печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3637/23-ц
Категорія 75
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді Новака Р.В.
секретар судового засідання - Бурячок А.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ"
Справа № 757/3637/23-ц
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКРРОСТРАНСОЙЛ» про визнання трудових відносин припиненими, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся позивач з позовними вимогами до ТОВ «УКРРОСТРАНСОЙЛ» про визнання трудових відносин припиненими. В обгрунтування позову зазначив, що 16.03.2010 позивача було призначено на посаду директора ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" на підставі Протоколу зборів засновників від 18.02.2010.
Наразі єдиним учасником ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" є ТОВ "ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС". Позивач повідомляє, що де-факто товариство не здійснює ніякої господарської діяльності, де-юре є номінальним підприємством. ТОВ "УКРТРАНСОЙЛ" найманих працівників не має, а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.
Як наслідок, позивач незацікавлений залишатись на посаді Директора товариства та бажає змінити місце роботи та сферу діяльності.
Ухвалою суду від 01.02.2023 у справі за вказаним позовом відкрито провадження та призначено за правилами (спрощеного) позовного провадження.
Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за місцем перебування вказаним в позовній заяві, проте поштова кореспонденція до суду повернулася з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16.03.2010 позивача було призначено на посаду директора ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" на підставі Протоколу зборів засновників від 18.02.2010.
Наразі єдиним учасником ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" є ТОВ "ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС". Зі слів позивача суду відомо, що де-факто товариство не здійснює ніякої господарської діяльності, де-юре є номінальним підприємством. ТОВ "УКРТРАНСОЙЛ" найманих працівників не має, а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання.
14.11.2022 позивач написав заяву про звільнення із займаної посади Директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП Уукраїни
14.11.2022 листами №0407141678917, №0407141678950 Позивачем було надіслано заяву про бажання звільнитись, наказ №1-3 про скликання загальних зборів учасників та повідомлення, на юридичну адресу ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" і на юридичну адресу єдиного учасника ТОВ "ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС" про скликання загальних зборів учасників ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ".
Як вбачається з матеріалів справи, єдиний учасник ТОВ "ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС" проігнорував повідомлення та не з`явився на загальні збори учасників ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ", наякиї повинно було вирішено питання щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем, що підтверджується Протоколм №1/22 зборів учасників.
Станом на день ухвалення цього рішення, відомості про ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" наявні в ЄДРПОУ.
Відповідно до ст. 22 КЗпП, Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).
З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».
У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення своїх трудових прав, гарантованих Конституцією України.
Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.
За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.
Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.
Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65))
Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).
При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); «Ефстатіу та та інші проти Греції» (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); «Ешим проти Туреччини» (Esim v. Turkey, заява № 59601/09, § 21).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить суд визнати припиненими його трудові відносини з ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ", тобто фактично звільненим з посади директора вказаного товариства.
Однак, згідно з нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Вищим органом товариства є загальні збори.
Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.
Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_3 та ПАТ «Диверсифікований інтервальний корпоративний інвестиційний фонд «Трійка капітал» суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин позивача з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.
За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов`язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
У частині першій статті 25 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
В указаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Частиною 2 ст. 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив припинити трудові відносини з відповідачем ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" на підставі ст. 38 КЗпП України.
Крім того, відповідно до пункту 13 частини другої Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
В ч. 1 ст. 25 вищезазначеного Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
У вказаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
З врахуванням тієї обставини, що позивач позбавлений можливості звільнитися у встановленому законодавством порядку за ст.36,38 КЗпП України, не має можливості розірвати між ним та відповідачем трудові відносини, що порушує його конституційні права, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу вимоги про зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" - Олега Шпачука, у зв`язку із його звільненням з посади директора, суд зазначає наступне.
Так, судовим розглядом встановлено, що позивач не залучив та не подав клопотання про залучення в якості третьої особи відповідний орган, що здійснює реєстраційні дії.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності кола осіб й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
спеціальнимЗаконом, який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб єЗакон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до приписів вказаногоЗаконута Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженогоНаказом Міністерства Юстиції України № 359/5 від 09.02.2016така реєстраційна дія як "виключити з реєстру" - відсутня, можливо лише здійснити реєстраційну дію "зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі".
Перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, встановлюється частиною 4статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Частиною 1статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно доЗакону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або за рішенням колегіального органу товариства з обмеженою відповідальністю можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
З огляду на наведене, позов в частині вимог про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ"" - ОСОБА_1 , у зв`язку із його звільненням з посади директора задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога закономне передбачена, реєстратор до участі у справі не залучен та жодних прав позивача не порушив.
Крім того, суд не вправі втручатися у діяльність органу - суб`єкта державної реєстрації, зобов`язуючи йог вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру, а рішення суду про припинення трудових відносин саме по собі, згідно зіст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиному Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
За правилами частин першої - другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 536, 80 грн судового збору, що відповідатиме пропорційності до задоволених вимог.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 21, 24, 36, 38 КЗпП України, ст. 65 ГК України, ст. 4, 11-13, 81, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «УКРРОСТРАНСОЙЛ» про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРОСТРАНСОЙЛ" (01103, місто Київ, б-р Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30574594) з 21.12.2022 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Стягнути з ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ" (01103, місто Київ, б-р Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30574594)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
В задоволенні інших вимог -відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
відповідач: ТОВ "УКРРОСТРАНСОЙЛ"01103, місто Київ, б-р Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ: 30574594
Суддя Р.В. Новак
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113614603 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Новак Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні