ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.09.2023Справа № 910/1626/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами
за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Алюмінію"
2) ОСОБА_1
про стягнення 1 159 002,26 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Кредобанк" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Алюмінію" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) суми заборгованості в розмірі 1 159 002,26 грн., у тому числі 1 022 496,78 грн. неповернутого кредиту, 136 505,48 грн. - відсотків.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення кредиту, відповідно до умов Кредитного договору № 135 від 18.01.2019. Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовані тими обставинами, що відповідач-2 є поручителем відповідача-1 на підставі Договору поруки № б/н від 18.01.2019.
Судом встановлено, що одним із відповідачів у даній справі ( ОСОБА_1 ) є фізична особа, що не має статусу підприємця.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у відповідності до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України та з метою отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача -2 у справі - фізичної особи ОСОБА_1 , судом було здійснено звернення до Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації.
13.02.2023 до суду надійшла відповідь на запит суду з інформацією про місце реєстрації ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/1626/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
28.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просив зменшити суму коштів до стягнення на 8 709,62 грн., оскільки ним сплачено позивачу 529 867,84 грн., а не 521 158,22 грн., як стверджує позивач.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
18.01.2019 між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Світ Алюмінію» укладено кредитний договір №135, відповідно до якого банк зобов`язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (п. 1).
Пунктом 2.1 визначено розмір кредиту та валюту кредиту - 1 543 655,00 грн.
Цільовим призначення кредиту визначено придбання устаткування, що буде придбане згідно Договору №17-18/10/18 від 18.10.2018, укладеного з ТОВ «СП «Стан-комплект» (п.2.2).
Фіксований розмір процентної ставки встановлено 22,25% річних (п. 2.3).
Термін остаточного повернення кредиту - включно до 17.01.2023 (п. 2.5).
Також 18.01.2019 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Алюмінію» (надалі за текстом - Боржник) зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором №135 від 18.01.2019, укладеним між Боржником та Кредитором.
18.01.2019, відповідно до меморіального ордера №3221579 позивач перерахував відповідачу суму кредиту в розмірі 1 543 655,00 грн.
09.04.2020 позивачем та відповідачем 1 укладено договір №1/135 про внесення змін до Кредитного договору №135 від 18.01.2019., відповідно до якого, починаючи з 01.03.2020 встановлюється змінювана процентна ставка: Розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки 16,14% річних («Первинна Процентна Ставка»). Подальший розмір змінюваної процентної ставки визначається як базова ставка (UIRD 3M)+ Маржа, в порядку визначеному договором. Період дії змінюваної процентної ставки 3 повних календарних місяці. Перебіг першого періоду дії ставки починається від дня укладення договору та завершується зі спливом 3 повних календарних місяців від місяця укладення договору. Маржа 4,5%.
Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідачем-1 сума наданого кредиту та проценти були повернуті не повністю. Всього відповідачем-1 сплачено позивачу 521 158,22 грн.
Відповідач 1 стверджує, що сплатив позивачу 529 867,84 грн., що підтверджується наданою ним карткою рахунку 501 за період 01.01.2014 по 17.02.2023.
В той же час картка рахунку не є належним та допустимим доказом, що підтверджує вчинення господарських операцій, з огляду на відсутність обов`язкових реквізитів (посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції) не відповідності законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту первинного документа, а тому є засобом ведення внутрішнього бухгалтерського обліку відповідача.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 ЦК України).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
У відповідності до ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно з ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Як визначено статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1-3 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
У відповідності до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як визначено статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Положення ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до приписів ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Частина 1 статті 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Беручи до уваги, що відповідачі у встановленому порядку позовні вимоги не спростували. Як наслідок, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права, на захист яких подано позов, та з`ясувавши наявність факту його порушення, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Статтею 123 ГПК Українит встановлено, що судові витрати, окрім іншого, складаються з судового збору.
Солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.
При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.
А тому, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 17 385,03 грн. суд покладає на відповідачів.
Отже, враховуючи що у даній справі позов судом задоволено повністю, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у складі судового збору у розмірі 17 385,03 грн. покладає на відповідачів у справі в рівних частинах на кожного відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов Акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Алюмінію" та ОСОБА_1 про стягнення 1 159 002,26 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Алюмінію" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 3, корпус 1-Ф, офіс 107, ідентифікаційний код 2321610871) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 1 159 002 (один мільйон сто п`ятдесят дев`ять тисяч дві) грн. 26 коп. заборгованості.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Алюмінію" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 3, корпус 1-Ф, офіс 107, ідентифікаційний код 2321610871) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 8 692 (вісім тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 52 коп. судового збору.
4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) 8 692 (вісім тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 51 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.09.2023.
Суддя С. В. Стасюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2023 |
Оприлюднено | 21.09.2023 |
Номер документу | 113587806 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Стасюк С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні