Рішення

від 18.09.2023 по справі 914/2116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 Справа № 914/2116/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «СуммуС Ін», с. Гряда Жовківського р-ну Львівської обл.,до відповідача:Підприємства «Граніт» Львівської обласної органзації Українського товариства глухих», м. Львів,про:стягнення 106'160,00 грн - заборгованості, 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат та 6'859,72 грн - трьох відсотків річних.Вступ.

1.Даний спір виник у зв`язку з тривалим невиконанням Підприємством «Граніт» ЛОО УТОГ своїх зобов`язань за Договором № 21/01 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу/спецтехніки від 01.06.2021 в частині оплати, наданих ТзОВ «СуммуС Ін» послуг на суму 106'160,00 грн.

2.Основне питання, що підлягає з`ясуванню при вирішенні даного спору полягає у тому, чи є обґрунтованою вимога позивача про стягнення заявленого розміру основної заборгованості, а також пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних і чи правильно здійсненні відповідні нарахування.

Аргументи сторін.

3.У позовній заяві позивач зазначає, що перебуває з відповідачем у господарських правовідносинах, що виникли на підставі Договору № 21/01 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу/спецтехніки від 01.06.2021. На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснив ремонт спецтехніки на загальну суму 306'160,00 грн, відповідач вартість таких послуг оплатив частково у розмірі 200?000,00 грн. Відтак, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення решти заборгованості у розмірі 106'160,00 грн, а також 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат та 6'859,72 грн - трьох відсотків річних, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.

4.У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що він визнає позов частково, а саме в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Щодо стягнення суми основного боргу відповідач вказує, що така погашена згідно з платіжними інструкціями: № 3991 від 10.08.2021 на суму 200'000,00 грн, № 5113 від 30.06.2023 на суму 5'122,03 грн; № 5121 від 10.07.2023 на суму 20'000,00 грн; № 5122 від 11.07.2023 на суму 61'000,00 грн; № 5134 від 27.07.2023 на суму 37,90 грн. Крім того, 20000,00 грн, недоплачених позивачем відповідачу за Договором купівлі-продажу № 47 від 06.07.2021, відповідач просить зарахувати в погашення його боргу перед позивачем за Договором № 21/01 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 01.06.2021. До поданого відзиву відповідачем долучено вищезазначені платіжні інструкції, а також заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з доказам їх надіслання позивачу.

5.У відповіді на відзив позивач повідомив суд, що у зв`язку з оплатою відповідачем частини заборгованості, не заперечує проти задоволення позову частково та стягнення лише 20'000,07 грн - основного боргу, 13'667,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних витрати та 6'859,72 грн. - трьох відсотків річних.

Обставини справи.

6.01 червня 2021 року між ТзОВ «СуммуС Ін» (виконавець) та Підприємство «Граніт» ЛОО УТОГ (замовник) укладено Договір № 21/01 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу/спецтехніки (далі Договір).

7.Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов?язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту транспортного засобу /спецтехніки/ чи його складових частин, з використанням матеріалів (запасних частин) спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов?язання оплатити ці послуги, з вартістю використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, в строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

8.Перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в рахунку-фактурі та Актах виконаних послуг, які є невід?ємною частиною цього Договору. (п. 1.2. Договору).

9.Згідно з п. 2.1.-2.2. Договору вартість послуг вказується в рахунку-фактурі та Актах виконаних послуг, які є невід?ємною частиною цього Договору. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 5 (п?яти) банківських днів з дати складання Рахунку-фактури та Актів виконаних послуг.

10.У пункті 6.2. Договору погоджено, що за порушення строків розрахунків, передбачених цим Договором, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2 % (дві десятих відсотка) від суми заборгованості (розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня). Оплата пені не звільняє Замовника від зобов?язань оплати простроченого платежу.

11.Цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за даним Договором (п. 8.1. Договору).

12.01 липня 2021 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 306?160,00 грн згідно з Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № ОУ-0000001 на суму 65'800,00 грн;

- № ОУ-0000002 на суму 10'900,00 грн;

- № ОУ-0000003 на суму 213'560,00 грн;

- № ОУ-0000004 на суму 16'000,00 грн.

13.10 серпня 2021 року відповідач згідно з платіжною інструкцією № 3991 від 10.08.2021 на суму 200'000,00 грн частково оплатив надані позивачем послуги.

14.14 червня 2023 року позив скерував відповідачу вимогу № 7 від 12.06.2023, у якій просив у термін до 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги сплатити 106'160,00 грн - заборгованості, 13'618,92 грн - пені, 37'526,71 грн - інфляційних втрат та 6'676,00 грн - трьох відсотків річних. Докази надіслання такої вимоги долучено до матеріалів справи.

15.В подальшому, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості згідно з платіжними інструкціями № 5113 від 30.06.2023 на суму 5'122,03 грн, № 5121 від 10.07.2023 на суму 20'000,00 грн та № 5122 від 11.07.2023 на суму 61'000,00 грн.

16.11 липня 2023 року на розгляд суду ТзОВ «СуммуС Ін» подано позов до Підприємства «Граніт» ЛОО УТОГ про стягнення 106'160,00 грн - заборгованості, 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат та 6'859,72 грн - трьох відсотків річних.

17.Ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.21 липня 2023 року представником позивача Мельниковичем В. В. через систему «Електронний суд» подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді (вх. № 18132/23).

19.27 липня 2023 року відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості згідно з платіжною інструкцією № 51.34 на суму 37,90 грн.

20.01 серпня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 18887/23), 07.09.2023 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 21770/23).

21.Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

22.Частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23.Враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.

Позиція суду.

24.Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

25.Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

26.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

27.Як вбачається зі встановлених вище обставин справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору № 21/01 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу/спецтехніки від 01.06.2021.

28.За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

29.Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

30.Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

31.Згідно з п. 2.1.-2.2. Договору вартість послуг вказується в рахунку-фактурі та Актах виконаних послуг, які є невід?ємною частиною цього Договору. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на протязі 5 (п?яти) банківських днів з дати складання Рахунку-фактури та Актів виконаних послуг.

32.Відповідно до частин 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

33.Як з`ясовано судом у п. 12 даного рішення 01.07.2021 сторонами підписано 4 акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 306?160,00 грн.

34.Як зазначено позивачем, до подання даного позову до суду відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг, а саме на суму 200'000,00 грн, решта 106'160,00 грн залишалась неоплаченою відповідачем.

35.Однак, як встановлено судом з відзиву на позовну заяву, відповідачем до відкриття провадження у даній справі (до 17.07.2023) було сплачено ще 86122,03 грн згідно з платіжними інструкціями № 5113 від 30.06.2023 на суму 5'122,03 грн; № 5121 від 10.07.2023 на суму 20'000,00 грн; № 5122 від 11.07.2023 на суму 61'000,00 грн. Крім того, суд звертає увагу, що після відкриття провадження у справі, тобто під час розгляду справи в суді, відповідачем сплачено, ще 37,90 грн боргу згідно з платіжним дорученням № 5134 від 27.07.2023. Вказані факти позивачем не спростовано.

36.Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

37.Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

38.Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

39.Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

40.Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

41.Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

42.Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

43.Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

44.З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

45.Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

46.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 було конкретизовано попередні висновки касаційного суду так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

47.У постанові від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.

48.Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

49.Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідачем здійснено часткову оплату заявленого до стягнення розміру основного боргу на загальну суму 86160,00 грн згідно з платіжними документами, що вказані у п. 15 та 19 даного рішення.

50.Беручи до уваги вищезазначені докази та застосовуючи наведену судову практику, враховуючи, що сторонами добровільно врегулювано спір, наслідком чого стала часткова сплата заборгованості, стягнення якої є предметом спору у даній справі, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення 86160,00 грн заборгованості підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

51.При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

52.Разом з тим, суд зазначає, що з відповіді на відзив вбачається, що позивач все ж таки просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн боргу, відтак, суд доходить до висновку, що позивачем не прийнято пропозицію відповідача зарахувати дану суму як однорідні зустрічні вимоги.

53.Таким чином, розглянувши вимогу про стягнення 20'000,00 грн заборгованості, суд дійшов висновку, що така є обґрунтованою та підлягає до стягнення з відповідача.

54.Щодо заяви відповідача про визнання позову.

55.Згідно з ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

56.Заяву про визнання позову в частині стягнення 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат та 6'859,72 грн - трьох відсотків річних підписала адвокат відповідача, що діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВС № 1181902 від 28.07.2023, який не обмежений у повноваженнях на подання до суду такої заяви.

57.Разом з тим, суд вважає за необхідне прийняти таку відмову частково, а саме в частині стягнення 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат, 6'850,15 грн - трьох відсотків річних. Натомість, суд не приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення 9,57 грн трьох відсотків річних, оскільки стягнення таких нарахування є необгрунтованим з урахуванням наведеного у п. 57-70 даного рішення.

58.Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

59.Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

60.Приписами статтей 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

61.У пункті 6.2. Договору погоджено, що за порушення строків розрахунків, передбачених цим Договором, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,2 % (дві десятих відсотка) від суми заборгованості (розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня). Оплата пені не звільняє Замовника від зобов?язань оплати простроченого платежу.

62.Для здійснення нарахування пені позивачем обрано такі періоди та суми боргу:

- 08.07.2021-09.08.2021, сума боргу 306160,00 грн;

- 11.08.2021-11.02.2022, сума боргу 106160,00 грн.

63.Здійснивши власний перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд встановив, що позивачем дотримано усіх вимог щодо розрахунку даних штрафних санкцій та здійснено таке нарахування правильно, а відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 13'677,09 грн.

64.Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

65.Для здійснення нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних позивачем обрано такі періоди та суми боргу:

- 08.07.2021-09.08.2021, сума боргу 306160,00 грн;

- 11.08.2021-02.07.2023, сума боргу 106160,00 грн.

66.Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних у період 08.07.2021-09.08.2021, суд встановив, що у межах даного періоду позивач обгрунтовано та правомірно нарахував відповідачу в загальному 100,10 грн - інфляційних втрат та 830,41 грн 3 % річних.

67.Щодо розрахунку таких нарахувань у період 11.08.2021-02.07.2023, суд зазначає, що відповідачем не враховано оплати здійснені відповідачем у цей період, а відтак, і те, що сума боргу на яку проведено нарахування зменшувалась.

68.Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних в межах обраного позивачем періоду, враховуючи такі вихідні дані:

- 11.08.2021-29.06.2023, сума боргу 106160,00 грн;

- 01.07.2023-02.07.2023, сума боргу 101037,97 грн.

69.Відтак, застосовуючи вищенаведені данні, суд встановив, що розмір інфляційних втрат у період з 11.08.2021 до 02.07.2023 становить 39090,23 грн, а розмір 3 % - 6019,74 грн.

70.Узагальнюючи, судом встановлено, що у заявлені позивачем періоди інфляційні втрати складають 39190,33 грн, а 3 % річних 6850,15 грн.

71.Разом з тим, суд зазначає, що фактичний розмір інфляційних втрат (39190,33 грн) є більший, ніж заявлено позивачем (38243,61 грн), однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, тому до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 38243,61 грн, а також 3 % річних у розмірі 6850,15 грн.

Судові витрати.

72.Згідно із ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

73.Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

74.Відтак, беручи до уваги закриття провадження у даній справі в частині стягнення 86'160,00 грн, суд роз`яснює позивачу його право на подання клопотання про повернення з Державного бюджету України 1'402,13 грн судового збору, сплаченого при поданні даного позову на підставі п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

75.Разом з тим, за приписами ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

76.Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

77.Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 640,87 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

78.Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, беручи до уваги вищевикладені обставини справи, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 640,87 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 914/2116/23 в частині стягнення 86'160,00 грн заборгованості закрити.

2. Визнання відповідачем позову, що викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 18887/23 від 01.08.2023) прийняти до розгляду в частині стягнення 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат та 6'850,15 грн - трьох відсотків річних.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Підприємства «Граніт» Львівської обласної органзації Українського товариства глухих» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 323; ідентифікаційний код 20824594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СуммуС Ін» (80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Гряда, вул. Польова, буд, 1; ідентифікаційний код 36762326) 20'000,00 грн заборгованості, 13'677,09 грн - пені, 38'243,61 грн - інфляційних втрат, 6'850,15 грн - трьох відсотків річних та 640,87 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СуммуС Ін» (80380, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Гряда, вул. Польова, буд, 1; ідентифікаційний код 36762326) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 640,87 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 61 від 10.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.