Постанова

від 20.09.2023 по справі 183/1120/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6909/23 Справа № 183/1120/22 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначила, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину, вона є власником земельної ділянки 5,100 га, кадастровий номер 1223286000:02:013:0090, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 .

За життя спадкодавця, 10 березня 2012 між ОСОБА_2 та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру, у відповідності до якого спадкодавець позивача надав відповідачеві 1 в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,100 га.

У лютому 2016 року між позивачем, як спадкоємцем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про зміну сторони в зобов`язанні, згідно якого позивач набула прав нового орендодавця у спірному договорі.

10 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою договір оренди викладено у новій редакції, визначено порядок, види та строки орендної плати, строк дії договору.

19 липня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду, відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14097,78 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачами у період з 2019 по 2021 рік включно не у повному обсязі виконуються зобов`язання з виплати орендної плати у грошовій формі та взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в грошовій, натуральній та відробітковій формах за 2019-2021 рр., позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить земельна ділянка площею 5,100 га, кадастровий номер 1223286000:02:013:0090 (а.с.14)

10 березня 2012 року спадкодавець позивача ОСОБА_2 передав вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування відповідачу 1 на підставі Договору оренди земельної ділянки (а.с.91).

Між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони погодили заміну сторони у зобов`язанні, новим орендодавцем зазначеної земельної ділянки стала ОСОБА_1 (а.с.16).

10 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2030 року; у Розділі 4 «Орендна плата» сторони погодили, що орендна плата складає 6,5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 12 218,04 грн.; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі попередньої заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

У цій редакції договору не передбачено подання у письмовій формі заяви про оранку та культивацію, завезення соломи до садиби орендодавця.

19 липня 2018 року між позивачем, ТОВ «Агро-Віта 2000» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За пунктом 4.2 Додаткової угоди від 19 липня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14097,78 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.18).

Згідно відомості на виплату готівки від 24.06.2019, відповідачем 2 сплачено орендну плату у сумі 15131 грн. (а.с.38-39).

Також, на підставі платіжного доручення №1047 від 30.04.2020 позивачу сплачено 15131 грн. (а.с.41).

Зазначений платіж здійснено товариством з обмеженою відповідальністю «Будища», а на підтвердження повноважень останнього надано договір доручення №01/01-20 від 01.01.2020, за яким ТОВ «ПА «Придніпровське» уповноважило ТОВ «Будища» на вчинення платежів, визначених у договорі (а.с.77).

У зазначеному платіжному дорученні вказано призначення платежу виплата орендної плати за 2020 рік ОСОБА_1 .

На спростування доводів відповідача позивачем не надано відомостей про існування орендних правовідносин з іншими особами.

На підставі платіжного доручення від №1412514529 від 15.07.2021 позивачу сплачено орендну плату у грошовій формі у сумі 15131,61 грн. (а.с.40).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки судом не встановлено несвоєчасної або не у повному обсязі виплати позивачу орендної плати у грошовій формі у 2019-2021 роках. Відповідачем не здійснено поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснено оранку та культивацію присадибної ділянки, що відповідачем не заперечується, оскільки це не є обов`язковим з огляду на відсутність письмової заяви орендодавця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки «систематичність», має значення саме несплата орендної плати, тоді як у вказаній справі має місце сплата у меншому розмірі та з порушенням строків, встановлених умовами договору.

Аналізуючи наведене, а також встановлені судом обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак систематичності несплати відповідачем орендної плати, оскільки відповідач сплачував орендну плату в грошовій формі за погодженням із позивачем в повному обсязі, що підтверджується наданими відповідачем доказами щодо виплаченої орендної плати.

Висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди з підстав не здійснення відповідачем поставки соломи до садиби орендодавця, а також не здійснення оранки та культивації присадибної ділянки, є вірними, оскільки безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та безкоштовна оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця за своєю суттю не є самостійними формами орендної плати, а є додатковими обов`язками орендаря за договором у випадку, якщо орендодавець зробить волевиявлення у формі поданої письмової заяви про бажання скористатись такими обов`язками орендаря.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивачка зверталася до відповідача про надання таких послуг.

Позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу подання таких заяв до відповідача або відмови відповідача від надання послуг з оранки, культивації та безкоштовної поставки соломи до садиби позивача.

Враховуючи те, що позивачем не подавались відповідні письмові заяви, обов`язки відповідача щодо безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця і здійснення безкоштовної оранки па культивацій присадибної ділянки орендодавця є такими, що не настали.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2019, 2020, 2021 роки (а.с.69-70) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

Згідно з частиною шостою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Зазначений порядок подання письмових звернень є загальновідомим, усталеним правилом поведінки у сфері ділового обороту, тобто нічим іншим, як звичаєм ділового обороту.

Як зазначалось вище, жодні докази надсилання поштою або передання позивачем до відповідача заяв, що містяться у матеріалах справи, позивачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі. Жодних обставин, які б перешкоджали позивачу вчинити такі дії, судом не встановлено.

Таким чином, обов`язки відповідача із безкоштовного завезення соломи до садиби орендодавця і здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки кореспондують з обов`язком позивача вчинити необхідні і достатні дії щодо її отримання, а саме подати відповідну письмову заяву.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: