Ухвала

від 20.09.2023 по справі 910/14161/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/14161/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Здоровий продукт»

до Темар Ленд Фор Експорт Енд Імпорт (Themar Land For Export and Import)

про стягнення попередньої оплати в розмірі 5 135 доларів США.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Здоровий продукт» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Темар Ленд Фор Експорт Енд Імпорт (Themar Land For Export and Import) про стягнення попередньої оплати в розмірі 5 135 доларів США.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частин 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Натомість до позовної заяви позивачем долучено Контракт № 34 від 18.02.2021, Додаток № 1 від 04.01.2022, Інвойс № 01/2022 від 01.04.2022 та банківську виписку на іноземній мові без їх нотаріального перекладу на українську мову.

Також, положеннями ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.

Згідно ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем не вказано та не надано в якості додатків до позовної заяви доказів правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо) стосовно відповідача - Темар Ленд Фор Експорт Енд Імпорт (Themar Land For Export and Import), що є юридичною особою згідно законодавства Єгипту.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення приписів п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до позовної заяви не додано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також суд зазначає, що розділ ІХ Господарського процесуального кодексу України регламентує здійснення провадження у справах за участю іноземних осіб.

Згідно статті 365 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, цей Закон застосовується, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Згідно статті 4-1 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Відповідно до п. 4.1 Контракту № 34 від 18.02.2021, у випадку, якщо сторони не досягнуть згоди зі спірних питань протягом 30 днів з дня перших переговорів, такі підлягають розгляду в Міжнародному комерційному суді при Торгово-промисловій палаті України, рішення якого є остаточними і обов`язковими для обох сторін.

Таким чином, підписавши договір, в якому міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодились з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають із договору.

Однак, жодних обґрунтувань підсудності даного спору Господарському суду міста Києва з урахуванням п. 4.1 Контракту, позовна заява не містить.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства «Здоровий продукт».

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання всіх наявних доказів (засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством та на українській мові), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- подання доказів правосуб`єктності відповідача - Темар Ленд Фор Експорт Енд Імпорт (Themar Land For Export and Import) (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо);

- подання письмових обґрунтувань підсудності даного спору Господарському суду міста Києва з урахуванням п. 4.1 Контракту;

- подання письмової заяви на виконання п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає чинності 20.09.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Грєхова