Постанова

від 19.09.2023 по справі 420/6628/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6628/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі № 420/6628/23 за адміністративним позовом Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2023 року Фермерське господарство «ЕКОАГРОВІТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8386338/38556441 від 07.03.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників ФГ «ЕКОАГРОВІТ» №1 від 02.02.2023 реєстраційний номер 9036126982.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних був направлений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 02.02.2023 до податкової накладної №3 від 02.02.2023 на суму -66695,44 грн в т.ч. ПДВ 14% -66 695,44 грн. Однак відповідно до отриманої ФГ «ЕКОАГРОВІТ» квитанції №1 від 27.02.2023, реєстрація зазначеного РК №1 до ПН №3 зупинена. В якості причини зазначено наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 02.02.2023 №1 в Єдиному реєстрі податковий накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

01.03.2023 ФГ «ЕКОАГРОВІТ» складено та направлено засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 01.03.2023 №1.

Вищезазначеними поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної, повністю доведено факт реального виконання ФГ «ЕКОАГРОВІТ» та його контрагентом господарських зобов`язань, а також факт виробництва ФГ «ЕКОАГРОВІТ» продукції у відповідних обсягах та правомірність постачання пшениці ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» в обсягах зазначених в РК №1 до ПН №3. Господарством були надані всі документи, які беззаперечно підтверджують обґрунтованість РК №1 до ПН №3 та реальність здійснення господарської операцій.

Однак, Комісією Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду поданих документів було прийнято рішення № 8386338/38556441 від 07.03.2023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування. У рішенні зазначено, що в реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Однак всупереч цим принципам та формі такого рішення, в самому тексті цього рішення, жодним чином не підкреслено (зазначено), які саме документи не надані.

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» вважає, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду поданих документів, №8386338/38556441 від 07.03.2023 року є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

19.04.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області до суду першої інстанції подано відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що в оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено, які документи не було надано підприємством ФГ «ЕКОАГРОВІТ» разом із повідомленням, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02 червня 2023 року у справі № 420/6628/23 позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8386338/38556441 від 07.03.2023.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» №1 від 02.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку копій первинних документів, щодо постачання/придбання/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси;

- при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 14.05.2019, справа № 825/3990/14, № 804/5444/16 від 06.03.2018;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що фермерське господарство «ЕКОАГРОВІТ» є юридичною особою, яку зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.04.2013.

Видами діяльності ФГ «ЕКОАГРОВІТ» за кодами КВЕД є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

01.02.2023 між ФГ «ЕКОАГРОВІТ» (Продавець) та ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» (Покупець) був укладений договір поставки № ДО/288/02/2023.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору Продавець продав, а Покупець купив Товар - пшениця продовольча /код УКТЗЕД 1001990000/, врожаю 2022р в кількості - 100 (Сто) тонн +/- 10 тн.

Відповідно п. 1.3 договору ціна за одиницю Товару (тонн) на базисі поставки: 7982,46 грн, без ПДВ.

02.02.2023 ФГ «ЕКОАГРОВІТ» складено податкова накладна №3 за наслідками господарської операції з ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» та направлено її засобами електронного зв`язку на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно отриманої квитанції №1 від 09.02.2023: реєстрація зазначеної ПН №3 зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно платіжної інструкції № 405 від 02.02.2023 ТОВ «ПРОФІТ-СІДС» здійснило оплату частини товару в кількості 43,859649 тонн передбаченого договором поставки Товару в сумі 399123,00 грн.

Факт зарахування коштів в сумі 399123,00 грн, в т.ч. ПДВ 14 % 49015,11 грн, підтверджується платіжною інструкцією № 405 від 02.02.2023 та випискою по поточному рахунку ФГ «ЕКОАГРОВІТ» за 02.02.2023, виданою AT КБ «ПриватБанк» 27.02.2023.

При складанні ПН №3 ФГ «ЕКОАГРОВІТ» була допущена помилка при визначенні кількості поставленого товару. Помилково була зазначена кількість 103,54 тонн.

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних направило розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 02.02.2023 до податкової накладної № 3 від 02.02.2023 на суму - 66695,44 грн, в т.ч. ПДВ 14% - 66 695,44 грн.

Згідно Квитанції з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» від 27.02.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, документ прийнято, реєстрацію зупинено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація розрахунку коригування від 02.02.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомляємо: показник D=6.0468%, Р=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивач через електронний кабінет направив відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 01.03.2023 №1, до якого були додані наступні документи:

- пояснення щодо розрахунку коригування до податкової накладної реєстрацію, якого зупинено вих. № 20 від 01.03.2023;

- виписка про надходження коштів на поточний рахунок 02.02.2023;

- платіжна інструкція №405 від 02.02.2023;

- податкова накладна №4 від 06.02.2023;

- договір поставки № ДО/288/02/2023 від 01.02.2023;

- ТТН №ЕТ0004 від 31.01.2023;

- ТТН №ЕТ0005 від 31.01.2023;

- ТТН №ЕТ0006 від 02.02.2023, ТТН №ЕТ0007 від 02.02.2023;

- посвідчення якості зерна №53 від 31.01.2023;

- посвідчення якості зерна №54 від 31.01.2023;

- посвідчення якості зерна №59 від 01.02.2023;

- довіреність №7 від 31.01.2023;

- видаткова накладна №ЕТ0003 від 06.02.2023;

- складська квитанція на зерно №233 від 04.07.2022;

- складська квитанція на зерно №239 від 11.07.2022;

- складська квитанція на зерно №244 від 12.07.2022;

- складська квитанція на зерно №245 від 12.07.2022;

- реєстр прийнятого вантажу, б/н від 09.02.2023.

07.03.2023 ФГ «ЕКОАГРОВІТ» шляхом електронного зв`язку отримано рішення № 8386338/38556441 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.02.2023.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)».

07.03.2023 позивачем було складено та направлено засобами електронного зв`язку скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно рішення від 14.03.2023 № 25858/38556441/2, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись із цим рішенням № 8386338/38556441 від 07.03.2023, ФГ «ЕКОАГРОВІТ» звернулось до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не надаючи оцінки наданим позивачем первинним документам, податковий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені або оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано.

Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність господарської операції, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 02.02.2023 до податкової накладної №3 від 02.02.2023.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність рішення щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, відтак спірне рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної підлягають задоволенню.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно із пунктами 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Комісія лише обмежилась цитуванням положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення №8386338/38556441 від 07.03.2023

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4,5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, позивач подав до контролюючого органу:

- пояснення щодо розрахунку коригування до податкової накладної реєстрацію, якого зупинено вих. № 20 від 01.03.2023;

- виписку про надходження коштів на поточний рахунок 02.02.2023;

- платіжну інструкцію №405 від 02.02.2023;

- податкову накладну №4 від 06.02.2023;

- договір поставки № ДО/288/02/2023 від 01.02.2023;

- ТТН №ЕТ0004 від 31.01.2023;

- ТТН №ЕТ0005 від 31.01.2023;

- ТТН №ЕТ0006 від 02.02.2023, ТТН №ЕТ0007 від 02.02.2023;

- посвідчення якості зерна №53 від 31.01.2023;

- посвідчення якості зерна №54 від 31.01.2023;

- посвідчення якості зерна №59 від 01.02.2023;

- довіреність №7 від 31.01.2023;

- видаткову накладну №ЕТ0003 від 06.02.2023;

- складську квитанцію на зерно №233 від 04.07.2022;

- складську квитанцію на зерно №239 від 11.07.2022;

- складську квитанцію на зерно №244 від 12.07.2022;

- складську квитанцію на зерно №245 від 12.07.2022;

- реєстр прийнятого вантажу, б/н від 09.02.2023.

Колегія суддів зазначає, що надані документи не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Водночас, податковий орган не заперечує отримання вказаних пояснень разом із доданими документами.

Разом з цим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 16 квітня 2019 року у справі № 826/10649/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд зазначає про недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправним.

У свою чергу, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті ненадання платником податку копій документів. Означений пункт містить загальний перелік документів, які не були надані, а саме:

- первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури /інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Окрім того, у приписці до цього пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Однак, оскаржувані рішення не містять жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що позивачем подавалися письмові пояснення щодо господарських операцій, які стала передумовою для складення поданої податкової накладної та копії документів на їх підтвердження, проте, відповідач приймаючи оскаржуване рішення не надав їм оцінку.

Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. Господарські операції, за наслідками яких складено податкові накладні, здійснено позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичною та підтверджується первинними документами. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Також, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про ненадання позивачем необхідних первинних документів, адже позивач визначив та надав документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Як було вище зазначено судом апеляційної інстанції, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Одночасно, апеляційний суд звертає особливу увагу на той факт, що вирішуючи питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен надавати аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення контролюючим органом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі 640/1131/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що рішення №8386338/38556441 від 07.03.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, слід зазначити таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи положення п. п 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, та з огляду протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, апеляційний суд погоджується із обраним судом першої інстанції способом відновлення порушених прав позивача, шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників фермерського господарства ЕКОАГРОВІТ №1 від 02.02.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З огляду на наведене, на думку колегії суддів суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, яким суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку саме на розгляд комісії копій первинних документів та пропозиції надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає про таке.

Контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, скільки в пункті 5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації, а тому, невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності, виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Оскільки можливість виконання позивачем обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів, а конкретний перелік таких документів залежить, зокрема, від змісту операції щодо якої виписана ПН, апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган зобов`язаний чітко визначити перелік документів, який йому необхідний для прийняття відповідного рішення.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 справа № 826/10649/17, від 28.10.2019 справа № 640/983/19.

Принагідно слід зазначити, що податковий орган, відмовляючи у реєстрації податкових накладних не зазначив про такі підстави для відмови як відсутність вищезазначених документів у рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, позивач направив відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

У постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Оскаржувані рішення не містять, а апелянтом не було наведено, жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, тобто вказані рішення не можна визнати таким, що відповідають вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 включно.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2023 року у справі № 420/6628/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк