Ухвала

від 20.09.2023 по справі 643/9615/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/9615/23

Провадження № 1-кс/643/1210/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 м.Харків

Слідчий суддя Московського районного суд м. Харков ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , клопотання начальника відділення СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 , який користується повноваженнями слідчого, про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2023 за №42023222040000002, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням у якому просить:

- накласти арешт (у виді позбавлення права на розпорядження та відчуження) на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: квартиру загальноюплощею 226.5(кв.м),житловою площею139.3(кв.м),адресою АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення1-гоповерху №12площею 14,4кв.м.,2-гоповерху №1-9площею 180,7кв.м.в літ.«А-2»,нежитлові приміщення1-гоповерху №1,2,3,4,5,10,11в літ.«А-2»загальною площею122.8(кв.м),за адресою АДРЕСА_2 ; земельну ділянкукадастровий номер:6325155300:00:014:0040площею (га):0.124за адресою АДРЕСА_3 ;

- накласти арешт (у виді позбавлення права на розпорядження та відчуження) на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER SPORT 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області, за процесуального керівництва прокурорів Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023222040000002 від 10.01.2023,у якомуколишньому заступникудиректора Департаменту-начальнику Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення воліна строквід семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної в дохід держави, оскільки, на думку сторони обвинувачення, існує реальна загроза відчуження цього майна, що у подальшому позбавить можливості застосування передбаченої ч.5 ст.191 КК України міри покарання у частині конфіскації майна.

Подаючи вказане клопотання, слідчий також подав заяву у якій підтримав клопотання та просив проводити його розгляд без його участі та виклику власників майна, оскільки існує реальна загроза відчуження майна.

З огляду на наведені слідчим обставини та положення ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення власника майна, так як це є необхідним з метою досягнення мети вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2023 зареєстроване кримінальне провадження №42023222040000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Згідно викладеної при реєстрації кримінального правопорушення фабули, - до Салтівської окружної прокуратури м. Харкова надійшло повідомлення УСБУ в Харківській області про те, що 1 відділом ГВ КІБ Управління отримано інформацію щодо протиправної діяльності керівництва Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 40642309), які у грудні 2022 року уклали ряд договорів з суб`єктами підприємницької діяльності Харківського регіону щодо закупівлі послуг у сфері інформатизації та розробки пакетів програмного забезпечення для наземних засобів забезпечення польотів та випробувань авіаційної техніки БПЛА, без фактичного виконання договірних зобов`язань, з метою заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах.

У вказаному кримінальному провадженні 15.09.2023 о 20:36 про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах), повідомлено колишньому заступникудиректора Департаменту-начальнику Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, згідно суті повідомленої ОСОБА_5 підозри, остання, перебуваючи на посаді заступника директора Департаменту-начальника Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, діючи умисно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою у групі з ОСОБА_7 , у період дії в Україні воєнного стану, здійснили заволодіння бюджетними коштами в рамках договорів №№ 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 від 11.11.2022 на загальну суму 3 051 680,00 грн., за таких обставин.

Так, відповідно до розпорядження міського голови м. Харкова №924/2к від 07.07.2016 «про призначення на посаду», ОСОБА_5 була призначена на посаду заступника директора Департаменту - начальника Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради зі збереженням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника Управління, обіймала посаду пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України являлась службовою особою.

У травні 2022 року, точний час не встановлений, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що до її повноважень, як начальника Управління входить керівництво фінансово-господарською діяльністю Управління, зокрема щодо укладання договорів, угод, розпорядження бюджетними коштами та координації структурних підрозділів, внаслідок чого вона має вплив на співробітників Управління у частині організації та проведення процедур державних закупівель та право підпису на фінансових документах, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння коштами місцевого бюджету, вступила у злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_7 .

Переслідуючи спільну злочинну мету, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 розробили злочинний план, згідно якого ОСОБА_7 будучи фізичною особою підприємцем та генеральним директором ГС «Харківський кластер «ІАМ» мав виступити ініціатором розробки неіснуючого комплексу безпілотного літального апарату, а ОСОБА_5 у свою чергу, будучи начальником Управління та розпорядником бюджетних коштів мала придбати пакети програмного забезпечення для вказаного комплексу без самих безпілотних літальних апаратів (надалі-БПЛА) на загальну суму 3 051 680,00 грн., та у подальшому розподілити отримані кошти між собою.

Фактично, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 жодного твору, або програмного продукту розробляти не планувалось, та з метою отримання схожого програмного продукту вони звернулись до розробників у м. Вінниця, де збирались придбати програмне забезпечення 2015-2016 років розробки, яке було призначене для керування експериментальним БПЛА типу «літак» та перебувало на стадії доопрацювання.

27.04.2022, точний час не встановлений, з метою реалізації загального з ОСОБА_5 злочинного умислу, ОСОБА_8 , діючи умисно з корисливих мотивів, виконуючи свою роль у злочинній змові, розуміючи відсутність реальної потреби та можливості використання програмного забезпечення без наявності у замовника в особі Управління БПЛА, шляхом підміни технічних понять та сфери застосування вказаного програмного продукту склав від імені підконтрольної громадської спілки «Харківський кластер «ІАМ», лист адресований до Управління, щодо можливості розробки комплексу на базі БПЛА типу «літак» з комбінованою силовою установкою (електричні двигуни для вертикального зльоту/посадки та маршевого двигуна внутрішнього згорання) UAV Classification: Male (Medium Altitude Long Endurance), на який встановлено антену Starlink на борту: розмах крил до 4,5 метрів; довжина до 3,4 метри; маса пустого до 30 кг.; максимальна злітна вага до 80 кг.), для моніторингу території загальною площею до 2000 км.кв. та надав відповідний кошторис на його розробку на загальну суму 3 051 680,00 грн.

Крім того, з метою придання інноваційної привабливості вказаному проекту та приховання спільних злочинних дій, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 , зазначив у вказаному листі безпрецедентність та важливість вказаного комплексу з точки зору вирішення повсякденних завдань пов`язаних з безпекою мешканців м. Харкова та ряд вигаданих ними функцій щодо сфери його застосування.

У свою чергу, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, забезпечила прийняття Управлінням вказаного листа з кошторисом на загальну суму 3 051 680,00 грн., та здійснила його подальше перенаправлення до заступника міського голови директора Департаменту бюджету та фінансів з метою внесення змін до календарного плану заходів Управління та включення вищевказаних пакетів програмного забезпечення до поточних видатків у 2022 році.

09.11.2022 ОСОБА_5 , з метою заволодіння коштами місцевого бюджету у групі з ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що закупівля програмного забезпечення для БПЛА не є складовою завдань та заходів Управління передбачених міською програмою та його фінансування не передбачене бюджетом міста на 2022 рік, вирішила замаскувати свої дії шляхом підміни понять та внесла до календарного плану Управління 7 (сім) окремих заходів із закупівлі програмного забезпечення, назва яких починалась з «Впровадження інноваційних проєктів в м. Харкові».

10.11.2022, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, виконуючи свою роль у злочинній змові, достовірно знаючи що у віданні та на балансі Харківської міської ради відсутні БПЛА типу «літак», а отже вказана закупівля програмного забезпечення не принесе жодної економічної вигоди, формування активу та відповідно можливості для використання придбаного продукту, використовуючи свої повноваження, надала вказівку підлеглим працівникам організувати закупівлю пакетів програмного забезпечення, які з метою уникнення погодження нецільових бюджетних витрат, було названо одним із пунктів Програми (п.1.13) та розподіллено на 7 окремих послуг, а саме:

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо Автоматизованої системи управління польотами БПЛА вартістю 445 000,00 грн;

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо наземних засобів забезпечення польотів та випробувань авіаційної техніки БПЛА вартістю 445 000,00 грн;

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо роботи з графікою та зображеннями вартістю 445 000,00 грн;

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо забезпечення безпеки БПЛА вартістю 445 000,00 грн;

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо управління системами, запам`ятовувальними пристроями та контентом вартістю 445 000,00 грн;

-впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо мережі Інтернет та Інтранет вартістю 445 000,00 грн;

- впровадження інноваційних проєктів у м. Харкові щодо загального призначення для стиснення даних та друку вартістю 381 680,00 грн.

Між Управлінням інноваційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради, в особі ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7 11.11.2022 укладено відповідні договори №№ 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 щодо придбання вищевказаних пакетів програмного забезпечення на загальну суму 3 051 680,00 грн.

При цьому, жодних умов щодо закупівлі та передачі замовнику БПЛА типу «літак» вказаним договором не передбачено.

У свою чергу, ОСОБА_7 виконуючи свою роль співвиконавця та реалізуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, з метою легалізації отримання програмного забезпечення та створення репутації реального власника та постачальника послуг з розробки пакетів програмного забезпечення, виступаючи в ролі замовника уклав договори з ТОВ «Українські кібернетичні розробки» (розробник) два договори:

- договір №29 від 01.12.2022 щодо придбання пакетів програмного забезпечення на загальну суму 564 000,00 грн;

- договір №30 від 01.12.2022 щодо придбання пакетів програмного забезпечення на загальну суму 726 000,00 грн.

05.12.2022 ОСОБА_5 для доведення спільного злочинного умислу до кінця, у період дії в Україні воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України від 25 травня 2022 року №341/2022 з 17 травня 2022 року строком на 90 діб, строк дії якого продовжено Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, будучи розпорядником бюджетних коштів та відповідальною особою за їх цільове використання, перебуваючи на робочому місці за адресою: м. Харків, вул. П. Болбачана, буд. 54, діючи умисно, з корисливих мотивів, без реальної потреби у закупівлі передбачених договорами пакетів програмного забезпечення та без фактичної можливості їх перевірки, використання без БПЛА, переслідуючи спільну з ОСОБА_7 мету заволодіння коштами місцевого бюджету, у порушення ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» та своїх посадових обов`язків, підписала надані ОСОБА_7 акти №1122, 1123, 1124, 1125, 1126, 1127, 1128 наданих послуг від 05.12.2022 в рамках договорів №№ 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, на підставі яких з рахунку Управління на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_8 № НОМЕР_3 відкритому у АТ КБ «Приватбанк», було перераховано бюджетні грошові кошти на загальну суму 3 051 680,00 грн.

Після отримання реальної можливості розпорядитися незаконно отриманими бюджетними грошовими коштами, що надійшли на рахунок ФОП ОСОБА_7 за договорами №№ 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 від 11.11.2022, останній діючи у продовження спільного злочинного умислу з ОСОБА_5 , не розробляючи жодного твору, або програмного забезпечення, придбав для себе, як фізичної особи підприємця, за рахунок коштів місцевого бюджету м. Харкова невиключні майнові права на володіння, розпорядження та використання програмним забезпеченням на загальну суму 1 290 000,00 грн., а також здійснив зняття у готівковій формі іншої частини грошових коштів на загальну суму 1 761 680,00 грн., та розподілив їх між собою та ОСОБА_5 у розмірах і за обставин, невстановлених досудовим розслідуванням, таким чином вчинивши заволодіння майном у особливо великих розмірах на загальну суму 3 051 680,00 грн.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою на даному етапі досудового провадження.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до п.3 ч.2, ст.170КК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з приписами ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Аналіз викладеного законодавства і обставин справи свідчить, що є передбачені законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, санкція ч.5 ст.191 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно слідчий зазначає, що оскільки ОСОБА_5 є підозрюваною у вчиненні тяжкого злочину, майно якої за вироком суду може бути конфісковане, є обґрунтовані підстави вважати, що незастосування обмежень щодо можливості розпорядження таким майном може призвести до вжиття останнім заходів для приховування, передачі третім особам з метою уникнення стягнення такого майна як виду покарання.

На сторону обвинувачення покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України).

Так, органом досудового розслідування встановлено, що у власності Грецької- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНКОПП) НОМЕР_4 , перебуває:

- квартира загальною площею 226.5 (кв.м), житловою площею 139.3 (кв.м), що розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 12 площею 14,4 кв.м., 2-го поверху № 1-9 площею 180,7 кв.м. в літ. «А-2», нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11 в літ. «А-2» загальною площею 122.8 (кв.м), за адресою АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка кадастровий номер: 6325155300:00:014:0040 площею (га): 0.124 за адресою АДРЕСА_3 .

Вказане підтверджується долученими до клопотання інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окрім того,із витягуз Державногореєстру актівцивільного станугромадян встановлено,що 08.08.2014зареєстровано актовийзапис прошлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За час перебування у шлюбі ОСОБА_6 придбав транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , підставою виникнення права власності на який є договір купівлі-продажу (серія/номер: 6341/2023/3778145) від 21.04.2023. Відповідно до інформаційної довідки перереєстрація транспортного засобу на ОСОБА_6 відбулась 21.04.2023, арреса реєстрації транспортного засобу ТСЦ 6341, м. Харків, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 21.04.2023.

При оцінці можливості накладення арешту на майно ОСОБА_6 у спільній сумісній власності, яке може бути предметом конфіскації як виду покарання, слідчим суддею враховується те, що майнові відносини в Україні регулюються цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК України та ЦК України.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК України).

Частина 4 ст. 368 ЦК України визначає, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Таким чином, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61СКУкраїни).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Тобто вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України), що не підлягає доказуванню, однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказане може бути спростовано особою, яка не визнає цей факт.Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення- така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446св18, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518св18.

Таким чином, слідчим суддею з`ясовано, що транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , набутий ОСОБА_6 у власністьу періодшлюбу ізпідозрюваною ОСОБА_5 , з огляду на що слідчий суддя приходить до висновку, що на зазначене майно поширюється режим спільної сумісної власності.

Водночас, слідчий суддя зауважує, що відповідно до позиції, викладеної в постанові Касаційного кримінального суду від 09.04.2020 у справі №676/2199/19 (провадження №515641км19) арешт накладається на майно, що належить на праві спільної сумісної власності, без виділення їх часток, оскільки поділ такого майна не проводився. Касаційний суд зазначив, що приймаючи таке рішення суд в кримінальному провадженні, вирішив спір про право власності на майно, поділив його з виділенням часток, що є неприпустимим.До того ж, суд залишив поза увагою вимоги ч. 12 ст. 100 КПК України, якими передбачено, що спір про належність речей вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У той же час на сторону обвинувачення законодавцем покладено обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Таким чином слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, яка у випадку доведення її винуватості у вчиненні вказаного злочину може понести покарання вигляді конфіскації майна, а також наявність підстав вважати, що незастосування обмежень розпорядження майном, що перебуває у власності підозрюваної, у тому числі на праві спільної сумісної власності, може призвести до вжиття заходів останньою для відчуження майна на користь третіх особ, тощо, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено наявність правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, необхідність накладення якого обумовлена потребою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у випадку доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину та запобігання можливості його відчуження на користь третіх осіб, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

За такого, врахувавши мету накладення арешту на майно, правову підставу, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що слід надати згоду на арешт майна.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

Частина 4 ст.173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні майно саме шляхом позбавлення права розпорядження ним, з метою запобігання можливості його відчуження, оскільки такий ризик не є вочевидь необґрунтованим. При цьому власник не позбавлений у праві користуватись таким майном.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження. Таким чином всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт (у виді позбавлення права на розпорядження та відчуження) на майно Грецької- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: квартиру загальноюплощею 226.5(кв.м),житловою площею139.3(кв.м),адресою АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення1-гоповерху №12площею 14,4кв.м.,2-гоповерху №1-9площею 180,7кв.м.в літ.«А-2»,нежитлові приміщення1-гоповерху №1,2,3,4,5,10,11в літ.«А-2»загальною площею122.8(кв.м),за адресою АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер: 6325155300:00:014:0040 площею (га): 0.124 за адресою АДРЕСА_3 .

Накласти арешт (у виді позбавлення права на розпорядження та відчуження) на належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної сумісної власності автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER SPORT 2016 року випуску, VIN № НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , що зареєстрований на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1