Ухвала

від 19.09.2023 по справі 910/14547/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2023Справа № 910/14547/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Проект»

про стягнення 115 074,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Проект» (далі - відповідач) про стягнення 115 074,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду від 17.02.2021 № 17022021_пж, в частині повноти та своєчасності оплати виконаних позивачем за договором робіт, унаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фуд Проект» утворився основний борг у вищевказаному розмірі.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» та додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.

Так позивачем у позові не вказано розрахунку суми основного боргу, що стягується, зокрема із зазначенням дат, в які відповідачем мали бути здійснені оплати за Договором з посиланням на відповідні, підписані між сторонами акти виконаних робіт.

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» посилається на підписання між сторонами актів виконаних робіт, разом з тим, до позовної заяви останнім не долучено будь-яких копій відповідних актів, що підтверджують виконання позивачем робіт.

Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належними доказами відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладення в поштовий конверт (з зазначенням номера поштового відправлення) та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

До позовної заяви позивачем не долучено документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою не дотримався окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, зокрема із зазначенням дат, в які відповідачем мали бути здійснені оплати за Договором з посиланням на підписані між сторонами акти виконаних робіт;

- подання копій актів виконаних робіт, що були підписані між сторонами на виконання Договору та додаткових угод до нього, на підставі яких виникла спірна заборгованість;

- подання належних доказів надіслання відповідачу позовної заяви з додатками.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «АЗ Буд», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака