Ухвала

від 20.09.2023 по справі 758/10969/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10969/23

У Х В А Л А

20 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія « Житло-інвест» про визнання майнових прав на нежитлове приміщення,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить: визнати за ним майнові права на офісне приміщення № 10, загальною площею 426,7 кв. м на другому поверсі за будівельною адресою - АДРЕСА_1 ; визнати за ним майнові права на офісне приміщення № 11, загальною площею 548,4 кв. м на другому поверсі за будівельною адресою - АДРЕСА_1 ;

Вважаю, що цю позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначив про звільнення від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, із такими доводами позивача не можна погодитись, виходячи з наступного мотивів.

Закон України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Разом зі тим, відповідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закон України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із матеріалів позовної заяви убачається, що між сторонами існують договірні відносини відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав від 14.12.2007 № 0Р/80-82/10Р та 0Р/80-82/11Р та договору від 02.03.2010 № 69/А-22 (далі - договори).

Отже, після укладання договорів між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються вимогами Цивільного кодексу України та умовами договорів, а відтак до таких спірних правовідносин щодо виконання такого договору не може застосовуватись Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, суд прийшов до висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не стосуються захисту прав споживачів, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про захист свого порушеного права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено перед судом вимогу майнового характеру.

Ціна позову визначено позивачем у розмірі 8288350,00 грн, виходячи із ціни за договори, яка сплачена позивачем на користь відповідача, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пп 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2023 рік становить 2684,00 грн.

Станом на 2023 рік 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 13420,00 грн.

1 відсоток ціни позову становить 82883,50 грн, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 13420,00 грн.

Таким чином позивачу необхідно здійснити оплату судового збору в розмірі 13420,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ суду.

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія « Житло-інвест» про визнання майнових прав на нежитлове приміщення - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`ять днів з вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.

Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О. І. Якимець