Ухвала

від 20.09.2023 по справі 320/31996/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

20 вересня 2023 року Київ№ 320/31996/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловопром Україна» до Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду засобами електронної пошти 19.09.2023 звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловопром Україна» в особі представника адвоката Чорноуса Андрія Геннадійовича до Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідно до ухвали суду від 20.09.2023 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із позовною заявою 19.09.2023 засобами електронної пошти подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована в суді 20.09.2023.

Розглянувши подану заяву суд уважає за необхідне її повернути з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

У силу абзаців 22-24 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.пп. 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».

Отже, подання заяви (процесуального документа) до суду за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 160/6213/21.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловопром Україна» надійшла на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду в електронній формі.

Таким чином, заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловопром Україна» не створена у підсистемі «Електронний суд» та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.

Відтак заяву про забезпечення позову, подану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловопром Україна» в електронній формі, не можна вважати такою, що підписана заявником, оскільки вона була направлена на адресу електронної пошти суду без використання підсистеми «Електронний суд».

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності повернення процесуальних документів, поданих до суду електронною поштою, а не з використанням підсистеми «Електронний суд», викладено Верховним Судом, зокрема у постановах: від 13.11.2019 у справі №160/7227/19, від 25.11.2019 у справі №160/7439/19, від 27.01.2020 у справі №160/2171/19, від 19.11.2020 у справі №855/12305/20, ухвалах від 05.01.2021 у справі №560/1192/20, від 04.01.2021 у справі №160/5093/20, від 30.12.2020 у справі №640/2923/20, від 29.12.2020 у справі №260/1714/20 та інших.

Згідно з вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень частини шостої статті 7 Кодексу, заява повертається заявникові, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За вказаних обставин заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Проте, у силу вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (із урахуванням положень частини шостої статті 7 Кодексу), повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 7, 44, 167, 150, 152, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

заяву про забезпечення позову повернути без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.