Постанова

від 19.09.2023 по справі 540/8436/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/8436/21

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 540/8436/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2021 року представник ТОВ «ЛЕПРОН» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20.07.2021 № 68578 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25.08.2021 № 80300 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника;

- зобов`язати відповідача виключити ТОВ «ЛЕПРОН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЛЕПРОН» через електронний кабінет платника отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській обл., Автономній Республіці Крим та м.Севастополі №68578 від 20.07.2021. ТОВ «ЛЕПРОН» не погоджуючись із зазначеним рішенням подало до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з копіями документів (договорів поставки та актів приймання-передачі) №1 від 12.08.2021, але відповідачем повторно прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №80300 від 25.08.2021. на підставі п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» Порядку, а саме виявлена ДПС наявна податкова інформація стосовно ТОВ «ТАРЛЕП», яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у суб`єктів господарської діяльності, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: ГОВ «ВЕСТА-С» (код 41181711). ГОВ «РАЙКЕРС» (код 43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУПП» (40011039), ТОВ «СОЛАРД ПОЛІССЯ» (код 41475567). Документи надано не в повному обсязі та не вірно оформлені. Зазначає, що не погоджується із зазначеними рішеннями Комісії та вважає їх необґрунтованими та протиправними. Вказує, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Поширення на ТОВ «ЛЕПРОН» критерію «ризиковість» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наданих сторонами до суду документів, 20.07.2021 Комісією відповідача розглянуто питання відповідності Позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, протоколом № 119 зафіксовано, що за аналізом даних ЄРПН у 2021 році станом на 20.07.2021 33 % податкового кредиту підприємства сформовано від суб`єктів господарювання, внесених до «Журналу ризикових платників». Факт відповідності вказаних платників податків критеріям ризиковості підтверджується Рішеннями регіональних комісій контролюючого органу від 16.07.2021 № 43641, від 23.06.2020 № 71795, від 15.07.2021 № 35497, від 15.07.2021 № 35493. У зв`язку з тим, що додатково надані суб`єктом господарювання документи не спростовують висновків податкового органу, які стали підставою для віднесення платника до переліку ризикових, регіональною комісією прийнято рішення від 25.08.2021 № 80300 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. До приймання, транспортування та обліку нафтопродуктів існують додаткові вимоги, однак ТОВ «ЛЕПРОН» не надано контролюючому органу документи, які б свідчили про отримання ним від контрагента нафтопродуктів за якістю, а саме акти приймання нафтопродуктів за якістю за формою № 14-НК. Акти приймання-передачі нафтопродуктів від TOB «ВЕСТА-С» (41181711), ТОВ «ВЕРЕН» (41737731), ТОВ «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУПП» (40011039) до ТОВ «ЛЕПРОН» є зведеними документами та включають весь обсяг нафтопродуктів, які були протягом певного періоду поставки (місяця) відвантажені з нафтобаз ТОВ «НАФТАСІТІ» та перевезені на АЗС ТОВ «ЛЕПРОН». У даних актах не встановлено, коли конкретно було здійснено поставку товару. Наприклад, по ТОВ «ВЕРЕН» зазначено: «протягом березня 2021», дата складання акта приймання-передачі нафтопродуктів - 31.03.2021; «протягом періоду квітень 2021» - дата акта приймання-передачі нафтопродуктів 30.04.2021. Зазначає, що з огляду на викладене. відповідачем дотримано встановлена законодавцем послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2023 у справі № 540/8436/21 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 20.07.2021 № 68578 та від 25.08.2021 № 80300 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнув з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не надано належну оцінку податковому контролю відповідача, здійснення якого відбуваються шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку є правомірним, оскільки прийнято на підставі наявної в базах даних ДПСУ інформації.

Обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції, Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛЕПРОН» зареєстроване в якості юридичної особи 09.01.2020 та здійснює основний вид економічної діяльності за КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.07.2021 №68578, відповідно до якого ТОВ «ЛЕПРОН» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у СГД, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: TOB «ВЕСТА-С» (41181711), TOB «ВЕРЕН» (41737731), ТOB «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП» (40011039)».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав відповідачу пояснення з копіями документів, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2021 №80300, відповідно до якого ТОВ «ЛЕПРОН» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у СГД, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: TOB «ВЕСТА-С» (41181711), TOB «ВЕРЕН» (41737731), ТOB «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП» (40011039)».

Позивач, не погоджуючись з вказаними вище рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення не містять інформації, в чому полягає отримана від правоохоронних органів інформація, які саме господарські операції позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при прийнятті оскаржуваних рішень.

Тобто, оскаржувані рішення не містять чіткої та повної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того з аналізу наданих відповідачем до суду витягів з протоколів засідання комісії від 20.07.2021 №119 та від 25.08.2021 №141 судом першої інстанції встановлено, що підстави, з яких комісія прийшла до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості та які зазначені у таких висновках, є відмінною від податкової інформації, зазначеної у оскаржуваних рішеннях.

Зокрема, як зазначив суд, із зазначених витягів з протоколів не вбачається, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку досліджувалась та обговорювалась податкова інформація та бухгалтерська документація щодо господарських відносин ТОВ «ЛЕПРОН» з контрагентами: TOB «ВЕСТА-С», TOB «ВЕРЕН», ТOB «РАЙКЕРС» та ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП».

Також суд зауважив, що відповідачем до суду не надано документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі станом на момент розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕПРОН» критеріям ризиковості.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: пунктом 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.07.2021 №68578, відповідно до якого ТОВ «ЛЕПРОН» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у СГД, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: TOB «ВЕСТА-С» (41181711), TOB «ВЕРЕН» (41737731), ТOB «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП» (40011039)».

12.08.2021 позивач подав відповідачу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До вказаного повідомлення позивачем долучено 29 документів на підтвердження здійснення господарської діяльності (а.с. 43).

За результатами розгляду зазначеного повідомлення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.08.2021 №80300, відповідно до якого ТОВ «ЛЕПРОН» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у СГД, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: TOB «ВЕСТА-С» (41181711), TOB «ВЕРЕН» (41737731), ТOB «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП» (40011039)».

Колегією суддів з аналізу вищенаведених рішень встановлено, що вказане поле у них містить наступну (аналогічну) податкову інформацію: «Наявна податкова інформація, яка отримана з інформаційних баз даних ДПСУ під час виконання завдань і функцій. За даними ЄРПН встановлено придбання палива у СГД, які включені до Журналу ризикових платників за місцем обліку та мають ознаки здійснення безтоварних операцій: TOB «ВЕСТА-С» (41181711), TOB «ВЕРЕН» (41737731), ТOB «РАЙКЕРС» (43340707), ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП» (40011039)».

Водночас, вказані рішення не містять інформації, в чому полягає отримана від правоохоронних органів інформація, які саме господарські операції позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при прийнятті оскаржуваних рішень.

Тобто, оскаржувані рішення не містять чіткої та повної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно пунктам 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягів з протоколів засідання комісії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20.07.2021 №119, від 25.08.2021 №141 підстави, з яких комісія прийшла до висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості та які зазначені у таких висновках, є відмінною від податкової інформації, зазначеної у оскаржуваних рішеннях.

Так у зазначених протоколах вказано, що підставою для прийняття рішень про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість стало те, що станом на 20.07.2021 -33% податкового кредиту підприємства сформовано від СГ внесених до Журналу ризикових платників.

Зокрема із зазначених витягів з протоколів не вбачається, що Комісією досліджувалась та обговорювалась податкова інформація та бухгалтерська документація щодо господарських відносин ТОВ «ЛЕПРОН» саме з контрагентами TOB «ВЕСТА-С», TOB «ВЕРЕН», ТOB «РАЙКЕРС» та ТОВ «ТД КАНЦЛЕР ГРУП».

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/111/20 (№К/9901/27921/20).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано достатніх доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 20.07.2021 № 68578, від 25.08.2021 № 80300 як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТОВ «ЛЕПРОН» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, оскаржувані рішення не містить конкретних підстав його прийняття, як це передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Таким чином, суд першої інстанції, враховуючи те, що оскаржуване рішення від 20.07.2021 № 68578, від 25.08.2021 № 80300 прийнято ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі без наявних на те правових підстав та з порушенням, передбачених Порядком № 1165 і Додатку 1 до нього, процедури і передумов його прийняття, дійшов правильного висновку про його протиправність та необхідність його скасування.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Відтак, на думку колегії суддів, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20.07.2021 № 68578, від 25.08.2021 № 80300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що наведеним вище пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, можливість (та навіть обов`язок) виключення комісією платника податків з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наявності відповідного судового рішення, передбачена самим Порядком № 1165.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виключити ТОВ «ЛЕПРОН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому апеляційний суд зауважує, що саме до повноважень комісії регіонального рівня належить прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про виключення платника податку з відповідного переліку.

За наведеного, на думку колегії суддів суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку є правомірним, оскільки прийнято на підставі наявної в базах даних ДПСУ інформації.

Колегія суддів критично оцінює вказані доводи апелянта, оскільки податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.03.2018 у справі № 804/939/16 та від 02.04.2020 у справі №160/93/19.

При цьому, колегією суддів встановлено, що матеріали справи не містять, а податковим органом не надано належних так допустимих доказів на підтвердження відповідності ТОВ «ЛЕПРОН», платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості платника.

З огляду на викладене вказані доводи апелянта, на думку апеляційного суду є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 540/8436/21 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 540/8436/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк