Рішення

від 18.08.2023 по справі 398/428/23

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 398/428/23

Провадження № 2/396/241/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Андріяш І.Ю., представника відповідача адвоката Дмитруха Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Шевченків лан» про розірвання договору оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Ісмайлова А.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Шевченків лан» про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування позову вказала що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3524082800:02:000:1048 та 3524082800:02:000:104898 на території Кропивницької сільської ради. Вказані земельні ділянки були передані в оренду ПП «Шевченків лан» на підставі договорів оренди землі від 30 березня 2015 року. Строк дії договорів оренди - до 15 листопада 2022 року. ОСОБА_1 не отримала у строк, встановлений договором оренди - до 31.12.2022 року орендну плату за 2022 рік.

Представник ПП «Шевченків лан», адвокат Дмитрух Д.М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити у зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог. Вказує, що 28.02.2023 року позивачу було сплачено орендну плату за 2022 рік в сумі 18000 гривень, що є більшим розміром орендної плати, порівняно з розміром орендної плати, передбаченої умовами договору - 6042 грн.62 копійки.

В судове засідання позивач, представник позивача не з"явилися, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача під час судового розгляду позов не визнав, за підставами, які виклав у відзиві, прохав у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких грунтуються вимоги і заперечення, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Між ОСОБА_1 та ПП «Шевченків лан» 30 березня 2015 року укладено два договори оренди земельних ділянок, належних позивачці з кадастровими номерами 3524082800:02:000:1048 та 3524082800:02:000:104898, сплата орендної плати, відповідно п.11 Договору оренди, повинна вноситися орендарем до 31 грудня щорічно.

Відповідно платіжної відомості ПАТ КБ "Приватбанк", на рахунок ОСОБА_1 28.02.2023 року зараховано 18000 гривень.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України - передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України - встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року №161-ХІV, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 31 якого, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до п. 38 спірних договорів оренди землі від 30 березня 2015 року, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 39 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

У статті 141 ЗК України - серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 року у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме : «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов`язань визначені статтями 610-611 ЦК України. Зокрема стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України). Отже, невиконання зобов`язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.

У Постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У Постанові від 22.09.2020 року у справі № 327/163/17 Верховний суд дійшов висновку, що «згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), вказано, що при розірванні договору оренди землі з підстав невиплати орендної плати позивачу доведенню підлягає наявність в сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням.

Суд вважає, що позивач не зазначив у позові та не довів у ході судового розгляду шкоду, яка йому була нанесена, як він вважає, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі та не довів жодних обставин, які могли б бути підставою для розірвання договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про розірвання договору оренди землі, а саме порушення умов договору та систематичної несплати орендної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76,78, 81, 95, 141,258,259,263,265,268,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства «Шевченків лан» про розірвання договору оренди земельних ділянок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18 серпня 2023 року.

Суддя: О. С. Цесельська