Рішення

від 13.09.2023 по справі 927/715/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/715/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,

вул. 1-го Травня, 50А, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500

e-mail: priluki.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі:

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби,

код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053

електронна адреса: mailbox@das.gov.ua

позивача-2: Управління освіти Прилуцької міської ради,

код ЄДРПОУ 02147612, вул. Вокзальна, 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

e-mail: osvita@uopmr.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ"

проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013

e-mail: info@cn.enera.ua,

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 1 220 112,50 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К.

від позивача-1: Мойсієнко Н.О.

від позивача-2: не прибув

від відповідача: Бузина Н.В.

Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Управління освіти Прилуцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" про:

- визнання недійсними додаткових угод №3 від 26.02.2021, №7 від 25.08.2021, №8 від 09.09.2021, №9 від 10.11.2021, №10 від 12.10.2021, №11 від 08.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №15 від 07.12.2021, №17 від 21.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладених між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846);

- стягнення з відповідача коштів у сумі 1 220 112,50 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.06.2023 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправленя, як знаходяться в матеріалах справи.

08.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21.

09.06.2023 від позивача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

14.06.2023 від прокуратури надійшла відповідь на відзив та заперечення на заяву про зупинення провадження у справі. У запереченнях прокурор, зокрема, просить суд відмовити відповідачу у задовленні заяви про зупинення провадження у справі, оскільки суб?єктний склад сторін у справах №927/715/23 та №905/1907/21 є різним, а тому відсутні підстави для задоволення вказаної заяви.

20.06.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Суд долучив до матеріалів справи подані сторонами заяви по суті з доданими до них документами (відзив, письмові пояснення, відповідь на відзив та заперечення), як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

Заява відповідача про зупинення провадження у справі прийнята судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 22.06.2023 суд, розглянувши заяву про зупинення провадження у справі, відмовив у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідач просить зупинити провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі № 905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Комунального закладу «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради» до ТОВ «АС» про стягнення коштів у сумі 365870,72 грн, у зв`язку з укладенням додаткових угод, за якими без належних на те правових підстав внесені зміни до істотних умов договору - збільшена ціна за одиницю товару та зменшена кількість предмету закупівлі, що на думку відповідача є подібною до даного спору.

Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 21.12.2022 про передачу справи № 905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, що для досягнення єдиної практики необхідне уточнення висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 шляхом зазначення того, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (в разі якщо це передбачено законом).

Як вбачається з наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень процесуальних документів, постановлених у справі № 905/1907/21, з позовом звернувся заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради", тобто в особі органу місцевого самоврядування та комунальної установи, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Натомість в межах справи № 927/715/23 з позовом звернувся заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Управління освіти Прилуцької міської ради, тобто в особі центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та виконавчого органу місцевого самоврядування, який здійснює реалізацію державної політики в галузі дошкільної, загальної середньої, позашкільної і професійно-технічної освіти.

За висновком суду, справи №927/715/23 та № 905/1907/21 не є подібними, оскільки їх суб`єктний склад різний. Відтак підстави для зупинення провадження в даній справі, на підставі п.7 частини 1 статті 228 ГПК України, відсутні.

Суд постановив протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.08.2023.

У судовому засіданні 08.08.2023 суд постаноив протокольно ухвалу про відкладення судового засідання на 23.08.2023.

У зв?язку із значним пошкодженням будівлі Господарського суду Чернігівської області внаслідок терористичної атаки рф робота установи була призупинена з 21.08.2023 по 25.08.2023. Судове засідання 23.08.2023 не відбулося.

Ухвалою від 28.08.2023 суд повідомив сторін про призначення судового засідання на 13.09.2023.

У судовому засіданні 13.09.2023 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між позивачем та відповідачем спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач-2 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 1 220 112,50 грн надлишково сплачених позивачем коштів.

Позивач-1 у письмових поясненнях зазначає, що відповідно до п. 5.2.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2021 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Прилуцької міської ради за період з 01.01.2018 по 30.06.2021, якою встановлено низку порушень, що відображені в акті ревізії від 06.12.2021 № 03-30/08 (акт підписано із запереченнями). Ревізію дотримання Управлінням освіти законодавства про закупівлі проведено вибірковим способом, процедура закупівлі за номером ID:UA-2020-11-11-003312-c та укладений за її результатами договір про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2020 № 240117ВЦ та додаткові угоди до нього не перевірялись, про що було повідомлено Прилуцьку окружну прокуратуру листом від 09.05.2023 № 262531-17/1582-2023.

Враховуючи, що підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом не є результати державного фінансового контролю, позивач-1 вважає, що Північний офіс Держаудитслужби України не є належним позивачем у справі.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі. Відповідач вважає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду;

- прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто те, що вони є нікчемними, а тому відповідно до презумпції правомірності правочину вони є правомірними;

- спірні додаткові угоди укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а їх підписання відбувалось за згодою сторін. Спірні кошти були сплачені позивачем відповідачу на підставі Договору та додаткових угод, які не є нікчемними та не визнанні судом недійсними, а отже не можуть вважатись безпідставно набутими.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, та вважає, що він належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом; надані відповідачем документи не містять жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії на дату укладення Договору, спірних додаткових угод та дату звернення за експертними висновками (ціновими довідками).

Відповідач у наданих запереченнях знову наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно.

Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Управлінням освіти Прилуцької міської ради в листопаді 2020 року проведено закупівлю 1 492 500 кВт/год (ДК 021:2015-093100005: Електрична енергія) з очікуваною вартістю 3 500 тис. грн, шляхом проведення відкритих торгів UA-2020-11-11-003312-с).

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ "Енера Чернігів" з ціновою пропозицією у розмірі 3 253 650,00 грн з ПДВ.

21.12.2020 між ТОВ "Енера Чернігів" (далі - Постачальник) та Управлінням освіти Прилуцької міської ради (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається Сторонами, з урахуванням урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов нього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про рипок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію по ДК 012:201509310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обсяги: 1 492 500 кВт/год (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Так, у заяві-приєднанні визначено, що початок постачання електричної енергії - 01.01.2021.

Відповідно до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Сума Договору складає 3 253 650,00 грн.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Позичальника (п.5.2. Договору).

Згідно з п.1 Комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, у тому чимсслі диференційовані ціни (тарифи) - 2,17562688 грн за 1 кВт/год.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору, що не визначена цим Договором.

Відповідно до Специфікації на поставку товару, що є Додатком 3 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, кількість електричної енергії, що підлягає поставці, складає - 1 495 500 кВт/год, загальною вартістю 3 253 650,00 грн з ПДВ. Ціна за одиницю без ПДВ - 1,8130224 грн за 1 кВт/год. Ціна за одиницю з ПДВ становить - 2,17562688 грн за 1 кВт/год.

Згідно з п. 13.4 Договору, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 14.1 Договору передбачено що Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Термін дії Договору та умови його пролонгації визначено у п. 9 Комерційної пропозиції, що є Додатком 2 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, згідно якого Договір діє до 31.12.2021 і може бути пролонгований на 20% від його суми на початок 2022 року.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до позивача-2 із листом від 18.02.2021 №827, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52 грн; з 01.02.2021 по 10.02.2021 - 1698,79 грн; тенденція росту цін +16,15%.

26.02.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 3 від 26.02.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,35772 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 417 038 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 17.08.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/812 від 17.08.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за липень 2021 року (з 01.07.2021 по 31.07.2021) становила 1444,05 грн; станом на 05.08.2021 - 1988,79 грн; тенденція росту цін +37,72%.

25.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 7 від 25.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,55802 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 351 889 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 08.09.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/928 від 08.09.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1934/21 від 18.08.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становила 1988,79 грн, станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн; тенденція росту цін +12,65%.

09.09.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 8 від 09.09.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,77833 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 291 081 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 30.09.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1066 від 30.09.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-4/21 від 21.09.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 06.09.2021 становила 2261,59 грн; станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн; тенденція росту цін +14,81%.

11.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 9 від 11.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 06.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,02007 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 239 482 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 30.09.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1065 від 30.09.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 12.09.2021 становила 1889,08 грн; станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн; тенденція росту цін +25,67%.

12.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 10 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 10 від 12.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 12.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,28653 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 192 413 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 02.11.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1241 від 02.11.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2631/21 від 21.10.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 14.09.2021 становила 2596,47 грн; станом на 19.10.2021 - 2840,05 грн; тенденція росту цін +9,38%.

08.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 11 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 11 від 08.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 19.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,561722 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 172 439 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 15.11.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1322 від 15.11.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2710/21 від 29.10.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 03.10.2021 становила 2535,12 грн; станом на 28.10.2021 - 3113,44 грн; тенденція росту цін +22,81%; станом на 19.10.2021 - 2840,05 грн, станом на 28.10.2021- 3113,44 грн; тенденція росту цін +9,63%.

15.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 12 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 12 від 15.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 28.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,63% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,870749 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 24.11.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1380 від 24.11.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2849/21 від 10.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 28.10.2021 становила 3113,44 грн; станом на 06.11.2021 - 3415,42 грн; тенденція росту цін +9,70%.

25.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 12 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 13 від 25.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 06.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,7% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,211998 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 121 775 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» листом б/н б/д, що надійшов до позивача-2 07.12.2021 (номер вхідної кореспонденції 01-18/1429 від 07.12.2021), повідомило останнього про коливання ціни на ринку електроенергії у бік збільшення та виклало пропозицію про укладення додаткової угоди до Договору щодо збільшення ціни електричної енергії.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2985/21 від 25.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за 1 декаду жовтня 2021 року (01.10-10.10) становила 2568,15 грн; за 1 декаду листопада 2021 року (01.11-10.11) становила 3374,95 грн, тенденція росту цін +31,42%; станом на 07.11.2021 - 3013,92 грн, станом на 09.11.2021 - 3502,09 грн, тенденція росту цін +16,20%.

07.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 15 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 15 від 07.12.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 09.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 8,83% і викласти пункт 1 Комерційної пропозиції (Додаток 2) в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,552773 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ

- обсяг - 1 092 614 кВт/год.

24.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 16 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 16 від 24.12.2021), за умовами якої, сторони дійшли згоди внести зміни в п.5.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: сума договору складає 3 161 573,02 грн.

21.01.2022 між ТОВ «Енера Чернігів» та Управлінням освіти Прилуцької міської ради укладено додаткову угоду № 17 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 17 від 21.01.2022), за умовами якої, згідно з ч.6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились продовжити термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Сума додаткової угоди - 632 314,60 грн з ПДВ.

Кількість товару - 137 018 кВт/год.

Ціна за 1 кВт/год - 4,6148244 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що в період з лютого 2021 року по лютий 2022 року відповідач поставив позивачу електроенергію у кількості 1 054 862 кВт/годна суму 3 523 332,44 грн за актами прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії, складеними сторонами в двосторонньому порядку, а саме:

-№ 240117ВЦ/33300/1 за лютий 2021 року - 68372 кВт/год на суму 161202,30 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/50191/1 за березень 2021 року - 82993 кВт/год на суму 195674,59 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/66007/1 за квітень 2021 року - 82840 кВт/год на суму 195313,86 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/83098/1 за травень 2021 року - 84977 кВт/год на суму 200352,31 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/99294/1 за червень 2021 року - 69739 кВт/год на суму 164425,32 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/113816/1 за липень 2021 року - 44322 кВт/год на суму 104499,05 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/130746/1 за серпень 2021 року - 50987 кВт/год на суму 141659,02 грн з ПДВ;

-№240117ВЦ/145658/1 за вересень 2021 року - 62543 кВт/год на суму 196918,88 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/161294/1 за жовтень 2021 року - 142367 кВт/год на суму 489999,31 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/176832/1 за листопад 2021 року - 86608 кВт/год на суму 394306,51 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/178846/1 за грудень 2021 року - 142038 кВт/год на суму 646666,69 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ - 4371 кВт/год на суму 19900,17 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/14470/1 за січень 2022 року - 68002 кВт/год на суму 313817,29 грн з ПДВ;

-№ 240117ВЦ/27123/1 за лютий 2022 року - 64703 кВт/год на суму 298597,14 грн з ПДВ.

Позивач перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у кількості 1054862 кВт/годна суму 3 523 332,44 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення:

- №758 від 25.03.2021, №758 від 24.03.2021; №756 від 24.03.2021; №757 від 24.03.2021; №755 від 24.03.2021; №759 від 24.03.2021; №754 від 24.03.2021; №755 від 26.03.2021; №754 від 25.03.2021; №759 від 25.03.2021; №757 від 25.03.2021; №756 від 25.03.2021;

- № 1021 від 13.04.2021; № 1022 від 13.04.2021; № 1023 від 13.04.2021; № 1024 від 13.04.2021; № 1025 від 13.04.2021; № 1026 від 13.04.2021;

- №1513 від 26.05.2021; № 1514 від 26.05.2021; № 1515 від 26.05.2021; № 1516 від 26.05.2021; № 1517 від 26.05.2021; №1518 від 26.05.2021;

- №1876 від 11.06.2021; № 1877 від 11.06.2021; № 1878 від 11.06.2021; № 1879 від 11.06.2021; № 1880 від 11.06.2021; № 1881 від 11.06.2021;

- №2375 від 13.07.2021; №2376 від 13.07.2021; №2377 від 13.07.2021; №2378 від 13.07.2021; №2379 від 13.07.2021; №2380 від 13.07.2021;

- №2793 від 12.08.2021; №2794 від 12.08.2021; №2795 від 13.08.2021; №2796 від 12.08.2021; №2797 від 12.08.2021; №2798 від 12.08.2021;

- №3253 від 14.09.2021; №3254 від 14.09.2021; №3255 від 14.09.2021; №3256 від 14.09.2021; №3257 від 14.09.2021;

- №3858 від 13.10.2021; №3859 від 13.10.2021; №3855 від 13.10.2021; №3856 від 18.10.2021; №3857 від 13.10.2021;

- №4537 від 17.11.2021; №4538 від 18.11.2021; №4539 від 17.11.2021; №4540 від 17.11.2021; №4541 від 17.11.2021;

- №5048 від 15.12.2021; №5049 від 15.12.2021; №5050 від 15.12.2021; №5051 від 15.12.2021; №5052 від 15.12.2021;

- №5162 від 24.12.2021; №5163 від 24.12.2021; № 5164 від 24.12.2021; № 5165 від 24.12.2021; № 5166 від 24.12.2021; № 5167 від 24.12.2021;

- № 115 від 27.01.2022;

- № 345 від 11.02.2022; № 346 від14.02.2022; № 347 від 11.02.2022; № 348 від 11.02.2022; № 349 від 11.02.2022; № 350 від 11.02.2022;

- № 940 від 05.04.2022; № 941 від 06.04.2022; № 942 від 05.04.2022; № 943 від 05.04.2022; № 944 від 05.04.2022; № 945 від 05.04.2022.

Прокурор в позовній заяві вказує, що позивач відповідно до ціни електричної енергії, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за фактично поставлену електроенергію кошти у розмірі 2 303 219,94 грн, натомість сплатив 3 523 332,44 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 1 220 112,50 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управлінням освіти Прилуцької міської ради у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини перша, третя статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Пунктами 8, 10, 11, 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

З матеріалів справи вбачається, що Прилуцькою окружною прокуратурою листом від 13.01.2023 №54-75-320вих-23 проінформовано Північний офіс Держаудитслужби про встановлені порушення під час внесення змін до договору від 21.12.2020 №240117ВЦ, укладеного між Управлінням освіти Прилуцької міської ради та ТОВ «Енера Чернігів». Крім того, Прилуцька окружна прокуратура просила надати інформацію щодо проводення заходів державного фінансового контролю в Управлінні освіти Прилуцької міської ради у 2020 - 2022 роках, перевірки процедури закупівлі та укладеного за її результатами договору (додаткових угод) під час здійснення заходів державного фінансового контролю (ревізій, фінансового аудиту, інспектування, перевірок закупівель); щодо встановлення порушень (недотримання) законодавства про публічні закупівлі та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, насамперед, звернення з позовом до суду в інтересах держави про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надміру сплачених коштів.

Листом від 30.01.2023 №262531-17/338-2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області повідомило, що впродовж 2020-2022 років в Управлінні освіти Прилуцької міської ради проведено ревізію фінансово-господарської діяльності повного комплексу питань за період з 01.01.2018 по 30.06.2021, в ході якої, вищезазначена процедура закупівлі та укладений за її результатами договір про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2020 № 240117ВЦ та додаткові угоди до нього не були охоплені контролем. Згідно з інформацією, розміщеною велектронній системі закупівель, Управлінням освіти Прилуцької міської раїди по вищезазначеній процедурі закупівлі 13.04.2022 оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю, а тому з 13.04.2022 правові підстави для проведення моніторингу в Управління відсутні.Також повідомлено, що чинне законодавство не передбачає вжиття Управлінням таких заходів, як звернення органами державного фінансового контролю до суду.

Таким чином, уповноваженим органом повідомлено, що жодні заходи до усунення порушень у сфері публічних закупівель, на які вказує прокурор, не проводились, захист порушених інтересів держави не здійснено.

Відповідно до приписів Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави у разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (в тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, заперечення позивача-1 про відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Управління освіти Прилуцької міської ради.

Згідно відомостей ЄДРПОУ організаційна-правова форма Управління освіти Црцлу цької міської ради - орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4 Положення про Управління освіти Прилуцької міської ради (затвердженого рішенням міської від 15.09.2020 №15) Управління освіти є самостійним структурним підрозділом Прилуцької міської ради, утворюється, реорганізовується та ліквідовується Прилуцькою міською радою Чернігівської області, є підзвітним і підконтрольним міській раді, що його утворила, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний управлінню освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Управління фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Одним із основних завдань Управління освіти є реалізація державної політики у сфері освіти і виховання з урахуванням особливостей соціальної-культурного середовища міста; створення умов для здобуття членами територіальної громади дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти; навчально-методичне, програмне, матеріальне забезпечення закладів освіти міста,які- належать до комунальної форми власності, організація їх фінансового забезпечення та зміцнення їх матеріальної бази (п.п. 2.1, 2.3 та 2.5 Положення).

Відповідно до покладених на Управління освіти завдань і делегований повноважень, основними функціями Управління освіти є: керівництво закладами загальної середньої, дошкільної, та позашкільної освіти міста, що належать до сфери його управління, у тому числі організація фінансового забезпечення закладів освіти; організація матеріально-технічного забезпечення закладів освіти, у тому числі підготовка закладів освіти до нового навчального року, зокрема до роботи в осінньо-зимовий періоді (п.п. 3.1, 3.4, 3.5, 3.5.2 Положення).

Відповідно до положень розділу 4 Положення, яким визначено права та обов`язки Управління освіти, управління освіти має право вносити міській раді пропозиції щодо фінансування закладів освіти та установ освіти, брати безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі міста; як орган місцевого самоврядування, може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Управління освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього укладені між Управлінням освіти Приуцької міської ради та ТОВ «Енера Чернігів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру»).

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, у справі №927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом було визнано недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п.59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прилуцькою окружною прокуратурою у листах від 14.12.2022 № 5659 вих-22 та від 03.04.2023 №54-75-2319 вих- 23 повідомлено Управління освіти Прилуцької міської ради про виявлені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про постачання електроенергії споживачу № 240117ВЦ від 21.12.2020 та з`ясовано питання щодо вжиття Управлінням освіти заходів, у тому числі в судовому порядку, для усунення виявлених порушень

Управлінням освіти Прилуцької міської ради у листах від 30.12.2022 № 01 - 18/1421 та від 06.04.2023 №01-18/369 зазначено, що заходи щодо повернення коштів, безпідставно сплачених внаслідок укладених додаткових угод до Договору № 240117ВЦ від 21.12.2020 Управління не вживало, не зверталося з таким позовом до суду та не планує звертатися у подальшому.

Відтак Управлінням освіти Прилуцької міської ради особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Управлінням освіти Прилуцької міської ради позивачем, компетентним органом, оскільки він є стороною спірних правочинів, втім, не звернувся до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення коштів та не збирався це робити.

Отже, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а у позивачів було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте вони самостійно не захистили інтереси держави в суді.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Управління освіти Прилуцької міської ради до ТОВ «Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти Прилуцької міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду, а відтак доводи відповідача про відсутність таких підстав відхиляються судом.

При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

За п.1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Суд установив, що позивач та відповідач уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1., 5.2. Договору, Комерційної пропозиції (Додатку №2) та Специфікації на поставку товару (Додатку №3) загальний обсяг постачання електричної енергії складав 1 495 500 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору - 2,17562688 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); загальна вартість Договору - 3 253 650,00 грн грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№ 3, 7-13, 15, 17 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 2,17562688 грн до 4,6148244 грн за 1 кВт/год та зменшено обсяги постачання з 1 492 500 кВт/год до 1 054 862 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 112%, в той час як замовлений обсяг електричної енергії значно зменшився, порівняно з погодженим.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору відповідач обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав Управлінню освіти Прилуцької міської ради експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-3/21 від 21.09.2021, №2277-4/21 від 21.09.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2. Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є Додатком № 5 до ПРРЕЕ.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, в разі відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Суд установив, що сторонами не був дотриманий вказаний двадцятиденний строк при укладенні оскаржуваних додаткових угод, у той час як нова ціна застосована сторонами, як правило, на початок розрахункового періоду, що передував зверненню постачальника до споживача з повідомленням про зміну (збільшення) ціни електричної енергії.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Таким чином, обґрунтованим підтвердженням коливання ціни на ринку електричної енергії та в подальшому необхідності підвищення такої ціни може бути чітко визначений (окремий) період такого зростання/зменшення, а не вибірково взяті дати з найбільшим показником.

Надані ТОВ «Енера Чернігів» експертні висновки та цінові довідки Чернігівської та Харківської торгово-промислових палат за своїм змістом є лише документами фактографічно-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП «Оператор ринку» та не містять будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару або між датами укладення спірних додаткових угод чи застосування нової ціни.

Констатування середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС України за певні періоди, за відсутності підтвердження ринкової вартості електроенергії на момент укладення договору, позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни в період дії Договору.

Крім того, з експертного висновку Чернігівської торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021, експертних висновків Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021, вбачається, що середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 1мВт/год електроенергії (без ПДВ та тарифу на передачу) за вказані періоди, що навіть з урахуванням ПДВ та тарифу на розподіл взагалі є меншими за встановлену у Договорі ціну, що свідчить про коливання ціни електричної енергії у бік її зменшення.

Однак відповідач додаткових угод щодо такої зміни ціни (у бік зменшення) у цей період з позивачем не укладав. Отже, відповідач у період зниження середньозваженої ціни отримував більше доходів з продажу електроенергії позивачу, оскільки договірна ціна не зменшувалась. Небажання відповідача зменшувати ціну, у разі її падіння, і одразу збільшення ціни при підвищенні середньозваженої вартості електроенергії свідчить про використання відповідних коливань виключно на свою користь, що не відповідає принципу справедливості.

В експертних висновках та цінових довідках Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2277-3/21 від 21.09.2021, №2277-4/21 від 21.09.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2849/21 від 10.11.2021, №2985/21 від 25.11.2021 визначення коливання ціни проводилось шляхом порівняння середньозваженої ціни, яка існувала на певні дати місяця, у більшості з інтервалом у декілька днів, що не може свідчити про наявність реального збільшення вартості електричної енергії, оскільки ціна на електричну енергію є динамічною і залежить від попиту та пропозиції на РДН на певну дату, а отже таке порівняння не є коректним. Тобто ціна кожного дня може як збільшуватись, так і зменшуватись.

Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.

Проте таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.

Натомість сторони послідовно збільшували вартість електроенергії, за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ «Енера Чернігів».

Крім того, укладання Додаткових угод №9 та №10 з інтервалом в 1 день - 11.10.2021 та 12.10.2021 відповідно, додаткових угод №11 та №12, №13 та №15 з інтервалами, що не перевищують 14 днів (від дня укладанння попередньої угоди та наступної), а також Додаткових угод №7 та №8 нова ціна згідно з якими застосовується на наступний день після дати застосування ціни, визначеній у попередній додатковій угоді, та Додаткових угод №13 та №15, №9 та №10, нова ціна згідно з якими застосовується через 3 та 6 днів (відповідно) після дати застосування ціни, визначеній у попередній додатковій угоді, дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який сутнісно дотриманий не був - тобто укладання спірних угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні спірних додаткових угод, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, суд доходить висновку, що Додаткові угоди №№ 3, 7-13, 15, 17 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору.

Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно у залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчику РДН, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Також не містять матеріали справи жодних доказів, що Постачальник (відповідач) у розглядуваний період застосування спірних додаткових угод дійсно змушений був придбавати електричну енергію для її подальшої переді Споживачу на виконання обов`язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних експертних висновках та цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Управління освіти Прилуцької міської ради, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договору, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписало спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 кВт/год електричної енергії збільшилась, а обсяги поставки електроенергії за Договором зменшилися.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання Додаткових угод №3 від 26.02.2021, №7 від 25.08.2021, №8 від 09.09.2021, №9 від 10.11.2021, №10 від 12.10.2021, №11 від 08.11.2021, №12 від 15.11.2021, №13 від 25.11.2021, №15 від 07.12.2021, №17 від 21.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо спірні додаткові угоди суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто те, що вони є нікчемними, оскільки предметом цього позову є визнання додаткових угод недійсними у зв`язку з порушенням сторонами вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при їх укладенні.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 220 112,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Обов`язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу "Купівля-продаж".

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Комерційної пропозиції (Додатку №1) та Специфікації на поставку товару (Додатку №3) відповідач повинен був поставити позивачу - 1 495 500 тис. кВт/год електричної енергії за ціною 2,17562688 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття - передавання товарної продукції - активної електричної енергії, за вказаний період обсяг постачання склав 1 054 862 кВт/год.

Позивач здійснив оплату поставленої в лютому 2021 року - лютому 2022 року електричної енергії на суму 3 523 332,44 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Виходячи з первісної ціни у Договорі за 1 кВт/год - 2,17562688 грн (з ПДВ), без урахування додаткових угод №№ 3, 7-13, 15, 17, Управління освіти Прилуцької міської ради повинно було сплатити за фактично поставлену електроенергію обсягом 1 054 862 кВт/год 2 303 219,94 грн з ПДВ.

Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (3 523 332,44 грн) за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування додаткових угод №№ 3, 7-13, 15, 17, становить 1 220 112,50 грн (3 523 332,44 грн - 2 303 219,94 грн).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача коштів у розмірі 1 220 112,50 грн підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір в сумі 45 141,70 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.02.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 25.08.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 09.09.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

5. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 11.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

6. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 12.10.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

7. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 08.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

8. Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 15.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

9. Визнати недійсною додаткову угоду №13 від 25.11.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

10. Визнати недійсною додаткову угоду №15 від 07.12.2021 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

11. Визнати недійсною додаткову угоду №17 від 21.01.2022 щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу №240117ВЦ від 21.12.2020, укладену між Управлінням освіти Прилуцької міської ради (код ЄДРПОУ 02147612) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846).

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846; проспект Перемоги, буд.126Б, м.Чернігів, 14013) на користь Управління освіти Прилуцької міської ради (вул. Вокзальна, 24, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 02147612) кошти в сумі 1 220 112,50 грн.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (код ЄДРПОУ 41823846; проспект Перемоги, буд.126Б, м.Чернігів, 14013) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 45 141,70 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор