Рішення

від 19.09.2023 по справі 910/8308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2023Справа № 910/8308/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/8308/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a>;

про стягнення 153 727,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфоком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a> суму боргу у розмірі 115 324,80 грн та інфляційні втрати у розмірі 38 402,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про переведення боргу від 14.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі № 910/8308/23, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику позивача.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/8308/23 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a>: вул. Світлицького, 35 А, м. Київ, 04123, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоком" (далі також - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівзахідбуд" (далі також - замовник) укладено договір підряду на виконання робіт № 25/11-ГНБ, за змістом п. 1.1. якого, відповідно та на підставі цього договору, підрядник зобов`язується власними силами та з матеріалів замовника, виконати на об`єктах вказаних замовником, згідно додаткових угод до цього договору, в обумовлені строки комплекси будівельних робіт щодо влаштування переходів методом горизонтально-направленого буріння надалі "ГНБ", та передати виконані роботи замовнику, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати роботи на умовах додаткових угод до цього договору та приймати від підрядника фактично виконані роботи в терміни та на умовах додаткових угод до цього договору.

14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоком", Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівзахідбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перфект буд", яке було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a> (далі також - відповідач, новий боржник) укладено договір про переведення боргу (далі - договір), за п. 1 розділу 1 якого, цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору підряду на виконання робіт № 25/11- ГНБ від 10.11.2020 укладеної між первісним боржником та кредитором, (надалі іменується "Основний договір").

Відповідно до п. 2 розділу 1 договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг - зобов`язання оплати кредитору за виконану роботу (надані послуги) суму у розмірі 115 324 (сто п`ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 коп., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання щодо оплати кредитору за виконану роботу (надані послуги) суму у розмірі 115 324 (сто п`ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 коп. з ПДВ протягом п`яти робочих днів з моменту укладання цього договору.

Згідно з п. 3 розділу 1 договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як встановлено п. 3.2. договору, новий боржник зобов`язаний протягом 5-ти днів із дня виконання ним зобов`язання перед кредитором письмово повідомити первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням завірених новим боржником копій документів, що підтверджують проведене виконання.

У п. 6.1. договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Позивач, звертаючись до суду з вказаною позовною заявою зазначає, що відповідач у порушення умов договору не перерахував грошові кошти у розмірі 115 324,80 грн на рахунок кредитора.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як вказувалося судом, 14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоком", Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівзахідбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перфект буд", яке було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a> (далі також - відповідач, новий боржник) укладено договір про переведення боргу.

Відповідно до п. 2 розділу 1 договору, первісний боржник переводить на нового боржника борг - зобов`язання оплати кредитору за виконану роботу (надані послуги) суму у розмірі 115 324 (сто п`ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 коп., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання щодо оплати кредитору за виконану роботу (надані послуги) суму у розмірі 115 324 (сто п`ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 коп. з ПДВ протягом п`яти робочих днів з моменту укладання цього договору.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач мав виконати своє зобов`язання у строк до 21.07.2021.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у вказаний строк своє зобов`язання не виконав. Доказів протилежного до суду не надано.

02.03.2023 позивач направив відповідачеві претензію № 16, проте вказана претензія була залишена без відповіді.

Враховуючи наведене, суд вказує, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не сплатив позивачеві грошові кошти, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 115 324,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання у строк передбачений договором, то суд приходить до висновку, що останній порушив зобов`язання за договором (стаття 610 Цивільного кодексу України) та вважається таким, що прострочив виконання (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання у строк, передбачений договором, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 38 402,40 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Враховуючи наведене, суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочення виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 38 402,40 грн інфляційних втрат.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендіс Інвестментс"</a> (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35 А, ідентифікаційний код юридичної особи 41048426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоком" (79028, м. Львів, вул. Хлібна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25228900) заборгованість у розмірі 115 324 (сто п`ятнадцять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 402 (тридцять вісім тисяч чотириста дві) грн 40 та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко