Рішення

від 19.09.2023 по справі 559/2798/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2798/23

Провадження № 2/559/657/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Юрчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з філією «Дубенська ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», працюючи на посаді головного механіка.

Звільнений 14 червня 2022 року на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі наказу №5-к від 14.06.2022. В день звільнення відповідач не здійснив виплату належних йому коштів, чим порушив ч. 1ст. 116 КЗпП України. Станом на 26.07.2023 заборгованість по заробітній платі становить 79454, 71 грн., в т.ч.: за квітень 2021 року 823, 86 грн., за травень 2021 року 6430, 97 грн., за червень 2021 року - 3450, 57 грн., за липень 2021 року 700, 00 грн., за серпень 2021 року 6805, 12 грн., за вересень 2021 року 7201, 61 грн., за жовтень 2021 року 7428, 01 грн., за листопад 2021 року 7409, 76 грн., за грудень 2021 року 5421, 50 грн., за лютий 2022 року 8301, 97 грн., за березень 2022 року 6676, 48 грн., за квітень 2022 року 5766, 92 грн., за травень 2022 року 4861, 46 грн., за червень 2022 року 8176, 48 грн.

Проте, при звільненні остаточний розрахунок з ним не був проведений та належні при звільненні кошти не виплачені. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по нарахованійта невиплаченій заробітнійплаті таналежних призвільненні виплат у розмірі 79454, 71 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 17 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами прощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, розгляд справи просить провести без його участі, про що зазначив у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.

Суд вважає за належне розглянути справу по суті позовних вимог, враховуючи, що в силу вимог п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно дост.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ізст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів не надходило.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено,щоОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з філією «Дубенська ДЕД» ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», працюючи на посаді головного механіка.

Звільнений 14 червня 2022 року на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі наказу №5-к від 14.06.2022 (а.с. 5).

Згідно довідки №22 виданій ОСОБА_1 філією «Дубенська ДЕД» 26.07.2023, за підписом начальника та головного бухгалтера, станом на 26.07.2023 заборгованість по заробітній платі становить 79454, 71 грн., в т.ч.: за квітень 2021 року 823, 86 грн., за травень 2021 року 6430, 97 грн., за червень 2021 року - 3450, 57 грн., за липень 2021 року 700, 00 грн., за серпень 2021 року 6805, 12 грн., за вересень 2021 року 7201, 61 грн., за жовтень 2021 року 7428, 01 грн., за листопад 2021 року 7409, 76 грн., за грудень 2021 року 5421, 50 грн., за лютий 2022 року 8301, 97 грн., за березень 2022 року 6676, 48 грн., за квітень 2022 року 5766, 92 грн., за травень 2022 року 4861, 46 грн., за червень 2022 року 8176, 48 грн. (а.с. 6).

Відповідно до статті 94Кодексу законівпро працюУкраїни та стаття 1Закон України«Про оплатупраці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 115 Кодексу законів про працю Українипередбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Дії відповідача порушують статтю 116 Кодексу законів про працю України, оскільки при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Однак, в день звільнення позивача 14.06.2022 відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням частині 1 статті 116 Кодексу законів про працю України. Доказів зворотнього відповідачем суду не подано.

Отже, вимога позивача про стягнення з філії Дубенськадородньо-експлуатаційнадільниця ДП«Рівненський облавтодор»ВАТ «Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни»на його користь заборгованість по нарахованій та не виплаченій заробітній платі та належних при звільненні виплат у розмірі 79454, 71 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП Українипередбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність. Норма даної статті спрямована на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1статті 9 ЦК Українитака спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченомустаттею 117 КЗпП України.

Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Зокрема, такими правилами є правила про неустойку (статті 549 - 552 ЦК України). Аби неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3статті 551ЦК Українипро те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина 1статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а носить саме компенсаційний характер. По-перше, вона стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. По-друге, для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Аналогічно, звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України.

У постанові від 26 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), відступаючи від висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 щодо права суду на зменшення розміру середнього заробітку, зазначила критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Встановлено, що у день звільнення позивача повний розрахунок роботодавцем не проведений, кошти не виплачені.

Відповідно позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно достатті 117 КЗпП України.

Вирішуючи питання щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, суд виходить з наступного.

Сума невиплачених коштів роботодавцем є значно меншою, ніж визначена позивачем сума середнього заробітку за час затримки виплати всіх належних сум при звільненні.

З огляду на співмірність заявленої до стягнення суми середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості з виплати заробітної плати, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у розмірі боргу по нарахованій та не виплаченій позивачу заробітній платі та належних при звільненні виплат у сумі 79454, 71 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.

Судові витрати у справі про стягнення заробітної плати при подачі до суду позову позивачем у відповідності до п.3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»не сплачуються, а стягуються з сторони по завершенню розгляду справи.

У відповідності до положеньст.141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Керуючись ст. ст.12,89,141,259,263-265,280 - 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до філії Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (адреса: вул. Львівська, 51, м. Дубно, Рівненської області, ЄРДПОУ 26206957) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з філії Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП «Рівненський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованійта невиплаченій заробітнійплаті таналежних призвільненні виплат урозмірі 79454(сімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 71 коп. без виключення сум на податки, збори та обов`язкові платежі, справляння і сплата яких є обов`язком роботодавця.

Стягнути зфілії Дубенськадорожньо-експлуатаційнадільниця ДП«Рівненський облавтодор»ВАТ «Державнаакціонерна компанія«Автомобільні дорогиУкраїни» на користь ОСОБА_1 79454(сімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 71 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з філії «Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в дохід держави судові витрати в розмірі 1073 (тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: