Ухвала

від 20.09.2023 по справі 461/2846/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2846/23

Провадження № 1-кс/461/5176/23

УХВАЛА

про арешт майна

20.09.2023 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023142400000011 від 11.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною4 статті191, частиною2 статті366, частиною2 статті367 КК України.

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-автомобіль марки «MERSEDES-BENZSPRINTER 313 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки VOLKSWAGENPASSAT д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2122786200:11:001:0073, площею (га): 0.25 га;

-1/2 частки житлового будинку загальною площею 74,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий вказує, що ОСОБА_4 підозрюється заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, а також у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною4 статті191, частиною2 статті366 Кримінального кодексу України. Згідно з санкціями відповідних статей КК України, у разі визнання його винним, підозрюваному може бути призначене покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. З метою відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, виникла необхідність у накладені арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного.

Слідчий у судове засідання не з`явився, згідно з прохальною частиною клопотання, просить провести розгляд за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, з метою забезпечення арешту майна, а саме запобігання будь-яким можливостям чи спробам його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, власник майна не повідомлявся про розгляд клопотання, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до висновку, що таке підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1ст.170 КПК України,передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 20вересня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною4 статті191, частиною2 статті366 КК України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна,у спільній сумісній власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка кадастровим номером 2122786200:11:001:0073, площею (га): 0.25 га, а також у спільній частковій власності ОСОБА_4 перебуває житловий будинок загальною площею 74,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки: 1/2.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 належить автомобіль марки «MERSEDES-BENZSPRINTER 313 CDI»д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , а також ОСОБА_4 належить автомобіль марки VOLKSWAGENPASSATд.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 .

Санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до матеріалів клопотання, кримінальним правопорушення спричинено шкоду у розмірі 570137 грн. 00 коп. Правовою підставою накладення арешту орган досудового розслідування визначає необхідність забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Отже, майно з приводу якого подане клопотання, відповідає критеріям визначеним у ст. 170 КПК України щодо визначення мети арешту.

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, необхідність запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , з метою забезпечення відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із позбавленням права на відчуження майна, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-автомобіль марки «MERSEDES-BENZSPRINTER 313 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки VOLKSWAGENPASSAT д.н.з. НОМЕР_4 , номер кузова: НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 2122786200:11:001:0073, площею (га): 0.25 га;

-1/2 частки житлового будинку загальною площею 74,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1