Постанова

від 19.09.2023 по справі 120/893/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/893/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

19 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача: Бєлкіна Л.М.,

представника відповідача: Вовк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система Плюс" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система Плюс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10 січня 2023 року №8-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №185486 від 19.03.2013 із необмеженим строком дії з 19.03.2013.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Система Плюс" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 1 глави 6 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, затверджених рішенням Комісії від 03.02.2022 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2022 за № 465/37801 (далі - Ліцензійні умови № 92), які діють з 13.05.2022, ліцензіат зобов`язаний розкривати, оприлюднювати та подавати до НКЦПФР у строки, в порядку і за формами, встановленими законом та/або НКЦПФР, інформацію, у тому числі звітні дані, передбачену законом та нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Положенням про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим рішенням Комісії від 02.10.2012 №1343, визначено перелік, порядок та строки подання до Комісії особами, що здійснюють управління активами інституційних інвесторів (далі - КУА), інформації щодо КУА та щодо інститутів спільного інвестування (далі - Дані). Згідно пункту 1 розділу II Положення №1343, в редакції, яка діє з 01.04.2022, Дані, які складаються та подаються до НКЦПФР, поділяються на Дані щодо Компанії та Дані щодо інституту спільного інвестування (далі - ICI), як: - щоденні; - щомісячні; - щоквартальні; - річні. Такі дані подаються у строки, визначені пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 1343.

Відповідач вказує, що відповідно до пункту 1 рішення Комісії від 23.04.2022 №314 «Про подання професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків звітних даних та інших відомостей до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час дії воєнного стану» (із змінами та доповненнями) (далі - Рішення №314) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні» від 27липня 2022 року № 2463-IX подання професійними учасниками ринків капіталу, їх об`єднаннями та професійними учасниками організованих товарних ринків звітних даних та інших відомостей, інформації та документів до НКЦПФР здійснюється згідно переліку, у порядку та строки відповідно до вимог, установлених відповідними нормативно-правовими актами НКЦПФР, за винятком подання фінансової звітності та довідки щодо відомостей про аудиторський звіт, що входять до складу відповідних звітних даних, які можуть бути подані протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період їх неподання.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Рішення №314, подання професійними учасниками ринків капіталу, їх об`єднаннями звітних даних та інших відомостей, інформації та документів, що станом на день набрання чинності Законом не були ними поданими до НКЦПФР згідно переліку, у порядку та строки, встановлені відповідними нормативно-правовими актами НКЦПФР, повинно бути здійснено протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності Законом за весь період їх неподання, за винятком подання фінансової звітності та довідки щодо відомостей про аудиторський звіт, що входять до складу відповідних звітних даних, які можуть бути подані протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період їх неподання.

Тому, оскільки Закон № 2463-IX набирає чинності 17.08.2022, а отже кінцевою датою подання звітності для позивача було 17.10.2022.

Натомість, як зазначає відповідач, станом на дату порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (29.11.2022), складання акту про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (08.12.2022) від TOB «КУА «Система Плюс» в Комісії відсутні річні Дані щодо КУА станом на 31.12.2021 р., щомісячні Дані щодо КУА станом на 31.01.2022 р., 28.02.2022 р., 30.04.2022 р., 31.05.2022 р., 31.07.2022 р., 31.08.2022 р., щоквартальні Дані щодо КУА станом па 31.03.2022 р., 30.06.2022 р., 30.09.2022р. При цьому станом на дату розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, Товариством не подано до Комісії в повному обсязі інформація на виконання вимог пункту І глави 6 розділу II Ліцензійних умов №92, в частині дотримання вимог пункту 1 розділу III Положення №1343, та рішення Комісії№314.

Апелянт стверджує, що на підставі пункту 1 розділу V Порядку №982, пункту 20 частини першої статті 73 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», абзацу 84 частини першої статті 11, пункту 5 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», та пункту 1 розділу XV Правил №405, 10 січня 2023 року уповноваженими особами Комісії у відношенні TOB «КУА «Система Плюс» було правомірно винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках №8-КУА/ПІФ, відповідно до якої застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №185486 від 19.03.2013 із необмеженим строком дії з 19.03.2013.

Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах він діяв в межах повноважень та у передбачений законом спосіб

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що TOB «КУА «Система Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 35197650) є професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків, здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) на підставі ліцензії серії №АЕ 185486 від 19.03.2013 (із необмеженим строком дії з 19.03.2013), виданої на підставі рішення НКЦПФР від 14.03.2013 №159.

Так, відповідно до пункту 3 глави 3 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 №1281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2013 за № 1576/24108 (далі - Ліцензійні умови № 1281), які діяли до 13.05.2022, ліцензіат зобов`язаний подавати звіти до органу ліцензування відповідно до вимог нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії, що регулюють провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).

В той же час відповідно до пункту 1 глави 6 розділу II Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів, затверджених рішенням Комісії від 03.02.2022 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2022 за № 465/37801 (далі - Ліцензійні умови № 92), які діють з 13.05.2022, ліцензіат зобов`язаний розкривати, оприлюднювати та подавати до НКЦПФР у строки, в порядку і за формами, встановленими законом та/або НКЦПФР, інформацію, у тому числі звітні дані, передбачену законом та нормативно-правовими актами НКЦПФР.

Положенням про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженим рішенням Комісії від 02.10.2012 №1343, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2012 р. за № 1764/22076 (далі - Положення №1343) визначено перелік, порядок та строки подання до Комісії особами, що здійснюють управління активами інституційних інвесторів (далі - КУА), інформації щодо КУА та щодо інститутів спільного інвестування (далі - Дані).

Зокрема, згідно пункту 1 розділу II Положення №1343, в редакції, яка діє з 01.04.2022, Дані, які складаються та подаються до НКЦПФР, поділяються на Дані щодо Компанії та Дані щодо інституту спільного інвестування (далі - ICI), як: - щоденні; - щомісячні; - щоквартальні; - річні.

Такі ж самі норми містить Положення №1343 в редакції, що діяла з 01.04.2021.

Відповідно до пункту 1 розділу III Положення №1343, в редакції, яка діє з 01.04.2022, Компанія подає до НКЦПФР Дані у такі строки:

щоденні - не пізніше кінця дня, наступного за звітним днем, які розраховуються: на кінець кожного робочого дня - для ICI відкритого типу; на день, починаючи з якого до структури активів ICI застосовуються обмеження, встановлені законодавством; на кожний день надходження коштів па банківський рахунок ICI (під час розміщення цінних паперів такого інституту) або зарахування цінних паперів ICI на рахунок викуплених цінних паперів такого інституту (під час викупу цінних паперів ICI);

щомісячні - не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем;

щоквартальні - не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним кварталом;

річні - до 1 квітня року, наступного за звітним роком.

Такі ж самі норми містить Положення №1343 в редакції, що діяла з 01.04.2021.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє і по даний час.

03 березня 2022 року в Україні прийнятий Закон № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі Закон від 03.03.2022 № 2115-ІХ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 цього Закону № 2115-ІХ (в первинній його редакції) було установлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Тобто цими положеннями Закону № 2115-ІХ було відтерміновано для усіх суб`єктів господарювання (в тому числі і для позивача) подачу різного роду звітності на трьохмісячний строк після припинення чи скасування воєнного стану.

Разом із тим, Законом України від 27 липня 2022 року № 2463-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні» в Закон № 2115-ІХ було внесено відповідні зміни та доповнення.

А саме, пункт 1 Закон № 2115-ІХ доповнено в тому числі підпунктом 7, яким визначено, що дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звітних даних та іншої звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), на розкриття таких даних, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.

Отже, внесені Законом від 27.07.2022 № 2463-ІХ зміни до Закону № 2115-ІХ фактично відновили обов`язок для учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків подачі звітності до НКЦПФР в період дії воєнного стану.

У зв`язку з такими законодавчими змінами, пунктом 1 рішення Комісії від 23.04.2022 №314 «Про подання професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків звітних даних та інших відомостей до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час дії воєнного стану» (із змінами та доповненнями) (далі - Рішення №314) було визначено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні» від 27.07.2022 № 2463-IX подання професійними учасниками ринків капіталу, їх об`єднаннями та професійними учасниками організованих товарних ринків звітних даних та інших відомостей, інформації та документів до НКЦПФР здійснюється згідно переліку, у порядку та строки відповідно до вимог, установлених відповідними нормативно-правовими актами НКЦПФР, за винятком подання фінансової звітності та довідки щодо відомостей про аудиторський звіт, що входять до складу відповідних звітних даних, які можуть бути подані протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період їх неподання.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Рішення №314, подання професійними учасниками ринків капіталу, їх об`єднаннями звітних даних та інших відомостей, інформації та документів, що станом на день набрання чинності Законом № 2463-ІХ не були ними поданими до НКЦПФР згідно переліку, у порядку та строки, встановлені відповідними нормативно-правовими актами НКЦПФР, повинно бути здійснено протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом за весь період їх неподання, за винятком подання фінансової звітності та довідки щодо відомостей про аудиторський звіт, що входять до складу відповідних звітних даних, які можуть бути подані протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період їх неподання.

Закон від 27.07.2022 № 2463-ІХ набрав чинності 17.08.2022, а отже визначеною кінцевою датою для подання звітності до НКЦПФР є 17.10.2022 (3-місячний строк).

Як встановлено судом, у зв`язку з неподанням ТОВ «КУА «Система Плюс» до Комісії річних, щомісячних та щоквартальних Даних щодо КУА, а також річних, щомісячних та щоквартальних Даних щодо ІСІ, постановою уповноваженої особи НКЦПФР №14/02/11000 від 29.11.2022 відносно позивача порушено справу про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Надалі, у відношенні TOB «КУА «Система Плюс» було складено акт про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках від 08.12.2022 №213-КУА/ПІФ, відповідно до якого встановлено, що станом на дату порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (29.11.2022), дату складання акту про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (08.12.2022) від TOB «КУА «Система Плюс» в Комісії відсутні річні Дані щодо КУА станом на 31.12.2021, щомісячні Дані щодо КУА станом на 31.01.2022, 28.02.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, 31.07.2022, 31.08.2022, щоквартальні Дані щодо КУА станом па 31.03.2022, 30.06.2022, 30.09.2022.

Зокрема, станом на дату порушення справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (29.11.2022) та на дату складання акту про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (08.12.2022) від TOB «КУА «Система Плюс» в Комісії відсутні: річні Дані по AT «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КОВЕНАНТ», щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «АКТИВ», щомісячні Дані по AT «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КОВЕНАНТ», щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «Злагода», щоквартальні Дані по AT «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КОВЕНАНТ», щоквартальні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «Злагода».

Постановою уповноваженої особи НКЦПФР №14/01/11882 від 15.12.2022 розгляд справи про правопорушення на риках капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ТОВ «КУА «Система Плюс» призначено на 10.01.2023.

Так, відповідачем було встановлено, що станом на дату розгляду справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках (10.01.2023) від TOB «КУА «Система Плюс» в Комісії відсутні: щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «АКТИВ», щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «ДОВІРА», щомісячні Дані по AT «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КОВЕНАНТ», щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «ГАРАНТ», щомісячні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «Злагода», щоквартальні Дані по AT «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КОВЕНАНТ», щоквартальні Дані по пайовому венчурному інвестиційному фонду «ГАРАНТ».

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «КУА «Система Плюс» порушило вимоги пункту 1 глави 6 розділу II Ліцензійних умов №92, в частині недотримання вимог пункту 1 розділу III Положення №1343, а саме, неподання до Комісії річних, щомісячних та щоквартальних Даних щодо КУА та ICI, та невиконання вимог Рішення Комісії №314.

Враховуючи вищевикладене, на підставі пункту 1 розділу V Порядку №982, пункту 20 частини першої статті 73 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», абзацу 84 частини першої статті 11, пункту 5 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», та пункту 1 розділу XV Правил №405, 10 січня 2023 року уповноваженими особами Комісії у відношенні TOB «КУА «Система Плюс» було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках №8-КУА/ПІФ, відповідно до якої за неподання інформації до Комісії, невиконання рішення Комісії, у відношенні позивача застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №185486 від 19.03.2013 із необмеженим строком дії з 19.03.2013.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова НКЦПФР від 10.01.2023 № 8-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №185486 від 19.03.2013 із необмеженим строком дії з 19.03.2013 не відповідає усім тим критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема його обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, тому наявні підстави для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (надалі Закон № 448/96-ВР).

Основний перелік завдань, який покладається на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку визначено у статті 7 Закону № 448/96-ВР.

В той же час повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачені статтею 8 Закону № 448/96-ВР. Зокрема, відповідно до п. 5 цієї статті Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення, виносити попередження, зупиняти або анулювати дію ліцензій, передбачених статтею 4 цього Закону.

Крім того, пунктом 14 статті 8 Закону № 448/96-ВР також передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, у тому числі про систему накопичувального пенсійного забезпечення на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Питання відповідальності за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках розкриваються в статті 11 Закону № 448/96-ВР.

А саме, відповідно до пункту 7 частини першої статті 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом 84 частини першої статті 11 цього ж Закону № 448/96-ВР також визначено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію, передбачену статтею 4 цього Закону.

Судова колегія зазначає, що конкретні підстави для анулювання ліцензії на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках визначаються статтею 73 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (далі також Закон №3480-IV).

Зокрема, відповідно до частини першої статті 73 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках у разі, якщо, зокрема: ….

6) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків вчинив системне та грубе порушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

13) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків відмовив Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у проведенні перевірки;

14) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не виконав надіслане офіційним каналом зв`язку розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки (зокрема щодо порушення ліцензійних умов);

20) з інших підстав, прямо передбачених законом.

Таким чином проаналізувавши приписи статті 11 Закону № 448/96-ВР у системному взаємозв`язку з положеннями статті 73 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» суд доходить висновку про те, що, як правило, за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, яке полягає у неподанні до Комісії інформації чи невиконання рішення Комісії, до суб`єкта застосовуються відповідні фінансові санкції.

Натомість застосування такого роду санкції як анулювання ліцензії не є обов`язковим та визначається виключно за власним розсудом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що свідчить вжиті у відповідних нормах законодавства слова «може», «має право». При цьому реалізація такого права пов`язана із наявністю визначених у статті 73 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» підстав.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови від 10.01.2023 № 8-КУА/ПІФ суд апеляційної інстанції встановив, що в ній хоч і міститься посилання на конкретні правові норми, які надають право НКЦПФР анулювати ліцензію за виявлене правопорушення (зокрема вказівка на абз. 84 ч. 1 ст. 11 Закону №448/96-ВР, п. 20 ч. 1 ст. 73 Закону від 23.02.2006 № 3480-IV), проте взагалі не розкриті фактичні підстави та мотиви, що зумовили Комісію застосувати відносно позивача найсуворіший вид відповідальності у вигляді анулювання ліцензії.

При цьому відповідач лише у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що застосування такого роду санкції обумовлене наявністю в діях позивача декілька порушень (неподання до Комісії річних, щомісячних та щоквартальних Даних щодо КУА та ІСІ, а також невиконання рішення Комісії № 314), що на думку представника відповідача надавало Комісії повне право накласти на юридичну особа санкції аж до анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Так, оцінюючи саму сутність виявлених відповідачем порушень та перевіряючи дотримання останнім принципу пропорційності застосованого до позивача покарання, колегія суддів зазначає наступне.

Як уже наголошувалось судом вище, підпунктом 1 пункту 1 Закону № 2115-ІХ визначено можливість фізичним та юридичним особам (суб`єктам подання звітності) подавати податкові, облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до чинного законодавства, через три місяці після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Разом із тим відповідно до підпункту 7 пункту 1 цього ж Закону № 2115-ІХ в редакції Закону від 27.07.2022 № 2463-ІХ, дія підпунктів 1 і 4 цього пункту не поширюється на подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, звітних даних та іншої звітності (іншої, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), на розкриття таких даних, а також на перевірку своєчасності та повноти їх подання.

Учасники ринків капіталу та професійні учасники організованих товарних ринків, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:

подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітні дані та іншу звітність (іншу, ніж фінансова звітність та аудиторські звіти за результатами обов`язкового аудиту річної фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності, якщо відповідно до законодавства України необхідно складати консолідовану фінансову звітність), а також у інший спосіб розкривають їх відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

зобов`язані подавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит або вимогу) іншу інформацію та документи відповідно до встановлених законодавством України вимог.

Отже, незважаючи на те, з дня набрання чинності Законом від 27.07.2022 № 2463-ІХ відновлено обов`язок подання учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків до НКЦПФР звітних даних та іншої звітності, проте відповідні законодавчі норми не роблять обов`язковими подачу саме фінансової звітності.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що для з`ясування усіх обставин справи є необхідність дослідити, чи може бути подана в повному обсязі та з достовірною інформацією та звітність, яка вимагалась відповідачем (річні, щомісячні, щоквартальні Дані щодо КУА та ІСІ) в тому разі, коли позивачем не сформована та не подана фінансова звітність, подання якої безпосередньо нормами цього ж Закону № 2115-ІХ не вимагається.

З цього приводу суд враховує, що згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV), фінансова звітність звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; користувачі фінансової звітності (далі користувачі) фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Отже, з аналізу цих положень Закону № 996-ХІV слідує, що джерелом достовірних даних про результати діяльності підприємства, які ґрунтуються на грошовому вимірнику, є виключно фінансова звітність, складена відповідно до вимог цього Закону.

Мета, склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

Відповідно до цього Стандарту:

-фінансова звітність складається з: балансу, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності (пункт 1 розділу ІІ Стандарту);

-баланс (звіт про фінансовий стан) звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний каптал (пункт 3 розділу І Стандарту);

-активи ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вимог у майбутньому (пункт 3 розділу І Стандарту);

-у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки, інший сукупний дохід підприємства за звітний період (пункт 8 розділу ІІ Стандарту);

-у звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (пункт 9 розділу ІІ Стандарту);

-у звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі І «Власний капітал» балансу (пункт 10 розділу ІІ Стандарту).

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.10.2012 р. № 1343, Дані подаються до НКЦПФР в обсязі, що встановлений цим Положенням, не пізніше строків, визначених у пункті 1 розділу III цього Положення. Дані повинні містити всі визначені цим Положенням довідки. Усі довідки Даних мають бути заповнені, містити достовірну та повну інформацію. Інформація в довідках повинна бути заповнена відповідно до додатків 1-16 до цього Положення. Дані складаються станом на кiнець останнього дня звітного періоду.

Таким чином, відповідно до цієї норми подача недостовірний чи неповних даних не є належною подачею даних.

Крім того, відповідно до п.п. 7 п. 1 Закону № 2115-ІХ повинна бути забезпечена можливість перевірки своєчасності та повноти подання відповідної інформації.

Отже із цього слідує, що усі дані які мають подаватися до НКЦПФР мають бути належним чином заповнені в документі, в якому вони подаються, містити достовірну та повну інформацію.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення № 1343, Дані, які складаються та подаються до НКЦПФР, поділяються на Дані щодо Компанії та Дані щодо інституту спільного інвестування (далі ІСІ) як щоденні; щомісячні; щоквартальні; річні.

Так, згідно підпункту 1 пункту 3 розділу II Положення № 1343, щомісячні дані щодо Компанії складаються з:

довідки про Компанію (додаток 2 до цього Положення);

довідки про перелік інституційних інвесторів, активами яких управляє Компанія (додаток 3 до цього Положення);

довідки про відповідність розміру статутного та власного капіталу Компанії вимогам законодавства (додаток 4 до цього Положення);

довідки про пруденційні нормативи, що застосовуються до Компаній (додаток 5 до цього Положення);

довідки про активи Компанії (додаток 6 до цього Положення).

Згідно підпункту 2 пункту 3 розділу II Положення № 1343 щомісячні Дані щодо ІСІ складаються з:

довідки про вартість чистих активів (додаток 1 до цього Положення);

довідки про виплату дивідендів за цінними паперами ІСІ (додаток 7 до цього Положення).

Згідно підпункту 1 пункту 4 розділу II Положення № 1343 щоквартальні Дані щодо Компанії складаються з:

щомісячних Даних щодо Компанії за останній місяць звітного кварталу;

довідки про перелік емітентів іпотечних облігацій, іпотечним покриттям яких управляє Компанія (заповнюється у разі укладання Компанією договору про управління іпотечним покриттям) (додаток 8 до цього Положення).

Згідно підпункту 2 пункту 4 розділу II Положення № 1343 щоквартальні Дані щодо ІСІ складаються з:

титульного аркушу (додаток 9 до цього Положення);

довідки про корпоративний інвестиційний фонд (додаток 10 до цього Положення) та/або довідки про пайовий інвестиційний фонд (додаток 11 до цього Положення);

довідки про учасників ІСІ закритого типу (додаток 12 до цього Положення);

щомісячних Даних щодо ІСІ за останній місяць звітного кварталу.

Згідно підпункту 1 пункту 5 розділу II Положення № 1343 річні Дані щодо Компанії складаються з:

титульного аркушу (додаток 13 до цього Положення);

довідки про Компанію (додаток 2 до цього Положення);

довідки про перелік інституційних інвесторів, активами яких управляє Компанія (додаток 3 до цього Положення);

довідки про відповідність розміру статутного та власного капіталу Компанії вимогам законодавства (додаток 4 до цього Положення);

довідки щодо відомостей про аудиторський звіт щодо фінансової звітності Компанії за звітний рік (додаток 14 до цього Положення), складену про аудиторський звіт, яким була підтверджена річна фінансова звітність, подана разом з цією довідкою;

річної фінансової звітності Компанії (крім банків), яка має бути складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідати міжнародним стандартам фінансової звітності.

Згідно підпункту 2 пункту 5 розділу II Положення № 1343 річні Дані щодо ІСІ складаються з:

щоквартальних Даних щодо ІСІ за IV квартал звітного року;

довідки про дотримання вимог щодо розміру винагороди компанії з управління активами ІСІ (додаток 15 до цього Положення);

довідки про склад та розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів ІСІ (додаток 16 до цього Положення);

довідки щодо відомостей про аудиторський звіт щодо фінансової звітності Компанії за звітний рік (додаток 14 до цього Положення), складену про аудиторський звіт, яким була підтверджена річна фінансова звітність, подана разом з цією довідкою;

річної фінансової звітності ІСІ, яка має бути складена відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідати міжнародним стандартам фінансової звітності.

Дослідивши зміст показників відповідних форм довідок, зазначених в додатках до Положення № 1343, які мають подаватися в структурі відповідних щомісячних, щоквартальних та річних Даних, колегія суддів зазначає про те, що значна частина даних, яка має заповнюватися в цих довідках ґрунтується на показниках грошового вимірника гривні, які можливо отримати виключно на підставі фінансової звітності балансу КУА, балансу ІСІ, тощо. Однак, відповідна фінансова звітність не підлягала подачі позивачем в період дії воєнного стану відповідно до підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ.

Із цього слідує, що позивач маючи передбачене Законом право не подавати у спірний період відповідної фінансової звітності (а отже і оперувати відповідними показниками) об`єктивно був позбавлений можливості заповнити та сформувати повні та достовірні звітні дані, що мали подаватися до НКЦПФР.

Тобто, оскільки згідно пункту 3 розділу І Положення № 1343 вибіркове подання окремих даних згідно цього Положення заборонено, а повна подача таких даних включає в себе необхідність складання та подання фінансової звітності, що суперечить підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ, який надає позивачу право не подавати таку фінансову звітність, тому в площині існуючих правовідносин позивач хоч і формально недотримався вимог п. 1 розділу ІІІ Положення № 1343 в частині неподання до Комісії річних, щомісячних та щоквартальних даних щодо КУА та ІСІ, проте його поведінка була зумовлена неможливістю сформувати в повному обсязі такі дані за наявності законодавчого припису, що звільняв його від обов`язку подачі фінансової звітності, показники з якої є необхідними для заповнення іншої звітності, що вимагалась відповідачем.

Таким чином, сама суть норми підпункту 7 пункту 1 Закону № 2115-ІХ, при застосуванні її позивачем, вказує на можливість її двоякого тлумачення, а саме: маючи обов`язок подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звітних даних та іншої звітності, в той же час позивач звільняється від подачі фінансової звітності та аудиторських звітів, вихідні дані з яких є необхідними для складання попередньої звітності.

Отже, незважаючи на той факт, що формально ТОВ «КУА «Система Плюс» недотрималось вимог законодавства щодо подання до НКЦПФР річних, щомісячних та щоквартальних Даних щодо КУА та ІСІ, проте однією з причин, що цьому сприяло, є в тому числі і недосконалість норми закону, виконання якої для позивача було ускладненим.

Суд враховує, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією, тобто є одним із крайніх заходів впливу. Тому застосування такого заходу вимагає від суб`єкта владних повноважень належного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого суб`єктом господарювання порушення та з`ясування усіх причин та умов, що зумовили його вчинення.

Проте, суд вкотре наголошує, що оскаржувана постанова відповідача від 10.01.2023 № 8-КУА/ПІФ таких обґрунтувань не містить. Відповідачем не доведено, що при накладені санкції у виді анулювання ліцензії ним з`ясовувались усі обставини вчиненого позивачем порушення, зокрема ті, про які зазначено судом вище, адже вони безумовно мали бути враховані при розгляді справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках та впливати на обсяг відповідальності позивача.

Суд іще раз повторює, що в якості підстав для анулювання ліцензії в оскаржуваній постанові відповідач послався на відсильну норму - пункт 20 ч. 1 ст. 73 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», якою передбачено, що НКЦПФР має право анулювати видану ліцензію на провадження певного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках з інших підстав, прямо передбачених законом.

Такими підставами відповідач визначив абз. 84 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», яким передбачено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, НКЦПФР може зупиняти або анулювати ліцензію.

Тобто, цією нормою відповідачу надано право власного розсуду для вирішення такого питання щодо анулювання ліцензії. Втім, оскільки норми ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» прямо передбачають можливість застосування саме фінансових санкцій за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, а право відповідача анулювати ліцензію віднесено до його дискреційних повноважень, тому такі повноваження НКЦПФР мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами як юридична визначеність та заборона свавілля.

Судова колегія зазначає, що у постанові відповідача, яка є предметом оскарження, відповідачем нічим не обґрунтована необхідність та доцільність застосування по відношенню до позивача найсуворішої санкції анулювання ліцензії. Відповідачем в процесі розгляду справи не доведено, що такого роду санкція є пропорційною виявленим порушення, як і не вказано про те, що при прийнятті спірного рішення були з`ясовані усі обставини, які зумовили причини допущеного правопорушення, про що судом наголошувалось вище. Більше того, відповідач взагалі не обґрунтував, яким чином неподача позивачем певної звітності призвела чи могла призвести до порушення прав учасників ринків капіталу (у тому числі споживачів фінансових послуг) чи інших осіб (в тому числі держави), які негативні наслідки для відповідних осіб настали та чи є ці наслідки пропорційними по відношенню до тих негативних наслідків, які настали для самого позивача у зв`язку із реалізацією застосованої до нього санкції.

Окремо не можна оминути поза увагою і те, що в подальшому, уже після винесення НКЦПФР оскаржуваного рішення, рішенням відповідача від 15.02.2023 № 153 «Щодо застосування деяких рішень НКЦПФР на період дії воєнного стану» складання звітних даних за результатами розрахунку пруденційних нормативів відкладене на період, що настане через 90 днів після завершення дії воєнного стану. Натомість, у складі Даних за Положенням № 1343 (які позивач мав обов`язок подати) передбачена «Довідка про пруденційні нормативи, що застосовуються до Компаній» (додаток 5 до Положення № 1343).

Тобто, цей факт може додатково підтвердити ту обставину, що сама по собі послідуюча відмова відповідача від вимоги щодо подачу частини звітності, визначеної Положенням № 1343, не створює для нього жодних тяжких наслідків. А отже, із цього слідує, що існуючі порушення, які інкриміновані позивачу, є такими які можуть бути виправленні в майбутньому самим позивачем без непоправної шкоди для інших осіб. Тому, на думку суду, застосування відповідачем без належного обґрунтування найсуворішого виду санкції до позивача у вигляді анулювання ліцензії є непропорційним виявленим порушенням та їх наслідкам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки постанова НКЦПФР від 10.01.2023 № 8-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) серії АЕ №185486 від 19.03.2013 із необмеженим строком дії з 19.03.2013 не відповідає усім тим критеріям правомірності, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема його обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, тому наявні підстави для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 вересня 2023 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.