Постанова

від 20.09.2023 по справі 535/920/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 535/920/20

провадження № 61-1584св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області Лапочка Раїса Олексіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2021 року у складі судді Мальцева С. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у складі колегії суддів Прядкіної О. В., Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадкування разом із спадкоємцями третьої черги, внесення змін до свідоцтва на спадщину.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою йогопроживання у АДРЕСА_1 .

Вказував, що він є спадкоємцем п`ятої черги, а відповідач ОСОБА_2 - спадкоємцем третьої черги, проте він має право на зміну черговості одержання права на спадкування разом із ОСОБА_2 , оскільки тривалий час опікувався померлим братом, надавав йому допомогу, придбавав ліки, зберігав та утримував належне йому майно, купувавречі.

Уточнивши позовні вимоги просив встановити факт родинних відносин як двоюрідних братів між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 .

Просив визнати за ним право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 разом із спадкоємцем третьої черги ОСОБА_2 ; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 , зазначивши, що спадкоємцями вказаного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є тітка ОСОБА_2 - 1/2 частка та його двоюрідний брат ОСОБА_1 - 1/2 частка.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин як двоюрідних братів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовлено у частині позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем третьої черги ОСОБА_2 .

Відмовлено у частині позовних вимог щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 .

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення обґрунтоване тим, що позивач не довів факт тривалого догляду за ОСОБА_3 як підстави для зміни черговості спадкування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій

Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що проживання позивача разом з покійним братом протягом одного місяця не може бути розцінене як тривале здійснення опіки, що дає підстави для зміни черговості спадкування. ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів матеріального забезпечення спадкодавця, які б підтверджували використання ним власних коштів на придбання ліків для ОСОБА_3 , одягу, інших речей, сплатукомунальних платежів за утримання майна двоюрідного брата. Посилання на показання свідків не є належним доказом на підтвердження здійснених витрат позивача на утримання та догляд за ОСОБА_3 , який мав власний дохід у вигляді пенсії та грошей за оренду земельного паю, що на загальну суму становило 35 825 грн.Отже, позивач ОСОБА_1 не довів той факт, що у зв`язку з безпорадним станом ОСОБА_3 він протягом тривалого часу опікувався ним, матеріально забезпечував його за власні кошти та надавав іншу допомогу, що є підставою для зміни черговості спадкування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року, просив скасувати судові рішення в частині відмови у позові та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спадкодавець потребував сторонньої допомоги і піклування, у період з 13 лютого 2017 року до виписки з психіатричної лікарні 27 березня 2018 року лише він та його дружина навідували ОСОБА_3 , купували необхідні ліки та утримували належне йому майно; ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у нього, відповідач відмовилася надавати будь-яку допомогу спадкодавцеві, не визнавала з ним родинних відносин до дня відкриття спадщини. З того часу, як він дізнався, що спадкодавець залишився одиноким та потребував стороннього догляду, забезпечив цей догляд та надав необхідну допомогу. Суди не дослідили вказані обставини та докази на їх підтвердження.

Суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 554/4064/17-ц, що у справах щодо зміни черговості одержання права на спадкування суду необхідно дослідити всі обставини, визначені частиною другою статті 1259 ЦК України, звертаючи особливу увагу на те, хто саме піклувався про стан здоров`я спадкодавця, який потребував стороннього догляду, на тривалість часу надання матеріальної допомоги спадкодавцеві до дня його смерті, зокрема, його перебування у медичних закладах, придбання ліків, сплату комунальних послуг, придбання необхідних особистих речей для спадкодавця, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставин справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишалась спадщина, що складається із: житлового будинку АДРЕСА_2 ,розташованого на приватизованій земельній ділянці,кадастровий номер 5322281501:01:001:0120,площею 0,25 га за цією ж адресою,призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки,кадастровий номер 5322281500:00:003:0121, призначеноїдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,7203 га, яка розташована на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області.

Приватнийнотаріус завів спадкову справу №65/2018 року після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 січня 2020 року приватний нотаріус Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ЛапочкаР. О. видаласвідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , 1959 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я його тітки ОСОБА_2 , що складається із земельної ділянки, площею 3,7203 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Ковалевська сільська рада, Котелевський район, Полтавська область, кадастровий номер: 5322281500:00:003:0121.

30 серпня 2021 року постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Лапочкою Р. О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2частку будинковолодіння на АДРЕСА_2 та на1/2 частку земельної ділянки, площею 3,7203 га, а також відмовлено у внесенні змін до свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Підставою для відмови вказано те, що ОСОБА_1 не надав документів, які підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем та наявністю спадкоємця третьої черги, азаявник належить до п`ятої черги.

ОСОБА_3 за життя страждав стійким психічним розладом, у зв`язку з чим тривалий час перебував на лікуванні в психіатричній лікарні.

ОСОБА_3 опікувалась його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

ОСОБА_3 перебував у психіатричній лікарні з 13 лютого 2017 року по 27 березня 2018 року.

З дня виписки з лікарні до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою проживання позивача на АДРЕСА_1 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктами1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення в частині відмови у позові з огляду на межі касаційного оскарження.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом позову у цій справі є зміна черговості одержання права на спадкування, що є винятком із загального правила черговості та встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже, спадкоємець за законом наступних черг має право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, які мають право на спадкування, за умови, що він протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, лише за рішенням суду.

Під безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Тобто безпорадність пов`язана саме із станом здоров`я спадкодавця.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають статті 263 ЦПК України.

Суди встановили, що спадкодавець ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, зумовленому психічним розладом, внаслідок чого не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги і піклування.

Суди дослідили й дали оцінку доводам позивача про те, що саме він в період з 27 березня 2018 року (з дня виписки з лікарні) до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 окуопікувався двоюрідним братом, а також тривалість часу надання такої допомоги до дня смерті спадкодавця.

Встановивши на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи відсутність доказів понесення позивачем особистих витрат на лікування спадкодавця, його харчування чи іншого матеріального забезпечення, врахувавши тривалість здійснення опіки в один місяць, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни черговості спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність юридичних фактів, необхідних для зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування, у їх сукупності.

Верховний Суд зауважує, що як суд касаційної інстанції, він не наділений повноваженнями встановлювати обставини справи, досліджувати докази та надавати їм правову оцінку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що він забезпечив догляд і надав необхідну допомогу спадкодавцеві відразу після того, як дізнався про його безпорадний стан, не можуть бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає те, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 554/4064/17-ц.

У наведеній постанові Верховний Суд скасував судові рішення, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що не встановлені обставини, необхідні для правильного вирішення справи, що унеможливлює їх порівняння із цією справою. Правові висновки щодо вирішення спору про зміну черговості одержання права на спадкування відповідають висновкам судів у цій справі.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою скасування судових рішень, зводяться до незгоди з висновками судів попередньої інстанції щодо установлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які обґрунтовано їх спростували.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в оскаржуваній частині - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко