Постанова

від 20.09.2023 по справі 212/2223/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7909/23 Справа № 212/2223/22 Суддя у 1-й інстанції - Борис О.Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/2223/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Криворізька міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2023 року,яке ухвалено суддеюБорис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 червня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року Криворізька міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка, площею 0,1059 га, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка розташована на АДРЕСА_1 та в силу Закону віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу, є сформованою з 30.12.2011, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.09.2021 НВ-0007634402021.

Відомості щодо означеної земельної ділянки внесені 14.02.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №294403512110.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.01.2013 №1779 «Про поновлення (продовження) та укладання договорів оренди земельних ділянок» фізичній особі- підприємцю ОСОБА_2 поновлено договір оренди земельної ділянки, площею 0,1059 га, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка розташована на АДРЕСА_1 .

19.03.2013 між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода, якою терміном до 02.04.2018 був продовжений термін дії договору оренди спірної земельної ділянки (державна реєстрація від 02.04.2008 №040810800214), з додатковою угодою (державна реєстрація від 30.12.2011 №121100004000888).

25.02.2015року Криворізькаміська радарозглянувши зверненняфізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодовнесення зміндо вищевказаногодоговору орендиземельної ділянкиу зв`язкузі зміноювласника розташованогона нійоб`єкта,ураховуючи договірдарування нежитловоїспоруди навісу-цехавід 24.12.2014,вирішила внестизміни,шляхом укладеннядодаткової угодидо діючогодоговору орендиземельної ділянкиз кадастровимномером 1211000000:04:282:0258,зареєстрованого 02.04.2008№040810800214з додатковоюугодою, та визнала орендарем земельної ділянки фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

30.03.2015 року Криворізька міська рада з однієї сторони, фізичні особи-підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - з іншої, підписали угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, зареєстрованого 02.04.2008 №040810800214 з додатковою угодою, за якою в преамбулі, за текстом та в розділі договору «Реквізити сторін» найменування орендаря з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 змінено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1

20.04.2015 відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

За актами приймання передачі, які є невід`ємними частинами угоди про внесення змін до договору оренди, робочою комісією Криворізької міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 була прийнята від фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 та передана в орендне користування відповідачу по справі строком до 02.04.2018.

В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2018 №3261 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок громадянам і фізичним особам- підприємцям», Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 терміном до 02.04.2023 був поновлений строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки з додатковими угодами, протее, відповідний договір укладений і зареєстрований у встановленому Законом порядку не був.

Разом з тим, як то підтверджують відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем 24.12.2014 на праві приватної власності зареєстровані об`єкти нежитлової нерухомості - навіс-цех, комплекси будівель та споруд, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна 538949412110).

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать Відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. А тому, у зв`язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , презюмується користування усією спірною земельною ділянкою. Разом з цим, у період з 01.01.2020 до 31.12.2021 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:081:0002. А отже, відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 без будь-яких правовстановлюючих документів, не сплачуючи відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, який без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберігав у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв. м. земель міста, станом на 01.01.2014, у розмірі 270,60 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2020 році» яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2020.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від -29.11.2021 №652398, цільове призначення земельної ділянки, що використовується Відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1211000000:04:282:0258 віднесено до секції 11.02, отже річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

30.06.2020 Криворізькою міською радою прийнято рішення №4799 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році»,яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишилась незмінною 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Як передбачено пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації норматив грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 р.- 1,0.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 у 2020-2021 роках є такою ж 2020635,54 грн., зважаючи на значення коефіцієнта індексації «1,0», яке при застосуванні кумулятивного розрахунку змінює (не може змінити) її значення. Всього за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 за відповідачем збережено без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1059 га, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , в розмірі 66176,14 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської радибезпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, за період з 01.01.2020 до 31.12.2021, у розмірі 66176,14 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради суму сплаченого судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було надано належної оцінки тій обставині, що Договір оренди спірної земельної ділянки не було укладено через відмову державного реєстратора у його реєстрації, а не через небажання відповідача ОСОБА_1 укладати такий договір. Оскільки, позивачем було відмовлено у проведенні державної реєстрації оренди спірної земельної ділянки, до даних правовідносин мають бути застосовані положення ст. 613 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні технічна документація про нормативну грошову оцінку землі за 2020 рік та 2021 рік, а при розрахунках позивача використовується нормативна оцінка станом на 29.11.2021 року, що є неправомірним. Зауважує на тому, що індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%, а тому коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення склав 1,1, тоді як за попередні роки цей показник довірнював 1,0.

Наполягає на тому, що ним було сплачено податок на землю, згідно податкових декларацій, а тому у нього відсутня заборгованість перед позивачем.

Крім того, вказує й на те, що він, як власник нерухомості, набув право орендаря земельної ділянки, а тому суд першої інстанції мав відмовити позивачу у задоволенні позову з формулюванням «стягненя безпідставно збережених коштів».

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач Криворізька міська рада зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що , згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.09.2021 НВ-0007634402021, земельна ділянка, площею 0,1059 га, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка розташована на АДРЕСА_1 віднесена до комунальної форми власності територіальної громади міста Кривого Рогу, є сформованою з 30.12.2011 (а.с.13).

Відповідно до відомостей з Державного, реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: навіс-цех, загальною площею 293,7 кв. м., розташований на АДРЕСА_1 від 24.12.2014, номер запису про право власності №18312038 (а.с.16-17).

Вказаний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (а.с.16-17).

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.01.2013 №1779 «Про поновлення (продовження) та укладання договорів оренди земельних ділянок» фізичній особі- підприємцю ОСОБА_2 поновлено договір оренди земельної ділянки площею 0,1059 га з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка розташована на АДРЕСА_1 . (а.с.21)

19.03.2013 між Криворізькою міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода, якою терміном до 02.04.2018 був продовжений термін дії договору оренди спірної земельної ділянки (державна реєстрація від 02.04.2008 №040810800214), з додатковою угодою (державна реєстрація від 30.12.2011 №121100004000888).(а.с.19-20)

25.02.2015 року Криворізька міська рада, розглянувши звернення фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо внесення змін до вищевказаного договору оренди земельної ділянки у зв`язку зі зміною власника розташованого на ній об`єкта, ураховуючи договір дарування нежитлової споруди навісу-цеха від 24.12.2014, вирішила внести зміни, шляхом укладання додаткової угоди до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258,зареєстрованого 02.04.2008 №040810800214 з додатковою угодою, та визнала орендарем земельної ділянки фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с.24).

30.03.2015 року Криворізька міська рада з однієї сторони, фізичні особи-підприємці: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - з іншої, підписали угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, зареєстрованого 02.04.2008 №040810800214 з додатковою угодою, за якою в преамбулі, за текстом та в розділі договору «Реквізити сторін» найменування орендаря з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 змінено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с.23)

20.04.2015 відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №36480014 (а.с.22).

За актами приймання-передачі, які є невід`ємними частинами угоди про внесення змін до договору оренди, робочою комісією Криворізької міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 була прийнята від фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 та передана в орендне користування відповідачу по справі строком до 02.04.2018 (а.с.25-27).

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 28.11.2018 №3261 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок громадянам і фізичним особам- підприємцям», Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , терміном до 02.04.2023, був поновлений строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки з додатковими угодами (а.с.28-30). Відповідний договір укладений і зареєстрований у встановленому Законом порядку не був.

У період з 01.01.2020 до 31.12.2021 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка, у тому числі, містить середню (базову) вартість 1 кв. м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. (а.с.35).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та твердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2020 році», яким установлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 1 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2020 (а.с.36,37-41).

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від -29.11.2021 №652398, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1211000000:04:282:0258 віднесено до секції 11.02, отже річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.12).

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році», яке набрало чинності з 01.01.2020, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишилась незмінною 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. (а.с.36-41)

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік,яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 також встановлена у розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста. (а.с.42-47)

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ualпублікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 у 2020-2021 роках є такою ж 20020635,54 грн., зважаючи на значення коефіцієнта індексації «1,0», яке при застосуванні кумулятивного розрахунку не змінює (не може змінити) її значення.

За період з 01.01.2020 до 31.12.2021 за відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,1059 га, з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка знаходиться на вул. Електрозаводська, 36 у м. Кривому Розі, в розмірі 66176,14 грн., яка визначена і розрахована за вирахуванням сплачених відповідачем суми орендної плати. (а.с.9,10-11).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно статті 15 ЦК України кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у Рішенні від 01 грудня 2004року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 22 Цивільного кодексу Українизбитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина першастатті 1166 Цивільного кодексу Українивстановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другоїстатті 152 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першоїстатті 156 Земельного кодексу Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного таЗемельного кодексів Українивідшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина першастатті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина другастатті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулюванняглави 83 Цивільного кодексу Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 Цивільного кодексу Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положеньглави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83Цивільного кодексу Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентуєтьсяЗемельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина другастатті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першоїстатті 141 цього Кодексу).

За змістомглави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина першастатті 93 Земельного кодексу Українивстановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першоїстатті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другоїстатті 120 Земельного кодексу Українине вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме: навіс-цех, загальною площею 293,7 кв. м., розташований на АДРЕСА_1 від 24.12.2014, номер запису про право власності №18312038, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, власником якої є територіальна громада міста Кривого Рогу, в особі Криворізької міської ради (а.с.16-17).

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.01.2013 №1779 «Про поновлення (продовження) та укладання договорів оренди земельних ділянок» фізичній особі- підприємцю ОСОБА_2 поновлено договір оренди земельної ділянки площею 0,1059 га з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, яка розташована на АДРЕСА_1 (а.с.21), 19.03.2013 продовжений термін дії договору оренди спірної земельної ділянки (а.с.19-20), а 25.02.2015 року Криворізька міська рада, розглянувши звернення фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо внесення змін до вищевказаного договору оренди земельної ділянки у зв`язку зі зміною власника розташованого на ній об`єкта, ураховуючи договір дарування нежитлової споруди навісу-цеха від 24.12.2014, внесла зміни, шляхом укладання додаткової угоди до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258,зареєстрованого 02.04.2008 №040810800214 з додатковою угодою, та визнала орендарем земельної ділянки фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с.24).

30.03.2015 року Криворізька міська рада з однієї сторони, фізичні особи-підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - з іншої, підписали угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258, зареєстрованого 02.04.2008 №040810800214 з додатковою угодою, за якою в преамбулі, за текстом та в розділі договору «Реквізити сторін» найменування орендаря з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 змінено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с.23) та 20.04.2015 відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №36480014 (а.с.22).

За актами приймання передачі, які є невід`ємними частинами угоди про внесення змін до договору оренди, робочою комісією Криворізької міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258 була прийнята від фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 та передана в орендне користування відповідачу ОСОБА_1 , строком до 02.04.2018 (а.с.25-27).

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 28.11.2018 №3261 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок громадянам і фізичним особам- підприємцям», Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 терміном до 02.04.2023 був поновлений строк дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки з додатковими угодами (а.с.28-30), однак відповідний договір укладений і зареєстрований у встановленому Законом порядку не був.

У період з 01.01.2020 до 31.12.2021 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:282:0258.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було надано належної оцінки тій обставині, що Договір оренди спірної земельної ділянки не було укладено через відмову державного реєстратора у його реєстрації, а не через небажання відповідача ОСОБА_1 укладати такий договір, колегією суддів не приймаються, оскільки, як встановлено судом, державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області Полішук С.В. було відмовлено у реєстрації права оренди за ОСОБА_1 з тих підстав, що відомості зазначені у Договорі не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру юридичниї осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо статусу орендаря, зокрема, відповідно до Договору орендарем виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , тоді як відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичниї осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ОСОБА_1 , як фізичної особи-пдприємця, на момент прийняття заяви припинена (а.с. 101).

Доказів щодо звернення ОСОБА_1 , як фізичної особи, до Криворізької міської ради з приводу укладення Договору оренди земельної ділянки матеріали спарви не містять, а тому доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було відмовлено у проведенні державної реєстрації оренди спірної земельної ділянки, а тому до даних правовідносин мають бути застосовані положення ст. 613 ЦК України, є неприйнятними.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , у період з 01.01.2020 до 31.12.2021 здійнював фактичне користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави, а тому є таким, що за рахунок власника цієї ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, й зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України, у зв?язку з чим колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав відмовити позивачу у задоволенні позову з формулюванням «стягненя безпідставно збережених коштів».

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України), а тому колегія судідв не прйимає доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було сплачено податок на землю, згідно податкових декларацій.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 року у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 року у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 року у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Нікопольська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17.

В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №922/3361/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Отже, позивач, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою в період з 01.01.2020 до 31.12.2021, обґрунтовано взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.11.2021, виданий відділом у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 12).

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні технічна документація про нормативну грошову оцінку землі за 2020 рік та 2021 рік, а при розрахунках позивача використовується нормативна оцінка станом на 29.11.2021 року, що є неправомірним, колегією суддів не приймається, з огляду на наступне.

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році»,яким встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №54 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2020 (а.с. 36-41).

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 29.11.2021 №652398, цільове призначення земельної ділянки, що використовується Відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1211000000:04:282:0258 віднесено до секції 11.02, отже річний розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою складає 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.12).

В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік,яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для секції 11.02 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с. 42-47).

Долучений позивачем до позову витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки має статус офіційного документу, оформлений у відповідності до вимог закону та положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 і на час розгляду справи скаржником не надано доказів скасування в судовому порядку відповідних рішень міськради.

В свою чергу, вказані рішення міської ради від 26.06.2019 №3897 та від 30.06.2020 №4799 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2022 року у справі № 904/4393/21.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок за спірний період встановивши його відповідність вимогами законодавства, дійшов вірного висновку, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021, відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судом розрахунку, становить 66 176,14 грн і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Колегія суддів зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд першої інстанції дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 22червня 2023року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2023 року.

Головуючий:

Судді: