднання 04.09.2019 у встановлений Законом та Статутом спосіб, оскільки не містять доказів направлення письмового повідомлення співвласнику поштовим відправленням (рекомендованим листом) або його вручення співвласнику під розписку.

Згідно з частинами 7, 9 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачають необхідність повідомлення про час та місце проведення загальних зборів кожного співвласника, а не лише тих співвласників, кількість яких достатня для кворуму. Тому процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування.

Таким чином, суд вважає, що свідченням незаконності прийняття загальними зборами спірного рішення є недотримання ініціативною групою ОСББ належного порядку повідомлення усіх без винятку співвласників будинку про проведення загальних зборів. Це не потребує та не ставиться в залежність від дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Вплив на прийняття рішення не обмежується лише голосуванням, він може здійснюватися і шляхом переконання «За» чи «Проти» прийняття певного рішення співвласниками.

Відтак, суд дійшов висновку, що ініціативною групою Об`єднання співвласників багатоквартирного буднику «Ентузіастів-19» недотримання порядку повідомлення усіх власників про проведення установчих зборів, що є порушенням вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник майна будинку по АДРЕСА_4 здійснити вплив на результати голосування, а отже свідчить про незаконність рішення загальних зборів від 04.09.2019.

На підставі викладеного, вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України з відповідача в дохід Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який не був сплачений позивачем при зверненні до суду у зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави визначено Державну судову адміністрацію України.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» (69097 м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40629754), оформлене протоколом загальних зборів від 04.09.2019.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіастів-19» (69097 м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40629754) на користь Державного бюджету України 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 18.09.2023 після виходу судді з щорічної відпустки.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.