Ухвала

від 11.09.2023 по справі 761/27122/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2023 задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_7 , яке належить їй на праві власності, із забороною відчуження та розпоряджання вказаним майном, а саме на: 100 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Стенко» (код ЄДРПОУ 44764993); 20 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Мій Сонячний» (код ЄДРПОУ 45089691); 20 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Центренергоресурс» (код ЄДРПОУ 40996695); нежитлове приміщення площею 4,6 м2, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гатне, пров. Одеський, буд. 6/1, приміщення 2, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №677 від 20.07.2021; житлова квартира площею 71 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , на

---

Справа № 761/27122/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4997/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

підставі договору купівлі-продажу квартири №496 від 08.06.2021; житлова квартира площею 48,5 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №73/2/196 від 24.07.2014; автомобіль марки VOLVO XC90, чорного кольору, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (дата реєстрації 27.01.2021), номер кузова НОМЕР_2 .

Відмовлено у решті вимог клопотання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_7 , не ґрунтуються на вимогах закону.

Апелянт вказувала на те, що спеціальна конфіскація не може бути застосована на стадії досудового розслідування.

Прокурором не надано жодного доказу на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Також апелянт вказувала на недоведеність того, що спірне майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 є керівником ТОВ «Стенко», за період діяльності товариства загальний грошовий оборот складає близько 18 млн. грн., з яких 2 млн. грн. сплачено до державного бюджету.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Прокурором не надано жодного доказу, зокрема фінансово-господарських документів та актів перевірок фінансово-господарської діяльності або аналітичних досліджень такої діяльності фінансовими органами, які б вказували на порушення норм законодавства, а також не наведено відомостей про те, яке відношення майно ОСОБА_7 має до кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею не оцінено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Власник майна ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Від захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 11.09.2023 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому захисник зазначала про неможливість прибути в судове засідання, призначене на 11.09.2023 на 14 год. 50 хв., у зв`язку із прийняттям участі в судовому засіданні в інтересах позивача ТОВ "ГАЗ-ІКС", призначеному на 11.09.2023 на 10 год. 40 хв. в межах іншого судового провадження.

При цьому, захисником на підтвердження викладених у клопотанні обставин долучено роздруківку з відомостями із інтернет-ресурсу "Судова влада", якість якої позбавляє можливості встановити зміст таких відомостей на підтвердження посилань захисника. Крім того, захисником не долучено до клопотання доказів того, що вона є представником позивача у зазначеній справі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності власника майна та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000103 від 30.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Згідно долучених до клопотання матеріалів, 24.07.2023 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у здійсненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій, спрямованих на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

31.07.2023 слідчий в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , в якому просив накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_7 , яке належить їй на праві власності та перебуває у фактичному користуванні та володінні, із забороною відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном, а саме на: 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Стенко» (код ЄДРПОУ 44764993); 20 % частки у статутному капіталі ТОВ «Мій Сонячний» (код ЄДРПОУ 45089691); 20 % частки у статутному капіталі ТОВ «Центренергоресурс» (код ЄДРПОУ 40996695); нежитлове приміщення площею 4,6 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №677 від 20.07.2021; житлову квартиру площею 71 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 08.06.2021; житлову квартиру площею 48,5 АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №73/2/196 від 24.07.2014; житлову квартиру площею 71,2 м2, за адресою: АДРЕСА_6 , на підставі договору дарування №1-4254 від 26.12.2015; автомобіль марки VOLVO XC90, чорного кольору, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (дата реєстрації 27.01.2021), номер кузова НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2023 задоволено частково клопотання слідчого, та накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_7 , яке належить їй на праві власності, із забороною відчуження та розпоряджання вказаним майном, а саме: 100 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Стенко» (код ЄДРПОУ 44764993); 20 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Мій Сонячний» (код ЄДРПОУ 45089691); 20 % часткою у статутному капіталі ТОВ «Центренергоресурс» (код ЄДРПОУ 40996695); нежитлове приміщення площею 4,6 м2, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гатне, пров. Одеський, буд. 6/1, приміщення 2, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №677 від 20.07.2021; житлова квартира площею 71 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири №496 від 08.06.2021; житлова квартира площею 48,5 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №73/2/196 від 24.07.2014; автомобіль марки VOLVO XC90, чорного кольору, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (дата реєстрації 27.01.2021), номер кузова НОМЕР_2 .

Відмовлено у решті вимог клопотання.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту на майно ОСОБА_7 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту часток у статутних капіталах, нерухомого майна та транспортного засобу, із забороною розпорядження та відчуження.

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості відмови у накладенні арешту на житлову квартиру площею 71,2 м2, за адресою: АДРЕСА_6 , а також відмови у накладені заборони користування арештованим майном, колегією суддів не перевіряється.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.

Як убачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Санкція ч. ч. 4 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Матеріали клопотання містять відомості про належність на праві власності ОСОБА_7 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «Стенко» (код ЄДРПОУ 44764993); 20 % частки у статутному капіталі ТОВ «Мій Сонячний» (код ЄДРПОУ 45089691); 20 % частки у статутному капіталі ТОВ «Центренергоресурс» (код ЄДРПОУ 40996695); нежитлового приміщення площею 4,6 м2, за адресою: АДРЕСА_7 буд. 6/1, кв. 13; житлової квартири площею 48,5 м2, за адресою: АДРЕСА_2 ; та автомобіля марки VOLVO XC90, чорного кольору, 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (дата реєстрації 27.01.2021), номер кузова НОМЕР_2 .

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи зникнути.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на належні підозрюваній частки у статутному капіталі, нерухоме майно та транспортний засіб, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання ОСОБА_7 винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, та призначення їй покарання у виді конфіскації майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Твердження апелянта про те, що у доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні докази відповідності арештованого майна критеріям речових доказів, та відсутні відомості на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 96-2 КК України, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт на майно ОСОБА_7 у даному судовому провадженні накладено саме з метою можливості конфіскації майна як виду покарання.

Вказана мета є самостійною підставою для арешту майна згідно п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України, та не вимагає наявності випадків для можливої спеціальної конфіскації майна, передбачених ч. 1 ст. 96-2 КК України, або відповідності вилученого майна ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.

Крім того, слідчим суддею у відповідності до положено ч. 4 ст. 173 КПК України при накладенні арешту на майно ОСОБА_7 застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту, без заборони користування таким майном.

Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3