Ухвала

від 18.09.2023 по справі 140/27407/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2023 року ЛуцькСправа № 140/27407/23 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рейс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рейс» звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2023 №UA205050/2023/000444/2.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно вимог частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі ст.12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позов подано письмові докази на підтвердження обставин придбання товару, які викладені іноземними мовами та не перекладені українською мовою.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.

Позивач згідно з платіжною інструкцією №215 від 31.08.2023 сплатив суму судового збору в розмірі 2147 грн 20 коп.

Слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 р. (справа N 804/1760/16), від 26.03.2019 р. (справа N 820/3356/16).

З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості, яким позивачу скориговано митну вартість товарів.

Тобто, даний адміністративний позов містить одну вимогу майнового характеру.

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.

Проте у позовній заяві відсутня інформація про додатково сплачені позивачем мито та податок на додану вартість з посиланням на додані до позовної заяви докази, що позбавляє суд можливості перевірити правильність необхідного до сплати позивачем судового збору.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою, 2) нової редакції позовної заяви, яка міститиме інформацію про додатково сплачені позивачем мито та податок на додану вартість з посиланням на додані до позовної заяви докази, які, у випадку їх відсутності, теж слід додатково долучити до адміністративного позову; 3) доказів надіслання витребуваних судом документів також і на адресу відповідача; 4) докази сплати судового збору відповідно до належним чином обґрунтованої ціни позову.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Рейс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви сім днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Дмитрук

18 вересня 2023 року