Рішення

від 12.09.2023 по справі 911/1053/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2023м. СумиСправа № 911/1053/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 911/1053/23

за позовомДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (вул. Гагаріна, буд. 16, м. Бровари, Київська область, 07400)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сумські джерела (вул. Харківська, буд. 6, м. Суми, 40024)

про стягнення 2 467 810 грн 91 коп.,

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача Кузнєцов А.С.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 467 810 грн 91 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору (на сушку зерна кукурудзи) № 235 від 22.04.2016, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 31.05.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/1053/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.06.2023, 12:00; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали суду від 31.05.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 06.06.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.06.2023 позивач подав заяву (вх. № 502 від 19.06.2023), в якій просить суд врахувати суми судового збору, які сплачені ДП Укрспирт за видачу судових наказів про стягнення заборгованості з ТОВ Сумські джерела у справах № 920/1036/22, № 920/1050/22, № 920/1051/22, № 920/1061/22, № 920/1062/22, № 920/1080/22, № 920/1081/22, № 920/1105/22, № 920/1106/22, № 9201107/22, № 920/1108/22 до суми судового збору встановленої за подання позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України.

19.06.2023 позивач подав заяву (вх. № 501 від 19.06.2023), в якій просить суд розглянути справу № 911/1053/23 без участі позивача, у зв`язку з віддаленістю ДП Укрспирт від суду та враховуючи військову агресію рф, що унеможливлює забезпечити участь представника в судових засіданнях. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

22.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2247 від 22.06.2023), в якому просить суд витребувати у позивача додаткову угоду № 5 про внесення змін до договору № 235 від 22.04.2016, оскільки відповідач не зміг знайти свій екземпляр додаткової угоди № 5 до договору № 235 та подати її до суду; на думку відповідача в цій додатковій угоді змінювався порядок оплати; застосувати до правовідносин між позивачем та відповідачем трирічний строк позовної давності; відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що найпізніший з доданих до позовної заяви актів приймання-передачі зерна кукурудзи після просушки датований 17.09.2019. Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору (п. 5 та п. 6) оплата робіт здійснюється щомісяця протягом 14 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, який подається до 5 числа місяця, що слідує за звітним. Таким чином, останній день сплати, за умови надання останнього рахунку на оплату 05.10.2019, мав бути 28.10.2019 (дата, з якої починається строк позовної давності за останнім актом приймання-передачі). За умови продовження основного договору після 2018 року, строк позовної давності для вимоги про сплату за актами приймання-передачі сплинув у період з 26.04.2022 до 27.10.2022. Відповідач зазначає, що пунктом 7 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначений перелік є вичерпним та не включає зміст правовідносин, що склалися між сторонами даної справи. Отже, відомості, про які зазначає позивач у позовній заяві щодо строків позовної давності, не були перешкодою для його звернення з позовом в межах законодавчо встановленого строку, оскільки їх наявність не перешкоджала своєчасному пред`явленню позовної заяви. Щодо нарахування позивачем заборгованості, відповідач зазначає, що у період з 04.03.2019 по 17.09.2019 товариством було сплачено 2 305 390 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями доданими до відзиву, а тому за період з 01.03.2023 по 17.09.2023 господарським зобов`язанням відповідача перед позивачем залишилася сума у розмірі 162 420 грн. Відповідач просить суд стягнути з позивача 10 000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 22.06.2023, за участю представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача (викладене у відзиві на позовну заяву вх. № 2247 від 22.06.2023) про витребування доказу відповідно до ст. 81 ГПК України, зобов`язання позивача подати суду завірену належним чином копію додаткової угоди № 5 до договору № 235 від 22.04.2016 (у разі неможливості подання доказу надати суду письмові пояснення); протокольну ухвалу про зарахування суми судового збору, сплаченого за подання заяв про видачу судового наказу, до суми судового збору встановленої за подання позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 151 ГПК України; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2023, 12-30; повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.06.2023 господарський суд повідомив позивача про витребування у Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт, згідно з протокольною ухвалою від 22.06.2023, завіреної належним чином копії додаткової угоди № 5 до договору № 235 від 22.04.2016 (у разі неможливості подання доказу надати суду письмові пояснення); повідомив Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт про дату, час і місце судового засідання на 12.07.2023, 12:30.

26.06.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 536 від 26.06.2023), в якій зазначає, що в поданих відповідачем платіжних дорученнях, за платежами здійсненими у період з 01.03.2019 по 17.09.2019, в призначенні платежу не вказано, що платіж здійснено за конкретним актом виконаних робіт. ДП Укрспирт зараховано дані платежі в рахунок погашення заборгованості за актами виконаних робіт за період до 01.03.2019, тобто з урахуванням черговості виконання робіт з просушки зерна. На спростування доводів ТОВ Сумські джерела ДП Укрспирт надає акти виконаних робіт за 2016, 2017, 2018, 2019 роки. Щодо строків позовної давності позивач зазначає, що відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Позивач повідомляє про відсутність у ДП Укрспирт додаткової угоди № 5 про внесення змін до договору № 235 від 22.04.2016. Імовірно примірник додаткової угоди № 5 втрачений.

05.07.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2430 від 05.07.2023), в якому просить суд застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що відсутність додаткової угоди № 5 не дає можливості встановити строк дії договору №235 від 22.04.2016. З урахуванням додаткових угод №2 від 01.07.2016 та №3 від 21.12.2017 до договору, договір діяв до 31.12.2018. Додаткова угода №6 від 17.04.2019 укладена між сторонами після припинення договору і, відповідно, вже не має до нього жодного відношення. Таким чином акти приймання-передачі за 2019 рік фіксують обсяг та вартість кожної окремо наданої послуги. Щодо зарахування платежів та наявності заборгованості відповідач зазначає, що у відповідності до п. 5 актів приймання-передачі зерна кукурудзи після просушування за період з 01.03.2019 по 17.09.2019 ТОВ Сумські джерела та ДП Укрспирт претензій один до одного не мали, як щодо виконаної роботи позивачем, так і щодо її оплати відповідачем. Акти додані до відповіді на відзив за період з 22.11.2017 (акт №156 від 22.11.2017) до 01.03.2019 (акт №34 від 01.03.2019) також свідчать про відсутність претензій між позивачем та відповідачем. Акти з 14.05.2016 по 14.11.2017 умов щодо відсутності претензій не містять.

У судовому засіданні 12.07.2023, за участю представника відповідача, суд прийняв до розгляду відповідь на відзив, постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку для подання заперечення на відповідь на відзив відповідно до ст. 119 ГПК України та прийняття заперечення на відповідь на відзив до розгляду.

Ухвалою від 12.07.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 22.08.2023, 12:00.

19.07.2023 позивач подав клопотання (вх. № 599 від 19.07.2023), в якому на виконання протокольної ухвали суду від 22.06.2023 надає додаткову угоду № 5 від 10.07.2018 до договору № 235 від 22.04.2016. Позивач пояснює, що дана додаткова угода була отримана представником позивача від довірителя після закриття підготовчого провадження у справі.

22.08.2023 відповідач подав заяву (вх. № 5292/23 від 22.08.2023), в якій просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з неможливістю явки представника відповідача в судове засідання через участь в судовому засіданні в іншій справі 920/530/22.

Оскільки додаткова угода № 5 до договору № 235 від 22.04.2016 була витребувана у позивача судом, подана останнім до початку розгляду справи по суті, суд прийняв відповідну додаткову угоду до розгляду ухвалою від 22.08.2023. Також ухвалою від 22.08.2023 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 12.09.2023, 12:00.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

22.04.2016 між сторонами укладений договір № 235 відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов`язання виконати роботи з просушування зерна кукурудзи та пшениці наданого відповідачем, а відповідач зобов`язується приймати виконані роботи та оплачувати їх в порядку передбаченому договором (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 18.09.2017).

Згідно з додатковими угодами № 1-6 сторони вносили зміни до договору щодо загальної суми договору, вартості робіт, порядку та строку проведення розрахунків, строку його дії.

Відповідно до п. 4.5. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.09.2017) оплата вартості робіт з просушування зерна здійснюється щомісячним перерахуванням коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця відповідно до рахунку-фактури наданого виконавцем.

Згідно з п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 18.09.2017) замовник перераховує кошти за виконані роботи з просушування зерна протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури від виконавця, що надається замовнику до 5-го числа місяця, який слідує за звітним.

Пунктом 4.7. договору визначено, що приймання виконаних робіт оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних актів здачі-прийняття виконаних робіт по факту виконання робіт.

Згідно з п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 17.04.2019, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 6 від 17.04.2019, остання набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами починаючи з 01.01.2019.

Відповідно до актів приймання - передачі зерна кукурудзи після просушування від 04.03.2019 № 35, від 05.03.2019 № 36, від 06.03.2019 № 37, від 07.03.2019 № 38, від 22.03.2019 № 39, від 25.03.2019 № 40, від 26.03.2019 № 41, від 27.03.2019 № 42, від 28.03.2019 № 43, від 29.03.2019 № 44, від 01.04.2019 № 45, від 02.04.2019 № 46, від 03.04.2019 № 47, від 04.04.2019 № 48, від 05.04.2019 № 49, від 08.04.2019 № 50, від 09.04.2019 № 51, від 10.04.2019 № 52, від 11.04.2019 № 53, від 12.04.2019 № 54, від 15.04.2019 № 55, від 16.04.2019 № 56, від 17.04.2019 № 57, від 18.04.2019 № 58, від 19.04.2019 № 59, від 22.04.2019 № 60, від 23.04.2019 № 61, від 24.04.2019 № 62, від 25.04.2019 № 63, від 26.04.2019 № 64, від 27.04.2019 № 65, від 02.05.2019 № 66, від 03.05.2019 № 67, від 06.05.2019 № 68, від 07.05.2019 № 69, від 08.05.2019 № 70, від 10.05.2019 № 71, від 21.05.2019 № 72, від 22.05.2019 № 73, від 27.05.2019 № 74, від 28.05.2019 № 75, від 30.05.2019 № 76, від 31.05.2019 № 77, від 03.06.2019 № 78, від 04.06.2019 № 79, від 10.06.2019 № 80, від 11.06.2019 № 81, від 12.06.2019 № 82, від 13.06.2019 № 83, від 14.06.2019 № 84, від 19.06.2019 № 85, від 20.06.2019 № 86, від 21.06.2019 № 87, від 24.06.2019 № 88, від 25.06.2019 № 89, від 26.06.2019 № 90, від 27.06.2019 № 91, від 29.06.2019 № 92, від 01.07.2019 № 93, від 02.07.2019 № 94, від 03.07.2019 № 95, від 04.07.2019 № 96, від 05.07.2019 № 97, від 11.07.2019 № 98, від 12.07.2019 № 99, від 15.07.2019 № 100, від 26.07.2019 № 101, від 27.07.2019 № 102, від 29.07.2019 № 103, від 30.07.2019 № 104, від 31.07.2019 № 105, від 01.08.2019 № 106, від 02.08.2019 № 107, від 05.08.2019 № 108, від 06.08.2019 № 109, від 07.08.2019 № 110, від 08.08.2019 № 111, від 09.08.2019 № 112, від 14.08.2019 № 113, від 15.08.2019 № 114, від 16.08.2019 № 115, від 23.08.2019 № 116, від 27.08.2019 № 117, від 28.08.2019 № 118, від 29.08.2019 № 119, від 30.08.2019 № 120, від 31.08.2019 № 121, від 02.09.2019 № 122, від 03.09.2019 № 123, від 04.09.2019 № 124, від 05.09.2019 № 125, від 06.09.2019 № 126, від 11.09.2019 № 127, від 12.09.2019 № 128, від 13.09.2019 № 129, від 16.09.2019 № 130, від 17.09.2019 № 131, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками, позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи за договором загальною вартістю 2 525 389 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язань щодо оплати виконаних робіт за договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2 467 810 грн 91 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 73, 76, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. З введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд встановив, що факт виконання позивачем робіт за договором вартістю 2 467 810 грн 91 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами приймання-передачі зерна кукурудзи після просушування, що підписані сторонами.

Твердження відповідача про те, що роботи були виконані не за договором, зобов`язання сторін за договором припинилися після закінчення строку його дії 31.12.2018, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.12.2017, договір діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Після 31 грудня 2018 року позивач продовжив виконувати роботи для відповідача, а останній, в свою чергу, відповідні роботи приймав, що підтверджується актами приймання-передачі зерна кукурудзи після просушування за період з січня до вересня 2019 року, які підписані сторонами та містять посилання на договір.

Вказані обставини свідчать, що зобов`язання між сторонами не припинилися та продовжували існувати.

Відповідно до умов додаткової угоди № 6 від 17.04.2019 сторони визначили, що договір діє до 31 грудня 2019 року та погодили, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами починаючи з 01.01.2019.

Право сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення передбачене ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Як зазначає сам відповідач, у період з 04.03.2019 по 17.09.2019 він сплатив позивачу 2 305 390 грн. Наявні в матеріалах справи платіжні доручення про оплату сушки зерна за період з квітня до вересня 2019 року містять посилання на договір № 235 від 22.04.2016.

Щодо тверджень відповідача про часткову оплату робіт в загальній сумі 2 305 390 грн саме за спірними актами суд встановив, що проведені відповідачем оплати у період з 04.03.2019 по 17.09.2019 враховані позивачем, що вбачається з акту звірки, в рахунок оплати робіт, виконаних до березня 2019 року, в порядку черговості, враховуючи відсутність у призначенні платежу конкретних актів за якими здійснюється оплата. На підтвердження факту виконання робіт у період до березня 2019 року позивач подав акти приймання-передачі зерна кукурудзи після просушування за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, підписані сторонами.

Доказів на підтвердження відсутності заборгованості за роботи, що виконані позивачем у попередні періоди, до березня 2019 року, відповідач не подав.

Твердження відповідача про те, що відсутність заборгованості за виконані роботи підтверджується п. 5 актів, згідно з яким сторони не мають один до одного претензій є безпідставними, оскільки у п. 1-3 актів зафіксовано факт прийняття замовником зерна після просушування, відповідність сировини характеристикам, визначеним в аналізі якості та вартість виконаних робіт. Жодних відомостей про оплату робіт та відсутність претензій в частині оплати акти не містять.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до постанови від 9 грудня 2020 року № 1236 в редакції від 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. установив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Крім цього, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022).

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом у межах позовної давності.

З урахуванням викладеного, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 467 810 грн 91 коп. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору, а також витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., що підтверджені договором № 2023-13/06-Г від 13.06.2023, довідкою про детальний опис робіт адвоката від 22.06.2023, платіжними інструкціями від 13.06.2023 № 66047364, від 19.06.2023 № 66119406, ордером серії ВМ № 1035973.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сумські джерела (вул. Харківська, буд. 6, м. Суми, 40024, код ЄДРПОУ 34328663) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (вул. Гагаріна, буд. 16, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 37199618) 2 467 810 грн 91 коп. заборгованості, 29 613 грн 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 20.09.2023.

СуддяД. В. Вдовенко