Ухвала

від 20.09.2023 по справі 642/4674/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

20.09.2023

Справа № 642/4674/23

Провадження № 1-кс/642/2841/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши внесене клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62023170020001642 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України, про арешт майна,-

встановив:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури, ОСОБА_3 звернувся з вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170020001642 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, що в період з лютого 2021 року по 24.06.2021 група службових осіб правоохоронного органу Головного управління Національної поліції України в Харківській області, діючи за попередньою змовою та в групі з цивільною особою, організували злочинну схему систематичного вимагання та отримання неправомірної вигоди від громадян за непритягнення останніх до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Також встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, із цивільною особою ОСОБА_5 , а також старшим оперуповноваженим ХРУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , тобто службовою особою, та при використанні службового становища останнім, 29.04.2021 близько о 00:16, за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 99, затримали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в присутності ОСОБА_5 , провели огляд особистих речей ОСОБА_7 під час якого вилучили мобільний телефон останнього, після чого отримавши доступ до його змісту нібито виявили у особистому листуванні ОСОБА_7 координати місцезнаходження речовини схожої на наркотичний засіб. Після чого, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 помістили ОСОБА_7 до автомобілю Mercedes Benz ML 320 іноземної реєстрації.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , виконуючи свою роль у злочинній змові та реалізуючи злочинний план, висловили ОСОБА_7 погрозу про притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, створивши при цьому у ОСОБА_7 хибне враження щодо законності дій співробітників поліції та наявності законних підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію злочинного умислу, впевнившись, що ОСОБА_7 погодився з ним щодо неправомірності своїх дій, висловив пропозицію про надання неправомірної вигоди у сумі 50000 грн за неповідомлення інформації про вчинення ним кримінального правопорушення та, як наслідок, не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до ЄРДР.

ОСОБА_7 , з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо себе - притягнення до кримінальної відповідальності, погодився на незаконну пропозицію ОСОБА_4 , про надання неправомірної вигоди та повідомив ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про відсутність зазначеної працівниками поліції суми грошових коштів в повному обсязі, після чого зазначив, що для відшукання грошових коштів йому необхідно приїхати за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію спільного, заздалегідь узгодженого злочинного умислу, приблизно о 00.35, приїхали за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, приблизно о 00.40, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 200 доларів США (що згідно з офіційним курсом НБУ на 29.04.2021 складало 5557,34 грн) за неповідомлення працівниками поліції інформації про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення та, як наслідок, не ініціювання внесення відповідним органом досудового розслідування вказаних відомостей до ЄРДР.

Слідчим 24.06.2021 із дотриманням вимог ст. ст. 40, 135, 276 - 278 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020220000000537 від 17.11.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

11.08.2023 матеріали кримінального провадження № 62023170020001642 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України, виділено з матеріалів кримінального провадження № 42020220000000537 від 17.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України.

Подальше досудове розслідування за підозрою ОСОБА_6 , а також інших осіб проводиться у кримінальному провадженні № 62023170020001642 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Орган досудового розслідування вважає, що в зв`язку з тим, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_6 повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна, тому з метою забезпечення конфіскації необхідно накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 .

Також в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до «Щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» поданої ОСОБА_6 19.03.2021 за попередній 2020 рік, у розділі №3 «Об`єкти нерухомості»: квартира площею 45.5 м2 розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належала на праві спільної власності у розмірі 50% - ОСОБА_6 та на праві спільної власності у розмірі 50% - ОСОБА_8 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається наступне:

- 12.07.2018 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі договору купівлі-продажу р. № 1095 від 07.02.2007 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9 набув право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 06.09.2018 ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу р. № 2913 від 06.09.2018 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 набула право спільної часткової власності у частці 1/2 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 24.06.2021 о 19.43 ОСОБА_8 на підставі договору дарування р. № 508 від 24.06.2021 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 набула право спільної часткової власності у частці 1/2 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 ;

- 24.06.2021 о 19.43 речове право спільної часткової власності ОСОБА_6 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 припинено.

З вищевказаного вбачається, що ОСОБА_6 після отримання повідомлення про підозру 24.06.2021 о 10.07 год у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, з метою недопущення конфіскації належного йому на праві власності майна, того ж дня, тобто 24.06.2021 о 19.43 год, уклавши договір дарування р. № 508 від 24.06.2021 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 , відчужив належне йому право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , фактично оформивши його на свою дружину - ОСОБА_8 .

При цьому, згідно «Щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» поданої ОСОБА_6 19.03.2021 за попередній 2020 рік, протоколу обшуку від 24.06.2021, а також протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 30.06.2021, останній фактично користується об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про відчуження ОСОБА_6 права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом укладення договору дарування р. № 508 від 24.06.2021, саме з метою недопущення його подальшої конфіскації органом досудового розслідування.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на даний час, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке набуте останньою на підставі договору дарування р. № 508 від 24.06.2021 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 та договору купівлі-продажу № 2913 від 06.09.2018 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595453863101).

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна особою, яка ним користується, оскільки існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони призведе до перетворення та передачі цього майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

При цьому, у відповідності до п.3 ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.5ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно вимог ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170020001642 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 189 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні., 24.06.2021 у кримінальному провадженні № 42020220000000537 від 17.11.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_6 повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна

Обставини підозри суд вважає достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та втручання у мирне володіння майном.

Крім того, чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

З вищевказаного вбачається, що ОСОБА_6 після отримання повідомлення про підозру 24.06.2021 о 10.07 год у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, з метою недопущення конфіскації належного йому на праві власності майна, того ж дня, тобто 24.06.2021 о 19.43 год, уклавши договір дарування р. № 508 від 24.06.2021 виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11 , відчужив належне йому право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , фактично оформивши його на свою дружину - ОСОБА_8 .

При цьому, згідно «Щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» поданої ОСОБА_6 19.03.2021 за попередній 2020 рік, протоколу обшуку від 24.06.2021, а також протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 30.06.2021, останній фактично користується об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про відчуження ОСОБА_6 права власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом укладення договору дарування р. № 508 від 24.06.2021, саме з метою недопущення його подальшої конфіскації органом досудового розслідування.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на даний час, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке набуте останньою на підставі договору дарування р. № 508 від 24.06.2021 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 та договору купівлі-продажу № 2913 від 06.09.2018 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595453863101).

На підставі оцінки зібраних матеріалів вбачається обґрунтованість підозри та є підстави вважати, що не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, відчуження, що унеможливить застосування додаткового покарання у випадку визнання особи винною, тому на вищевказане майно слід накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження для можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174,376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арештшляхом заборонивідчуження,перереєстрації,реєстрації,в томучислі вмежах виконавчихпроваджень,на майно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,а саме:

- спільноїчасткової власностіна об`єкт нерухомості за адресою:

АДРЕСА_3 ,зареєстроване на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58940053 від 24.06.2021 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1595453863101).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1