Постанова

від 20.09.2023 по справі 580/2508/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2508/23 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Поліфасад" до Черкаської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Поліфасад" до Черкаської митниці Державної митної служби України в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.11.2022 №902000/2022/000045/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2022 №UA902020/202/000184.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2022 між ТОВ Корпорація ПОЛІФАСАД (покупець) та «Changzhou Sun Plus laminate Co. Ltd», Китай (продавець) укладено контракт №CZH-012.

Відповідно до п. 1.2 розділу 1 контракту Продавець продає, а Покупець купує ламінат високого тиску (HPL) (виробник Changzhou Sun Plus laminate Co. Ltd) Китай, далі поіменовану як товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту. Оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати.(п. 7.2 розділу 7 контракту).

Згідно п. 6.2. контракту товар поставляється Продавцем на умові: CFR -Gdansk (відповідно до правил Інкотермс 2010).

Відповідно до інвойсу №ZN-012 від 20.09.2022 загальна вартість партії товару склала 12674,32 долара США. Країна походження - Китай (продавець і є виробником товару).

Умови поставки CFR - Гданськ, Польща. Страхування вантажу не проводилось (відповідно до п. 2.3 контракту). Товар було доставлено у порт Гданськ згідно коносаменту WMSS22092432 від 06.10.2022 (з обов`язковим повідомленням логістичної компанії у порту Гданськ Langowski Logistiks. Згідно інвойсу-проформі Langowski Logistiks №0020293700070 (дата випуску 26.10.2022 дата закінчення) було проведено комплекс експедиторських послуг загальною вартістю 1340 дол. США.

Перевезення товару по маршруту перевезення Прушкув (Варшава, Польща) - Черкаси (Україна) здійснювалося ТОВ «Сміла-Трансавто» (ЄДРПОУ 39087309) транспортним засобом DAF CA7247IO/CA0361XF (CMR А№263645 від 23.11.2022) ТОВ «СМІЛА-ТРАНСАВТО» (ЄДРПОУ 39087309) згідно договору-заявки від 18.11.2022. Страхування вантажу не проводилося.

28.11.2022 на адресу ТОВ «Корпорація ПОЛІФАСАД» у зону прибуття Черкаської митниці надійшов вантаж за інвойсом №ZN-012 від 20.09.2022 (CMR А№263645 від 23.11.2022).

28.11.2022 представником Позивача декларантом ТОВ «БРОКЕР - УКРАЇНА» (договір №10/342 від 08.07.2021 р.) ОСОБА_1 було подано митну декларацію №22UA 902020209866U4 та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору відповідно до п. 1 ст. 58 Митного кодексу України.

28.11.2022 на ВМО №1 м/п Черкаси було проведено частковий митний огляд товару (акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу). Пуктом 8.3.4. акту зазначено: «під час проведення митного огляду товарів (тов.№1 - листи с пластмас, не самоклейні, не пористі, з аміноальдегідних смол, шаруваті (ламіновані) високого тиску з декоративною поверхнею) здійснено цифрову фотозйомку номерів ТЗ, вантажного відділення ТЗ, пакування, маркування, задекларованих товарів. Розпаковано 3 вантажних місця. Звірено інформацію, що міститься на маркуванні з даними зазначеними у митній декларації та ТСД. За результатами проведеного митного огляду встановлено, що номера ТЗ, загальна кількість вантажних місць, інформація на маркуванні, характер вантажу відповідає даним зазначеним у митній декларації та ТСД».

Для митного оформлення було надано (згідно п. 44 митної декларації №22UA902020209866U4 та додатку до неї):

-сертифікат якості (Quality Certificate) б/н від 20.09.2022;

-пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.09.2022;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) ZH-012 від 20.09.2022;

-рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) ZH-012 від 20.09.2022;

-коносамент (Bill of lading) WMSS22092432 від 06.10.2022;

-автотранспортна накладна (CMR) А № 263645 від 23.11.2022;

-декларація про походження товару (Declaration of origin) у інвойсі ) ZH-012 від 20.09.2022;

-банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT № 205 від 22.09.2022 про сплату 12 674,32 доларів США;

-інвойс-проформа LANGOVSKI LOGISTIKS (комплекс експедиторських послуг у порту Гданська (Польща) з перевезенням до Прушківа (Польща) (дата випуску 26.10.2022 - дата закінчення послуг 24.11.2022 - №0020293700070;

-рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Сміла-Трансавто» № 762 від 24.11.2022 (маршрут Прушків (Польща) - Черкаси (Україна);

-калькуляція транспортних витрат ТОВ «Сміла-Трансавто» №80 від 24.11.2022 (з відміткою - «страхування вантажу не проводилось»);

-лист стосовно вартості транспортного перевезення до Черкаської митниці № 2811/22 від 28.11.2022;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № CZN-012 від 01.09.2022;

-договір про надання послуг митного брокера 10/342 від 08.07.2021;

-договір-заявка на перевезення б/н від 07.07.2022;

-договір-заявка від 18.11.2022 на надання транспортно-експедиційних послуг (ТОВ «Корпорація Поліфасад» - ТОВ «Сміла-Трансавто»;

-лист продавця б/н від 06.10.2022 про отримання попередньої передоплати за SWIFT №205 від 22.09.2022 - про сплату 12 674,32 доларів США;

-MRN 22PL322080NU5IH672 від 21.11.2022;

-МД 22UA902020209866U4 за якою було відмовлено у випуску товарів.

Відповідно до гр. 22 електронної митної декларації 22UA902020209866U4 заявлена митна вартість склала 12674,32 дол. США.

28.11.2022 декларантом було отримано повідомлення від митниці «На виконання вимог ч. 3, 4 ст. 57 Митного кодексу України, між декларантом та митним органом проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. В ході проведення консультації встановлено, що у митного органу та у декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів щодо оцінюваного товару, які б продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59-61 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація про вартість подібних товарів щодо оцінюваного товару на рівні 2,51 дол. США/кг, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, митну вартість яких було визначено митницею. Декларанту запропоновано визначити митну вартість товару за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію».

28.11.2022 декларант повідомив митний орган про незгоду із запропонованою митницею митною вартістю, відсутність можливості надати додаткові документи, про відсутність у декларанта інформації щодо вартості ідентичних або подібних товарів.

28.11.2022 декларантом було отримано картку відмови №UA902020/2022/000184 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: «Під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару №1, чим порушено вимоги 4.2 статті 52 та ч. 21 статті 58 та ч. 1 ст. 53, ст. 368 МКУ. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Обраний декларантом метод не відповідає умовам зазначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України. Застосування методу визначення митної вартості зі ціною угоди неможливо. На підставі п. 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митниця відмовляє у митному оформленні товару».

28.11.2022 митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA902000/2022/000045/2. Відповідно до цього рішення митна вартість товару була визначена за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного Кодексу України та має становити 2,51 дол. США/кг.

Підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору відповідно до п.1 ст. 58 Митного кодексу України відповідач зазначає наступне:

«В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54, пункту 1,4 статті 337, 320 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає статі), а також щодо числових значень складових митної вартості:

- За умовами розділу 7 з/е договору під 01.09.2022 № CZH-012 (далі - з/е договір) оплата за товару здійснюється шляхом 100% передплати. Розділом 3 з/е договору зазначено загальну суму контракту у 200000 дол. США, а в розділі 2 з/е договору визначено, що вид і ціна товару узгоджується продавцем і покупцем та фіксується в інвойсі, який є невід`ємною частиною даного з/е договору. На підтвердження оплати декларантом надано SWIFT від 22.09.2022 №205, відповідно відомостей якого покупець здійснив оплату на рахунок продавця у сумі 12674,32 дол. США. В графі 70 «Деталі платежу» зазначені відомості тільки про з/е договір від 01.09.2022 №CZH-012. Таким чином наданий митниці банківський платіжний документ SWIFT від 22.09.2022 №205 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваних товарів. Частина 2 статті 53 Митного кодексу України якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:

- Декларантом заявлено митниці, що поставка партії оцінюваних товарів здійснювалась на умовах CFR Gdansk (Польща) згідно правил Інкотермс 2010. Відповідно правил інтерпритацїї Інкотермс 2010 на умовах CFR продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення та несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Разом з тим декларантом не надано документи, які містять відомості про вартість страхування товару, а також щодо включення/додавання такої вартості до ціни товару як обов`язкової складової митної вартості, яка відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинна додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені:

- Відповідно до відомостей розділу 6 з/е договору товар поставляється на умовах CFR Gdansk (Польща) згідно правил Інкотермс 2010. Декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість партії оцінюваного товару за ціною угоди у 12674,32 дол. США на умовах зазначені CFR Gdansk. В інвойсі від 20.09.2022 №ZH-012 зазначено вартість партії оцінюваного товару у 12674,32 дол. США на умовах CFR Gdansk. Відповідно відомостей проформи інвойса від 20.09.2022№ CZH-012 вартість партії оцінюваного товару зазначено на умовах FOB Shanghai та одночасно зазначені умови поставки CFR без вказівки конкретного пункту. Відповідно до правил інтерпретації Інкотермс 2010 умовах FOB поставка вважається здійсненою продавцем коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (за умов FOB таким портом є Shanghai, Китай). З цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Такті чином, згідно відомостей проформи інвойса від 20.09.2022 №ZH- 012 за умов поставки FOB Shanghai вартість партії оцінюваного товару у 12674,32 дол. США не містить витрати на її транспортування від порту Shanghai. За таких обставин, наявні розбіжності відомостей проформи інвойса від 20.09.2022 № ZH-012 щодо умов поставки, а також: наявні розбіжності відомостей в комерційних документах (інвойсі від 20.08.2022 № ZH-012 та проформі інвойса від 20.09.2022 №ZH-01) щодо умов поставки партії оцінюваного товару за однакової їх вартості у 12674,32 дол. США, що дає підстави вважати, що надані митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення обов`язкових складових митної вартості товарів відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України (витрати на транспортування до ввезення на митну території України від порту Shanghai до Gdansk, витрати на страхування) у зв`язку з чим митниці заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість парти оцінюваних товарів;

-Для підтвердження заявлених витрат на транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 24.11.2022 № 80 від імені ТОВ «Сміла Трансавато», рахунок на оплату від 24.11.2022 № 762 від імені ТОВ «Сміла Трансавто», договір заявка на надання транспортно-експедициних послуг від 18.11.2022 від імені ТОВ «Сміла Трансавто», рахунок про транспортно-експедиційні витрати від 26.10.2022 №0020293700070 від імені Langowski Logistiks договір про транспортно-експедиційні послуги від 07.07.2022 б/н між Langowski Logistiks та ТОВ «Корпорація Поліфасад». Умовами розділів 1,3,8 договору про транспортно-експедиційні послуги від 07.07. 2022 б/н передбачено наявність замовлення та акту виконаних робіт, які митниці декларантом не надавшись, у зв`язку з чим декларантом на надано митниці документального підтвердження у повному обсязі заявлених митниці відомостей про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України; Умовами п. 10 договору про транспортно-експедиційні послуги від 07.07.2022 б/н передбачено, що оплата послуг здійснюється в день виставлення рахунка. Митниці надано рахунок про транспортно-експедиційні витрати Ns0020293700070 від імені Langowski Logistoics, який датований 26.10.2022. Декларантом не надано митниці банківський платіжний документ, який стосується партії оцінюваного товару (послуги). Частина 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено, встановлює обов`язок декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (послуги);

- Декларантом заявлено митниці, що поставка партії оцінюваних товарів здійснювалась на умовах CFR Gdansk (Польща) згідно правил Інкотермс 2010. Відповідно правил інтерпритації Інкотермс 2010 на умовах CFR продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, у даному випадку Гданськ (Польща) та несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Декларантом митниці не заявлені відомості про вартість витрат навантаження/перевантаження партії оцінюваного товару в порту Гданськ, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України є обов`язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

В наданому рахунку про транспортно-експедиційні витрати від 26.10.2022 №0020293700070 відсутні відомості про вартість страхування, яка обов`язковою складовою митної вартості, яка відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинна додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені; Таким чином, у митниці наявні обгрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат, які пов`язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.

В зв`язку з вищевикладеним, на підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару/- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;- копію митної декларації країни відправлення; На підставі ч. б статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, у тому числі на усунення обставин визначених ч. 3 статті 53 та ч. 2 статті 58 Митного кодексу України. 28.11.2022 о 15 год. 51 хв. декларантом повідомлено митницю про неможливість надання додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості. Таким чином, станом на 28.11.2022 року термін надання митниці додаткових документів у декларанта зупиняється відповідно до вимог статті 255 Митного кодексу України. Відповідно до положень статті 53 митного кодексу Украйни за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Враховуючи наявні у митниці відомості станом на 28.11.2022, в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості, наявні розбіжності, які не було усунуто у повному обсязі (щодо наявності яких митниця повідомила декларанта електронним повідомленням).

Враховуючи вищевикладене, в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів (яка підлягає сплаті), та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно, до митної вартості товарів. Наявні обставини, визначені ч. 2 статті 58 Митного кодексу України, які декларантом не усунуто, та які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відповідно ч. 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не достовірні, не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно п. 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно ч. 3 статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо ї конфіденційності. В зв`язку з тим, що відповідно до норм Митного кодексу України, не передбачено часові нормативи для проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, в разі не надання до митниці письмової інформації про наявність у декларанта цінової інформації або ж відсутність такої, з метою уникнення безпідставної затримки митного оформлення, а саме безпідставного перевищення часу виконання митної формальності, митницею буде прийнято (в найкоротший термін з дотриманням норм ст. 255 Митного кодексу України) рішення про коригування митної вартості з врахуванням наявної у митного (та направленої декларанту) органу цінової інформації. На виконання вимог ч. 3, 4 ст. 57 Митного кодексу України, між декларантом та митницею проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. Декларанту було запропоновано надати наявну у нього інформацію вартість ідентичних та/або подібних товарів. В ході проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних та подібних щодо оцінюваних товарів, які б продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59-61 Митного кодексу України.

Методи на основ віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваного товару, так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62, 63 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація про вартість товарів з подібними характеристиками щодо оцінюваного товару - на рівні 2,51 дол. США/кг, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до ввезення парти оцінюваних товарів, митну вартість яких було визнано митницею за МД від 29.09.2022 №UА100320/2022/390199. Митниця визначає митну вартість оцінюваного товару за резервним методом на рівні 2,51 дол. США/кг, на підставі документально підтвердженої інформації про вартість товарів з подібними характеристиками, як продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до ввезення оцінюваного товару та яка грунтується на раніше визнаних митницею митних вартостях товарів відповідно до положень статтей 64 Митного кодексу України. Джерело інформації: МД від 29.09.2022 №UА100320/2022/390199. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МКУ декларант має право письмово звернутись до митниці щодо випуску товару у вільний обіг під надання гарантій у порядку встановленому законодавством України. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 Митного кодексу України, декларант має право у порядку визначеному главою 4 МКУ оскаржити рішення митниці щодо коригування митної вартості».

Позивач не погодився з вищезазначеним рішенням та відповідно до п. 7 ст. 55 Митного кодексу України звернувся до відповідача з заявою від 28.11.2022 про випуск товарів у вільній обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом та сумою платежів, визначених митницею.

28.11.2022 товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією 22UА902020209893U0 з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, згідно з заявленою декларантом митною вартістю товарів та сумою митних платежів, визначених митницею.

Вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Корпорація «Поліфасад», суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту. Дослідивши вказані документи суд першої інстанції встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію. Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно з переліком.

Зазначена норма права вказує на те, що митний орган, встановивши, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зобов`язаний направити письмову вимогу про надання додаткових документів згідно з переліком протягом 10 календарних днів.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 260/718/19, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Приписи ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Судом встановлено, що позивач на підставі контракту від 01.09.2022 №CZH-012 придбав у виробника «Changzhou Sun Plus laminate Co. Ltd» товар ламінат високого тиску (HPL) на загальну суму 12674,32 доларів США. Товар поставляється продавцем на умові: CFR - Гданьск, Польща, відповідно до правил Інкотермс 2010. Перевезення товару по маршруту перевезення Гданськ (Польща) - Черкаси (Україна) здійснювалося транспортним засобом згідно товаро транспортної накладної (CMR) А № 263645 від 23.11.2022. Платіжним документом, SWIFT №205 від 22.09.2022 підтверджується оплата позивачем коштів за товар на суму 12674,32 дол. США, згідно контракту та інвойсу № ZH-012 від 20.09.2022.

Щодо невідповідності суми оплати за банківськими документами вартості партії товару, суд зазначає, що позивач довів, що оплатив поставлену партію товару в повному обсязі. Отже, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що документами не підтверджується фактично сплачена ціна за партію оцінюваного товару у зв`язку з розбіжностями суд оцінює критично, оскільки позивач надав відповідачу документи, якими в повному обсязі підтверджується фактична вартість товару та містять усі відомості щодо складових митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а у подібних правовідносинах, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі обов`язкові складові митної вартості, в тому числі витрати, пов`язані з транспортуванням товару.

Доводи відповідача про те, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно до митної вартості товарів, належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товару, та надав всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, визначеної за основним методом.

Судом встановлено, що визначення митної вартості товарів відповідачем здійснено за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів відповідно до ст. 60 Митного Кодексу України.

Враховуючи те, що позивач правильно визначив митну вартість товару та надав вичерпний перелік документів на її підтвердження, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням методу визначення митної вартості щодо подібних товарів, оскільки доводи на підставі яких прийнято оскаржуване рішення спростовані в ході судового розгляду справи.

Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

А.Ю. Кучма