Рішення

від 20.09.2023 по справі 440/6057/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 20 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6057/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати постанову № 191273 від 10 квітня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що транспортний засіб позивача здійснював внутрішнє перевезення вантажів територією України без перетину її державного кордону, відтак обладнання транспортного засобу позивача контрольними пристроями (тахографами) не вимагалось в силу Закону, а тому притягнення ТОВ "НЕО-ТРАНС" до відповідальності за відсутність у водія транспортного засобу картки водія у цифровому пристрої тахограф, а саме: відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинку водія є протиправним.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12 липня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на допущення позивачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Зважаючи на те, що від сторін у встановлений ухвалою від 12 липня 2023 року строк не надійшло заперечень проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, останню розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що 07 березня 2023 року на а/д Київ-Чоп 756+800 м. відповідачем перевірено транспортний засіб ТОВ "НЕО-ТРАНС" "DAF", д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом "Wecon", д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено допущення позивачем порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вищевказані обставини відображені в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом № 343030, а саме: "На момент проведення перевірки у водія транспортного засобу відсутня особиста картка водія у цифровому пристрої тахограф, а саме відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинку водія".

За допущене позивачем порушення Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки та транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191273 від 10 квітня 2023 року.

Вказана постанова засобами поштового зв`язку вручена позивачу, що останнім не заперечується.

Не погоджуючись правомірністю накладення штрафу позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу слугував висновок відповідача щодо перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", з огляду на відсутність на момент перевірки у водія транспортного засобу особистої картки водія у цифровому пристрої тахограф, а саме: роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинку водія.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з приписами абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 1.3. Положення № 340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 3.1 Інструкції № 385 передбачено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

За приписами пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктами 3.5-3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху України.

З аналізу наданої відповідачем до матеріалів справи ТТН № 102-36729575 від 06 березня 2023 року суд встановив, що автомобільним перевізником зазначено ТОВ "НЕО-ТРАНС", а відтак у досліджених правовідносинах позивач виступає перевізником товару.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що вантажний автомобіль марки "DAF", д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом "Wecon", д/н НОМЕР_2 належить ТОВ "НЕО-ТРАНС".

Відтак, позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Наявною в матеріалах справи копією технічного паспорта підтверджено, що вказаний автомобіль є вантажним з повною масою понад 3,5 тонн.

З огляду на зазначені обставини, автомобіль позивача в силу вимог пункту 6.1 Положення № 340 при здійсненні внутрішніх перевезень мав бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а водій зобов`язаний мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.

Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту "а" частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

В той же час, ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.

Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Позивач не заперечував, що 07 березня 2023 року водій транспортного засобу ТОВ "НЕО-ТРАНС" "DAF", д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом "Wecon", д/н НОМЕР_2 на момент проведення перевірки не мав особистої картки водія у цифровому пристрої тахограф (роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинку водія).

Відповідальність на підставі статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

З огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, якими підтверджено, що власником транспортного засобу "DAF", д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом "Wecon", д/н НОМЕР_2 є ТОВ "НЕО-ТРАНС", яке здійснювало внутрішнє перевезення вантажу, то саме позивач є суб`єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону.

Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи позивача про необґрунтованість спірної постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірної постанови, а позивачем не надано доказів на спростування наявності підстав для її прийняття.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРАНС" (вул. Європейська, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 35868601) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова