Постанова

від 20.09.2023 по справі 2а/0570/11955/2012

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року справа №2а/0570/11955/2012

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 р. у справі № 2а/0570/11955/2012 (головуючий І інстанції Грищенко Є.І. ) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя до Маріупольського виробничого підприємства "Азовреле" Українського товариства глухих про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернулося Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5335,04 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто з Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованістьза період з квітня 2010 року по грудень2010 року на загальну суму 5335 (п`ять тисяч триста тридцять п`ять) гривень 04 коп. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року замінено неналежного стягувача - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на належного - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року частково відновлено втрачене провадження в адміністративній справі, відновлено з ініціативи суду втрачене судове провадження в адміністративній справі № 2а/0570/11955/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5 335,04 грн.,в частині процесуальних документів, постановлених Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи по суті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року замінено сторону у виконавчому провадженні (стягувача) за виконавчим листом №2а/0570/11955/2012, а саме стягувача Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області його правонаступником Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (87548, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні, відкритому з виконання виконавчого листа № 2а/0570/11955/2012 з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3).

16 березня 2023 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просило: визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2а/0570/11955/2012; поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа по справі №2а/0570/11955/2012про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в 5335 грн. 04 коп. з Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» українського товариства глухих (ЄДРПОУ 05539714); видати дублікат виконавчого листа по справі №2а/0570/11955/2012 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в сумі 5335 грн. 04 коп. з Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» українського товариства глухих (ЄДРПОУ 05539714).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про видачу дублікату виконавчого листа в адміністративній справі № 2а/0570/11955/2012за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5335,04 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було перервано його прийняттям до виконання, відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Тобто перебіг строку подання до примусового виконання розпочався з 23.06.2021 року. Скаржник зауважує, що пошта від Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надходила з великою затримкою.

Також у цей час відбувалася реорганізація органів Пенсійного фонду (ліквідовувалося Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду та здійснювалася передача документації та іншого майна до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області), що зумовило відтік кадрів та велике завантаження працівників фонду. Погіршувало ситуацію і введення карантинних мір, щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (введені в дію Постановою Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 року за № 641 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненого корона вірусом SARS-CoV-2 зі змінами)

Скаржник наполягає, що 27.01.2022 року за вихідним № 0500-1909-8/18837 Головним управлінням було направлено на примусове виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заяву про примусове виконання та виконавчий лист виданий Донецьким окружним адміністративним судом від 08.11.2012 у адміністративній справі №2а/0570/11955/2012.

Тобто суд в своїй ухвалі хибно встановив строк до якого виконавчий лист по справі мав бути пред`явленим до виконання.

Територіальними органами Пенсійного фонду вчинялися всі можливі дії щодо не порушення строків пред`явлення даного виконавчого листа на примусове виконання. Представники Пенсійного фонду діяли сумлінно та в міру своєї великої завантаженості виконували поставлені задачі в межах розумного строку.

Тому саме внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, оригінал виконавчого листа у справі №2а/0570/11955/2012 було втрачено при пред`явленні його на примусове виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27.01.2022 року. Запровадження воєнного стану є поважною причиною як для поновлення так і для продовження процесуального строку.

Несплата Боржником вищезазначених платежів тягне за собою несвоєчасну виплату пенсій, чим спричиняється шкода інтересам держави, оскільки порушується встановлений порядок надходження і зарахування платежів до бюджету Пенсійного фонду України, що ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного із завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витраї на виплату пенсій та інших соціальних виплат.

Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.

Завершальним етапом виконання рішення суду є пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суд першої інстанції своєю ухвалою позбавив територіальний орган Пенсійного фонду можливості з примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Відмовляючи в задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначений пп. 18.4 п.1 8розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п. 18.4 п. 18розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17, від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 та в силу вимог ч. 5ст. 242 КАС Українипідлягають врахуванню судом.

Також Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 у справі № 127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідний строк повинен обчислюватися з урахуванням підстав для його переривання та/або зупинення. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, суд видав позивачу виконавчий лист щодо примусового виконання у цій справі.

Строки пред`явлення цих виконавчих листів до виконання наразі сплив.

Отже, позивачем пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, що свідчить про правильність висновку суду першої інстанції стосовно цього строку.

Згідно статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

З 05.10.2016 набрав чинностіЗакон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів.

Положеннямист.12 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У відповідності до пункту 5Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Виконавчі листи, у яких стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

У разі спливу зазначеного строку стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, пропущений строк може бути поновлено за наявності причин, визнаних судом поважними.

На час набрання законної сили постановою від 04.10.2012 був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-XIV (далі за текстом Закон №606).

У розумінні ст.1 Закону №606, у редакції, чинній на час набрання законної сили постановою суду, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Згідно з ч.ч.1, 7 ст.11-1Закону №606, у редакції, чинній на час набрання законної сили постановою суду, виконавче провадження, сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Аналогічні норми визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII, чинному, на час винесення постанови про повернення виконавчого документа.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону №606, у редакції, чинній на час набрання законної сили постановою суду, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років.

Разом з тим, згідно з п. «а» ч.1 ст.22 Закону №606 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.23 Закону №606 після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Як встановлено судами, постановою державного виконавця від 01 червня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконавчого листа № 2а/0570/11955/2012.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні, відкритому з виконання виконавчого листа № 2а/0570/11955/2012 з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Матеріали справи свідчать, що Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області складено передавальний акт від 31.05.2021

З копії виконавчого листа вбачається, що виконавчий лист повернуто, зокрема, 20.03.2020, 23.06.2021, 24.12.2021 на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до листа Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) від 27.02.2023, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчий лист від 08.12.2012 № 2а/0570/11955/2012 на примусовому виконанні не перебував та не перебуває.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять та заявником не надано доказів втрати виконавчого листа.

Суд не приймає посилання заявника на те, що саме внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації, оригінал виконавчого листа у справі №2а/0570/11955/2012 було втрачено при пред`явленні його на примусове виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27.01.2022 року, з наступних відстав.

Позивачем в підтвердження вказаних обставин надано заяву від 27.01.2022 року про примусове виконання за вихідним № 0500-1909-8/18837 яким Головне управління направляє на примусове виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчий лист виданий Донецьким окружним адміністративним судом від 08.11.2012 у адміністративній справі №2а/0570/11955/2012, який є додатком до заяви.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу надіслання вказаної заяви та виконавчого листа. Суд зазначає, що складання такої заяви не свідчать про її направлення у тому числі з виконавчим листом.

Отже, заявником не надано доказів, які дії вживалися для встановлення результатів виконавчого провадження та місця знаходження виконавчого листа у період з дня повернення виконавчого листа стягувачу з 24.12.2021 р. по 08.05.2023 р.

Отже, заявником у заяві не наведено обґрунтування поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, колегія суддів зазначає, що з наданих заявником документів не вбачається факту втрати виконавчого документу, що не дає можливості встановити факт його втрати та, як наслідок, запобігти виконанню судового рішення за двома виконавчими документами.

Заявником не надано жодних актів (втрати, звірки тощо), постанов (службового розслідування тощо) або інших документів, які свідчать про факт втрати виконавчого документу.

Відсутність доказів втрати дубліката виконавчого листа унеможливлює видачу його повторно. У випадку, якщо заявник доведе факт втрати виконавчого документа, він може звернутись до суду з заявою про видачу його дублікату.

Також, процедура взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України при виконанні рішень про стягнення коштів на користь держави визначена Порядком взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2011 р., постановою правління Пенсійного фонду України від 26.12.2011 р. №39-1 (далі за текстом Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку, взаємодія органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України здійснюється шляхом щоквартального взаємозвірення виконавчих документів за рішеннями, зазначеними у пункті 2 цього Порядку, які знаходяться на виконанні в тому органі державної виконавчої служби, з яким проводиться взаємозвірення, а також шляхом оперативного взаємного реагування на звернення органів державної виконавчої служби, органів Пенсійного фонду України про факти порушення законодавства під час виконання вказаних рішень та вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно з п.п.4 8 Порядку за результатами взаємозвірення складається та підписується акт звірення виконавчих документів за рішеннями про стягнення коштів на користь держави в інтересах органів Пенсійного фонду України (далі - акт) у двох примірниках згідно з додатком.

Взаємозвірення між районними, районними в місті, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції та відповідними управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах проводиться щокварталу до 5-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Копія складеного та підписаного за результатами взаємозвірення акта в двох примірниках надсилається не пізніше наступного дня після проведення взаємозвірення до управлінь державної виконавчої служби відповідних головних управлінь юстиції та головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) відповідно.

Взаємозвірення між управліннями державної виконавчої служби та головними управліннями Пенсійного фонду України проводиться щокварталу до 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі актів, поданих згідно з пунктом 4 цього Порядку.

Копія акта в двох примірниках подається управліннями державної виконавчої служби відповідних головних управлінь юстиції та головними управліннями Пенсійного фонду України щокварталу до 15-го числа місяця, наступного за звітним, до Державної виконавчої служби України та Пенсійного фонду України відповідно.

Жодних доказів вчинення дій передбачених вищевказаним Порядком заявником не надано.

Суд зазначає, що заявником не надано доказів проведення або не проведення інвентаризації Управлінням на протязі усього часу з дня повернення виконавчого листа.

Також, заявником не надано доказів які б свідчили, що заявнику, як правонаступнику не передавались, на баланс права як стягувача за вказаними виконавчими листами.

Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд звертає увагу на те, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа було пропущено до запровадження на території України воєнного стану.

Також, в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц, суд дійшов висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Колегія суддів Верховного Суду також погодилась із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

У постанові Великої Палати Верховного Судувід 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) колегія суддів дійшла висновку: «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Зважаючи на викладене суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду не наведено поважних підстав пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та його втрати, а тому заява задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 р. у справі № 2а/0570/11955/2012 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано 20 вересня 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Сіваченко

А.А. Блохін